Northrop A-17
| Northrop A-17 | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | легкий бомбардувальник, штурмовик |
| Перший політ: | жовтень 1934 |
| Прийнятий на озброєння: | 1936 |
| Знятий з озброєння: | 1950 |
| Період використання: | 1935–1950 |
| На озброєнні у: |
 Повітряні сили армії США Повітряні сили Швеції |
| Розробник: | Northrop Corporation |
| Виробник: |
.svg){kind=small} Northrop Corporation |
| Всього збудовано: | 450 |
| Конструктор: | Джон Кнудсен Нортроп |
| Екіпаж: | 2 особи |
| Максимальна швидкість (МШ): | 332 км/год |
| Бойовий радіус: | 1045 км |
| Дальність польоту: | 1995 км |
| Бойова стеля: | 6310 м |
| Швидкопідйомність: | 7,75 м/с |
| Довжина: | 9,67 м |
| Висота: | 3,62 м |
| Розмах крила: | 14,55 м |
| Площа крила: | 33,72 м² |
| Порожній: | 221 кг |
| Споряджений: | 3328 кг |
| Двигуни: | Pratt & Whitney R-1535-11 |
| Тяга (потужність): | 725 |
| Підвісне озброєння: | до 454 кг авіаційних бомб |
| Кулеметне озброєння: | 5 × 7,62-мм кулемети |
|
| |
Northrop A-17 у Вікісховищі | |
«Нортроп» A-17 (англ. Northrop A-17) — американський штурмовик/легкий бомбардувальник виробництва авіакомпанії Northrop. Перебував на озброєнні ВПС армії США і Повітряних сил Швеції перед і під час Другої світової війни.
Історія створення[ред. | ред. код]
Створивши непоганий транспортний літак Gamma, компанія Northrop вирішила виготовити на його базі бомбардувальник/штурмовик. В результаті було створено два експериментальні літаки Gamma 2C/F[en], які зберегли від цивільного літака крила і шасі, але отримали значно тонший фюзеляж і озброєння. Перший прототип Gamma 2C випробовувався весною 1933, другий Gamma 2F, який мав змінене хвостове оперення, шасі що прибиралось і нову кабіну, піднявся в повітря в жовтні наступного року. Gamma 2F з доопрацюваннями був прийнятий на озброєння армії США під позначенням A-17, а перший серійний літак був готовий в грудні 1935 року.
Після поглинання Northrop компанією Douglas подальші модифікації отримали нове фірмове позначення — «модель 8A», і під цим позначенням DB-8A літаки виготовлялись на експорт. Загалом було виготовлено 450 літаків, включаючи виготовлені за ліцензією в Швеції.[1]
Основні модифікації[ред. | ред. код]
- A-17 — оснащувався 14-и циліндровим двигуном Pratt & Whitney R-1535-11[en] потужністю 725 к.с. Шасі не прибиралось, а оснащувалось обтічниками. З грудня 1935 року по січень 1937 року було виготовлено 110 літаків.
- A-17A — оснащувався двигуном Pratt & Whitney R-1535-13[en] потужністю 825 к.с. і шасі, яке прибиралось. Перший літак випробовувався з 16 липня 1936 року, а серійне виробництво почалось в квітні 1937. До вересня 1938 року було виготовлено 129 літаків.
- B5 (заводське позначення DB-8A-1) — експортний варіант для Швеції. Оснащувався двигуном Bristol Mercury XXIV, що виготовлявся в Швеції за ліцензією, і шасі, яке не прибиралось. Перший прототип (B5A) був зібраний в США в 1938 році, решта 103 літаки випускались по ліцензії в Швеції в 1940-41 році, варіанти B5B і B5C.
- DB-8A-2 — експортний варіант для Аргентини, оснащувався двигуном Wright R-1820-G3 потужністю 840 к.с, шасі не прибиралось. В 1938 році було виготовлено і доставлено 30 літаків.
- DB-8A-3P — експортний варіант для Перу, оснащувався двигуном Wright R-1820-G103 потужністю 1000 к.с і шасі яке прибиралось. В кінці 1938 року було виготовлено і доставлено 10 літаків.
- DB-8A-3N — експортний варіант для Нідерландів, оснащувався двигуном Pratt & Whitney R-1830-S3C-G потужністю 1100 к.с і шасі яке прибиралось. Восени 1939 року було виготовлено і доставлено 18 літаків.
