FPV-дрон (зброя)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: FPV-дрон.
FPV-дрон
Тип дрон-камікадзе або дрон-бомбардувальник
Країна походження Україна Україна, Росія Росія
Початок експлуатації 2000
Виготовлено десятки тисяч на місяць
Вартість одиниці від 400$
CMNS: FPV-дрон у Вікісховищі

FPV-дрон — вид безпілотних літальних апаратів, керування якими здійснюється за допомогою FPV-пілотування. У військовому сенсі під цим терміном зазвичай мають на увазі швидкісні FPV-квадрокоптери, перетворені на дрони-камікадзе або дрони-бомбардувальники шляхом встановлення бойової частини або пристрою для скидання боєприпасів.[1]

Масова поява FPV-дронів на фронті російсько-української війни здійснила прорив у військовій справі. Міноборони України та багато дослідників називають їх революційним засобом ведення бою та порівнюють їх застосування зі снайперською зброєю.[2][3] Революційність пояснюється тим, що до їхньої появи можливості завдання високоточних ударів були прерогативою дорогих і складних систем, застосовуваних точково, а FPV-дрони є надзвичайно дешевими масовими виробами.[4][1][5]

Однією з ключових переваг таких безпілотників над іншими засобами є те, що дрон вартістю від кількох сотень до кількох тисяч доларів може ефективно знищити техніку вартістю мільйони доларів (танк, артилерія, РЕБ, ЗРК)[6][7][8] або офіцерів у ближньому тилу[9].[1] FPV-дрони є дешевими навіть у порівнянні з поширеними на фронті квадрокоптерами серії DJI Mavic[1], а тим більше — з традиційними дронами-камікадзе та ПТКР: наприклад, Switchblade 300, який має подібні характеристики, коштує 8 тисяч[6], а ракета «Стугни» — 20 тисяч доларів[10].

Опис[ред. | ред. код]

Конструкція[ред. | ред. код]

Бійці з дроном і станцією зв'язку

Характеристики залежать від конкретної моделі, але загалом такі дрони дають можливість уражати ворожі цілі на дистанціях порядку 3—10 км (деякі дрони — до 25 км[10]), а швидкість може сягати понад 100 км/год (у квітні 2024 року було зафіксовано використання українських дронів зі швидкістю 150 км/год[11]). Один БПЛА може нести до 1,5 кг бойового навантаження,[12] а важчі й по 4 кг[13]. До переваг FPV відносять значно вищу швидкість, можливість швидко змінювати напрямок руху і вище бойове навантаження.[14][1]

Такі дрони типово оснащені додатковим відеорадіоканалом у режимі реального часу[15], що забезпечує вищу стійкість до РЕБ у порівнянні зі звичайними мультикоптерами. За допомогою встановлення різних передавачів можна варіювати дальність.[15][16] Дрони можуть бути оснащені камерами нічного бачення, що, однак, призводить до їх суттєвого здорожчання.[10]

Типовими цілями є спостережні пункти ворога, польові склади боєприпасів, бронетехніка, транспорт.[12] FPV-дрони можуть діяти разом із розвідувальними БПЛА, що покращує ситуаційну обізнаність та ефективність застосування.[1] Втім, відсутність програмної стабілізації та менш якісна оптика робить їх розвідувальні якості слабкими, для цих задач використовуються звичайні дрони типу DJI Mavic.[16]

Керування[ред. | ред. код]

Оператор дрона в відеоокулярах

Оператор FPV-дрона керує дроном через відеоокуляри. FPV-дрони потребують значно вищої кваліфікації, ніж звичайні мультикоптери, оскільки пілот керує вручну всіма процесами польоту.[1][14][15] Оператор здійснює наведення дрону на ціль за допомогою FPV-контролеру.

Також існують дрони з самонаведенням на ціль, що може запобігти промаху та втраті дрона при втраті зв'язку.[1][17][18]

2024 року стало відомо про випадок застосування росіянами FPV-дрона з дротовим керуванням: для цього до безпілотника було підвішено котушку з 10-км оптоволоконним дротом. Про масовість застосування невідомо, але така конструкція робить дрон невразливим для засобів радіоелектронної боротьби[19].

