Шальчинінкай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шальчинінкай
Šalčininkai
Герб
Герб міста Шальчинінкай
Костел святого Апостола Петра
Костел святого Апостола Петра
Костел святого Апостола Петра
Основні дані
54°18′40″ пн. ш. 25°22′50″ сх. д. / 54.31111111113877854° пн. ш. 25.38055555558377918° сх. д. / 54.31111111113877854; 25.38055555558377918Координати: 54°18′40″ пн. ш. 25°22′50″ сх. д. / 54.31111111113877854° пн. ш. 25.38055555558377918° сх. д. / 54.31111111113877854; 25.38055555558377918
Країна Литва Литва
Регіон Шальчинінкський район
Столиця для Шальчинінкський район і Шальчинінкський район[d]
Перша згадка 1311
Площа 2,98 км²
Населення 6 491 (2010)
Висота НРМ 181 м і 173 м
Міста-побратими Ломжа (Польща),
Лович (Польща)
Телефонний код (+370) 380
Часовий пояс UTC+2
UTC+3літній час
GeoNames 864520, 595016
OSM 1016307 ·R (Шальчинінкський район)
Поштові індекси LT-17001
Міська влада
Вебсайт salcininkai.lt
Мапа
Мапа
Шальчинінкай. Карта розташування: Литва
Шальчинінкай
Шальчинінкай
Шальчинінкай (Литва)


CMNS: Шальчинінкай у Вікісховищі

Шальчинінкай або Солечники (лит. Šalčininkai, пол. Soleczniki, біл. Салечні́кі, рос. Солечники) — місто на сході Литви, адміністративний центр Шальчинінкського району Вільнюського повіту при самому кордоні Республіки Білорусь.

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка припадає на 1311 рік. У Пруських хроніках згадується як Salsniken або Saletzniken.

1929 року у містечку мешкало 587 осіб.

До 1939 року знаходилось у складі Польщі. 1940 року було передано до складу Литовської РСР. Статус міста отримало 1956 року, з 1972 року — районний центр.

Специфіка[ред. | ред. код]

Місто є важливим польським культурним центром у Литві (71% населення — поляки). Є цегляний католицький костел апостола Петра (1568 його зайняли реформатські євангелісти), збудований 1410, істотно перебудований 1835, розширений у 1949 та 1986. Також православна каплиця св. Тихона. 2 гімназії, середня школа „ Santarv , публічна бібліотека, пошта, районна лікарня, ратуша, кінотеатр «Шалча» та будинок культури.

На гербі міста зображені три лісові горіхи , які символізують солідарність між різними етнічними групами населення.

Населення[ред. | ред. код]

Динаміка населення з 1868 по 2018
1868 1900 1970пер.[1] 1976[2][3] 1979пер. 1989пер. 2001пер. 2011пер.
332 400 1763 3000 3857 6480 6722 6358
2017 2018 - - - - - -
6664 6609 - - - - - -
Гістограма динаміки населення

Міста партнери[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Šalčininkai. Mažoji lietuviškoji tarybinė enciklopedija, T. 3 (R — Ž). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1971, 360 psl. (лит.)
  2. Šalčininkai. Lietuviškoji tarybinė enciklopedija, X t. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1983. T.X: Samnitai-Šternbergas, 523 psl. (лит.)
  3. Šalčininkai. Tarybų Lietuvos enciklopedija, T. 4 (Simno-Žvorūnė). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1988, 150 psl. (лит.)