Ґандж-і-Савай
«Ґандж-і-Савай» (перс. گنج سواہی, Ґандж-і-Савай, дослівно «Надзвичайний скарб», англ. Ganj-i-Sawai, англізована назва Gunsway) — дуже великий озброєний торговий корабель типу ганджа, що належав правлячій родині індійських Великих Моголів, побудований за наказом Маріам-уз-Замані, дружини падишаха Акбара Великого[1]. Під час правління падишаха Аурангзеба, 7 вересня 1695 року корабель, що перевозив мусульманських паломників та незліченні скарби на шляху з Мохи в Ємені до Сурата в Індії був захоплений і пограбований англійським піратом Генрі Еврі. Пограбування Ґандж-і-Савай викликало міжнародну кризу і призвело до блокування усієї англійської торгівлі в Індії. Для врегулювання конфлікту і відновлення торгівлі, Британська Ост-індійська компанія була вимушена за свій рахунок відшкодувати Аурангзебу збитки, завдані нападом на Ґандж-і-Савай.
Опис[ред. | ред. код]
Після того, як в 1613 році португальці захопили великий могольський торговельний корабель «Рахімі», що належав Маріам-уз-Замані, дружині померлого падишаха Акбара Великого і прабабусі падишаха Аурангзеба, розгнівана вдова наказала побудувати ще більший корабель, що отримав назву «Ґандж-і-Савай», що з перської та гінді перекладається як «Надзвичайний скарб»[1]. «Ґандж-і-Савай» мав вагу 1600 тонн, був озброєний 62 гарматами, міг перевозити більше 1000 чоловік і на свій час був найпотужнішим кораблем в Індійському океані. Він використовувався переважно для торгівлі та перевезення паломників до Мекки. В Мецці індійські товари реалізовувались, а отримане за них золото та срібло поверталось до Індії[1].
Захоплення піратами[ред. | ред. код]
.png)
У серпні 1695 року Генрі Еврі, капітан потужного 46-гарматного фрегата 5-го рангу «Fancy», досяг Баб-ель-мандебської протоки, де зустрів п'ять інших піратських кораблів, а саме 8-гарматний шлюп «Amity» Томаса Тью з екіпажем в 46 чоловік, корабель «Portsmouth Adventure» Джозефа Фаро та «Dolphin» Річарда Ванта, обидва з екіпажами біля 60 чоловік, «Susannah» Томаса Вейка з екіпажем в 70 чоловік та «Pearl» Вільяма Мейса з екіпажем з 30 або 40 чоловік[2].
Хоча індійська флотилія Великих Моголів в складі 25 кораблів, що поверталася з Мохи до індійського Сурата прослизнула повз засідку піратських кораблів протягом ночі, її помітили і Еврі та інші пірати розпочали погоню. Великий і більш повільний 1 600-тонний «Гандж-і-Савай» і 600-тонний корбалель «Фатіх Мухаммед», що його супроводжував відстали від інших кораблів індійського конвою. Першим їх наздогнав «Amity» Томаса Тью, який спробував напасти на «Фатіх Мухаммед». Проте індійці вправно захищались і після того, як самого Тью було вбито внаслідок потрапляння гарматного ядра, екіпаж «Amity» припинив переслідування.
Пізніше «Фатіх Мухаммед» наздогнав Еврі на «Fancy». Можливо, вражений 46 гарматами Fancy або ослаблений попередньою битвою з Тью, екіпаж «Фатіх Мухаммед» цього разу не чинив значного опору і пірати Ейвері взяли корабель на абордаж та захопили на ньому скарби на суму 40 000 фунтів стерлінгів.
Після пограбування «Фатіх Мухаммед» , Еврі продовжив кількаденну погоню за "Ґандж-і-Савай" і нарешті наздогнав корабель на відстані приблизно вісьмох днів плавання від Сурата. Ґандж-і-Савай був потужним супротивником, мав на борту 62 гармати та біля 400—500 охоронців, озброєних мушкетами[3], а також шістсот інших пасажирів. Але в результаті вдалого гарматного залпу Ейвері вдалось повалити грот-щоглу Ґандж-і-Савай і таким чином майже знерухомити свою жертву. Перша спроба піратів піднятись на борт Ґандж-і-Савай була відбита мушкетними залпами індійців, але під час бою одна з гармат Ґандж-і-Савай вибухнула, убивши декілька захисників і спричинивши пожежу, що призвело до замішання та деморалізації серед екіпажу. Після цього Fancy підійшла поруч і її екіпаж із 113 кинувся на абордаж Ґандж-і-Савай. Капітан Ґандж-і-Савай Ібрагім-хан не зміг організувати належного захисту судна і сховався на нижніх палубах, тож після декількагодинної сутички сотня нападників подолала впертий але не організований захист значно більшого за розміром екіпажу «Ґандж-і-Савай».
