HMS Lamerton (L88)
.svg){kind=small}
| «Гоматі» (D94) | ||
|---|---|---|
| INS Gomati (D93)
| ||
| Служба | ||
| Держава прапора |  Індія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Індії
| |
| Введено в експлуатацію | 24 квітня 1953 | |
| На службі | 1953-1975 | |
| Прийнятий | 24 квітня 1953 | |
| Статус | 1975 році списаний і згодом розібраний на брухт | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Технічні дані | ||
| Озброєння | ||
«Ламертон» (L88) (англ. HMS Lamerton (L88) — військовий корабель, ескортний міноносець типу «Хант» «II» підтипу Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.
«Ламертон» закладений 10 квітня 1940 року на верфі компанії Swan Hunter, у Волсенді. 14 грудня 1940 року спущений на воду, а 16 серпня 1941 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
Ескортний міноносець «Ламертон» взяв активну участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Франції, Греції, Італії та Югославії, супроводжував арктичні, атлантичні та середземноморські конвої. Підтримував висадку військ в операціях «Смолоскип», «Хаскі» та «Аваланч». Корабель брав участь у затопленні італійського підводного човна «Галілео Ферраріс» та німецького підводного човна U-443[Прим. 2].
За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений восьма бойовими відзнаками.
1953 переданий до складу Індійських ВМС, де отримав ім'я «Гоматі» і служив до 1975 року поки не був списаний і згодом розібраний на брухт[1].
Історія[ред. | ред. код]
25 жовтня 1941 року під час супроводу конвою HG 74 неподалік від Гібралтару виявив італійський підводний човен «Галілео Ферраріс», про що повідомив командування. У результаті ворожа субмарина була атакована літаючим човном PBY-5A «Каталіна». Атакою з повітря та вогнем артилерії «Ламертона» італійський човен був затоплений.
26 грудня 1941 року есмінець «Ламертон» взяв участь у проведенні спеціальної операції британських командос, під кодовою назвою операція «Анкліт» — рейд No. 12 Commando на Лофотенські острови за підтримки 22 кораблів та суден трьох флотів. У той час німецькі військовики переважно святкували наступне свято після Різдва — День подарунків. Протягом двох діб оперативна група флоту[Прим. 3] та командос утримували низку важливих об'єктів на островах, зокрема вивели з ладу 2 ворожі радіостанції та потопили декілька суден. За результатами рейду Гітлер був певен, що союзники розпочали вторгнення до Норвегії, й віддав наказ утримувати в країні значні сили та засоби[2].
З 1 травня 1942 року есмінець діяв у супроводі конвою PQ 15, що йшов до Росії під командуванням адмірала Д.Тові[Прим. 4]. На зворотному шляху «Ламертон» ескортував конвой QP 11.
У травні 1942 року «Ламертон» входив до сил ескорту великого конвою PQ 16[Прим. 5], який супроводжував 35 транспортних суден (21 американське, 4 радянські, 8 британських, 1 голландське та одне під панамським прапором) до Мурманська від берегів Ісландії зі стратегічними вантажами і військовою технікою з США, Канади і Великої Британії. Його супроводжували 17 ескортних кораблів союзників, до острова Ведмежий конвой прикривала ескадра з 4 крейсерів і 3 есмінців[3]. З 35 суден конвою 8 було потоплено німецькими субмаринами, торпедоносцями та 2 зазнали пошкоджень.
Див. також[ред. | ред. код]
- HMS Windsor (D42)
- HMS Escapade (H17)
- HMS Tyrian (R67)
- HMS Velox (D34)
- Ескадрені міноносці типу G та H
- Ескадрені міноносці типу «Вепон»
Посилання[ред. | ред. код]
- HMS Lamerton (L 88). на uboat.net. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 17 лютого 2018. (англ.)
- HMS LAMERTON (L 88) - Type II, Hunt-class Escort Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2018. (англ.)
