Конфлікт у Судані (2023)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття висвітлює поточний збройний конфлікт.
Поки події розвиваються, інформація може швидко змінюватися і лишатися непідтвердженою.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Громадянська війна в Судані.
Протистояння у Судані
     Під контролем Збройних сил Судану      Під контролем сил швидкого реагування
     Під контролем Збройних сил Судану      Під контролем сил швидкого реагування

     Під контролем Збройних сил Судану

     Під контролем сил швидкого реагування

Дата: з 15 квітня 2023
Місце: Хартум, Омдурман, Бахрі, Мараві
Результат:
Сторони
Сили швидкого реагування

Підтримується:
Лівійська національна армія[1] (заперечується)
Група Вагнера[2] (заперечується)

Збройні сили Судану
Підтримується:
Єгипет Єгипет[3][4]
ГУР МОУ (офіційно підтверджено у лютому 2024 р.)[5]
Командувачі
Мухаммед Хамдан Дагало Абдель Фаттах аль-Бурхан
Втрати
3000 — 5000 убитих і 6000 — 8000 поранених[6][7]
2 мільйони внутрішньо переміщених осіб[8]
600 000 біженців[9]

Протистояння в Судані — бойові зіткнення, що почалися 15 квітня 2023 року у столиці Хартумі та інших містах країни між Збройними силами Судану і воєнізованою організацією «Сили швидкого реагування (СШР)» (англ. RSF).

Розбіжності між різними силовими структурами Судану протягом кількох місяців переросли у збройне протистояння на вулицях Хартума та інших міст Судану. 15 квітня 2023 року місцеві сили швидкого реагування атакували штаби армії, резиденцію головнокомандувача і стратегічні об'єкти в столиці.

Передумови[ред. | ред. код]

В 2019 році Сили швидкого реагування об'єдналися з армією Судану для повалення президента Омара Хасана аль-Башира, його усунули від влади та заарештували. Обидві організації здійснили ще один переворот у жовтні 2021 року. Військовослужбовці відкрили вогонь по протестувальниках, які були проти перевороту. Загинули щонайменше 120 людей.

Армія підпорядковується військовому уряду (Суверенній раді) на чолі з генералом Абдель Фаттахом аль-Бурханом, а «Сили швидкої підтримки» — віцепрезиденту, генералу Мохамеду Хамдану Дагало[10].

З того періоду відносини між армією Судану та СШР погіршилися, попри переговори про інтеграцію Сил швидкого реагування до Збройних сил держави, ситуація завадила підписати угоду про дворічний перехід до вільних виборів під керівництвом цивільних чиновників.

У межах плану розрахованому до 2026 року останні мали увійти до складу збройних сил, але уряд на чолі з генералом Абдель Фаттахом аль-Бурханом та віцепрезидент генерал Мохамед Хамдан Дагало не змогли домовитись щодо строків та порядку переходу сил.

Бойові зіткнення розпочалися після того, як Сили швидкого реагування не погодилися на запропонований перехід до цивільного правління у країні, який передбачає інтеграцію СШР до національної армії Судану. Керівництво спецзагону наполягало на тому, щоб процедуру відклали на десять років, а регулярні війська вимагали проведення процесу протягом двох років[11].

Хронологія подій (2023)[ред. | ред. код]

Квітень[ред. | ред. код]

15 квітня[ред. | ред. код]

Див. також: Битва за Хартум (2023)

Близько 09:30 ранку за місцевим часом спалахнули бої між силами швидкого реагування та армійськими підрозділами. Сутички почалися в столиці Хартумі й ще кількох містах[12]. Звуки перестрілки було чутно в столичних районах Еркевіт і Спортивне містечко, а також біля аеропорту, в околицях Генштабу суданської армії та біля резиденції «лідера Суверенної ради» генерала Абдель Фаттаха аль-Бурхана[13].

Сили швидкого реагування заявили про контроль над аеропортом в Ель-Фашері, військовими базами у Мерове та Джебель-Аулії. За їхніми словами, на базі в Мерова у полон здалися бійці підрозділу Збройних сил Єгипту[14], на якій знаходились єгипетські МіГ-29М2 разом із пілотами[10].

