The Elder Scrolls V: Skyrim

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
The Elder Scrolls V: Skyrim

The Elder Scrolls V Skyrim cover.png

Розробник US flag 48 stars.svg Bethesda Game Studios
Видавець US flag 48 stars.svg Bethesda Softworks
Локалізатор US flag 48 stars.svg Flag of Europe.svg Bethesda Softworks
Flag of Russia.svg -СофтКлаб
Steam
Частина серії The Elder Scrolls
Попередня гра серії The Elder Scrolls IV: Oblivion
Дата випуску 11 листопада 2011 року
Версія 1.9.32.0.8 − / 21 квітня 2013
Жанр RPG
Носій Blu-Ray, DVD, завантаження з мережі
Платформа PC, Xbox 360, PlayStation 3
Рушій гри Creation Engine
Havok Physics
Режим гри Одиночна гра
Сайт http://www.elderscrolls.com/skyrim/

The Elder Scrolls V: Skyrim (укр. Старовинні сувої (рукописи) V: Скайрім), також відома як TESV: Skyrim  — рольова відеогра, розроблена Bethesda Game Studios і опублікована Bethesda Softworks. Це п'ята гра в серії The Elder Scrolls, попередньою була The Elder Scrolls IV: Oblivion. Гра вийшла 11 листопада 2011 для Microsoft Windows, PlayStation 3 та Xbox 360.

Головна лінія сюжету Skyrim присвячена намаганням головного героя перемогти Алдуїна, старшого сина головного бога Тамріеля Акатоша. За пророцтвом Алдуїн знищить світ. Події гри відбуваються в провінції Скайрим через 200 років після подій Oblivion. У Скайримі вирує громадянська війна, що розпочалася з убивства Верховного короля. Skyrim гра з відкритим кінцем, як це властиво всій серії. Гравець може при бажанні досліджувати світ, закинувши або відклавши виконання завдань основного квесту.

Геймплей[ред.ред. код]

Гра збудована за принципом нелінійного геймплею, характерного для всієї серії Elder Scrolls[1]. Гравець може зануритись у світ Скайриму, подорожуючи пішки, верхи або перестрибуючи між уже відкритими містами та селами[2]. Квести головний герой або героїня[3] гри отримує від некерованих гравцем персонажів та від системи Radiant Story, що відповідає за розвиток подій у грі. Ці квести можуть динамічно змінюватися з врахуванням вчинків гравця, які можуть впливати на поведінку й прагнення інших персонажів. Система Radiant Story також підказує гравцю, де знаходяться ті недослідженні підземелля, що є метою чергового квесту[4]. Поза виконанням квестів герой може розмовляти з іншими персонажами гри, які можуть просити допомоги чи послуг у героя гри, герой може також навчатися у них[5]. Крім квестів, заздалегідь записаних у сценарій, деякі квести генеруються динамічно, завдяки чому число квестів необмежене[1]. Деякі персонажі гри можуть ставати супутниками героя в його мандрівках і союзниками в бою[6]. Гравець може вступати до угрупувань на кшталт організації асасинів Темного братства[7]. Кожне угрупування має власний центр і власну послідовність квестів для героя. Герой може стимулювати економіку міст та сіл, виконуючи для них роботи на зразок вирощування сільськогосподарської продукції або добування руд. Він також може саботувати виробництво в містах[8].

Основним елементом гри є розвиток героя. На початку гравець оберає для свого героя одну з людських, ельфійських або зооморфічних рас, у кожної з яких є свої природні задатки. Крім того гравець має змогу дещо змінити те, як виглядатиме його герой. Далі перед гравцем стоїть завдання покращувати [вміння] свого героя. Ці [вміння] задаються числовими характеристиками, й відповідають можливостям героя у відповідних областях діяльності. Усі [вміння] поділені на катерогії, що відподають бою, магії та непомітності. Рівень героя підвищується тоді, коли сумарне покращення вмінь досягає певної межі. Попередні ігри серії Elder Scrolls використовували систему класів персонажів, що вирішувала, які з умінь відповідатимуть за зростання рівня гравця. У Skyrim цієї системи нема, що сприяє природному розвитку улюбленого стилю гравця[4][9]. Коли рівень героя зростає, гравець може збагатити арсенал героя певними можливостями, або ж накопичувати очки досвіду для подальшого використання. Після 50-го підвищення рівня герой усе ще може заробляти очки досвіду й зростати, але швидкість зростання значно зменшується[10].

