Ducati

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ducati
Ducati Motor Holding S.p.A
Тип Акціонерне товариство
Заснування 1926
Засновник(и) Антоніо Кавальєрі Дукаті
Адріано Кавальєрі Дукаті
Бруно Кавальєрі Дукаті
Марселло Кавальєрі Дукаті
Штаб-квартира Італія Болонья, Італія
Територія діяльності в усьому світі
Ключові особи Руперт Штадлер (голова)
Клаудіо Доменікалі (генеральний директор)
Галузь машинобудування
Продукція мотоцикли
Власник(и) Німеччина Volkswagen AG
Дочірні компанії Ducati Corse S.r.l
Сайт ducati.com

Ducati Motor Holding SpA — італійський виробник мотоциклів зі штаб-квартирою в м. Болонья. З квітня 2012 року є дочірньою фірмою автовиробника преміум-класу Audi (концерн Volkswagen AG)[1]. Щорічно виробляє близько 40 000 мотоциклів. В кінці 2014 року компанія відсвяткувала випуск 1 мільйонного мотоцикла.[2] (для порівняння, компанія Honda, найбільший у світі виробник мототехніки, у цьому ж році випустила свій 300 мільйонний мотоцикл[3]).

Історія компанії[ред.ред. код]

Радіотехнічний початок[ред.ред. код]

Компанію Ducati було засновано 1926 р. у м. Болонья. Засновниками компанії були брати Андріано та Марчелло Дукаті. Обидва вони цікавилися радіотехнікою, тому першим напрямком роботи компанії було саме виробництво радіотехніки. У 20-ті роки XX століття попит на рупори, гучномовці робив свою справу, і компанія відмінно розвивалася.

Після Другої світової війни попит на радіотехніку різко впав, і компанія перейшла під управління держави. У той час для Італії було важливо створення дешевих засобів пересування, тому діяльність Ducati перекваліфікувалася на виробництво засобів пересування.

Початок мотовиробництва[ред.ред. код]

Ducati Cucciolo

Першими продуктами виробництва стали двигуни, проект яких створив інженер Альдо Фарінеллі. Щойно Фарінеллі повернувся до конструювання спорт-карів, Ducati святкували своє друге народження. Їхній перший мотовелосипед називався Cucciolo (укр. цуценя), і відрізнявся від наявних на ринку мотовелосипедів об'ємом двигуна 50 куб.см. і відмінною тягою на низьких обертах.

Вже на початку 1950 Ducati здобула половину італійського ринку мотовелосипедів. До того часу все популярнішими ставали мотоцикли легкого типу. І вже в 1952 була випущена модель Cruiser. Новий мотоцикл був обладнаний двигуном електростартер. При об'ємі двигуна 175 куб.см. потужність мотоцикла становила 8 к.с. Єдиним мінусом виявилася автоматична коробка передач, так як в той час її не змогли оцінити належним чином. Але трохи пізніше на ринку з'явилися 3-швидкісні Cucciolo з об'ємом двигуна 55 куб.см. і Cruiser з об'ємом 98 куб.см. Це були перші мотоцикли, які володіли телескопічною вилкою, хребтовою рамою і заднім маятником.

Трохи пізніше Ducati вирішили спробувати себе в спортивному напрямку і випустили модель 98 Sport. Перша спортивна модель розганялася до 95 км / год при потужності 6.5 к.с.

Період Фабіо Тальоні[ред.ред. код]

В 1954 головним конструктором став молодий інженер Фабіо Тальоні. Саме з ним пов'язані основні досягнення Ducati. Його перший мотоцикл Ducati 100 Gran Sport з двигуном 98 куб.см. відразу сподобався гонщикам. Фабіо прагнув наростити потужність мотора методом нарощування оборотів. Розмістивши розподільний вал в головці циліндра, інженер зміг домогтися потужності 9 к.с. при 9000 об./хв, що дозволяло мотоциклу масою 80 кг розвивати швидкість до 130 км/год. Десмодромний привід з механізмом примусового відкривання і закривання клапанів, розроблений Тальоні в середині 1956, з'явився на новій моделі мотоцикла тільки в 1958 році. Одноциліндровий двигун цього мотоцикла був об'ємом 125 куб.см. А вже в наступному році Ducati випустили аналогічний мотоцикл, тільки з двоциліндровим двигуном.

Але це все для спортивних цілей, для внутрішнього ринку Ducati випускали мотоцикли з двигунами 175 та 200 куб.см. На початку 60-х був створений мотоцикл нового покоління — Ducati 250 (18 к.с., 4такта, верхній розподільчий вал). Мотолюбителі без проблем нарощували обсяг двигуна цієї моделі до 450 куб.см. Найефективнішими моделями з 250 см ³-двигуном стали Mach 1 1964 і Mark 3D 1968.

