Embarcadero Delphi

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Embarcadero Delphi
Delphi 2009 Screenshot.jpgDelphi 2009
Розробник(и) Embarcadero Technologies
Стабільний випуск 18 (Delphi XE4) (22 квітня 2013; 362 дні тому)
Операційна система Microsoft Windows
Доступні мови англійська, французька, німецька, японська
Тип IDE
Ліцензія CodeGear Proprietary
Сайт http://www.embarcadero.com/products/delphi

Embarcadero Delphi — це інтегроване середовище швидкої розробки програмного забезпечення для роботи під Microsoft Windows. Воно підтримує розробку Windows-застосунків на мові програмування Delphi, яка є наступницею мови Object Pascal.

Delphi 2007, одинадцята версія, входить до складу CodeGear RAD Studio 2007, яка також підтримує розробку на C++ для 32-бітної Microsoft Windows, а також на Delphi і C# для платформи Microsoft .NET. У Delphi 2009, що випущена у серпні 2008-ого, бібліотеки VCL та IDE повністю переведені на Юнікод, також з'явилися нові можливості компілятора (узагальнення (англ. Generics) і анонімні методи), в IDE було додано менеджер ресурсів та повністю перебудовано менеджер проектів. Найновіша, 16 версія, має назву Delphi XE2 і входить до Embarcadero RAD Studio XE2. У цій версії додано підтримку платформ Mac OS X та iOS а також 64-бітної архітектури.

Delphi в основному використовується для розробки настільних застосунків та корпоративних СКБД, проте цей інструмент можна використовувати для розробки будь-якого загального програмного забезпечення. Не залишена осторонь і можливість побудови веб-застосунків.

Delphi поширюється у кількох редакціях з різними можливостями і цінами: Personal (на даний час недоступний), Professional, Enterprise (раніше Client/Server) та Architect.

Borland Kylix — це еквівалент до Delphi для платформи Linux. Проте, розробка наступних версій була припинена компанією Borland. Проте 16 травня 2009 року на конференції Delphi Live 2009 було оголошено про роботу над проектом Delphi «X», що полягає на введенні кросплатформенної підтримки для розробки на Linux.[1]

Історія[ред.ред. код]

Turbo Pascal та Borland Pascal були дешевими 16-бітними компіляторами. За роки свого існування, вони пройшли через багато релізів, і в основному використовувалися для створення програм, що виводили інформацію у текстовому режимі. Коли використання графічного інтерфейсу користувача стало необхідним у Microsoft Windows 3.1, було представлено Delphi, розроблене на основі Borland Pascal. Delphi була першою так званою системою швидкої розробки, випущеною у 1995-ому році для 16-бітної Windows 3.1.

Delphi 2, представлена роком пізніше, підтримувала 32-бітне Windows-середовище, a версія, що використовувала мову C++, під назвою C++ Builder побачила світ іще кількома роками пізніше.

Головним архітектором Delphi на той час був Андерс Гейлсберг, який розробив Turbo Pascal. Він перейшов у Microsoft у 1996 для розробки мови C#.

У 2001-ому році була представлена версія для операційної системи Linux під назвою Kylix. Проте дуже швидко вона була розкритикована за низьку якість і велику кількість помилок. Через це, враховуючи низький рівень продажу, вона була занедбана після третьої версії.

Була зроблена спроба зробити підтримку і Linux, і Windows для багатоплатформної розробки, внаслідок чого у Delphi 6 була включена бібліотека CLX, багатоплатформна версія бібліотеки VCL. Технологія CLX теж зазнала поразки і після падіння Kylix теж була закинута.

Ще починаючи з першої версії 1.0 розробка програм для баз даних стала однією з сильних сторін Delphi. Бібліотека візуальних компонент (англ. Visual Component Library, VCL) містила велику бібліотеку компонент для доступу та маніпулювання з базами даних. Borland Database Engine була оригінальною технологією зв'язку з базами даних, і була єдиним рішенням у ранніх версіях Delphi. Навіть зараз, коли вона рідко використовується, остання версія IDE все ще поставляється з BDE, необов'язковим для встановлення.

