Малинський район
| Малинський район | ||||
|---|---|---|---|---|
|
||||
 |
||||
| Район на карті області | ||||
| Основні дані | ||||
| Країна: |  Україна |
|||
| Область/АРК: |  Житомирська область |
|||
| Код КОАТУУ: | 1823400000 | |||
| Утворений: | 1938 | |||
| Населення: | ▼ 19836 (на 1.08.2012) | |||
| Площа: | 1406 км² | |||
| Густота: | 14.2 осіб/км² | |||
| Тел. код: | +380-4133 | |||
| Поштові індекси: | 11610—11656 | |||
| Населені пункти та ради | ||||
| Районний центр: | Малин | |||
| Селищні ради: | 2 | |||
| Сільські ради: | 25 | |||
| Смт: | 2 | |||
| Села: | 101 | |||
 |
||||
| Мапа району | ||||
| Районна влада | ||||
| Адреса: | 11603, Житомирська обл., м. Малин, пл. Соборна, 6а, 5-38-00 | |||
| Веб-сторінка: | Малинська районна рада, Малинська РДА |
|||
| Голова РДА: | Ободзинський Геннадій Володимирович | |||
| Голова РР: | Савченко Микола Іванович | |||
Ма́линський райо́н — район у Житомирській області України, один з північно-східних районів області з центром у місті Малині, що стоїть на річці Ірша (притоці Тетерева) за 103 кілометри на північний схід від Житомира та за 105 кілометрів на захід від Києва. Район складається з 2-х селищних та 25-и сільських рад[1].
Значну частину — 36 відсотків — території району займають ліси з дубово-сосновими та м'яколистяними насадженнями.
Зміст |
Сусідні райони [ред.]
- Радомишльський район Житомирська область;
- Володарсько-Волинський район Житомирська область;
- Коростенський район Житомирська область;
- Народицький район Житомирська область;
- Іванківський район Київська область;
- Бородянський район Київська область.
Корисні копалини [ред.]
На території району зосереджена значна частина буто-щебеневої сировини України, на базі якої створені великі виробничі потужності. Запаси декоративно-облицювального каменю (лабрадориту, граніту, габро), що мають великий попит у нашій країні та за кордоном, практично не обмежені.
Історія [ред.]
Територія, на якій лежить сучасний Малинський район, була заселена у VIII-ІХ століттях. Назву міста науковці пов'язують з іменем князя Мала — легендарної особи часів Київської Русі, керівника повстання древлян проти Київського князя Ігоря 945 року. В люстрації 1471 року Малин згадується як населений пункт, що належав українській шляхетській родині Немиричів. У XVII столітті Малин дістав Магдебурзьке право, тобто право широкої автономії в управлінні містечком.
7 — 10 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Нянівку, Березине, Іванівку, Писарівку, Пиріжки, Баранівку, Ксаверів, П'ятидуб теперішнього Малинського району проліг шлях Подільської групи (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.
9—10 листопада 1921 р. під час того ж Листопадового рейду через Савлуки, Ксаверів, Скурати, Кам'янку, Владівку, Йосипівку, Чоповичі, Гуту-Логанівську, Устинівку, Фортунатівку теперішнього Малинського району проліг шлях Волинської групи (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки.
У 1938 році Малин віднесено до категорії міст районного підпорядкування.
У травні 1943 року Головна Команда УПА-Північ направила відділ УПА у тримісячний рейд по тимчасово окупованих Житомирської області і західної частини Київської області Української РСР. За час рейду відділ провів 15 успішних боїв з німецькими поліцейськими частинами та групами грабіжників. Цей відділ недалеко від с. Устинівка, Потіївского району, 25 липня розбив німецький військовий підрозділ, який було спеціально спрямовано на розгром цього спецвідділу УПА. З німецької сторони було понад сто вбитих, поранених і полонених.[2]
Сільське господарство [ред.]
Основою галузі є виробництво зерна, картоплі, м'яса, молока, льону-довгунця. Галузь об'єднує 20 колективних сільськогосподарських підприємств, 4 спільні відкриті акціонерні товариства, Поліську дослідну станцію ім. Засухіна, 2 підсобні господарства.
