Червоні кхмери

Черво́ні кхме́ри — маоїсько-націоналістичний партизанський комуністичний рух у Камбоджі, що захопив та утримував владу у країні в 1975-1979 роках. Звинувачується трибуналом ООН в практиці терору та геноциду проти мирного населення.

Створений у 1968 році. Чисельність — близько 30 тисяч осіб. Широка соціальна база у цього руху з'явилась після вторгнення в 1970 американців (для удару в тил військам Хо Ши Міна), які знищили не менше 100 тис. мирних мешканців. Рух в значній мірі поповнювався дітьми у віці 12-15 років, які втратили батьків і ненавиділи мешканців міст як «посібників американців».

Захоплення влади

У 1975 році партизани захопили столицю країни — місто Пномпень. Встановили диктаторський режим. Камбоджа (перейменована у «Демократичну Кампучію») була майже повністю ізольована від зовнішнього світу, контакти підтримувались тільки з Китаєм та Югославією. Навіть імена та портрети керівників країни (Пол Пот, Ієнг Сарі, Кхіеу Самфан) тримались в таємниці від населення.

У результаті безграмотної економічної політики країна опинилась у занепаді. Для поповнення бюджету була розв'язана війна проти В'єтнаму. Проте в'єтнамські війска відносно легко відбили агресію і перейшли у наступ, причому на їх сторону переходили великі угрупування «Червоних кхмерів». Один із колишніх високопосадових полпотовців, Хенг Самрін, очолив пров'єтнамський уряд.

Терор або геноцид

Керовані маоїстським «вченням про соціальну революцію» в селянському суспільстві, червоні кхмери придушували або знищували в масовому порядку, в першу чергу міське населення та інтелігенцію країни. Були заборонені писемність, гроші, іноземна мова. Вся країна була перетворена на трудові сільскогосподарські комуни з 18-20 годинним робочим днем. Страта загрожувала за найменшу провину (наприклад, народження дитини без дозволу керівництва комуни).

Людей розстрілювали, забивали, рубали голови кирками та мотигами, топили у воді, душили пластиковими пакетами; маленьких дітей вішали на деревах. Як катів та вбивць кхмери часто використовували неповнолітніх підлітків. Значна частина померлих загинула також внаслідок голодомору та хвороб.

Дотепер у Камбоджі були знайдені, розкопані та підраховані масові поховання з близько 1,39 млн. останків. Різні дослідницькі штудії оцінюють загальне число загиблих та вбитих в межах між 1,9 та 3 млн. жертв.

Поразка «червоних кхмерів»

Скинуті в'єтнамськими інтервентами «Червоні кхмери» вели бойові дії проти уряду Хенг Самріна—Хун Сена. Рух користувався підтримкою з боку США, які бачили в ньому противагу В'єтнаму. Червоні кхмери отримували зі США зброю та поставляли в обмін необроблене дорогоцінне каміння. Відомий американський інтелектуал Ноам Хомський, виступаючи в пресі, стверджував, що повідомлення про масові вбивства Червоними Кхмерами— не що інше, як спроба замаскувати вбивства мирних жителів американцями в Камбоджі до приходу до влади Пол Пота30^{[Джерело?]}.

У 1998 році після смерті керівника Пол Пота рух розпався. Формальний лідер руху, Кхіеу Самфан, фактично позбавлений влади, живе усамітнений. Невеликі формування повстанців (біля 2-3 тисяч осіб) продовжували вести партизанську війну до недавнього часу, потім новий лідер Червоних кхмерів, Іенг Сарі, підписав перемир'я з урядом Камбоджі, яке визнало його контроль над західними територіями країни. Останній радикальный польовий командир Червоних кхмерів Та Мок був заарештований у березні 2000 року, помер у липні 2006 р. на 80 році життя, очікуючи на суд, у військовому шпиталі. Його загони продовжують переховуватись у джунглях, заробляючи собі на життя контрабандою дорогоцінного каміння та лісоматеріалів.

У результаті цієї війни у джунглях залишились нерозмінованими 8 мільйонів мін.

Посилання

• Bruce Sharp: Counting Hell./ Брюс Шарп: Підрахунок Пекла(англ.)
• 24tv.ua: У Камбоджі розпочали суд над лідерами "червоних кхмерів"(укр.)
• В'язниця S-21 у Пномпені (музей Туол Сленг)(рос.)

Див. також

• Війна у В'єтнамі
• Індокитайські війни