Битва на Середземному морі (1940—1943)

Битва на Середземному морі (1940—1943) Battle of the Mediterranean
Середземноморський ТВД
Акваторія Середземного моря з позначенням найбільшого просування італійських військ літом 1942
Дата: 10 червня 1940 – вересень 1943 Місце: Середземне море Результат: перемога союзників
Сторони
Велика Британія *  Австралія *  Британська Індія * Канада *  Нова Зеландія * Південна Африка США (з 1942) Королівство Югославія Вільна Франція  Польща Королівство Італія (з 8 вересня 1943 року) Королівство Греція (з 1941)	Королівство Італія  (до 8 вересня 1943 року) * Італійська соціальна республіка  (з 23 вересня 1943)  Третій Рейх Хорватія Режим Віші  (до 22 листопада 1942)
Командувачі
Ендрю Браун Каннінгам Джеймс Сомервілль Джон Тові Джон Августин Коллінз	Анджело Ячино Фердінандо Касарді Антоніо Тоскана Анджело Ячино Марсель-Бруно Женсуль
Військові формування
Середземноморський флот (Великобританія) 8-й флот (США)	Королівські військово-морські сили Італії

Битва на Середземному морі (1940—1943) (англ. Battle of the Mediterranean) — умовне найменування військово-морської кампанії, що тривала протягом Другої світової війни в Середземному морі. Активні бойові дії між протиборчими військово-морськими силами країн Осі та західних союзників велися з 10 червня 1940 до вересня 1943 року, до капітуляції Італії та виходу її з війни. Окремі зіткнення мали місце до кінця Другої світової війни.

Здебільшого, кампанія в основному велася між італійськими ВМС, підтримані іншими військово-морськими та військово-повітряними силами країн Осі й британського Королівського флоту, за підтримки інших союзних військово-морських сил, таких як Австралія, Нідерланди, Польща та Греція. Військово-морські і військово-повітряні сили армії США приєдналися до союзної сторони в 1942 році.

В цілому протягом усієї кампанії кожна сторона переслідувала три схожі цілі в цій битві. Перша була максимально активно атакувати морські лінії постачання іншої сторони. Друга полягала в тому, щоб тримати захищеними лінії комунікацій власних сухопутних військ в Північній Африці. Третім завданням було зруйнувати здатність військово-морського флоту противника вести активні бойові дії на морі.

Див. також

• Сицилійська операція
• Підводні човни U-Boot на Середземному морі
• Операція «Катапульта»
• Мальтійські конвої
• Критська повітряно-десантна операція
• Висадка союзників в Італії

Література

• Брагадин Марк Антонио Итальянский флот во Второй Мировой войне = La Marina Militare Italiana nella 2a Guerra Mondiale. — М.: АСТ, 2000. (рос.)
• Брагадин Марк Антонио Битва за Средиземное море. Взгляд побежденных. — М.: АСТ, 2001. — 624 с. — (Военно-историческая библиотека). — ISBN 5-17-002636-6 (рос.)
• Blitzer, Wolf; Garibaldi, Luciano (2001). Century of War. Friedman/Fairfax Publishers. New York. ISBN 1-58663-342-2
• Mollo, Andrew (1981). The Armed Forces of World War II. New York: Crown. ISBN 0-517-54479-4 . 
• Sadkovich, James (1994). The Italian Navy in World War II. Greenwood Press, Westport. ISBN 0-313-28797-X
• Walker, Ian W. (2003). Iron hulls, iron hearts: Mussolini's elite armoured divisions in North Africa. Marlborough: Crowood. ISBN 9781861266460.