Шмагун Іван Петрович

Шмагун Іван Петрович
Народився	28 жовтня 1914(1914-10-28) Липляни, Малинський район
Помер	7 січня 1987(1987-01-07) (72 роки) Ялта, Кримська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  УНР  СРСР
Діяльність	скульптор
Заклад	ВО Барикади
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	Спілка радянських художників України
Нагороди

Іван Петрович Шмагун (28 жовтня 1914, Липляни — 7 січня 1987, Ялта) — український радянський і російський радянський скульптор; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Заслужений художник РРФСР з 1966 року.

Біографія

Народився 28 жовтня 1914 року в селі Липлянах (нині Коростенський район Житомирської області, Україна). 1932 року у Ленінграді вступив до школи фабрично-заводського навчання на заводі «Пролетарський», де навчався спеціальності працівника котельні-ремонтника; ходив у вечірні класи школи робітничої молоді, відвідував образотворчий гурток при заводському Будинку культури.

1936 року призваний до Червоної армії. Служив в місті Пушкіні, був художником-оформлювачем при клубі. Після закінчення служби працював в Сталінграді на заводі «Барикади», протягом трьох років займався в образотворчій студії при Будинку культури заводу.

На початку німецько-радянської війни покликаний на фронт, служив зв'язківцем 661 окремого батальйону зв'язку 6-ї армії. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985). Після закінчення війни перебував в Ростоку.

1945 року направлений до Краснодару, де навчався в художньому училищі і працював в товаристві «Красхудожник». У березні 1970 року переїхав до Ялти, де працював у місцевому відділенні Художнього фонду Української РСР. Мешкав у Ялті в будинку на вулиці Кірова, № 92, квартира № 22. Помер у Ялті 7 січня 1987 року.

Творчість

Працював у галузях монументальної і станкової скульптури, створював мозаїки. Використовував граніт, чавун, бронзу, бетон. Серед робіт:

станкова скульптура

• «Тарас Бульба» (1953);
• «Паганіні» (1955);
• «Максим Горький на Волзі» (1957);
• «Нова пісня» (1977);
• «Космонавт» (1980);
• «Переможець» (1983);
• «Чабан» (1985).

монументальні роботи

«Святогор».

• «Максим Горький» у Тюмені (1958);
• «Нескоренним» у Новоросійську (1959);
• «Майбутні космонавти» в Анапі (1965);
• «Аврора» у Крснодарі (1967; звання: заслужений художник РРФСР);
• ансамбль пам'яті загиблим воїнам у Краснодарському краї (1969; у співавторстві);
• «Святогор» у Ялтинському музеї «Поляна казок» (1971);
• «Максим Горький» у Чебоксарах (1984).