Чорнотілки
| Чорнотілки | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Heliotautus ruficollis
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Підродини
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Чорноті́лки (Tenebrionidae Latreille, 1802 = Alleculidae Laporte de Castelnau, 1840 = Cossyphodidae = Lagriidae Fabricius, 1775 = Nilionidae = Petriidae = Physopaussidae = Tentyriidae) — родина твердокрилих, що включає приблизно 20 000 видів; у Європі налічується близько 1775 видів (включно із підвидами). Невеликі або середнього розміру жуки (2-50 мм). Забарвлення тіла у більшості видів чорне — звідси походить українська назва родини, у деяких видів з яскраво-металевим відблиском, інколи з помаранчевими плямами. Надкрила часто зростаються, а задні крила відсутні (втрачається здатність до польоту). Знаним фахівцем чорнотілок світової фауни був Г. С. Медведєв.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Чорнотілки є широкорозповсюдженими по всій Землі, за винятком Арктики та Антарктики, проте найвище різноманіття спостерігається в аридних зонах: пустелях, напівпустелях, степах і саваннах.
Морфологія[ред. | ред. код]
Імаго[ред. | ред. код]
Личинка[ред. | ред. код]
Лялечка[ред. | ред. код]
Біологія та життєві цикли[ред. | ред. код]
Більшість видів виділяють речовини, що мають різкий неприємний запах. Личинка видовжена, циліндрична, тверда, часто з шипами на кінці черевця.
Систематика[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. (січень 2018) |
Філогенія[ред. | ред. код]
Походження[ред. | ред. код]
Екологія[ред. | ред. код]
Виділяють дві основні екологічні групи: лісові види (пов'язані з гниючою деревиною та грибами, що живляться деревиною) та пустельно-степові (ксерофіли, живуть в ґрунті). Деякі види, наприклад, Onymacris unguicularis, живуть в пустелі Наміб і пристосувалися до збору вологи з туману, конденсуючи її на надкрилах.
Консортивні зв'язки[ред. | ред. код]
Імаго та личинки живляться переважно рослинними рештками, деякі види — живими рослинами, інколи можуть пошкоджувати продовольчі запаси.
Роль у екосистемах[ред. | ред. код]
Значення для людини[ред. | ред. код]
Личинок декількох видів вирощують штучно для підгодівлі комахоїдних тварин, що утримують в неволі. Найвідомішим з таких видів є хрущак борошняний (Tenebrio molitor).
Ulomoides dermestoides, відомий як «жук-знахар» використовують в нетрадиційній медицині.
Література[ред. | ред. код]
- Биологический энциклопедический словарь. — Москва. «Большая Советская энциклопедия». 1986
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.biolib.cz/en/taxon/id14580/
- https://web.archive.org/web/20120530041712/http://www.faunaeur.org/species_list.php
|
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