У міжнародному аеропорті Хартума було пошкоджено літак Boeing 737—800 української компанії SkyUp з українським екіпажем. Також було пошкоджено Airbus A330-300 саудівської авіакомпанії Saudia, знищено літак ООН. Компанія SkyUp повідомила, що 36 співробітників, які перебувають у Судані, знаходяться у відносно безпечному місці, з ними є зв'язок[15].

У небі була помічена активність ударних вертольотів Мі-24, а у столицю була введена бронетехніка, зокрема танки Т-55.

Аеропорт Судану перестав приймати та відпускати літаки, у різних районах столиці йдуть перестрілки.

У столиці, в якій йдуть бої на вулицях активно працювала авіація Збройних сил Судану. Зокрема було помічено використання МіГ-29.

Ввечері Збройні сили Судану завдали авіаудар по базі Сил швидкого реагування поблизу столиці, міста Хартум. Протягом першого дня протистоянь було повідомлено про щонайменше 25 загиблих[16].

16 квітня[ред. | ред. код]

Телекомунікаційний провайдер MTN закрив інтернет-послуги по всій країні після того, як йому був наданий наказ суданського телекомунікаційного регулятора.

Рано вранці у неділю очевидці почули звуки роботи артилерії, яка завдавала ударів по Хартуму, містах Омдурману та прилеглому регіону Бахрі.

Про стрілянину також повідомили у місті Порт-Судан на Червоному морі, де раніше не повідомлялося про бої[17].

Збройні сили Судану відбили базу Мерова.

20 квітня[ред. | ред. код]

Станом на цей день, кількість жертв сягнула 270, щонайменше 2600 було поранено[18].

21 квітня[ред. | ред. код]

413 людей загинули й 3551 — зазнали поранення під час бойових дій, повідомила Всесвітня організація охорони здоров'я. Дані навела речниця ВООЗ Марґарет Гарріс журналістам на брифінгу в Женеві[19].

22 квітня[ред. | ред. код]

Збройні сили Судану заявили про успішне придушення спроби державного перевороту, проте воєнні дії продовжилися[20].

23 квітня[ред. | ред. код]

Згідно з повідомленням агентства Al Araby, колишній президент Судану Омар Хассан Ахмад аль-Башир, разом з великою кількістю ув'язнених, утік з в'язниці Копер у Хартумі[21]. Це сталося в ході зіткнення Збройних сил Судану та Сил швидкого реагування (RSF) неподалік від в'язниці[22].

24 квітня[ред. | ред. код]

За повідомлення агентства Al Araby, Сили швидкого реагування (RSF) застрелили помічника військового аташе Єгипту в Судані[23].

25 квітня[ред. | ред. код]

За даними ООН, протягом 10 днів загинуло щонайменше 427 людей, 3700 отримали поранення. Опівночі на 25 квітня 2023 року в Судані почав діяти режим припинення вогню, покликаний сприяти гуманітарним зусиллям, і евакуації угода про припинення вогню між Збройними силами Судану та Силами швидкого реагування (RSF). Про 72-годинне припинення вогню оголосив державний секретар США Ентоні Блінкен[24][25].

У Хартумі було захоплено лабораторію зі збудниками кору і холери[26].

26 квітня[ред. | ред. код]

Незважаючи на домовленості про тимчасове припинення вогню, бойові дії знову відновилися[27].

27 квітня[ред. | ред. код]

Армія Судану та Сили швидкого реагування (RSF) погодилися продовжити чинне перемир'я ще на 72 години одразу по завершенню поточної домовленості, яка завершується опівночі четверга, — повідомила телекомпанія Al Jazeera. Як було повідомлено, оголошене раніше перемир'я, не припинило бойових дій між двома сторонами, однак створило певне затишшя для того, щоб десятки тисяч суданців втекли в безпечніші райони, а іноземні країни — евакуювали сотні своїх громадян[28].