Коли один із трьох атрибутів гравця: здоров'я, магія та запас сил, зменшуються, на екрані з'являється відповідний індикатор. Здоров'я може зменшитися зазвичай у бою, його можна відновити заклинаннями, еліксирами або відпочинком. Повна втрата здоров'я означає смерть. Магія дозволяє герою використовувати заклинання, при чому вона зменшується, а потім природно відновлюється з часом. Її можна відновити тими ж засобами, що й здоров'я. Запас життєвих сил є визначальним фактором ефективності героя в бою, він зменшується при ривках, стрибках й ударах. Його теж можна відновити різними засобами, аналогічно до попередніх атрибутів. Предмети, які гравець має при собі, можна подивитися, активовуючи меню. Їх можна розглядати у трьох вимірах, що має важливе значення при розгадуванні головоломок, які трапляються у підземеллях[11]. Бойові якості героя спираються на використання зброї та обладунків, які можна придбати в кузнях, та на магію, яку теж можна надбати, за гроші або іншим чином. Герой може брати зброю в обидві руки, може змінювати свій арсенал через меню швидкого доступу, в яке гравець обирає для нього улюблені предмети та магічні засоби[12]. Щити можна використовувати не тільки для захисту від ударів супротивника, а й для нанесення власних ударів. У сутичках можна використовувати тупу зброю, клинки й сокири, кожен вид зброї в арсеналі має свої переваги та недоліки. Магію можна застосовувати у формі заклинань. Кожне з 85 заклинань має свою особливу дію, наприклад, відновлення власного здоров'я або пошкодження здоров'я і запасу сил супротивника дією морозу[13]. Для далекого бою можна використовувати луки. Ними можна також битися в щільному бою. Гравець може перейти в режим непомітності, що дозволяє залазити в кишені інших персонажів або наносити несподівані удари. Якщо герой кидає на землю непотрібну йому здобич, наприклад, щити чи одяг, деякі з некорованих гравцем персонажів можуть підібрати їх, іноді навіть запитуючи дозволу в героя[14].

Мандруючи ігровим світом, герой може зустрітися з дикими звірами. Чимало з істот дикої природи одразу ж ворожі, а тому їх можна вбивати[1]. Дракони - значний чинник у розвитку сюжету гри й геймплеї. При розробці гри драконами та їхньою роллю у світі займалася окрема група[4]. Дракони бувають різних видів і можуть зустрічатися як поодинці, так і групами. Вони генеруються випадково, тобто їхня кількість може бути довільною. Дракони можуть у будь-яку мить напасти на місто чи село. Але не всі вони ворожі, й гравець може спілкуватися з неворожими драконами. На початку головного квесту герой гри довідується, що є дракононародженим, а, отже, має хист до особливого роду заклинань, які називаються драконовими криками. Досліджуючи підземелля, можна натрапити на двадцять різних драконових криків, які можна активувати, поглинувши душу вбитого дракона[15][16]. Використання драконових криків у грі обмежене періодом відновлення сил[17]. Іншою значною зміною у порівнянні з попередніми іграми є відмова від принципу зношування латів та зброї, через яке обладунок потрібно було час від часу ремонтувати самому або за гроші.

Короткий опис[ред.ред. код]

Історична сцена[ред.ред. код]

Skyrim не є прямим продовженням Oblivion, а новим розділом у серії Elder Scrolls. Події гри відбуваються через 200 років після подій Oblivion[15]. Впродовж цих двох століть, як наслідок війн із ельфійським Домініоном Алдмері, Імперія почала поступатися територією ельфійським народам, якими колись правила, оскільки трон залишився без спадкоємця. Братство Клинків (Леза) не мало кого захищати, й поступово його члени помирали або ж усамітнювалися від решти світу[15]. Після вбивства короля Скайріму[18] в королівстві нордів спалахнула громадянська війна - більшість корінних жителів бажали відділитися від Імперії, інша частина прагнула залишитися в ній[19].

