S/2020 S 7
| Дані про відкриття | |
|---|---|
| Дата відкриття | 10 травня 2023 |
| Відкривач(і) | Едвард Ештон, Бретт Гледмен, Жан-Марк Петі, Майк Александерсен |
| Планета | Сатурн |
| Номер | |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 17 400 000 км |
| Орбітальний період | 861,7 діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,558 |
| Нахил орбіти | 161,5° до площини екватора планети |
| Фізичні характеристики | |
| Видима зоряна величина | |
| Діаметр | 3 км |
| Атмосфера | відсутня |
| Інші позначення | |
S/2020 S 7 — природний супутник Сатурна. Відкритий Едвардом Ештоном, Бреттом Гледменом, Жан-Марком Петі та Майком Александерсеном 10 травня 2023 року на основі спостережень, зроблених між 1 липня 2019 року та 24 липня 2020 року.[1]
S/2020 S 7 має близько 3 кілометрів у діаметрі, обертається ретроградно навколо Сатурна на відстані — 17 400 000 км, орбітальний період — 861,7 земної доби, під під кутом нахилу 161,5° до площини екліптики, ексцентриситет орбіти — 0,558.[1] S/2020 S 7 належить до скандинавської групи і лідирує серед найдальших супутників Сатурна через високий ексцентриситет.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в MPEC 2023-J82 : S/2020 S 7. Minor Planet Electronic Circular. Minor Planet Center. Процитовано 10 травня 2023.
- ↑ а б S/2020 S 7. Tilmann's Web Site. Tilmann Denk. Процитовано 25 грудня 2023.
- ↑ Planetary Satellite Mean Elements. Jet Propulsion Laboratory. California Institute of Technology. Процитовано 10 травня 2023.
.svg){kind=small}