- HMS Lamerton [Архівовано 18 лютого 2018 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Lamerton (L88) |
- Colledge, J. J. & Warlow, Ben: Ships of the Royal Navy — The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy from the 15th Century to the Present. Newbury, UK: Casemate, 2010. ISBN 978-1-935149-07-1.
- English, John (2001). Obdurate to Daring: British Fleet Destroyers 1941–45. Windsor, UK: World Ship Society. ISBN 978-0-9560769-0-8.
- Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- ↑ 8 бойових відзнак за участь у кампаніях та битвах: за битву за Атлантику (1941—1942), за арктичні конвої (1942), за кампанію в Північній Африці (1942-1943), за Сицилійську операцію (1943), за операцію «Аваланч» (1943), за бойові дії в Егейському морі (1943), за Середземноморську кампанію (1944), за бої в Адріатиці (1944).
- ↑ У взаємодії з «Бістер» та «Вітленд».
- ↑ Оперативна група нараховувала 22 кораблі та судна трьох флотів: Королівський ВМФ Великої Британії: легкий крейсер «Аретьюза», 6 есмінців: «Сомалі», «Бедуїн», «Ашанті», «Ескімо», «Ламертон» та «Вітленд», 3 морські тральщики «Альціон», «Харрієр» і «Спідвелл»; 2 великих десантних кораблі типу LSI (L): HMS Prins Albert та Prinses Josephine Charlotte; 2 підводних човни: «Тайгріс» і «Сілайон»; а також гідрографічне судно «Скотт». Британський Королівський допоміжний флот виділив на проведення операції 2 танкери: RFA Black Ranger і RFA Gray Ranger, вантажне судно Gudrun Mærsk і буксир Jaunty. Королівський військово-морський флот Норвегії був представлений двома корветами «Енденес» і «Еглантін». Від військово-морських сил Польщі в операції брали участь есмінці «Краков'як» і «Куяв'як».
- ↑ Ескорт конвою PQ 15: лінкори «Кінг Джордж V», «Герцог Йоркський», американський «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Лондон» і американські «Вічита» та «Тускалуза», легкі крейсери «Найджеріа» та «Кеніа», есмінці: «Бадсворт», «Боудісіа», «Ескапейд», «Фокнор», «Хашлі», «Інглефельд», «Ламертон», «Ледбарі», «Марна», «Мартин», «Матчлес», «Міддлтон», «Орібі», «Панджабі», «Сомалі», «Сент-Олбанс», «Уредд», «Медісон», «Планкетт», «Вейнрайт», «Вілсон», «Веномоус», тральщики, корвети та інші кораблі супроводження й забезпечення.
- ↑ Ескорт конвою PQ 16: лінкори британський «Герцог Йоркський» і американський «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Норфолк», «Лондон», «Кент» і американський «Вічита», легкі крейсери «Ліверпуль» та «Найджеріа», есмінці: британські «Акейтіз», «Ашанті», «Бланкні», «Екліпс», «Фокнор», «Фьюрі», «Гарланд», «Ікарус», «Інтрепід», «Ламертон», «Ледбарі», «Марна», «Мартин», «Міддлтон», «Онслоу», «Орібі», «Волонтир», «Вітленд», американські «Мейрант», «Рінд», «Рован» і «Вейнрайт», радянські «Грозний», «Куйбишев» та «Сокрушительний»; підводні човни «Сівулф» і «Трайдент», допоміжний корабель ППО «Аланбенк», тральщики «Брамбл», «Госсамер», «Хазард», «Леда», «Сігал», чотири корвети типу «Флавер» та французький корвет «Розелі», RFA Black Ranger (A163) та інші кораблі супроводження й забезпечення.
- Джерела
- ↑ The Commando Raids On The Norwegian Coast That Tied Up 30,000 German Soldiers. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 18 лютого 2018.
- ↑ Convoy PQ.16. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 18 лютого 2018.
