Aloe marlothii
| Aloe marlothii | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
| Aloe marlothii A.Berger, 1905 |
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
Aloe marlothii (укр. Алое марлоті, Алое Марлота)[1], A.Berger — сукулентна рослина роду Алое.
Зміст |
Етимологія [ред.]
Видова назва дана на честь професора Рудольфа Марлота (1855-1931), німецького ботаніка, аналітичного хіміка і фармацевта, що жив у Південній Африці з 1883 року, професора хімії в університеті Стелленбоса у 1889-1892 рр..[2]
Морфологічні ознаки [ред.]
Багаторічний вічнозелений негілкуючийся чагарник висотою 2-4 м з вершиною, прикрашеної розеткою потужних товстих листя. Листя ланцетовидні, соковиті, сріблясто-блакитні, 1-1,5 м довжини, 20-25 см ширини. Краї й обидві сторони листа засаджені зубчиками червоного або коричневого забарвлення.
Квітконіс до 80 см заввишки, суцвіття прямостояче. Квітки 3-3,5 см завдовжки помаранчеві або оранжево-жовті.
Місця зростання [ред.]
Південна Африка: Ботсвана, Південно-Африканська Республіка - Гаутенг, Квазулу-Наталь, Лімпопо, Мпумаланга, Північно-Західна провінція, Свазіленд, Зімбабве, Мозамбік. Росте на кам'янистих ґрунтах на висоті близько 1 120 м над рівнем моря і нерідко утворює справжні ліси.
Умови утримання [ред.]
Утримувати на повному сонці. Влітку поливають рідко (з просушуванням земляного кома). Цей вид перебуває в стані спокою в зимовий час, тримати його треба абсолютно сухим при температурі близько (4 °С). Особливо декоративно у віці 2-5 років.
Примітки [ред.]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.)
Посилання [ред.]
- Germishuizen, G. & N. L. Meyer, eds. 2003. Plants of southern Africa: an annotated checklist. Strelitzia 14. (Pl SAfr ed2)
- Gibbs Russell, G. E. et al. 1985. List of species of Southern African plants, ed. 2. Mem. Bot. Surv. S. Africa v. 51.; v. 56. 1987 (L SAfr)
- Huxley, A., ed. 1992. The new Royal Horticultural Society dictionary of gardening. (Dict Gard)
- Reynolds, G. W. 1974. The aloes of South Africa, ed. 3. (Aloe SAfr)
- Walters, S. M. et al., eds. 1986–. European garden flora. (Eur Gard F)
- Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1(1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne.
- Pope, G.V. (ed.) (2001). Flora Zambesiaca 12(3): 1-106. Royal Botanic Gardens, Kew.
- Albano, P.-O. (2003). La Conaissance des Plantes Exotiques: 1-324. Édisud, Aix-en-Provence.
- Carter, S., Lavranos, J.J., Newton, L.E. & Walker, C.C. (2011). Aloes. The definitive guide: 1-720. Kew publishing, Royal Botanic Gardens, Kew, England.
- Bailey, L. H. & E. Z. Bailey. 1976. Hortus Third i–xiv, 1–1290. MacMillan, New York.
- Guide to the aloes of South Africa. (англ.)
- Article Citation Database (англ.)
Джерела [ред.]
- Aloe marlothii на сайті «Infoaloe» (рос.)
- Aloe marlothii на сайті «Desert-tropicals» (англ.)
- Aloe marlothii на сайті Королівських ботанічних садів у К'ю (англ.)
- Aloe marlothii на сайті «Tropicos». (англ.)
- Aloe marlothii на сайті «Plantsystematics» (англ.)
- Aloe marlothii на сайті «Germplasm Resources Information Network» (англ.)