28 квітня[ред. | ред. код]

Турецький транспортний військовий літак С-130, що евакуював турецьких громадян із авіабази Ваді Сеїдна, потрапив під обстріл[29].

29 квітня[ред. | ред. код]

КНР евакуювала з Судану майже 700 людей, використавши два кораблі Військово-морських сил в порту Джидда[30].

30 квітня[ред. | ред. код]

Армія Судану заборонила майже сотні британців вилетіти з країни останнім евакуаційним рейсом[31], станом на цей день, із країни було евакуйовано понад 2000 британців[32].

Травень[ред. | ред. код]

Станом на початок травня Японія евакуювала всіх своїх громадян із Судану[33].

Червень[ред. | ред. код]

11 червня, згідно повідомлення агентства Reuters, в Судані відновились бої між армією та воєнізованими Силами швидкої підтримки. Вони стали одними з найжорстокіших за останні тижні в наземних боях в густонаселеному районі Хадж Юсеф у Барі, одному з трьох сусідніх міст, разом із Хартумом і Омдурманом. Зіткнення та артилерійський вогонь поновилися на півночі Омдурмана. Повідомляється, що сутички виникли в південному та центральному Хартумі, а також у Шамбат уздовж Нілу в Бахрі до стратегічного мосту Халфія, який перетинає Омдурман[34].

17 червня 2023 року, в результаті авіаційного удару по столиці Судану — Хартуму загинуло 17 людей, зокрема 5 дітей. Згідно повідомлення ВВС з посиланням на офіційних осіб, в густонаселеному районі Ярмука було зруйновано 25 будинків[35]. Це сталося через день після того, як високопоставлений генерал армії пригрозив посилити атаки проти воєнізованих Сил швидкого реагування (СШР)[36].

З 18 червня було оголошено 72-годинне припинення вогню, яке було введено в дію[37].

27 червня Сили Швидкого реагування (RSF) оголосили про одностороннє дводенне припинення вогню на час свята Курбан-Байрам[38].

Хартум став свідком танкових боїв, що призвели до жертв і поранень[39][40]. Сили швидкого реагування взяли під свій контроль Національний музей Судану[41]. Ярмукський завод боєприпасів[42] та штаб-квартиру Центральних резервних сил поліції в Хартумі[43], що ще більше посилює нестабільність[44]. Бої також тривали в різних регіонах, включаючи Кутум, Тавілу[45] і Генейну, де загинули сотні людей і відбулися значні руйнування[46][47] Гостра нестача продовольства торкнулася значної частини населення Судану[48].

Озброєні ополченці були звинувачені у проведенні страт без суду і слідства[49][50] що загострило гуманітарну кризу[51]. Губернатор Західного Дарфуру Хаміс Абакар був викрадений і убитий озброєними людьми через кілька годин після того, як в телевізійному інтерв'ю звинуватив RSF в геноциді і закликав до міжнародного втручання[52]. Фракція бойовиків Народно-визвольного руху Судану-Північ (SPLM-N) на чолі з Абделазізом аль-Хілу порушила довготривалу угоду про припинення вогню і напала на підрозділи Суданських збройних сил в Кадуглі, Курмуку, ад-Даланджі, причому в останньому випадку — спільно з RSF. Збройні сили Судану стверджують, що відбили ці напади[53][54].

Припинення вогню було оголошено, але часто порушувалося, що призводило до подальших зіткнень. Збройні сили Судану та RSF взаємно звинувачували один одного в інцидентах, в той час як суданський уряд вживав заходів проти міжнародних посланців[55] Посольство Саудівської Аравії в Хартумі зазнало нападу, а евакуація з дитячого будинку проходила в умовах хаосу[56]. Сполучені Штати ввели санкції проти фірм, пов'язаних з Суданськими збройними силами і Силами швидкого реагування, а також візові обмеження для осіб, які залучені до конфлікту[57]. На тлі безладів Судан зіткнувся з дипломатичним напруженням у відносинах з Єгиптом, що призвело до проблем для суданських біженців, які намагалися в'їхати в країну[58][59]. Міжнародний комітет Червоного Хреста сприяв визволенню персоналу, який утримувався RSF[60].

