LGV Est
| LGV Est | |
 | |
 | |
 | |
| Країна | Франція |
| Оператор | SNCF |
| Статус | діюча |
| Роки роботи | Черга 1: 10 червня 2007 Черга 2: 3 липня 2016 |
| Довжина лінії | 406 км |
| Кількість колій | 2 |
| Ширина колії | 1435 mm |
| Електрифікація | 25 kV 50 Hz |
| Операційна швидкість | 320 km/h |
Ligne à Grande Vitesse Est européenne (Східно-Європейська Високошвидкісна Лінія), зазвичай скорочена LGV Est, — французька високошвидкісна залізнична лінія, яка сполучає Вер-сюр-Марн (біля Парижа) і Венденайм (біля Страсбурга). Лінія скоротила вдвічі час подорожі між Парижем і Страсбургом і забезпечує швидке сполучення між Парижем і основними містами східної Франції, а також Люксембургом, Німеччиною і Швейцарією. LGV Est — частина проекту «Магістраль для Європи», який сполучає Париж з Будапештом високошвидкісним залізничним транспортом.
Лінія була побудована в два етапи. Будівництво першої черги завдовжки 300 км від Вер-сюр-Марн до Бодрекур (поблизу Мец і Нансі) розпочали в 2004 році; Перша черга була введена в експлуатацію у червні 2007 року. Будівництво другої черги завдовжки 106 км від Бодрекур до Венденайм розпочали у червні 2010 року; Друга черга була відкрита для 3 липня 2016 року. Відкриття другої черги було відкладено після того, як під час введення в експлуатацію потяг зійшов з рейок біля Екверсайму[en], що призвело до 11 смертей.
Спеціально модифікований поїзд провів серію високошвидкісних тестів на першій черзі LGV Est до його відкриття. У квітні 2007 року він досяг максимальної швидкості 574,8 км/год (159,6 м/с), ставши найшвидшим звичайним поїздом і швидким поїздом на національній залізничній системі (на відміну від спеціального тестового треку)[1][2]
Маршрут[ред. | ред. код]
Лінія проходить через французькі регіони Іль-де-Франс та Гранд-Ест. Перша черга завдовжки 300 км що сполучає Вер-сюр-Марн біля Парижа з Бодрекур у Мозелі, ввели в експлуатацію 10 червня 2007 року. Побудована для потягів що рухаються зі швидкістю до 350 км/год комерційна служба спочатку працювала на максимальній швидкості 320 км/год,[3] і була найшвидшою службою у світі з середньою швидкістю 279,3 км/год між Лотарингією і Шампанью[4] до відкриття швидкісної залізниці Ухань-Гуанчжоу в 2009 році. Використовує німецькі потяги ICE.[5][6] У складі другої черги побудовано Савернський тунель завдовжки 4200 метрів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Matsuda, Kiyotaka (20 квітня 2015). World’s Fastest Train Records Speed of 375 Miles Per Hour. Bloomberg. Архів оригіналу за 21 червня 2016. Процитовано 2 липня 2016.
The speed record for a train running on a national railway system, rather than a test track, remains in the hands of conventional rail, with a modified version of an Alstom SA TGV model reaching 575 kmph in France in 2007.
- ↑ Fastest train on a national rail system. Guinness World Records. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 2 липня 2016.
- ↑ [1]
- ↑ Colin Taylor (September 2007). TGV Est lifts the record (PDF). Railway Gazette International. Архів оригіналу (PDF) за 31 липня 2009. Процитовано 20 червня 2019.
- ↑ Premiernfahrt nach Paris (нім.). Deutsche Bahn AG. Архів оригіналу за 10 July 2007. Процитовано 6 грудня 2007.
- ↑ Staff writer (2006). Die Bahn am Ball (нім.). Deutsche Bahn AG. с. 96.
|
| ||||||||||||||||||||
