HD179761

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD179761
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 19г 13х 42,70с
Схилення + 2° 17′ 37,3″
Видима величина (V) 5,14[1]
Характеристики
Спектральний клас B8
показник кольору U−B -0,41
яскравість B 5,047±0,003[2]
показник кольору B−V -0,071±0,003[2]
яскравість V 5,130±0,002[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,01
індекс m1 0,08
індекс c1 0,63
індекс Hβ 2,70[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,110[2]
Мінімальна яскравість 5,130[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 5,78± 0,85[2] мас/рік

за схиленням: -2,58± 0,63[2] мас/рік

Паралакс (π) 5,09 ± 0,86[2] мас
Відстань 640,78 світлових років
196,46 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=16[3]км/сек
Інші позначення
21 Aql, HD 179761, HIP 94477, HR 7287, BD+2 3824, GSC 467-4986
Посилання
SIMBADдані для HD179761

HD179761хімічно пекулярна зоря спектрального класу B8 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,1.[1] Вона розташована на відстані близько 640,8 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики[ред. | ред. код]

Зоря HD179761 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 16км/сек.[3]


Пекулярний хімічний склад[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера HD179761 має підвищений вміст Hg.[1]


Магнітне поле[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 479,5± 238,0 Гаус.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631