Незважаючи на короткі перемир'я на свято Курбан-байрам, у Хартумі тривають запеклі бої[61].

Липень[ред. | ред. код]

Конфлікт продовжується з авіаударами, артилерійськими обстрілами і стріляниною зі стрілецької зброї в Хартумі та Омдурмані. RSF стверджував, що збив військовий літак Суданських збройних сил та безпілотний літальний апарат у районі Хартум-Бахрі. RSF звинувачували в мародерстві і захопленні будинків в Хартумі; в нальоті на лікарню Аль-Шухада і вбивстві її співробітника; і в продовженні етнічних чисток в Генейні. Підрозділ по боротьбі з насильством проти жінок заявив, що ним було зафіксовано 88 випадків сексуального насильства в Генейні, Хартумі та Ньялі[62].

8 липня 2023 року, згідно повідомлення інформаційного агентства Associated Press, в наслідку авіаудару по житловому району суданського міста Омдурман, що знаходиться поряд зі столицею країни містом Хартумом, загинуло щонайменше 22 людини[63][64].

Серпень[ред. | ред. код]

RSF заявило, що взяло під повний контроль увесь штат Центральний Дарфур[65].

Видання Al Arabiya з посиланням на своє військове джерело стверджувало, що технічна група зі східноєвропейської країни української національності нібито прибула на військову базу в Судані для технічного обслуговування авіаційної техніки[66].

Вересень[ред. | ред. код]

Розслідувачі CNN припускають, що за серією ударів безпілотниками проти Сил швидкого реагування стоять українські спецслужби. В своїй публікації видання посилається на свої військові джерела в Україні та вказує на характерну тактику, що застосовується Силами оборони України у війні з Росією. Також було показано відео, де можна спостерігати дії, ймовірно, іноземних спеціалістів в невластивому для регіону спорядженні та з застосуванням ПНБ[67].

Представник ГУР МО Андрій Юсов відреагував на публікацію CNN про причетність української розвідки до подій в Судані. «Ми не можемо це ні підтвердити, ні спростувати», — сказав Юсов. При цьому він акцентував, що ГУР може лише констатувати, що Росія послаблює свій вплив скрізь по світу і втрачає все те, що завойовувалося нею і накопичувалося поколіннями ще з часів Радянського союзу. «Це зокрема стосується і Африки. Можна також нагадати слова генерала Буданова про те, що Україна буде знищувати російських воєнних злочинців у будь-якій точці світу, де би вони не знаходилися», — підсумував Юсов.

Жовтень[ред. | ред. код]

Українське видання Бабель 6-го жовтня з посиланням на свої джерела в розвідувальних колах стверджує, що українські спецпризначенці проводили операції в Судані проти ПВК «Вагнер». Також в публікації було оприлюднено 3 відео з роботою українських військових[68].

12 жовтня телеграм-каналом Орестократія було опубліковане відео з, як заявляється, роботою ГУР в Судані проти Сил швидкого реагування (RSF)[69].

За даними ООН, протягом 2023 року, в результаті етнічного насильства з боку воєнізованих Сил швидкого реагування (RSF) і союзних арабських бойовиків, в одному тільки місті регіону Західний Дарфур у Судані було вбито від 10 000 до 15 000 людей[70].

Реакції[ред. | ред. код]

Внутрішня[ред. | ред. код]

  • Ексміністерка закордонних справ Судану Маріам аль-Махді заявила, що обом сторонам «має бути соромно»: «Ви пообіцяли повернути владу цивільним особам, і тепер, коли політична цивільна операція добігає кінця, вибухає ця безглузда війна. Це демонструє, як ці дві групи озброєних чоловіків нехтують суданським народом».
  • Коаліція громадянських політичних груп, яка раніше підписала проєкт Угоди про створення нового цивільного уряду, закликала до негайного припинення бойових дій. «Це поворотний момент в історії нашої країни. Це війна, в якій ніхто не виграє, і яка назавжди знищить нашу країну», — йдеться в заяві.
  • Суданський союз лікарів 15 квітня повідомив про велику кількість поранених — щонайменше 595 осіб, включаючи комбатантів[71].