- DB-8A-4 — експортний варіант для Іраку, аналог DB-8A-3P. В квітні-червні 1940 року було виготовлено 15 літаків.
- DB-8A-5 — експортний варіант для Норвегії, оснащувався двигуном Wright R-1820-G205A потужністю 1200 к.с. З жовтня 1940 року по січень 1941 року виготовлено 36 літаків, з яких 31 залишились в США (позначались A-33), а пізніше 13 було передано Перу.
Історія використання[ред. | ред. код]
.jpg)
В армії США A-17 надійшли на озброєння 3-ї і 17-ї штурмових груп, але до 1941 року вже знімались з озброєння. В грудні 1941 і на початку 1942 року вони патрулювали Тихий океан поблизу панамського каналу, але в бойові дії не вступали.
В червні 1940 року було вирішено передати 93 A-17A армії США Франції. Літаки були передані на ремонт і підготовку до передачі, але за цей час Франція була окупована. Як і багато інших літаків, A-17 натомість були передані Великій Британії, де вони позначались як Nomad Mk.I. В ВПС Британії вони використовувались як навчальні, а через деякий час майже всі було віддано — 57 Південній Африці, 32 — Канаді.
В ВПС Нідерландів DB-8A-3N надійшли на озброєння 3-го загону винищувальної групи взаємодії з армією. Станом на 10 травня 1940 року в строю було 11 літаків, але вже за перший день німецького наступу всі вони були знищені на землі, або в повітрі. При цьому нідерландські DB-8A змогли збити один Ju 52/3m.
Іракські DB-8A-4 були знищені британською армією під час приборкання повстання Рашида Алі.[1]
Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]
Технічні характеристики[ред. | ред. код]
Дані з Ударная авиация Второй Мировой — штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы[2]
| A-17 | A-17A | B5C | DB-8A-3N | DB-8A-5 | ||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Довжина | 9,67 м | 9,65 м | 9,7 м | 9,88 м | 9,91 м | |
| Висота | 3,62 м | 3,66 м | 3,76 м | 2,97 м | 2,84 м | |
| Розмах крил | 14,55 м | |||||
| Площа крил | 33,72 м² | |||||
| Маса | пустого | 2211 кг | 2316 кг | 2435 кг | 2498 кг | 2499 кг |
| спорядженого | 3328 кг | 3425 кг | 3400 кг | 3560 кг | 3901 кг | |
| максимальна злітна | 4059 кг | 4173 кг | ||||
| Двигун | R-1535-11 | R-1535-13 | Bristol Mercury XXIV | R-1830-S3C-G | R-1820-G205A | |
| Потужність | 725 к. с. | 825 к. с. | 920 к. с. | 1100 к. с. | 1200 к. с. | |
| Максимальна швидкість | 332 км/год | 354 км/год | 330 км/год | 418 км/год | 399 км/год | |
| Дальність польоту | нормальна | 1045 км | 1175 км | 1500 км | 1465 км | |
| максимальна | 1995 км | 1925 км | ||||
| Практична стеля | 6310 м | 5915 м | 6850 м | 9020 м | 8840 м | |
| Швидкопідйомність | 7,75 м/с | 7,25 м/с | ||||
Озброєння[ред. | ред. код]
- Стрілецьке
- Курсове:
- A-17, A-17A, DB-8A-1/3/4 — 4 × 7,62-мм кулемети
- DB-8A-2 — 2 × 12,7-мм кулемети і 2 × 7,62-мм кулемети
- DB-8A-5 — 2 × 12,7-мм кулемети і 4 × 7,62-мм кулемети
- Захисне:
- A-17, A-17A, DB-8A-1/3/4/5 — 1 × 7,62-мм кулемет
- DB-8A-2 — 2 × 7,62-мм кулемети
- Бомбове
- A-17, A-17A, DB-8A-1/2/3/4 — до 454 кг. (20 × 13,6 кг бомба в бомбовому відсіку і 2 × 45 кг бомби під крилами)
- DB-8A-5 — до 816 кг.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Харук, 2012, с. 303-305.
- ↑ Харук, 2012, с. 304.
Джерела[ред. | ред. код]
- Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Northrop A-17
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