Транспорт [ред.]
Завдяки вигідному географічному положенню та розгалуженій мережі автомобільних шляхів і залізниці район має зручне транспортне сполучення з Києвом, Житомиром, Львовом, Берестям, Москвою, Санкт-Петербургом, а також з різними країнами Східної та Центральної Європи, Загальна довжина автомобільних шляхів району — 479 кілометрів.
Економіка [ред.]
Промисловість [ред.]
Промисловість — важлива складова господарського комплексу району. Вона спеціалізується на виробництві паперу, чавунного та сталевого литва, меблів, швейних та архітектурних виробів, будівельних матеріалів, електротехнічних виробів, цінних паперів. З 22 підприємств району — 15 знаходиться в колективній формі власності. Основу промислового потенціалу складає відкрите акціонерне товариство «Малинська паперова фабрика» — одне з найбільших підприємств целюлозно-паперової промисловості України, яке спеціалізується на виробництві різних сортів електроізоляційних видів паперу та картону, інших видів технічного паперу. Машинобудівну, ливарну та металообробну галузі промисловості представляє відкрите акціонерне товариство дослідно-експериментального заводу «Малекс», яке виробляє запасні частини до сільськогосподарської техніки, нестандартизоване обладнання, чавунне та сталеве литво. Відкрите акціонерне товариство заводу «Прожектор» забезпечує виготовлення апаратури зв'язку, приладів електронної техніки. Підприємства лісової та деревообробної промисловості виробляють добротні меблі, столярні вироби, паркет. Функціонують також підприємства легкої, переробної, гірничодобувної, поліграфічної, харчової та інших галузей народного господарства.
Зовнішньоекономічні зв'язки [ред.]
Підприємства району підтримують торгово-економічні зв'язки з багатьма країнами світу. Найбільша питома вага експорту (80%) припадає на країни Європи. Основною експортною продукцією є папір, картон, щебенева продукція, апаратура зв'язку, вироби з дерева. Створені і функціонують 5 спільних підприємств та підприємств з іноземними інвестиціями, їх учасниками стали зарубіжні фірми з Росії, Італії, Німеччини. Можливе ефективне вкладання капіталу у виробництво високоякісного паперу, в розвиток гірничодобувної, лісової, деревообробної, електротехнічної галузей, у машинобудування, в переробну і харчову промисловість.
Персоналії [ред.]
- Миклухо-Маклай Микола Миколайович (1846–1888) — український мандрівник, антрополог, етнограф, географ, гуманіст, дослідник народів Південно-східної Азії, Австралії та Океанії;
- діячі культури — народна артистка України Р. С. Недашківська, заслужений діяч мистецтв УРСР С. А. Кириченко, мистецтвознавець В. С. Бойко;
- письменники — Л. М. Письменна, К. Ф. Полонник, В. Н. Вайсблат, А. Н. Киричанський;
- діячі науки — академік, директор інституту математики АН України А. М. Самойленко, професор, доктор медичних наук, член Міжнародної асоціації щелепно-лицевих хірургів Ю. Й. Бернацький, професори, доктори історичних наук Л. Ю. Беренштейн, М. І. Лавринович та В. А. Студінський, доктор психологічних наук Л. О. Рябченко, доктор філософських наук М. В. Дученко, доктор політичних наук Ю. С. Скороход;
- воєначальники — генерали С. М. Міщенко, Ф. А. Мельниченко, А. І. Канюка.
Пам'ятки [ред.]
Примітки [ред.]
Посилання [ред.]
- Малинська райрада
- Чисельність населення в Малинському районі
- Малинська РДА
- Поштові індекси населених пунктів Малинського району
- Навчальні заклади Малинського району
- Установи і заклади соціальної сфери Малинського району
- Мережа лікувально-профілактичних закладів Малинського району
- Історія футбольних чемпіонатів Малинського району з 1999 року
- Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення
- Наявність ідентифікованих та зареєстрованих в Реєстрі тварин ВРХ в Малинському районі
- Реєстр місць видалення відходів (2.5 Мб)
|
||||||||||