Міжнародна[ред. | ред. код]

  • США Посол Сполучених Штатів у Судані Джон Годфрі розповів, що ховався зі своєю командою в укритті: «Ескалація напруги всередині військового компонента до прямих боїв є надзвичайно небезпечною. Я терміново закликаю старше військове керівництво припинити бойові дії»[72].
  • Єгипет Єгипет закликав до негайного припинення вогню.
  • ОАЕ ОАЕ закликали до негайного припинення вогню.
  • Чад Чад закрив кордон із Суданом[14].
  • Україна МЗС України рекомендувало громадянам України утриматися від поїздок до цієї країни, а тим, хто там перебуває — уникати відвідання районів біля аеропортів, військових баз та урядового кварталу, залишатися в місцях свого проживання[73].
  • Велика Британія Голова МЗС Британії Джеймс Клеверлі закликав сторони припинити військові дії, бо вони нічого не вирішать[74].

Організації[ред. | ред. код]

  • Всесвітня продовольча програма ООН призупинила роботу в Судані через загибель трьох працівників ВПП. Про це повідомила у спеціальному пресрелізі виконавча директорка програми Сінді Маккейн. Маккейн повідомила, що «приголомшена горем через трагічну загибель трьох співробітників ВПП у Кабкабії, Північний Дарфур», які займалися «порятунком життів на передньому краї боротьби з глобальною голодною кризою». У тому ж інциденті було поранено ще двох співробітників ВПП[75].

Санкції[ред. | ред. код]