Delphi 7, випущена у серпні 2002, стала стандартом де-факто для багатьох Delphi-розробників, і навіть зараз вона активно використовується. В Delphi 7 додано підтримку для тем Windows XP і покращено можливості для побудови Web-застосунків. Також це була остання версія Delphi, яка могла використовуватися без активації. Вона мала лише необов'язкову реєстрацію, яку можна було просто проігнорувати. Delphi 7 є найбільш оціненою IDE, створеною Borland завдяки своїй стабільності, швидкості і низькими вимогами до апаратного забезпечення. Попри це у цій версії Delphi, як і у всіх інших, була велика кількість відомих помилок, так і ніколи не виправлених Borland. Завдання виправлення цих помилок компанія залишила на спільноту Delphi (дивіться «проект відродження Delphi»).

Delphi 2006

Delphi 8, представлений у грудні 2003-ого, був лише .NET-релізом, що дозволяв розробникам компілювати вихідні коди Object Pascal у .NET CIL. Також він дуже відрізнявся від попередників зовнішнім виглядом IDE, в якому вперше застосовано багатовіконний стиль, багато в чому схожий на середовище Microsoft's Visual Studio.NET. Хоча можливість перемикання у класичне (англ. Classic Undocked) розміщення вікон все ще залишилася.

Наступна версія Delphi 2005 (Delphi 9) включала в собі можливість розробки як для платформи Microsoft .NET, так і під «рідну» Win32. Також ця версія дозволяла маніпулювати даними з баз даних ще у режимі дизайнера. Відзначалося і вдосконалене IDE, а з мовних можливостей був новий вираз for … in (аналог foreach у C#'і). Проте, середовище було знову розкритиковане за виявлені помилки — обидві версії Delphi 8 і Delphi 2005 мали проблеми із стабільністю, які були лише частково виправлені у сервісних пакетах.

Наприкінці 2005-ого було випущено Borland Developer Studio 2006, яка включала C#, Delphi.NET, Delphi Win32 та C++ у єдиному IDE. Ця версія була набагато стабільніша за Delphi 8 чи Delphi 2005, і ще більше поліпшена з випуском сервісних пакетів та оновлень.

8-ого лютого 2006-ого року Borland оголосила про пошук покупця для її IDE і лінії продуктів для баз даних, що включало Delphi. Це рішення компанія пояснила намаганням сконцентруватися на своїй лінії продуктів ALM. Ця новина була сприйнята з неоднозначною реакцією розробників, які все ще не полишили Delphi.

Шостого вересня 2006-ого Developer Tools Group (робоча назва ще не відділеної групи розробників) компанії Borland Software Corporation випустили одномовні версії Borland Developer Studio, повернувшись до популярного імені Turbo. Набір «Turbo» продуктів включав Turbo Delphi for Win32, Turbo Delphi for .NET, Turbo C++, та Turbo C#. Кожна версія доступна в двох редакціях: Explorer — версія для вільного скачування; та Professional — дешева (US$899 для нових користувачів, US$399 для оновлення) версія, яка відкривала доступ до тисяч компонент сторонніх виробників. На відміну від ранніх Personal версій Delphi, нові Explorer-редакції могли використовуватися для комерційної розробки програмного забезпечення.

14-ого листопада 2006 Borland оголосила про відділення групи розробників у незалежну дочірню компанію CodeGear.[2]

Фото коробки Delphi 2007, випущеного CodeGear весною 2007-ого.

Delphi 2007 — перша версія випущена CodeGear 16-ого березня 2007. Win32-версія була представлена першою, пізніше була випущена .NET-версія Delphi 2007 як частина продукту CodeGear RAD Studio 2007. Нові можливості включали підтримку MS Build та вдосконалення Visual Component Library для Windows Vista. CodeGear також представила DBX4 як нову версію dbExpress. Вперше Delphi можна було завантажити з інтернету і активувати ліцензійним ключем. Локалізовані версії Delphi 2007 були одночасно представлені на англійській, французькій, німецькій та японській мовах. RAD Studio 2007, яка включала розробку на Delphi.NET та C++, була випущена 5-ого вересня 2007-ого.

У Delphi 2009 (кодова назва Tiburón) додано багато нових можливостей, зокрема узагальнення (англ. generics), анонімні методи (для Win32 та .NET), повністю перероблено VCL та RTL для повної підтримки Юнікоду.