Пізніше Тальоні зайнявся розробкою 1300-кубового двигуна для державних служб США. В результаті роботи вийшов 4-циліндровий двигун (100 к.с.) Apollo. Але в той час ще не були створені відповідні для такої потужності шини, тому від його використання довелося відмовитися. Правда в мотоциклі Ducati 750GT (1970 випуску), Фабіо встановив спрощений варіант цього двигуна об'ємом в 750 куб.см. Ця модель могла розганятися майже до 200 км/год при масі 185 кг і двигуні в 60 к.с. Аналогічний мотоцикл Super Sport 750 з десмодромним приводом розганявся до 215 км/год. Ці технології дозволяли завойовувати перші місця в мотогонках з року в рік.

Але Тальоні йшов далі, він замінив розподілвал з конічних шестерень на зубчастий ремінь, а при виготовленні циліндрів використовував замість чавун — алюмінієвий сплав з нікель-кремнієвим покриттям. Приблизно в цей же час з'явилася знаменита рама Ducati з труб хром-молібденової сталі, схожа на пташину клітку.

В 1979 у Ducati випустили 500 Pantah, ця модель була найшвидшою при об'ємі двигуна 500 куб.см.

У 1980-х у компанії почалася криза. В 1985 конкуруючий і процвітаючий мото-концерн Cagiva викуповує виробництво мототехніки Ducati і починає виробництво мотоциклів у стилі ендуро на базі двоциліндрових двигунів Ducati.

Період Массімо Борди і нинішній час[ред.ред. код]

У 1985 році, після виходу на пенсію Фабіо Тальоні, посаду головного конструктора займає Массімо Борди. На базі двигунів Pantah об'ємом 350, 750 і 904 куб.см. вироблялися одномісні спортивні моделі Ducati 350F3 і 750F1, туристичні Ducati 350/750 Paso, і Ducati Super Sport. Компанія Ducati з цього моменту починає свою співпрацю з виробником вихлопних систем італійською фірмою Termignoni.

На початку 1990-х дебютував Ducati 916. Дизайн мотоцикла робив відомий італійський дизайнер Массімо Тамбуріні, який створював дизайн ряду мотоциклів Bimota а також MV Agusta F4 і Brutale. У нього була маленька особливість — консольна підвіска заднього колеса з передньою підвіскою у вигляді переверненої вилки «телескоп».

У 1992 році дизайнер Мішель Галуццо створив легендарну модель Monster. На ньому стояв двоциліндровий L-подібний двигун з двохклапанними головками циліндрів і повітряно-масляним охолодженням. Наступним кроком стали мотоцикли Ducati 748 і Ducati 916, їхні двигуни мали десмо-привід клапанів Desmoquatro, рідинне охолодження і упорскування палива.

У 2000 році з'явилася модель Testatretta. При його розробці кожна частина двигуна піддавалася комп'ютерній обробці з метою зниження ваги і підвищення міцності. Розроблений таким чином ще досконаліший двигун потужністю в 135 к.с. (10200 об/хв) був встановлений на новій моделі Ducati 996R.

Продукція[ред.ред. код]

Ducati 748

Поточний модельний ряд 2014 рік[ред.ред. код]

Модельний ряд включає в себе 6 класів мотоциклів:

Monster[4][5][6]
  • 696
  • 796
  • 1200
  • 1200 S
Multistrada[5][6][7]
Diavel[8]
  • Diavel, Cromo, вуглець та Strada
Superbike[5][6][9]
Hypermotard[5][6][10]
  • Hypermotard
  • Hypermotard SP
  • Hyperstrada
Streetfighter[5][6][11]
  • 848

Примітки[ред.ред. код]

  1. SZ: «Іграшка для шефа»: Audi купує Ducati(нім.)
  2. «Ducati builds millionth bike». motorcyclenews.com (англ.). 15.12.2014. Процитовано 15.12.2014. 
  3. Ким (25.11.2014). «Компания Хонда выпустила 300-миллионный мотоцикл». bikepost.ru (рос.). Процитовано 15.12.2014. 
  4. «Monster». Ducati Motor Holding SpA. 2010. 
  5. а б в г д «2010 Ducati Motorcycles». Total Motorcycle Website. 2010. 
  6. а б в г д «Ducati North America BIKES». Ducati Motor Holding SpA. 2010. 
  7. «Multistrada». Ducati Motor Holding SpA. 2010. 
  8. «The name is Diavel». Ducati. 2009-12-17. Процитовано 2010-10-15. 
  9. «Superbike». Ducati Motor Holding SpA. 2010. 
  10. «BIKES Hypermotard». Ducati Motor Holding SpA. 2010. 
  11. «Streetfighter». Ducati Motor Holding SpA. 2010. 

Посилання[ред.ред. код]