Неодноразові порушення домовленостей про припинення вогню призвели до того, що 1 червня 2023 року США запровадили свої перші санкції, пов'язані з конфліктом, спрямовані проти двох фірм, пов'язаних з Суданськими збройними силами, і двох інших, пов'язаних з RSF. Вони також запровадили візові обмеження проти осіб, причетних до насильства, але не розголошували жодних імен[76].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Faucon, Benoit; Said, Summer; Malsin, Jared (19 квітня 2023). Libyan Militia and Egypt's Military Back Opposite Sides in Sudan Conflict. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 19 квітня 2023. Процитовано 19 квітня 2023. Khalifa Haftar, the commander of a faction that controls eastern Libya, dispatched at least one plane to fly military supplies to Sudan’s paramilitary Rapid Support Forces
  2. ↑ Elbagir, Nima; Mezzofiore, Gianluca; Qiblawi, Tamara (20 квітня 2023). Exclusive: Evidence emerges of Russia's Wagner arming militia leader battling Sudan's army. CNN. Архів оригіналу за 20 квітня 2023. Процитовано 20 квітня 2023. The Russian mercenary group Wagner has been supplying Sudan's Rapid Support Forces (RSF) with missiles to aid their fight against the country's army, Sudanese and regional diplomatic sources have told CNN. The sources said the surface-to-air missiles have significantly buttressed RSF paramilitary fighters and their leader Mohamed Hamdan Dagalo
  3. ↑ الدعم السريع: نتعرض لهجوم من طيران أجنبي في بورتسودان [Rapid Support: We are under attack from foreign aircraft in Port Sudan] (араб.). Al Arabiya. 16 квітня 2023. Архів оригіналу за 17 квітня 2023. Процитовано 18 квітня 2023.
  4. ↑ Rickett, Oscar (18 квітня 2023). Sudan and a decade-long path to turmoil. Middle East Eye. Архів оригіналу за 18 квітня 2023. Процитовано 18 квітня 2023. The Egyptians are already heavily involved," Cameron Hudson, a former CIA analyst, told MEE. "They are actively in the fight. There are Egyptian fighter jets that are part of these bombing campaigns. Egyptian special forces units have been deployed and the Egyptians are providing intelligence and tactical support to the SAF.
  5. ↑ ГУР і Африка: Буданов розкрив мету спецоперацій української розвідки у Судані. 24 Канал. 26 лютого 2024. Архів оригіналу за 27 лютого 2024. Процитовано 27 лютого 2024. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  6. ↑ More than 3,000 people killed, 6,000 injured in Sudan conflict. The Jerusalem Post. 17 червня 2023. Архів оригіналу за 20 червня 2023. Процитовано 20 червня 2023.
  7. ↑ More than 5,000 reportedly killed in El Geneina 'genocide'. Radio Dabanga. 20 червня 2023. Архів оригіналу за 21 червня 2023. Процитовано 23 червня 2023.
  8. ↑ UN Refugee Chief Says Over 500,000 Have Fled Sudan. Barron's. AFP. 20 червня 2023. Архів оригіналу за 20 червня 2023. Процитовано 21 червня 2023.
  9. ↑ Battle For Key Police Base Kills At Least 14 Sudan Civilians. Barron's. 26 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
  10. ↑ а б У Судані йдуть бої між силовиками через питання ієрархії: бронетехніка на вулицях, авіаудари та штурми баз. 15.04.2023, 17:38
  11. ↑ Владу в Судані намагається захопити спецназ, пов'язаний із ПВК «Вагнера» // Богдан Скаврон. 15.04.2023, 17:56
  12. ↑ Судан охопили бої. Сили швидкого реагування пішли проти армії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
  13. ↑ У столиці Судану спалахнули бої між армією і спецназом, вулиці у вогні і диму (відео). // Юрій Кобзар. 15.04.2023, 13:41
  14. ↑ а б Боротьба за владу у Судані. Що відомо? // Надія Карбунар. 15.04.2023, 20:45
  15. ↑ У Судані силовики пошкодили український літак. 15.04.2023
  16. ↑ Спроба перевороту в Судані: у сутичках загинули щонайменше 25 людей, багато поранених. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
  17. ↑ Кількість загиблих через сутички у Судані зросла до 56 осіб, поранені — понад 500. 16.04.2023
  18. ↑ Зіткнення в Судані: кількість жертв зросла до 270, поранених - тисячі. РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 квітня 2023.