Як і попередні ігри серії Elder Scrolls, Skyrim розпочинається з того, що головного героя гри, полоненого невідомого походження, везуть на страту в Хелґен, оскільки його прийняли за члена групи повстанців Брати Бурі[20], яку очолює вбивця короля Ульфрік Буревісник[21], ярл Віндхельма та претендент на трон[19]. У мить, коли герою повинні відрубати голову, на містечко нападає дракон, завдяки чому герою вдається уникнути страти. Пізніше гравець довідується, що громадянська війна в Скайрімі є останньою в низці подій, пророкованих Старовинними сувоями (рукописами). Далі Старовинні сувої (рукописи) пророкують повернення Алдуїна, бога-дракона руйнування нордів. Алдуїн зі своїми слугами, расою чорних драконів, яких називають джилами, повинен поглинути світ. Основний герой - останній із довакінів, дракононароджених, мисливець на драконів, якому за волею богів судилося зупинити Алдуїна й відвернути загрозу Скайріму та Тамріелю. Гравцю допомагають останні Клинки (Леза): Есберн (озвучений Максом фон Сюдовом)[15] і Дельфіна.

Основна сюжетна лінія[ред.ред. код]

Після нападу дракона на Хелґен герой гри може обрати два шляхи втечі: з імперським солдатом або із повстанцем із Братів Бурі. Після втечі герой прямує до найближчого містечка Рівервуд. Там його просять піти до Вайтрану за допомогою від ярла. Ярл погоджується послати у Рівервуд загін, але за це просить героя допомогти придворному чарівнику. При цьому герой знаходить Стіну-Слово й вивчає свій перший ту'ум - крик древніх нордів.

Коли герой повертається у Вайтран, його просять допомогти захистити місто від нападу дракона. Герой поглинає душу переможеного дракона й довідується від місцевих ратників, що він, можливо, дракононароджений і має хист розмовляти мовою драконів і поглинати їхні душі. Повернувшись до ярла з новиною про перемогу над драконом, герой гри отримує запрошення зустрітися з Сіробородими, чернечим орденом із храму Високий Гротґар, розташованого на схилах Горла Світу. Сірі бороди навчають героя шляху голосу - використанню сильніших ту'умів і розповідають йому про долю й роль дракононароджених. Для випробовування сил героя Сіробороді наказують йому здобути легендарний ріг Юрґена Закликаючого Вітер. Однак, герой не знаходить рогу - його вкрали. Злодій - Дельфіна, господиня заїзду в Рівервуді, а також одна з останніх Клинків(Лез). Разом із Дельфіною гравець стає свідком того, як Алдуїн пробуджує дракона із могильного кургану. Здолавши дракона, вона радить герою знайти Есберна, іншого Клинка(брата Леза), який за її відомостями переховується в каналізаційних ходах міста Ріфтен.

Герой довідується від старійшини Сіробородих, що древні норди використали проти Алдуїна Старовинні сувої (рукописи), відіславши його вперед у часі. Гравцю наказують відшукати Старовинні сувої (рукописи) серед двемерських руїн. Він використовує Сувої (Рукописи) для подорожі в минуле з метою довідатися у древніх нордів могутній крик драконобій[22]. Знаючи, як древні норди перемогли Алдуїна, гравець стає з ним на герць на вершині Горла Світу. Переможений Алдуїн утікає до Совнґарду, потойбічного світу нордів. Герой довідується, що Драконячий палац[23], палац ярла Вайтрану, був задуманий як пастка для дракона. Ярл Вайтрану відмовляється дозволити гравцеві використати палац, що поставило б під загрозу місто в умовах громадянської війни між Братами Бурі й Імперським легіоном. За допомогою Сіробородих гравець скликає нараду між генералом Туллієм та Ульфріком Буревісником. Йому вдається домовитися про перемир'я доки не відвернена загроза з боку драконів.