Озброєння[ред. | ред. код]

Дрон і саморобні боєприпаси

FPV-дрони зазвичай використовуються в одному з двох варіантів: дрон-камікадзе та дрон-бомбардувальник. Перший варіант передбачає встановлення вибухової бойової частини, яка детонує при зіткненні дрона з ціллю або підльоті до неї. Другий різновид подібний до аналогічного застосування звичайних мультикоптерів: дрон оснащується системою скидання, яка за командою оператора скидає боєприпас на ціль. При бомбардуванні FPV-дрон замість зависання над ціллю може пікірувати на неї.[1]

Бойові частини / боєприпаси для FPV-дронів можуть бути спеціально розробленими заводськими виробами, імпровізованими переробленнями стандартних боєприпасів або повністю саморобними вибуховими пристроями.[1] Наприклад, є поширеним установлення бойових частин від РПГ-7.[12] За способом ураження боєприпаси можуть бути різними: кумулятивними, шрапнельними[20] та навіть з ударним ядром[21].

Боротьба[ред. | ред. код]

Застосування FPV (та інших дронів-камікадзе, як-от «Ланцет») спричинило розробку засобів боротьби з БПЛА. Найпростішим способом є встановлення протидронових сіток на бойову техніку та/або над бойовими позиціями[22]. Обидві сторони також активно розробляють переносні комплекси РЕБ[23][24] та призначені для встановлення на техніку.[25][26][27]

Історія[ред. | ред. код]

Військовослужбовці 25 ОПДБр з ударними FPV-дронами на Донеччині, липень 2023

Починаючи з 2000-х років, баражуючі боєприпаси були розроблені для додаткових ролей, окрім початкової ролі SEAD[en], починаючи від відносно далеких ударів і вогневої підтримки[28] і закінчуючи тактичним застосуванням на полі бою на дуже малих відстанях[29] Задокументоване застосування таких боєприпасів було під час конфлікту в Нагірному Карабасі в 2016 році, коли IAI Harop був застосований проти автобуса, що використовувався, як військовий транспорт для вірменських солдатів.[30]

Під час конфліктів у 2010-х і 2020-х роках звичайні армії й недержавні бойовики почали модифікувати звичайні комерційні гоночні дрони в FPV-боєприпаси, прикріплюючи до них невелику вибухівку, названу так через вид від першої особи (FPV), який вони надають операторові. Вибухові боєприпаси, такі як СВП, граната, мінометна міна або боєголовка для РПГ, встановлюються на безпілотник FPV.

Застосування українськими силами оборони комерційних (зокрема, спортивних[en]) FPV-квадрокоптерів з вибухівкою відомо майже з початку[1] російського вторгнення у 2022 (щонайменше з липня 2022 року[15]). У 2022 році такі системи вже почали закуплятись і збиратись волонтерами та приватними підприємствами,[1] а до початку січня 2023 року такі системи набули поширення в українському війську, стали закуповуватись тисячами одиниць.[4] Аналогічну систему було помічено і в росіян у вересні 2022 року.[31]

Українські спецпризначенці також застосовували FPV-дрони у боях із найманцями ПВК «Вагнер» під час конфлікту в Судані 2023 року.[32]

FPV-дрони значною мірою замінили поширені до того дрони-бомбери серії DJI Mavic, які здійснили прорив у фронтовій розвідці, але виявились дещо задорогими для ударних місій. Нічні задачі типово залишились за важкими октокоптерами-бомбардувальниками.[10]

Масове застосування таких безпілотників суттєво ускладнило проведення масштабних наземних операцій та перемістило деяку частину військової активності на ніч. Втім, поява нічних FPV з листопада 2023 року може дуже сильно вплинути й на нічні операції.[10]

Серед вагомих цілей на рахунку українських FPV-дронів: ТОС-1А «Солнцепьок» (знищена в липні 2023 бійцями СБУ), командир російської 123 омсбр полковник Денис Іванов (ліквідований бійцями 10 ОГШБр у липні 2023)[9], БМПТ «Термінатор» (знищена бійцями 110 ОМБр наприкінці грудня 2023 року в ході боїв за Авдіївку за допомогою кількох FPV-дронів)[33], різноманітні системи РЕБ[34] і ЗРК[35][36] та безліч інших.

У лютому 2024 року бійці підрозділу безпілотних ударних комплексів «Аякс» 126 ОБрТрО за допомогою FPV-дрона збили російський дрон-камікадзе літакового типу, що стало першим відомим подібним випадком.[37]

Виробництво[ред. | ред. код]

І Україна, і Росія налагодили масове виробництво власних FPV-дронів на своїй території[38][39]. Крім того, обидві країни активно закуповують подібні дрони; в Україні такі проєкти реалізуються у рамках кампаній UNITED24[40] та «Армія дронів»[41], коштом фондів «Повернись живим»[40][42], а також певна кількість надходить як МТД[41]. Наприклад, у серпні 2023 року фонди «Повернись живим» і United24 разом з Монобанк оголосили збір коштів на 10 000 таких систем (5,875 млн доларів — близько 600 доларів за дрон), оснащених кумулятивно-осколковими або термобаричними боєприпасами українського виробництва[43], який було завершено буквально за кілька днів[44], а через кілька тижнів збір на 2000 FPV-дронів відкрив Фонд Сергія Притули[45].