Borland продала CodeGear компанії Embarcadero Technologies в 2008. Embarcadero зберегла відділ CodeGear, створений Borland, для ідентифікації куплених продуктів, свої ж розробки Embarcadero вирішила розповсюджувати під іменем DatabaseGear.

25 серпня 2009 року було випущено 14-ту (13-ту версію розробники пропустили) версію — Delphi 2010. Її було наділено такими новинками:

  • Підтримка API Windows 7, у тому числі Direct2D
  • Підтримка жестів у Windows 2000, XP, Vista та 7. У Windows 2000 та XP використовується внутрішній жестовий двигун
  • IDE Insight - пошук по IDE, що надає доступ до будь-якої її функції або параметру
  • Розширений RTTI, підтримка атрибутів
  • Класичний інтерфейс Delphi 7

Під час бета-тестування наступної версії делфі - Delphi XE, у ній була присутня можливість створення програм для Mac OS X. Це було можливо завдяки бібліотеці UCL що була по суті оновленою CLX і базувалася на Qt 4. В UCL було дуже багато багів, які було важко знаходити та виправляти через дику суміш delphi та c++-коду. В решті-решт розробники вирішили, що обраний підхід не дозволить їм створити якісний продукт, і 30 серпня 2010 15-ту версію Delphi було випущено без підтримки Mac OS X. Досить бідна на новинки версія отримала інтеграцію з Subversion, чисельні виправлення та дрібні покращення, а також солідну кількість корисних утиліт від сторонніх розробників у вигляді безкоштовного додатка.

2 вересня 2011 випущено 16-ту версію Delphi XE2. Серед головних нововведень версії:

  • Підтримка 64-бітної архітектури під Windows
  • Можливість створення застосунків для Mac OS X та iOS. Для цих платформ є нова бібліотека компонентів — FireMonkey (у минулому DXScene від KsDev). FireMonkey повністю написана на Delphi, використовує векторну графіку й апаратне прискорення графічного процесора
  • З'єднувачі DataSnap для мобільних пристроїв
  • Система зв'язування даних LiveBindings
  • У бібліотеку VCL було додано підтримку графічних стилів оформлення.

17-та версія[ред.ред. код]

3 вересня 2012 на світ з'явилася сімнадцята версія делфі — Delphi XE3. В цій версії бібліотека FireMonkey отримала подальший розвиток. У неї додано підтримку растрових стилів, якорів (Anchors), дій (Actions), відео та аудіо, а також проведено цілий ряд оптимізацій та рефакторингів. Система зв'язування даних LiveBindings отримала графічний редактор, що цілком відповідає концепції RAD програмування, якого з перших версій дотримується Delphi. Для VCL та FireMonkey були створені стилі Metropolis, що імітують оформлення WinRT програм для Windows 8. Створення повноцінних WinRT програм на делфі на даний час неможливе через неможливість створення стороннього нативного компілятора Third-party compilers locked out of Windows Runtime development. Підтримка iOS була виключена з XE3, вона з'явиться на початку 2013-го року у вигляді окремого продукту — Mobile Studio.

Назва[ред.ред. код]

Delphi спочатку було таємним дослідницьким проектом компанії Borland, який розвинувся у продукт, що мав називатися AppBuilder.

Проте відразу після першого релізу AppBuilder компанії Borland був випущений Novell AppBuilder, тож Borland була змушена придумати нову назву для свого продукту. Після великої дискусії назва Delphi перемогла.[3]

Розробник Дені Торп вибрав кодове ім'я Delphi пов'язавши з оракулом з Дельфів (англ. Oracle at Delphi). Одною з основних цілей Delphi була представити засоби розробки для баз даних, як ключову можливість, а популярним пакетом баз даних на той час був Oracle; звідси, «Якщо ви хочете поговорити з оракулом, ідіть до Дельфів» (англ. «If you want to talk to [the] Oracle, go to Delphi»). Розробка продовжувалась, а Borland дедалі більше схилявся до назви Delphi.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Marco Cantu (2009-05-16). «Delphi Live! 2009 #2: Roadmap» (англ.). Процитовано 2009-08-29. 
  2. David Intersimone. «Press Release: Borland forming CodeGear to focus exclusively on developer productivity». Процитовано 2006-11-28. 
  3. David Intersimone. «Borland History: Why the name «Delphi?»». Процитовано 2006-11-28. 

Посилання[ред.ред. код]