Northrop/McDonnell Douglas YF-23

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Northrop/McDonnell Douglas YF-23 Black Widow II
Нортроп/МакДоннелл Дуглас YF-23 «Блек Уїдоу»
Northrop YF-23 DFRC.jpg
Northrop/McDonnell Douglas YF-23
Призначення: багатоцільовий винищувач 
Перший політ: 27 серпня 1990 
Статус програми: проект закритий 
Історія виробництва
Виробник: США США Northrop Grumman Corporation
США США McDonnell Douglas 
Всього збудовано:
Характеристики
Екіпаж: 1 чол.
Крейсерська швидкість: 950 (0,9 М) км/год
Максимальна швидкість: 2300 (2,2 М) км/год
Бойовий радіус: 1300-1500 км
Практична стеля: 20000 м
Розміри
Довжина: 20,54 м
Висота: 4,24 м
Розмах крил: 13,29 м
Площа крил: 87,80 м²
Маса
Порожнього: 14970 кг
Спорядженого: 26516 кг
Максимальна злітна: 26516 кг
Силова установка
Двигуни: 2 х ТРДДФ Pratt & Whitney YF119 
Тяга форсажна: 1 х 13900 кгс кг/с
Озброєння
Гарматне озброєння: 1 x 20-мм авіаційна гармата M61 Vulcan 

Нортроп/МакДоннелл Дуглас YF-23 «Блек Уїдоу» (англ. Northrop/McDonnell Douglas YF-23 Black Widow II) — прототип багатоцільового винищувача п'ятого покоління, розроблений компаніями Northrop Grumman та McDonnell Douglas. Всього було побудовано два літаки — «Black Widow II» ("Чорна Вдова II ") та «Gray Ghost» («Сірий Привид»). Прототип YF-23 програв у конкурсі YF-22, який у 2005 році надійшов на озброєння ВПС США.

Розробка[ред.ред. код]

YF-22 і YF-23 конкурували в проекті перспективного багатоцільового винищувача п'ятого покоління для заміни F-15 Eagle.

Прототип YF-23 розроблявся з урахуванням вимог ВПС США до підвищеної бойової живучості, малопомітності, можливостям польоту на надзвуковій швидкості без використання форсажу і простоті обслуговування. Першочерговим завданням було зниження помітності радіолокації літака, Northrop спиралася на свій досвід створення стратегічного бомбардувальника B-2 Spirit і винищувача F-18 Hornet. Двигуни YF-23 позбавлені керованого вектора тяги, що знижує маневрені характеристики літака, однак, завдяки цьому знижується маса конструкції, а також досягається більше зниження ІЧ-помітності літака.

Попри те, що літак володіє передовим дизайном, з метою скорочення вартості, були використані деякі компоненти винищувача F-15.

Прототипи «Black Widow II» і «Gray Ghost» відрізняються двигунами — на першому прототипі встановлений двигун Pratt & Whitney YF119, на другому — General Electric YF120, які брали участь у конкурсі на двигун для винищувача п'ятого покоління. «Black Widow II» здійснив перший політ 27 серпня 1990, «Gray Ghost» перший раз піднявся в повітря 26 жовтня 1990 року. Профіль літака нагадує профіль високошвидкісного розвідника SR-71 компанії Lockheed Martin.

Історія[ред.ред. код]

Обидва YF-23 були виконані в конфігурації, визначеної технічним завданням ВПС США. YF-23 виконав 50 випробувальних польотів, загальною тривалістю 65,2 години. YF-23 з двигуном P & W (Black Widow II) вперше виконав політ на надзвуковій швидкості без використання форсажу 18 вересня 1990, досягнувши при цьому швидкості, рівної 1700 км/год, що відповідає 1,43 М. Другий YF-23 (Gray Ghost) з двигунами GE досяг швидкості 1900 км/год (1,6 М) 29 листопада 1990 року[1]. YF-22 виграв конкурс у квітні 1991 року. YF-23 володів кращими швидкісними характеристиками і кращою малопомітністю, проте YF-22 був збалансованіший — він мав досить високу маневреність, завдяки двигуну з керованим вектором тяги, а також розглядався як палубний винищувач.

Програвши конкурс, літаки YF-23 були передані дослідному центру NASA на авіабазу Едвардс у штаті Каліфорнія без двигунів.[2] Обидва літаки перебували на зберіганні до середини 1996 року, після чого вони були передані в музеї. YF-23A «Black Widow II» в наш час[Коли?] виставлений у Національному музеї ВПС США в Дейтоні, штат Огайо. Другий прототип «Gray Ghost» у 2004 році був переданий в оренду музею «Western Museum of Flight» і використовується для демонстрації.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Goodall 1992, стр. 102–103
  2. NASA Dryden YF-23 Photo Collection

Посилання[ред.ред. код]