Northrop/McDonnell Douglas YF-23
| Northrop/McDonnell Douglas YF-23 Black Widow II Нортроп/МакДоннелл Дуглас YF-23 «Блек Уїдоу» |
|
|---|---|
| Northrop/McDonnell Douglas YF-23 | |
| Призначення: | багатоцільовий винищувач |
| Перший політ: | 27 серпня 1990 |
| Статус програми: | проект закритий |
| Історія виробництва | |
| Виробник: | |
| Всього збудовано: | 2 |
| Характеристики | |
| Екіпаж: | 1 чол. |
| Крейсерська швидкість: | 950 (0,9 М) км/год |
| Максимальна швидкість: | 2300 (2,2 М) км/год |
| Бойовий радіус: | 1300-1500 км |
| Практична стеля: | 20000 м |
| Розміри | |
| Довжина: | 20,54 м |
| Висота: | 4,24 м |
| Розмах крил: | 13,29 м |
| Площа крил: | 87,80 м² |
| Маса | |
| Порожнього: | 14970 кг |
| Спорядженого: | 26516 кг |
| Максимальна злітна: | 26516 кг |
| Силова установка | |
| Двигуни: | 2 х ТРДДФ Pratt & Whitney YF119 |
| Тяга форсажна: | 1 х 13900 кгс кг/с |
| Озброєння | |
| Гарматне озброєння: | 1 x 20-мм авіаційна гармата M61 Vulcan |
Нортроп/МакДоннелл Дуглас YF-23 «Блек Уїдоу» (англ. Northrop/McDonnell Douglas YF-23 Black Widow II) — прототип багатоцільового винищувача п'ятого покоління, розроблений компаніями Northrop Grumman та McDonnell Douglas. Всього було побудовано два літаки — «Black Widow II» ("Чорна Вдова II ") та «Gray Ghost» («Сірий Привид»). Прототип YF-23 програв у конкурсі YF-22, який у 2005 році надійшов на озброєння ВПС США.
Зміст |
Розробка [ред.]
YF-22 і YF-23 конкурували в проекті перспективного багатоцільового винищувача п'ятого покоління для заміни F-15 Eagle.
Прототип YF-23 розроблявся з урахуванням вимог ВПС США до підвищеної бойової живучості, малопомітності, можливостям польоту на надзвуковій швидкості без використання форсажу і простоті обслуговування. Першочерговим завданням було зниження помітності радіолокації літака, Northrop спиралася на свій досвід створення стратегічного бомбардувальника B-2 Spirit і винищувача F-18 Hornet. Двигуни YF-23 позбавлені керованого вектора тяги, що знижує маневрені характеристики літака, однак, завдяки цьому знижується маса конструкції, а також досягається більше зниження ІЧ-помітності літака.
Попри те, що літак володіє передовим дизайном, з метою скорочення вартості, були використані деякі компоненти винищувача F-15.
Прототипи «Black Widow II» і «Gray Ghost» відрізняються двигунами — на першому прототипі встановлений двигун Pratt & Whitney YF119, на другому — General Electric YF120, які брали участь у конкурсі на двигун для винищувача п'ятого покоління. «Black Widow II» здійснив перший політ 27 серпня 1990, «Gray Ghost» перший раз піднявся в повітря 26 жовтня 1990 року. Профіль літака нагадує профіль високошвидкісного розвідника SR-71 компанії Lockheed Martin.
Історія [ред.]
Обидва YF-23 були виконані в конфігурації, визначеної технічним завданням ВПС США. YF-23 виконав 50 випробувальних польотів, загальною тривалістю 65,2 години. YF-23 з двигуном P & W (Black Widow II) вперше виконав політ на надзвуковій швидкості без використання форсажу 18 вересня 1990, досягнувши при цьому швидкості, рівної 1700 км/год, що відповідає 1,43 М. Другий YF-23 (Gray Ghost) з двигунами GE досяг швидкості 1900 км/год (1,6 М) 29 листопада 1990 року[1]. YF-22 виграв конкурс у квітні 1991 року. YF-23 володів кращими швидкісними характеристиками і кращою малопомітністю, проте YF-22 був збалансованіший — він мав досить високу маневреність, завдяки двигуну з керованим вектором тяги, а також розглядався як палубний винищувач.
Програвши конкурс, літаки YF-23 були передані дослідному центру NASA на авіабазу Едвардс у штаті Каліфорнія без двигунів.[2] Обидва літаки перебували на зберіганні до середини 1996 року, після чого вони були передані в музеї. YF-23A «Black Widow II» в наш час[Коли?] виставлений у Національному музеї ВПС США в Дейтоні, штат Огайо. Другий прототип «Gray Ghost» у 2004 році був переданий в оренду музею «Western Museum of Flight» і використовується для демонстрації.
Галерея [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ Goodall 1992, стр. 102–103
- ↑ NASA Dryden YF-23 Photo Collection
Посилання [ред.]
|
||||||||||||||||||||||||||