  19. ↑ Свобода, Радіо (21 квітня 2023). ВООЗ повідомила про понад 400 вбитих, 3500 поранених під час бойових дій у Судані. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 21 квітня 2023.
  20. ↑ Армія Судану заявила, що їй вдалося придушити спробу перевороту в країні. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
  21. ↑ У Судані з в'язниці втік аль-Башир, - ЗМІ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
  22. ↑ З в'язниці Судану втік колишній диктатор аль-Башид, якого мали судити в Гаазі. 23.04.2023, 22:59
  23. ↑ Помічника військового аташе Єгипту в Судані застрелили Сили швидкого реагування. 24.04.2023, 21:21
  24. ↑ У Судані оголосили режим припинення вогню. 25.04.2023, 01:44
  25. ↑ В Судані домовились про тимчасове припинення вогню, - Держдеп США. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
  26. ↑ Є високий ризик біологічної небезпеки. У Судані захопили лабораторію з вірусами. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
  27. ↑ В Судані відновились бойові дії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
  28. ↑ Сторони домовились продовжити режим припинення вогню ще на три доби. 27.04.2023, 23:56
  29. ↑ Евакуація з Судану: військовий літак Туреччини потрапив під обстріл. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
  30. ↑ Китай евакуював з Судану майже 700 людей. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
  31. ↑ Армія Судану не пустила десятки британців на останній евакуаційний рейс. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
  32. ↑ Британія евакуювала з Судану понад 2 тисячі людей. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
  33. ↑ Японія евакуювала своїх громадян з Судану. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
  34. ↑ Перемир'я закінчилось: У столиці Судану знову почались бої. // Автор: Юлія Крутякова. 11.06.2023, 22:10
  35. ↑ Sudan crisis: Five children among 17 killed in air strikes. Published 17 June 2023
  36. ↑ По столиці Судану завдали авіаудару, є загиблі. 17.06.2023, 17:58
  37. ↑ Sudan crisis: Five children among 17 killed in air strikes. BBC (англ.). 17 червня 2023. Архів оригіналу за 18 червня 2023. Процитовано 18 червня 2023.
  38. ↑ RSF announces two-day ‘unilateral’ ceasefire in Sudan for Eid. Aljazeera (англ.). 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
  39. ↑ Situation Report - Horn of Africa no. 442- 1 June 2023 (PDF). EEPA (англ.). 1 червня 2023. Архів (PDF) оригіналу за 1 червня 2023. Процитовано 1 червня 2023.
  40. ↑ Hamilton, Richard (2 червня 2023). Gunfire around state TV building in Sudan capital - reports. BBC (англ.). Архів оригіналу за 8 червня 2023. Процитовано 2 червня 2023.
  41. ↑ How conflict is jeopardizing Sudan's museums and cultural heritage. Arab News (en-GB) . 6 червня 2023. Архів оригіналу за 16 червня 2023. Процитовано 16 червня 2023.
  42. ↑ Arms depot battle rages in Sudan as fuel facility burns. Aljazeera (англ.). 7 червня 2023. Архів оригіналу за 19 червня 2023. Процитовано 8 червня 2023.
  43. ↑ Battle For Key Police Base Kills At Least 14 Sudan Civilians. Barron's. 26 червня 2023. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
  44. ↑ Sudan crisis: Five children among 17 killed in air strikes. BBC (англ.). 17 червня 2023. Архів оригіналу за 18 червня 2023. Процитовано 18 червня 2023.
  45. ↑ New killings reported in Darfur on second day of Sudan ceasefire. CNN (англ.). 19 червня 2023. Архів оригіналу за 29 червня 2023. Процитовано 22 червня 2023.
  46. ↑ 'Real hell': Deadly fighting escalates in Sudan as truce expires. Aljazeera (англ.). 4 червня 2023. Архів оригіналу за 29 червня 2023. Процитовано 5 червня 2023.
  47. ↑ SITUATION REPORT - HORN OF AFRICA No. 445 - 6 June 2023 (PDF). EEPA (англ.). 6 червня 2023. Архів (PDF) оригіналу за 7 червня 2023. Процитовано 6 червня 2023.
  48. ↑ SITUATION REPORT - HORN OF AFRICA No. 445 - 6 June 2023 (PDF). EEPA (англ.). 6 червня 2023. Архів (PDF) оригіналу за 7 червня 2023. Процитовано 6 червня 2023.
  49. ↑ New killings reported in Darfur on second day of Sudan ceasefire. CNN (англ.). 19 червня 2023. Архів оригіналу за 29 червня 2023. Процитовано 22 червня 2023.
