LISP

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
'Lisp Лісп'
Парадигма: парадигм функціонального та процедурного
Дата появи: 1958
Творці: Джон Маккарті
Розробник: Стів Расел, Тім Харт, Майк Левин
Система типізації: dynamic, strong
Діалекти: Common Lisp, Emacs Lisp, ISLISP, Scheme, AutoLISP, Clojure
Вплинула на: Logo, Python, Smalltalk, Ruby, Dylan, Mathematica

Лісп (LISP) — мова програмування загального призначення з підтримкою парадигм функціонального та процедурного програмування. Вихідна інформація записується у вигляді списків.

Мову програмування Лісп було розроблено в кінці 1950-тих у Масачусетському Технологічному Інституті для дослідження проблем штучного інтелекту. Але, через потужність закладених принципів, мова програмування Лісп також придатна для багатьох інших застосувань.

Формальне описання мови[ред.ред. код]

Програма на мові програмування Лісп представляє рекурсивну функцію символьних виразів, яка будується аналогічно арифметичним функціям із елементарних з допомогою умовного оператору та операції суперпозиції. Умовний оператор має вигляд (p1l1; …, pnln). Результатом його виконання буде вираз li якщо pi вірне.

Існує п'ять елементарних функцій:

  • atom — булева функція, яка визначає чи є досліджуваний вираз атомом — неподільною одиницею інформації;
  • eq — булева функція, яка визначає рівність двох атомів;
  • car, cdr — функції, які виокремлюють перший та останній елемент списків відповідно;
  • cons — з'єднує два списки в один.

Окрім елементарних функцій визначаються ряд складніших функцій, які будуються на їхній основі.

Базові відомості[ред.ред. код]

LISP означає LISt Processing (обробка списків), мова програмування працює із списками (та списками списків) розміщуючи їх між дужками. Дужки визначають межі списку. Списки є базисом мови програмування Лісп. Мова програмування Лісп була однією із перших мов програмування з автоматичним прибиранням сміття із пам'яті.[1]

Однією з переваг LISP є те, що кожна змінна може виступати як рядок символів (власне ім'я), посилання на значення, структура даних або функція. Саме останній факт зробив цю мову дуже зручною при розробці лінгвістичних програм, особливо для природних мов з чіткою структурою речення (наприклад, англійська). В таких мовах кожне слово, його зміст/сенс/імператив, можна інтерпретувати як функцію від слів, що знаходяться на чітко визначених позиціях у реченні, до того ж ці позиції визначаються самим цим словом. Приклад системи, що побудована на цій ідеї можна знайти в книзі Т.Вінограда «Програма яка розуміє природню мову». Ця система реалізує діалог з користувачем на природній мові. Користувач бачить перед собою стіл з деякими предметами різного кольору, і може віддавати накази природньою мовою, про перенесення якогось предмету. При цьому система (маніпулятор) сама визначає що треба зняти з цього предмету, який предмет на яких можна класти (на піраміду вже нічого не покладеш), і якщо є неоднозначність у виборі предмету задає уточнюючі питання. Також реалізовано контекстне посилання займенників по тексту діалогу (користувач може сказати: «перестав той куб туди-то», і система з тексту діалогу може визначити, який саме «той куб»). Це імперативи. Також система може відповідати на питання. Вивід відповіді схожий до прологівського. Також є можливість користувачу висловлювати декларативи — вносити нові знання про об'єкти, наприклад, надавати їм імена. Хоча словник і база знань відносно не велика, але вона має можливості до розширення.

Приклади[ред.ред. код]

В наступному прикладі показано застосування «фундаментальної» функції cons — об'єднання списків:

(cons 'pine '(fir oak maple))

В результаті інтерпретації цього виразу, буде отримано список (pine fir oak maple).

Перший елемент (голова) списку може бути отриманий в результаті застосування функції car:

(car '(rose violet daisy buttercup))

Решту елементів списку можна отримати шляхом застосування функції cdr:

(cdr '(rose violet daisy buttercup))

Результат виконання цього виразу список (violet daisy buttercup).

Джерела інформації[ред.ред. код]

  1. http://portal.acm.org/citation.cfm?id=367177.367199

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Mc Carthy J., Recursive functions of symbolic expressions and their computation by machine, part 1. «Communications of the Associations for Computing Machinery», 1960, v. 3, N. 4.
  • Є. Хювьонен, Й. Сеплянен, Мир Лиспа методы и системы программирования, Москва, «Мир», (в двох томах) 1990.
  • Пантелеев А. Г. Об интерпретаторе с языка Лисп для ЕС ЭВМ. — Программирование, 1980, No 3, с. 86-87.

Навчальні матеріали[ред.ред. код]

Ресурси інтернету[ред.ред. код]