LVT-5

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
LVTP-5
Амфібійний транспортер LVTP-5 у Державному паркі ветеранів штату Джорджія
Амфібійний транспортер LVTP-5 у Державному паркі ветеранів штату Джорджія
Тип амфібійний гусеничний броньований транспортер
Історія використання
На озброєнні 1956-по т.ч.
Оператори США США
Війни Війна у В'єтнамі
Історія виробництва
Розробник BorgWarner
Виробник США США, Food Machinery Corporation
Виготовлена
кількість
1 124
Варіанти LVTC-5, LVTH-6, LVTR-1, LVTE-1, LVTAA-X1
Характеристики
Вага 37,4 т
Довжина 9040 мм
Ширина 3570 мм
Висота 2920 мм
Обслуга 3
Десант до 34

Броня сталева, катана, гомогенна
Другорядне
озброєння
1 × 7,62-мм M1919A4
боєкомплект: 250
Двигун 12-циліндровий, V-подібний, чотиритактний, дизельний двигун повітряного охолодження Continental LV-1790-1
704 к.с.
Питома потужність 18,5
Підвіска тиск на ґрунт: 0,65
Дорожній просвіт 280 мм
Швидкість шосе: 48
Прохідність нахил: 60 %
підйом: 70 %
рів: 3660 мм
брід: плаваючий

LVT-5 у Вікісховищі

LVTP-5 (LVT — Landing Vehicle, Tracked, Personnel 5) — сімейство амфібійних гусеничних транспортних, десантно-висадочних засобів американського виробництва. Амфібійний гусеничний транспорт активно використовувався Корпусом морської піхоти США з 1956 року та наразі використовується морською піхотою Філіппін. Загалом було виготовлено 1 124 одиниці базової комплектації та низка спеціалізованих варіантів. Більшість з цих машин брала участь у бойових діях у війні у В'єтнамі.

Історія[ред. | ред. код]

Гусеничний транспортер LVTP5 став подальшим розвитком низки десантно-висадочних засобів, що перебували на озброєнні морської піхоти США, від LVT-1 до LVT-4 з гусеничних десантних машин часів Другої світової війни, але була значно більшою і могла перевозити 30-34 морських піхотинці в повній бойовій викладці. Менша конструкція на базі БТР M59 також випускалася як LVT-6, але була створена лише кілька штук.

Цей варіант транспортного засобу мав перевернутий V-подібний ніс, що забезпечувало більш ефективний рух на воді, й на відміну від попередніх моделей LVT, його гусениці були розміщені низько в корпусі з внутрішнім зворотним каналом, а не по конструкції гусениці, що обертається по колу, як у попередників. Доступ для посадки піхоти здійснювався через носову рампу, а відсік для екіпажу та пасажирів знаходився в передній частині транспортера, моторне відділення — ззаду. Над пасажирським салоном були один великий і два менших люки, ще два малих люки забезпечували доступ до двигуна. Гусениці транспортних засобів були виготовлені з перевернутими ґрунтозацепами, які рухали LVTP5 у воді, а також служили центральними напрямними зубами.

Кулеметна башточка встановлювали в передній частині автомобіля між водієм і командиром. Для руху у воді вага LVTP5 зменшувалася до 37 100 кг, і тоді він міг перевозити лише 25 пасажирів. Дорожній просвіт по центру автомобіля становив 46 см, який звужується до гусениць.

З 1970-х років LVTP-5 був поступово замінений в експлуатації сімейством LVT-7.

Найпоширенішими різновидами LVTP5 були бронетранспортер, БТР з мінним тралом, командно-штабна машина, БРЕМ та бронетранспортер вогневої підтримки, на якому монтувалася 105-мм гаубиця. Зенітний варіант був розроблений як прототип, але так і не надійшов на озброєння.

Станом на середину 2010-х років єдиним користувачем LVTH-6 залишалися Філіппіни, які використовували 4 з них для морської піхоти.

Модифікації[ред. | ред. код]

Країни-експлуатанти[ред. | ред. код]

Поточні[ред. | ред. код]

Колишні[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • R. P. Hunnicutt. Bradley. A History of American Fighting and Support Vehicles. — Новато, Калифорния: Presidio Press, 1999. — 472 с. — ISBN 0-89141-694-3.
  • David Koller, LVTP5 Landing Vehicle Tracked Personnel 5, 2016, Highgloss Publishing, ISBN 9783033052598.