Герой закликає й ловить у пастку дракона на ймення Одавіїнг і довідується від нього, що Алдуїн утік у Совнґард через портал, розташований високо в горах, у древньому форті під назвою Скулдафн. Одавіїнг, вражений ту'умом героя, згоджується перенести його в Скулдафн. На його думку Алдуїн проявив себе слабаком, не гідним правління над драконами. Із Скулдафну гравець прямує до Совнґарду й зустрічає там Ісґрамора, легендарного норда, який на чолі п'яти сотень ратників-побратимів вигнав із Скайріму ельфів. Ісґрамор розповідає герою, що Алдуїн влаштував у Совнґарді пастку для душ, завдяки чому набирається сил, пожираючи душі померлих нордів. Гравець зустрічає трьох героїв нордських легенд, тих, хто здобув першу перемогу над Алдуїном. З їхньою допомогою він виходить на бій із богом-драконом і знищує його.

Розробка[ред.ред. код]

Концепція гри виникла незабаром після випуску Oblivion у 2006[24], але робота над грою не почалася до виходу в світ Fallout 3 у 2008. Розробники вважали, що гра повинна бути духовним спадкоємцем як Fallout 3, так і попередніх ігр із серії The Elder Scrolls[25]. Над грою працював колектив із приблизно 100 людей, до числа яких входили як нові таланти, так і ветерани серії[24]. Керував розробкою Тодд Говард, режисер багатьох ігор, випущених Bethesda Softworks[24].

Технологія[ред.ред. код]

Skyrim використовує новий рушій компанії, що одержав назву Creation Engine[26][27]. Bethesda офіційно оголосила, що цей рушій використовуватиметься принаймні ще в одному проекті[28]. Після виходу Fallout 3, розробники уклали довгий перелік вимог, які повинен задовільняти Skyrim, і, за словами Говарда, колектив «виконав їх усіх й не спинився на цьому»[29]. Якби колектив розробників не зумів добитися виконання задуманого при сучасному рівні апаратного забезпечення, їм довелося б чекати на появу наступного покоління машин і випустити Skyrim тільки тоді[30], але, за словами Говарда, сучасний рівень технології не став перепоною для розробників[29]. Creation Engine дозволила впровадити численні покращення графічного відтворення порівняно з попередніми іграми серії Elder Scrolls; Говард приводить приклад того, що гравець може розглядати невеличкий об'єкт на зразок виделки, а в наступну мить глянути на вершину гори й вибігти на неї[31]. Динамічне освітлення дозвлило створити тіні будь-якої будівлі чи предмету. Тоді як у попердніх іграх Bethesda використовувала технологію SpeedTree для формування рослин і дерев, Skyrim пішов далі, формуючи детальніші зображення[15]. Наприклад, власна технологія компанії дозволила надати гілкам дерева власну вагу, чим визначається те, як дерево гнеться від вітру. Крім того, ця технологія дозволила вітру впливати на потік води в річках і струмках[5]. Зважаючи на те, що у світі гри багато снігу, було покращено відтворення погодних явищ, на заміну простим текстурам попередніх ігр впроваджено динамічні снігопади [5].


Виноски[ред.ред. код]