У серпні 2023 року стало відомо, що в Україні такі БПЛА виготовляють щонайменше три державні заводи[46]. Станом на жовтень 2023 року було відомо про виготовлення тисяч дронів на місяць та прийнято на озброєння 6 українських моделей,[1] а за повідомленнями керівника компанії «Ескадрон», на листопад українські компанії сумарно виготовляли 12—15 тисяч FPV-дронів на місяць з вартістю 12—27 тисяч гривень[47]. Очільник Мінстратегпрому Олександр Камишін заявив, що у грудні підприємства українського ОПК виготовили 50 тисяч FPV-дронів.[48]

У січні 2024 року Житомирська міська рада запустила платформу «Житомирський дрон», яка має на меті навчити громадян збирати FPV-дрони. Платформа дозволяє пройти онлайн-навчання, обрати вид дрона та передати його на випробування. Там само можна надіслати пожертву на гроші або стати постачальником запчастин.[49]

У Росії масове виробництво FPV-дронів розгорнули у другій половині 2023 року.[1]

Моделі[ред. | ред. код]

Нижче наведено перелік відомих безпілотників і компаній-виробників і їх заявлені характеристики.

Україна[ред. | ред. код]

  • KH-S7 (щонайменше з вересня 2023). Бойове навантаження: 1 кг, дальність: 7 км (стандартна), 9,5 км (максимальна).[50]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р FPV-дрони: зброя, що змінила сучасну війну. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 8 січня 2024. Процитовано 11 січня 2024.
  2. ↑ Розвідники закуповують 1000 FPV "дронів-камікадзе". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 29 березня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  3. ↑ Спецпідрозділ «Крила» запускає проект створення флотилії FPV дронів. gur.gov.ua. Архів оригіналу за 29 травня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  4. ↑ а б Horton, Alex; Korolchuk, Serhii (4 жовтня 2023). In Ukraine, explosive DIY drones give an intimate view of killing. The Washington Post (англійською) .
  5. ↑ Killer drones pioneered in Ukraine are the weapons of the future. The Economist. ISSN 0013-0613. Архів оригіналу за 8 лютого 2024. Процитовано 8 лютого 2024.
  6. ↑ а б Hambling, David. Could Small Drones Really Replace Artillery?. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 7 вересня 2023.
  7. ↑ Ukraine's small, explosive 'Ferrari' drones are causing a buzz. What makes them so special?. ABC News (en-AU) . 31 березня 2023. Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 7 вересня 2023.
  8. ↑ Hambling, David. Ukraine Racing Drone Converted Into Loitering Munition Makes Precision Strike Through Doorway. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 4 вересня 2023. Процитовано 7 вересня 2023.
  9. ↑ а б Гірська піхота показала ліквідацію російського комбрига "Ташкента". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 20 липня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  10. ↑ а б в г д Нова загроза: FPV-дрони адаптують для нічних операцій. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 грудня 2023. Процитовано 12 січня 2024.
  11. ↑ ЗСУ використовують FPV-дрони, які здатні літати на швидкості близько 150 кілометрів на годину. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 21 квітня 2024. Процитовано 21 квітня 2024.
  12. ↑ а б в FPV-дрони: кілька порад щодо застосування для бійців. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 15 червня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  13. ↑ Українські виробники постачають Силам оборони до 15000 FPV-дронів на місяць. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 17 листопада 2023. Процитовано 12 січня 2024.
  14. ↑ а б Влучають точково та високоточно: як працюють розрахунки ударних БПЛА десантників на Донеччині. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2023. Процитовано 7 вересня 2023.
  15. ↑ а б в г Військові України переобладнали дрон FPV у "дрон-камікадзе". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  16. ↑ а б FPV-дрони і їх сильні сторони на полі бою: кілька порад для пілотів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  17. ↑ В Україні з'явилися FPV-дрони з системою автоматичного наведення та ураження цілі. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 8 квітня 2024. Процитовано 10 квітня 2024.
  18. ↑ В Україні випробовують FPV-дрон із системою виявлення, захоплення та супроводження цілей. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 21 квітня 2024. Процитовано 21 квітня 2024.
  19. ↑ Росіяни застосували «провідний» FPV-дрон. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 20240310. Процитовано 10 березня 2024.
  20. ↑ Росіян почали уражати FPV з боєприпасами Shock Wave Dynamics. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.
  21. ↑ В Україні розробили для FPV бронепробивний боєприпас EFP-S. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 12 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.
