Служба безпеки України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з СБУ)
Перейти до: навігація, пошук
Служба безпеки України
СБ України
Security Service of Ukraine.gif
Емблема Служба безпеки України
Країна: Україна Україна
Рік заснування: НКВС
(1917 - 1946)рр,
КДБ УРСР
як частину КДБ СРСР
(13 березня 1954 - 1991 )рр,
Реорганізація
(20 вересня 1991) р. у Служба безпеки України
Юрисдикція: Президент України
Штаб-квартира: м. Київ, вул. Малопідвальна, 16
Керівництво
Голова Рокитський Володимир Георгiйович
Сайт
www.sbu.gov.ua
Прапор Служби Безпеки України

Слу́жба безпе́ки Украї́ни — державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Була створена на матеріально-технічній базі КДБ УРСР та фактично є його спадкоємицею.

Служба безпеки України підпорядкована Президенту України.

Зміст

[ред.] Історія

По проголошенню незалежності України постало питання про необхідність реформи колишньої союзно-республіканської системи органів державної безпеки. 20 вересня 1991 року Верховною Радою України прийнято постанову «Про створення Служби національної безпеки України».[1] Цією ж постановою ліквідовано Комітет державної безпеки УРСР.

25 березня 1992 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про Службу безпеки України»[2].

Були прийняті інші закони, що регулюють діяльність СБУ:

  • Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність»[3] 1992 рік
  • Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»[4] 1993 рік
  • Закон України «Про державну таємницю»[5] 1994 рік
  • Закон України «Про боротьбу з корупцією»[6] 1995 рік та інші.

[ред.] Завдання і напрямки роботи

Завдання СБ України визначені Законом України «Про Службу безпеки України». Серед них — захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного, оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувальної діяльності іноземних спецслужб, підривних посягань з боку окремих організацій та осіб.

Виконується робота щодо запобігання, виявлення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління, економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Основним орієнтиром для СБУ є захист інтересів українського народу, національних і загальнолюдських цінностей.

Поняття «безпека» охоплює широке коло питань для кожної держави. Окрім захисту територіальної цілісності, недоторканості кордонів, військових, економічних і політичних чинників, йдеться про колективну безпеку всього регіону, здатність держав спільно протистояти новим викликам і загрозам: розповсюдженню зброї масового знищення, наркотиків, міжнародному тероризму, організованій злочинності, нелегальній міграції, екологічним лихам.

[ред.] Розвідка та контррозвідка

Найважливішими напрямками діяльності СБ України були і є розвідка та контррозвідка. Українська спецслужба відмовляється від «тотального» принципу застосування контррозвідувального пошуку, впроваджується диференційований підхід до організації протидії конкретним іноземним спецслужбам. Позиція Служби безпеки України в новій історичній добі ґрунтується на засадах підпорядкованості контррозвідувальних заходів нормам чинного законодавства, захисту на цій основі прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави як на території України, так і за її межами специфічними засобами і методами спецслужби.

Співробітниками контррозвідки припинено протиправну діяльність кількох агентів спецслужб іноземних держав, не допущено ряд спроб громадян України передати за кордон інформацію політичного, науково-технічного та економічного характеру:

  • У 1992 році Служба безпеки України викрила і припинила шпигунську діяльність особи без громадянства Г. Саркісяна та громадянина України А. Ткаченка, які виконували в Україні завдання іноземної розвідки щодо збирання відомостей про новітню зенітно-ракетну техніку.
  • У 1994 році контррозвідкою здійснено операцію щодо припинення провокації щодо України і видворення за межі країни та передачі владі Швеції 32-річного шведа Еріка Олафа Естенсона. Під час перебування в Україні Естенсон запропонував передати йому ядерні боєзаряди, з яких він мав намір зібрати у Стокгольмі ядерну бомбу потужністю 20-30 мегатонн, щоб шляхом шантажу уряду Швеції добитися надання Україні фінансової допомоги у 2 мільярди американських доларів.
  • Не допущено здійснення низки протизаконних акцій щодо вивезення з України і ввозу контрабандним шляхом на її територію великих партій зброї. Заблоковано спроби організувати відтік з України технологій і матеріалів подвійного призначення, здійснити нелегальні операції з ядерними матеріалами та радіоактивними речовинами. У результаті вжитих заходів не допущено жодного випадку порушення Україною взятих зобов'язань щодо нерозповсюдження зброї масового знищення та засобів її доставки.

[ред.] Інформаційно-аналітична діяльність

Згідно з законом здійснюється інформаційно-аналітична діяльність з метою сприяння керівництву України в реалізації зовнішньо- та внутрішньополітичного курсу в напрямку розбудови держави, зміцнення її обороноздатності й економічного потенціалу, розширення міжнародного співробітництва. Інформаційно-аналітичне забезпечення вищих і місцевих органів державної влади України є одним із пріоритетних напрямів діяльності Служби безпеки. Оцінки, пропозиції і прогнози аналітиків СБУ стали важливою складовою частиною системи інформаційно-інтелектуальної підтримки державних рішень, а також основою відомчої системи виявлення та протидії внутрішнім і зовнішнім загрозам національній безпеці.

[ред.] Захист економіки України

Розробкою стратегії і тактики захисту національних економічних інтересів, розкриттям і припиненням злочинів в економічній сфері займається Департамент контррозвідувального захисту економіки держави.

Служба безпеки згідно зі своєю компетенцією протидіє розкраданню державного або колективного майна в особливо великих розмірах, викраденню чи протиправному використанню бюджетних коштів, здійснює контррозвідувальну роботу у фінансовій та кредитно-банківських системах, у сферах приватизації, зовнішньоекономічної діяльності. Спецслужба бере участь у здійсненні контролю за отриманням і використанням цільових державних й іноземних кредитів, у поверненні валютних коштів із-за кордону, в експертизі масштабних контрактів із зарубіжними компаніями, протидіє відмиванню «брудних» грошей. Тобто спецслужба діє у напрямку не тільки захисту, але й оздоровлення економіки.