  1. а б в Reilly, Jim (2011-01-11). «New Elder Scrolls V Skyrim Details». IGN. Архів оригіналу за 2013-07-17. Процитовано 2011-01-13. 
  2. Onyett, Charles (2011-03-31). «The Elder Scrolls Evolved: What's New in Skyrim». IGN. Архів оригіналу за 2012-06-08. Процитовано 2011-04-03. 
  3. Гравець має право вибрати стать свого персонажа. Надалі в цьому тексті вважається, що герой - чоловік.
  4. а б в Шаблон:Cite podcast
  5. а б в Bertz, Matt (2011-01-17). «The Technology Behind The Elder Scrolls V: Skyrim». gameinformer.com. Game Informer. Архів оригіналу за 2012-06-08. Процитовано 2011-01-17. 
  6. Howard, Todd; Nesmith, Bruce; Carofano, Matt (2011-07-06). «Skyrim Fan Interview». Bethesda Softworks LLC. Архів оригіналу за 2013-07-17. Процитовано 2011-09-18. 
  7. McCarthy, Al (2011-08-05). «The Dark Brotherhood Confirmed for Skyrim». Attack of the Fanboy. Архів оригіналу за 2013-07-17. Процитовано 2011-09-18. 
  8. Reparaz Mikel Dragonborn (The Elder Scrolls V: Skyrim) // PlayStation Official Magazine, Future plc (July 2011) (047) С. 48–57.
  9. Staff (2011-01-08). «First 'Skyrim' Info And Screens Surface». TheSixthAxis. Архів оригіналу за 2013-07-17. Процитовано 2011-01-08. 
  10. Cottee, James (2011-02-06). «Skyrim to Feature Branching Perk System, Horse Armor». Games On Net. Процитовано 2011-02-06. 
  11. Bertz, Matt (2011-01-28). «Inside Skyrim's Menu System Overhaul». www.gameinformer.com. Game Informer. Архів оригіналу за 2013-07-17. Процитовано 2011-01-28. 
  12. Plunkett, Luke (2011-01-07). «The Next Elder Scrolls Has New Combat & Levelling». kotaku.com. Kotaku. Архів оригіналу за 2012-06-08. Процитовано 2011-01-07. 
  13. Bertz, Matt (2011-01-24). «Skyrim: Building Better Combat». www.gameinformer.com. GameInformer. Архів оригіналу за 2012-06-08. Процитовано 2011-01-24. 
  14. Schrier, Jason (2011-10-17). «Stalking the Dragon: a Skyrim Journal». wired.com. Wired. Архів оригіналу за 2013-07-17. Процитовано 2011-11-09. 
  15. а б в г д Miller Matt Emerging From Legend (The Elder Scrolls V: Skyrim) // Game Informer, GameStop Corporation (February 2011) (213) С. 46–60.
  16. Miller, Matt (2011-01-20). «Skyrim’s Dragon Shouts». Game Informer. Архів оригіналу за 2013-07-17. Процитовано 2011-01-22. 
  17. Seiji Nakamura (2011-04-21). «"Interview with 'The Elder Scrolls V: Skyrim' executive producer, Mr. Todd Howard"» (Japanese). Game Watch. Архів оригіналу за 2013-07-17. Процитовано 2011-09-21. 
  18. Назву королівства Скайрім можна дослівно перекласти, як Небокрай.
  19. а б «Alduin's Wall». www.gameinformer.com. Game Informer. The Sons of Skyrim (interactive page). Архів оригіналу за 2013-07-17. Процитовано 2011-01-12. 
  20. Буремні плащі — англ. Stormcloaks, в російському перекладі Братья Бури
  21. Англійською мовою Stormcloak співзвучно із Stormcloaks - Буремні плащі
  22. У російському перекладі драконобой
  23. У російському перекладі Драконий Предел
  24. а б в Howard, Todd (2011-03-08). «Welcome Back Elder Scrolls». Bethesda Softworks LLC. Архів оригіналу за 2013-07-17. Процитовано 2011-03-20. 
  25. Шаблон:Cite podcast
  26. Francis, Tom (2010-12-12). «Confirmed: The Elder Scrolls V: Skyrim will use an entirely new engine». www.pcgamer.com. PC Gamer. Архів оригіналу за 2013-07-17. Процитовано 2010-12-12. 
  27. Peckham, Matt. «Skyrim Performance Review: It's Definitely a DirectX 9 Game». PCWorld. Архів оригіналу за 2013-07-17. Процитовано 2011-11-26. 
  28. Cullen, Johnny (2011-01-25). «Future Bethesda titles to "take advantage" of Skyrim engine». VG247. Архів оригіналу за 2013-07-17. Процитовано 2011-01-25. 
  29. а б «Video Interview mit Todd Howard» (German, interview in English). Gameswelt TV. 2011-04-24. Архів оригіналу за 2013-07-17. Процитовано 2011-09-28. 
  30. Robinson, Andy (2011-08-03). «No PS4, Xbox 720 before 2014, says Skyrim boss». ComputerAndVideoGames. Архів оригіналу за 2013-07-17. Процитовано 2011-09-28. 
  31. Evans-Thirlwell, Edwin (2011-03-09). «From Morrowind to Skyrim: how Bethesda built its latest gameworld». Official Xbox Magazine. Архів оригіналу за 2013-07-17. Процитовано 2011-03-20.