Чупакабра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мексиканська чупакабра (уявлення автора)

Чупака́бра (від ісп. chupar — «смоктати» і cabra — «коза», тобто «козячий вампір» або «той, що ссе козячу кров») — фантастична тварина, криптид, якій приписують вбивства кіз, кролів та іншої свійської живності через знекровлення. Достовірних відомостей про існування чупакабри немає, тим не менш, ЗМІ періодично поширюють свідчення людей, які нібито бачили чупакабру, що надходять з різних регіонів.

Історія

Перші згадки про чупакабру з'явилися в Пуерто-Ріко в 1975 році, коли на одній із ферм за одну ніч загадковим чином загинули всі кури, в яких не залишилося ні грама крові. Вважається, що чупакабра полює вночі і нападає на свійських тварин, висмоктує кров і зникає. Пізніше чутки про пташиного вампіра поширилися в США і в Мексиці, а потім і у Європі. Найпівнічніші згадки в Америці поширюються до штату Мен, найпівденніші до Чілі. Дослідження трупів чупакабр в північній Мексиці і на півдні Сполучених Штатів засвідчили їхню приналежність до родини псових, що хворіли на коросту[1]. Тому біологами та іншими науковцями згадки про чупакабру розглядаються як сучасна міська легенда[2].

Найпоширеніша версії щодо зовнішнього вигляду чупакабри: зріст її близько метра, морда тупа, тіло без чітких форм, довгі пазурі.[3] За свідченнями «очевидців» чупакабра — великий монстр заввишки 130–150 см, на ногах якого по 3 великі пальці з довгими кігтями, тіло як у велетенського вовка без шерсті, але з товстою сіро-коричневою шкірою, чотири ікла в пащі довжиною 5 см, очі яскраво-червоні. Дехто описує цю істоту як двоногого динозавра, чи вказує на подібність з кенгуру.

Урядова комісія, провівши розслідування, не змогла знайти ні слідів істоти, ні самого звіра (його навіть здалеку ніхто не бачив, що вже казати про те, щоб зробити фото чупакабри), ні доказів містифікації. Та пуерторіканці не стомлювались шукати чупакабру або її житло. Була підірвана печера в якій на думку місцевих мешканців знаходилась істота. У 1995 році повідомлення про напади чупакабри відновилися У ЗМІ.

І в Пуерто-Рико і Мексиці чупакабра стала героєм багатьох оповідань. Виник бізнес, пов'язаний з чупакаброю — її зображення з'являються на футболках, бейсболках, кухлях тощо, продаються цукерки з такою назвою.

В Україні

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Чупакабра села Чемер схожа на лисицю без шерсті
Searchtool.svg Орепська чупакабра з лисячою головою і забарвленням вовка

В Україні про напади істоти, подібної до чупакабри, розповідають на Львівщині, Київщині та Рівненщині (місцеві називають його Містер).

2009 року з'явилися повідомлення про істоту з Тернопільської області. У деяких місцевих газетах були публікації про чупакабру. Про неї писали у газеті «Факты и комментарии», розповідали у сюжеті новин на телеканалі СТБ[4]. Йшлося про те, що невідома звірина масово знищує кролів, яких господарі знаходять задушеними, знекровленими й акуратно складеними. Пізніше надходили повідомлення, що звір з'явився в Чернігівській, Запорізькій, Волинській областях. Було чимало людей, які стверджували, що на власні очі бачили чудовисько на зріст як людина і з величезними кігтями.

Гіпотези про походження та сутність

Коростяний свербун (Sarcoptes scabiei) — збудник корости (під мікроскопом)

Як заявив на прес-конференції в грудні 2010 року доцент кафедри зоології і екології Дніпропетровсього національного університету, кандидат біологічних наук Олександр Пономаренко, дослідження показали, що всі чупакабри України — це єноти та лисиці, які втратили свій волосяний покрив, часто внаслідок розвитку корости (коростяні лиси).

«Я можу пояснити появу таких незвичайних тварин тим, що в Україні ведеться неправильний менеджмент лісових угідь, у нас надлишок лисиць. За радянських часів проводився відстріл лисиць, а зараз мисливцям стріляти лисиць невигідно, оскільки їхнє хутро не цінується, а виконувати плани не завжди хочеться. Оскільки у нас багато лисиць і популяція не має природної або антропогенної регуляції, з'являється велика кількість слабких особин, схильних до хвороб. Тому ми стикаємося з явищем лисиць-чупакабр», — зазначив він.[5]

За іншою версією, деякі українські «чупакабри» є цуценятами вовків та собак — такі тварини можуть мати «лисячу» голову та забарвлення вовка. Серед причин поширення таких тварин останніми роками вказують на збільшення чисельності вовків та здичавілих собак у Чорнобильській зоні.[6]

Багато років дискусії навколо раніше небачених тварин в Україні ведуться лише засобами масової інформації, що зацікавлені висвітлювати сенсаційні події задля зростання власних рейтингів, жодний науковий журнал не опублікував жодного матеріалу про так званих «чупакабр»[7]. Не згадано цих тварин і в жодному огляді криптичного різноманіття ссавців[8].

Розвиток образу в масовій культурі

Завдяки медійній популярності об'єкт став невід'ємним компонентом міської культури. 2010 року він отримав своє втілення в українській мультиплікації, зокрема у фільмі «Базар, або неРеальні трафунки» (відео). Фільм створено чортківськими дитячими студіями «Первоцвіт» та «вул Шевченка 64 продакшн» під керівництвом Олега Марчака 2010 року.

Найвідоміші фрази з мультфільму:

  • «А ви кріликам допомогли повиздихувати, чи вони, може, самі?»
  • «…а воно якесь таке, що його навіть трілом не візьмеш. Пес донині заїкається, як чужі до хати йдуть…»
  • «Вони пообколюються, пообкурюються, то ще й не таке їм попривизжається, а мені потім прибирай за ними.»
  • «Лейтенент Хабарченко, що за збори і по какому поводу?.. Попрошу нє нагнєтать…»

Примітки

Посилання