Після захоплення корабля пірати піддали своїх полонених кількаденним жахливим знущанням, застосовуючи тортури і вбиваючи полонених, щоб змусити їх розкрити місцезнаходження скарбів на кораблях. Жінок, що знаходились на борту грабували і ґвалтували, тож щоб уникнути безчестя декілька з них кинулись за борт і втонули. Ходили чутки, що на кораблі перебували жінки з родини самого Аугаранзеба, зокрема його онука, але ці дані залишились не підтвердженими.
Награбоване з Ґандж-і-Савай становило від 325 000 до 600 000 фунтів стерлінгів, включаючи «близько 500 000 золотих і срібних монет, а також дорогоцінне каміння, численні прикраси та різний срібний посуд тощо»[4].
Майже усі ці скарби були розподілені між людьми Еврі, тоді як більшість інших піратських екіпажів, що брали участь у нападі, залишились з порожніми руками. Капітан Томас Тью загинув ще під час нападу на Фатіх Мухаммед, після чого екіпаж «Amity» припинив переслідування, корабель «Dolphin» Річарда Вонта виявився занадто повільним, щоб брати участь в погоні, тож його екіпаж пересів на корабель Ейворі, а сам «Dolphin» спалили, корабель «Susannah» Томаса Вейка також відстав і не встиг узяти участі в битві, «Portsmouth Adventure» Джозефа Фаро наздогнав Ґандж-і-Савай, але так і не наважився вступити в бій, тож його екіпаж не брав участі в розподілі здобичі, а екіпаж «Pearl» Вільяма Мейза брав участь у бою, але пізніше Еврі конфіскував його частку здобичі після того, як моряки з Pearl спробували розрахуватись з людьми Еврі фальшивими (обрізаними) монетами[5].
У відповідь на захоплення Ґандж-і-Савай імператор Моголів Аурангзеб відправив свою армію до п'яти ключових міст англійської торгівлі в Індії — Бомбея, Сурата, Бхаруча, Агри та Ахмадабада, щоб заблокувати їх. Аурангзеб фактично припинив англійську торгівлю з Індією, оскільки він відмовився знову відкрити порти, поки Генрі Еврі не буде спійманий і страчений за свої злочини. Ост-Індська компанія примирилася з імператором Моголів, повністю відшкодувавши його збитки, і подала страхову вимогу на 350 000 фунтів стерлінгів[6], хоча влада Моголів вимагала подвоїти цю суму.
Необхідність задовольнити вимоги моголів і бажання помститись Еврі призвело до першого фактично світового полювання на людину в історії. Проте, не дивлячись на оголошені Британською Ост-індійською компанією і самим Аугаранзебом величезні суми за затримку Еврі або надання інформації про його місцезнаходження, самого Еврі і більшість з його команди так ніколи і не було спіймано. Лише 24 члени його екіпажу були затримані в Англії, їх судили і до страти було засуджено лише шість чоловік, причому вони були визнані судом винними не у піратському нападі на Ґандж-і-Савай, а у захопленні свого корабля, який вони перетворили на піратський.
У масовій культурі[ред. | ред. код]
Пограбування Ґандж-і-Савай та його скарби займають чільне місце у відеогрі Uncharted 4: A Thief's End 2016 року.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Azam Kalan, Muhammad (1929). Journal of Indian studies: 186—187.
- ↑ (Baer, 2005, с. 99)
- ↑ Harris, Graham (2002). Treasure and Intrigue: The Legacy of Captain Kidd (англ.). Toronto: Dundurn. с. 88. ISBN 9781550024098. Процитовано 27 червня 2017.
- ↑ Burgess, Douglas R., Jr. (2014). The Politics of Piracy: Crime and Civil Disobedience in Colonial America. Lebanon, NH: ForeEdge. с. 53. ISBN 9781611685275.
- ↑ Rennie, Neil (2013). Treasure Neverland: Real and Imaginary Pirates (англ.). Oxford: OUP Oxford. ISBN 9780191668654. Процитовано 27 червня 2017.
- ↑ Burgess, Donald, R., Jr. (2009). The Pirates' Pact: The Secret Alliances Between History's Most Notorious Buccaneers and Colonial America. New York: McGraw Hill. с. 143. ISBN 9780071474764.
Джерела[ред. | ред. код]
- Woodard, Colin (2007). The Republic of Pirates: Being the True and Surprising Story of the Caribbean Pirates and the Man Who Brought Them Down. Orlando, FL: Houghton Mifflin Harcourt. pp. 20–23. ISBN 978-0-15-101302-9.
- Botting, Douglas (1978). The Seafarers: The Pirates. Time-Life Books. pp. 82–83.