  22. ↑ Як вберегтися від ворожих дронів під час облаштування позицій - поради піхотинцям. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 30 червня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  23. ↑ Проблеми та вибір РЕБу проти FPV-дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 10 листопада 2023. Процитовано 12 січня 2024.
  24. ↑ Українська KVERTUS розробила портативний анти-FPV пристрій. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 15 грудня 2023. Процитовано 12 січня 2024.
  25. ↑ Волонтери випробовують систему РЕБ для танків. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 3 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  26. ↑ Танковий РЕБ: українські та російські розробки. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 4 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  27. ↑ Відповідь на ворожі FPV-дрони. Як Україна будує ринок систем РЕБ?. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 22 квітня 2024. Процитовано 22 квітня 2024.
  28. ↑ Eshel, Tamir (14 вересня 2011). British Army Sets to Deploy Fire Shadow Loitering Weapons to Afghanistan by Early 2012 - Defense Update: (амер.). Процитовано 7 квітня 2024.
  29. ↑ Boring, War Is (21 січня 2014). A Tiny Missile That Waits Overhead—Silent, Patient and Deadly. War Is Boring (англ.). Процитовано 7 квітня 2024.
  30. ↑ Israeli-made kamikaze drone spotted in Nagorno-Karabakh conflict.
  31. ↑ Росіяни переобладнують FPV-дрони під "дрони-камікадзе". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 5 червня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  32. ↑ Українські спецпризначенці нищать найманців ПВК "Вагнер" у Судані. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 19 листопада 2023. Процитовано 12 січня 2024.
  33. ↑ ЗСУ уразили російську БМПТ "Терминатор". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 грудня 2023. Процитовано 27 грудня 2023.
  34. ↑ Українські військові знищили російську станцію Р-934БМВ комплексу «Борисоглебск-2». Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2023. Процитовано 12 січня 2024.
  35. ↑ На Луганщині FPV-дрон уразив ЗРК "Бук" окупантів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 12 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  36. ↑ Найдорожче знищення FPV-дронами: 103-тя бригада ТрО спалила російський ЗРК “Тор” під Куп’янськом. ВІДЕО. novynarnia.com (укр.). 8 листопада 2023.
  37. ↑ Українські військові FPV-дроном збили російський безпілотник. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2024. Процитовано 21 лютого 2024.
  38. ↑ Спеціалісти показали начинку трофейного дрона-камікадзе "Бумеранг". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 2 квітня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  39. ↑ В Україні створюють FPV дрони з самонаведенням. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 11 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  40. ↑ а б В Україні оголосили збір на 10 000 FPV дронів-камікадзе. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 12 січня 2024.
  41. ↑ а б Американська компанія поставить Україні сотні FPV-дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  42. ↑ «Повернись живим» отримав перші 5000 дронів-камікадзе. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2023. Процитовано 12 січня 2024.
  43. ↑ В Україні оголосили збір на 10 000 FPV дронів-камікадзе. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 14 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  44. ↑ Волонтери зібрали кошти на 10 тисяч FPV-дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 17 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  45. ↑ Фонд Притули збирає на 2000 FPV-дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 5 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  46. ↑ Три вітчизняні державні заводи почали виробництво FPV дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 14 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  47. ↑ Українські виробники постачають Силам оборони до 15000 FPV-дронів на місяць. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 8 листопада 2023. Процитовано 17 листопада 2023.
  48. ↑ Україна в грудні виготовила 50 000 FPV-дронів — Камишін. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 23 грудня 2023. Процитовано 12 січня 2024.
  49. ↑ Кожен українець може навчитися збирати FPV завдяки "Житомирському дрону". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.
  50. ↑ В Україні розробили ударний FPV-дрон KH-S7. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2024. Процитовано 11 січня 2024.

Посилання[ред. | ред. код]

Повітряні
Розвідувальні
Багатоцільові та ударні
Баражуючі боєприпаси
Морські
Надводні
Підводні
Наземні
1 — виготовлявся на території УРСР; за незалежної України модифікувався для ролей повітряної мішені та крилатої ракети.
Це незавершена стаття про безпілотний літальний апарат.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=FPV-дрон_(зброя)&oldid=42380544