  50. ↑ SITUATION REPORT - HORN OF AFRICA No. 457 - 26 June 2023 (PDF). EEPA (англ.). 26 червня 2023. Архів (PDF) оригіналу за 26 червня 2023. Процитовано 26 червня 2023.
  51. ↑ Battle For Key Police Base Kills At Least 14 Sudan Civilians. Barron's (англ.). 26 червня 2023. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
  52. ↑ West Darfur governor abducted, killed as war in Sudan spreads. Aljazeera (англ.). 15 червня 2023. Архів оригіналу за 29 червня 2023. Процитовано 15 червня 2023.
  53. ↑ Battle For Key Police Base Kills At Least 14 Sudan Civilians. Barron's (англ.). 26 червня 2023. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
  54. ↑ South Kordofan residents flee as Sudan war escalates. al-Arabiya (англ.). 23 червня 2023. Архів оригіналу за 30 червня 2023. Процитовано 23 червня 2023.
  55. ↑ Sudan declares UN envoy Volker Perthes 'persona non grata'. Aljazeera (англ.). 9 червня 2023. Архів оригіналу за 28 червня 2023. Процитовано 9 червня 2023.
  56. ↑ Saudi Arabia condemns attack on its embassy in Sudan. BBC (англ.). 8 червня 2023. Архів оригіналу за 6 червня 2023. Процитовано 8 червня 2023.
  57. ↑ US imposes first sanctions over Sudan conflict. Aljazeera (англ.). 1 червня 2023. Архів оригіналу за 4 червня 2023. Процитовано 2 червня 2023.
  58. ↑ Egypt toughens visa rules for Sudanese nationals fleeing war. Aljazeera (англ.). 11 червня 2023. Архів оригіналу за 24 червня 2023. Процитовано 13 червня 2023.
  59. ↑ Sudan Emergency: Regional Refugee Response, June 2023 - Progress report. reliefweb.int (англ.). 18 червня 2023. Архів оригіналу за 30 червня 2023. Процитовано 18 червня 2023.
  60. ↑ 125 Sudanese soldiers held by the RSF released: Red Cross. Aljazeera (англ.). 29 червня 2023. Архів оригіналу за 29 червня 2023. Процитовано 29 червня 2023.
  61. ↑ Sudanese army declares 'unilateral' ceasefire on first day of Eid. Aljazeera (англ.). 27 червня 2023. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
  62. ↑ Sudan clashes intensify with no mediation in sight. Рейтер (англ.). 2 липня 2023. Архів оригіналу за 2 липня 2023. Процитовано 4 липня 2023.
  63. ↑ Airstrike in Sudanese city kills at least 22, officials say, amid fighting between rival generals. // By Samy Magdy. Published 7:09 PM GMT+3, July 8, 2023
  64. ↑ Понад 20 людей загинули в Судані внаслідок авіаудару. 08.07.2023, 22:39
  65. ↑ RSF claim ‘full control’ of Central Darfur after clashes. Radio Dabanga (англ.). 6 серпня 2023. Процитовано 6 серпня 2023.
  66. ↑ وفد أوكراني يحط في قاعدة للجيش السوداني.. وهذا السبب.
  67. ↑ Kent, Victoria Butenko,Nima Elbagir,Gianluca Mezzofiore,Tamara Qiblawi,Allegra Goodwin,Andrew Carey,Pallabi Munsi,Mahamat Tahir Zene,Barbara Arvanitidis,Alex Platt,Lauren (19 вересня 2023). Exclusive: Ukraine's special services 'likely' behind strikes on Wagner-backed forces in Sudan, a Ukrainian military source says. CNN (англ.). Процитовано 13 жовтня 2023.
  68. ↑ Джерела «Бабеля»: Українські спецпризначенці проводили операції в Судані проти «ПВК Вагнера». babel.ua (укр.). 6 жовтня 2023. Процитовано 13 жовтня 2023.
  69. ↑ Орестократія. Telegram. Процитовано 13 жовтня 2023.
  70. ↑ В результаті етнічного насильства в одному місті Судану вбили 10-15 тис. людей, — звіт ООН. 20.01.2024, 22:19
  71. ↑ Десятки вбитих, авіаудари і важка артилерія в столиці: підсумки першого дня війни в Судані. // Юрій Кобзар. 16.04.2023, 09:44
  72. ↑ У столиці Судану — стрілянина та вибухи. Воєнізовані групи заявили про захоплення аеропорту. Громадське. 15 квітня 2023. Архів оригіналу за 19 квітня 2023. Процитовано 25 травня 2023.
  73. ↑ Заворушення у Хартумі: МЗС прокоментувало долю українців. // Віталій Саєнко. 15.04.2023, 18:10
  74. ↑ У Британії відреагували на військові дії у Судані. // Ігор Бережанський. 15.04.2023, 21:22
  75. ↑ Продовольча програма ООН тимчасово йде з Судану — там убито її співробітників. 16.04.2023, 20:21
  76. ↑ US imposes first sanctions over Sudan conflict. Aljazeera (англ.). 1 червня 2023. Архів оригіналу за 4 червня 2023. Процитовано 2 червня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Конфлікт_у_Судані_(2023)&oldid=42354027