Vala

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Vala
Парадигма: багато-парадигмове: імперативне, структурне, об'єктно-орієнтоване програмування
Дата появи: 2006
Розробник: Jürg Billeter, Raffaele Sandrini
Система типізації: статична сувора
Ліцензія: LGPL 2.1+
Сторінка інтернет: live.gnome.org/Vala

Valaоб'єктно-орієнтована мова програмування, призначена для прикладного і системного програмування на основі бібліотек GLib Object System (GObject) робочого середовища GNOME/GTK+. Мова була розроблена Юргом Біллетером (Jürg Billeter) і Раффаеле Сандріні (Raffaele Sandrini).

Основні особливості[ред.ред. код]

Vala за своїм синтаксисом подібна до C# і повністю реалізує об'єктно-орієнтований підхід. Підтримуються інтроспекція, прибирання сміття, засноване на підрахунку посилань, лямбда-функції, концепція сигналів і слотів, подібна використовуваній у Qt, але реалізована на рівні мови, рядкові типи, зрізи масивів, оператор переліку елементів колекції foreach(), делегати, замикання, інтерфейси, властивості та винятки.

Особливість системи розробки полягає в тому, що програма на Vala транслюється в програму мовою C, яка в свою чергу компілюється у виконуваний код цільової платформи зі стандартними бібліотеками C, Glib і GTK+ та виконується зі швидкістю скомпільованої в об'єктний код цільової платформи програми C. Завдяки такому підходу відкомпільований код на Vala бінарно сумісний з системними бібліотеками, написаними на C. Для підключення сторонніх бібліотек до програм на мові Vala використовуються спеціальні vapi-файли, в яких описується інтерфейс бібліотеки. Для багатьох бібліотек вже існують vapi-файли, що входять в штатну поставку компілятора Vala[1]. Крім того, є vapi-файли для бібліотек, підтримувані сторонніми користувачами, поки не включені у штатне постачання[2].

Існують неофіційні збірки компілятора для ОС Windows, підтримувані сторонніми розробниками.

Причини створення[ред.ред. код]

Мова Vala була створена для ефективної розробки на платформі GNOME складних прикладних і системних програм з графічним інтерфейсом користувача, що базується на стандартній бібліотеці GTK+, із застосуванням сучасних мовних засобів і технік програмування.

Об'єктно-орієнтовані мови Java і C# надають програмісту досить можливостей, але їхні програми виконуються у віртуальних машинах, що робить неможливим пряме звернення до них з бінарного коду мовою C, як і використання в таких програмах системних низькорівневих бібліотек, таких як GObject. Тому ці мови, як і будь-які інші, які виконують байт-код в віртуальних машинах, не можуть бути прийняті в рамках платформи GNOME. Керовані програми мають також обмеження у швидкодії, що є критичним для роботи деяких програм (наприклад, системних), які повинні виконуватися в бінарному коді (ABI). Це і стало причиною появи мови Vala.

Приклади коду[ред.ред. код]

Приклад № 1[ред.ред. код]

Проста програма «Hello World»

int main () {
  print ("Hello World\n");
  return 0;
}

Приклад № 2[ред.ред. код]

Програма «Hello World», що демонструє об'єктно-орієнтований підхід

 using GLib;
 
 class Sample : Object {
   void run () {
     stdout.printf ("Hello World\n");
   }
 
   static int main (string[] args) {
     var sample = new Sample ();
     sample.run ();
     return 0;
   }
 }

Приклад № 3[ред.ред. код]

Це приклад використання GTK+ для створення GUI програм мовою Vala:

using Gtk;
 
int main (string[] args) {
  Gtk.init (ref args);
 
  var window = new Window ();
  window.title = "Hello, World!";
  window.border_width = 10;
  window.window_position = WindowPosition.CENTER;
  window.set_default_size (350, 70);
  window.destroy.connect (Gtk.main_quit);
 
  var label = new Label ("Hello, World!");
 
  window.add (label);
  window.show_all();
 
  Gtk.main();
  return 0;
}

Інтегровані середовища розробки[ред.ред. код]

Такі інтегровані середовища розробки підтримують мову Vala

Приклади програмного забезпечення на Vala[ред.ред. код]

  • Shotwell — упорядник фотографій
  • Fillmore — багатодоріжковий запис
  • Lombard — відео-редактор
  • Valencia — плагін gedit для Vala

Виноски[ред.ред. код]

  1. «Bindings Status» (англійською). Архів оригіналу за 2012-03-10. Процитовано 2011-09-07. 
  2. «External Bindings» (англійською). Архів оригіналу за 2012-03-10. Процитовано 2011-09-07. 

Посилання[ред.ред. код]