[ред.] Боротьба з тероризмом

Служба безпеки з перших днів створення надавала також одного з першочергових значень боротьбі з тероризмом. У багатьох країнах світу ця проблема вже потіснила інші й вийшла на перший план. Саме завдяки вжитим запобіжним та профілактичним заходам в Україні не було масштабних та серйозних проявів тероризму. Останнім часом у взаємодії з іншими правоохоронними органами розкрито ряд проявів терористичного характеру.

Зокрема відвернуто протизаконні екстремістські акції щодо деяких дипломатичних представництв, що їх збиралися здійснити на території України іноземні громадяни.

Сьогодні в Україні проявів тероризму у класичному розумінні цього поняття немає. Однак іноді доводиться мати справу з різноманітними погрозами вчинення насильницьких дій щодо державних діячів України, представників органів влади усіх рівнів, лідерів партій та громадсько-політичних об'єднань, з випадками кіднепінгу, захоплення заручників.

Зважаючи на серйозність цієї проблеми, в Україні ухвалено низку законів, спрямованих на підвищення ефективності боротьби з тероризмом. Крім цього, законодавчо закріплено новий напрям у діяльності українських правоохоронців — забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. У Службі безпеки України цими питаннями займається управління боротьби з тероризмом та захисту учасників кримінального судочинства. Його співробітники здійснили понад 300 оперативно-бойових операцій захоплення особливо небезпечних злочинців і звільнення заручників. Жодна особа, яку охороняли бійці управління, не постраждала.

[ред.] Боротьба зі злочинністю

Служба безпеки розгорнула і здійснює значну роботу по лінії боротьби з наркобізнесом, яка, зокрема, спрямована на виявлення і знешкодження міжрегіональних і транснаціональних наркоформувань, каналів доставки в Україну і транзиту через її територію наркотиків і наркосировини. У 1997—1998 роках співробітники Служби безпеки України спільно з митниками і прикордонниками припинили ряд спроб транснаціональних наркокартелів, зокрема колумбійського та африканського, організувати своєрідний «транзитний міст» з переміщення великих партій «важких» наркотиків (кокаїну, гашишу, героїну) через Україну в Західну Європу. У результаті здійснення лише трьох операцій вилучено 624 кг кокаїну, 250 кг кокаїнової пасти і понад шість тонн гашишу на сотні мільйонів доларів за цінами «чорного ринку».

Для успішного проведення таких операцій налагоджено міцні контакти з Інтерполом, зарубіжними правоохоронними органами. Виходячи з глобальності цих проблем, сьогодні ті чи інші питання вирішуються у тісному контакті зі спеціальними службами іноземних держав. Зараз СБУ має домовленість про взаємодію і співробітництво із спецслужбами майже п'ятдесяти країн, вони вже працюють і дають конкретні результати.

[ред.] Міжнародна співпраця

У рамках підписаних угод регулярно відбуваються зустрічі, спільні засідання, на яких обговорюються питання боротьби з організованою злочинністю, тероризмом, наркобізнесом та інші, відбувається обмін думками та інформацією. Регулярним стало проведення засідань Ради керівників органів безпеки і спеціальних служб держав-учасниць СНД. У результаті на практиці успішно здійснюються операції з вилучення великих партій наркотиків, зброї, контрабандних товарів, затримання членів злочинних угруповань.

Однією з перших таких резонансних справ було затримання в Одесі співробітниками спецпідрозділів СБ України жителя Єревана А. Мнджояна на прохання керівництва Державного Управління національної безпеки Республіки Вірменії. Він розшукувався за скоєння п'яти вбивств на замовлення та двох замахів на вбивство, зокрема серед його жертв були колишній Голова Комітету державної безпеки Вірменії та мер Єревана.

[ред.] Голови Служби безпеки України

Голова Служби безпеки України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України.

Детальніше у статті Голови Служби безпеки України
Час повноважень Ім'я
в. о. 20 вересня 1991 — 6 листопада 1991 Голушко Микола Михайлович
1 6 листопада 1991 — 12 липня 1994 Марчук Євген Кирилович
2 12 липня 1994 — 3 липня 1995 Маліков Валерій Васильович
3 3 липня 1995 — 22 квітня 1998 Радченко Володимир Іванович
4 22 квітня 1998 — 10 лютого 2001 Деркач Леонід Васильович
5 10 лютого 2001 — 2 вересня 2003 Радченко Володимир Іванович
2 вересня 2003 — 4 вересня 2003
6 4 вересня 2003 — 4 лютого 2005 Смешко Ігор Петрович
7 4 лютого 2005 — 8 вересня 2005 Турчинов Олександр Валентинович
8 8 вересня 2005 — 22 грудня 2006 Дріжчаний Ігор Васильович
в. о. 22 грудня 2006 — 6 березня 2009 Наливайченко Валентин Олександрович
9 6 березня 2009 — 11 березня 2010 Наливайченко Валентин Олександрович
10 11 березня 201018 січня 2012 Хорошковський Валерій Іванович
11 3 лютого 2012 Калінін Ігор Олександрович

[ред.] Побутова назва

В радянські часи російський акронім «КГБ» жартома розшифровували як «контора глибокого буріння» звідки пішла скорочена назва «контора». Оскільки СБУ була створена на матеріально-технічній базі КДБ УРСР, то вона успадкувала і побутову назву «контора»[7].

[ред.] Див. також

[ред.] Примітки

[ред.] Посилання

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами