Walter Minor
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Walter Minor 4-III | |
|---|---|
 Розрізаний двигун Walter Minor 4-III | |
| Тип: | Поршневий рядний |
| Країна: |  Чехія
|
| Виробництво: | |
| Рік створення: | 1930 |
| Виробник: | Walter LOM Praha |
| Роки виробництва: | 1930- |
| Маса і габарити | |
| Маса: | 90,3 кг |
| Довжина: | 1032 мм |
| Ширина: | 399 мм |
| Висота: | 632 мм |
| Робочі характеристики | |
| Об'єм: | 3,98 л |
| Потужність: | 105 л.с. на 2500 об/хв (запуск) 80 л.с. на 2300 об/хв (робочий режим) к.с. |
| Хід поршня: | 115 мм |
| Кількість циліндрів: | 4 |
| Діаметр циліндрів: | 105 мм |
| Клапани: | По одному впускному та випускному клапану на циліндр |
| Ступінь стиснення: | 6:1 |
Walter Minor — серія поршневих авіадвигунів повітряного охолодження, які розробила й виробляла чехословацька (нині чеська) компанія «Walter».
Історія[ред. | ред. код]
Розробляли з 1929 року. З 1930 року почали серійне виробництво чотирьох- і шестициліндрових перевернутих рядних двигунів, що призначалися для використання на легких літаках. Їх загальною конструктивною особливістю були уніфіковані габарити циліндрів (105 × 115 мм). Потужність складала від 105 до 160 к.с.[1] Також існувала 12-циліндрична модифікація Minor 12 1-MR.
Після того, як компанія Walter сконцентрувалася на виробництві турбореактивних і турбогвинтових двигунів, випуск поршневих двигунів був переданий компанії Avia, яка провела їх глибоку модернізацію, результатом чого стала поява модифікацій Avia M-137 і M-337. У такому вигляді їх виробляли й надалі; випуском M337 займалася фірма «LOM Praha».
У Югославії двигун випускали за ліцензією компанією ДМБ (Двадесетпрві травень — Београд), зараз 21. MAJ D.O.O. FTMT.
Опис конструкції[ред. | ред. код]
Джерело: Oldengine.org[2]
- Картер з магнієвого сплаву, Складався з власне картера, а також верхньої і передньої кришок. У лівій частині знаходився зубчастий привід розподільного вала.
- Циліндри сталеві, точені. Поверхня азотована. Головки литі з алюмінієвого сплаву, з отворами для впускного і випускного клапанів, а також для двох свічок запалювання. До картера кріпилися чотирма болтами.
- Поршні алюмінієві, з трьома компресійними й одним маслознімним кільцем. Шатуни мали подвійний Т-подібний профіль і були виготовлені з полірованого алюмінію. Шатуни дюралюмінієві.
- Колінчастий вал зі сплаву хром-ванадієвої сталі, кований; 5 (або 7) бронзових підшипників ковзання. У передній частині картера упорний кульковий підшипник.
- Карбюратор: дві штуки. Подача палива мембранним насосом.
- Запалювання — дубльована системи фірми Scintilla, з автоматичним регулюванням.
Модифікації[ред. | ред. код]
- Minor Sc.
- Minor 4-I
- 1119×440×630 мм
- Minor 4-II
- Minor 4-III
- 105/2500 (зліт) и 80/2300; 1032×399×632 мм, 90,3 кг;
- Minor 6-I
- Minor 6-II
- Minor 6-III
- (1936 рік) 160/2500 (зліт) и 125/2300; 1250×445×639 мм, 126,8 кг;
- Minor 12 1-MR
- 385/2900 (зліт); ?×510×800 мм, 325 кг[3]
- Minor M 332 (4-циліндровий)
- Minor M 337 (6-циліндровий)
Применение[ред. | ред. код]
- Aero Ae 45 4-III (Aero Ae-145 Avia M 332)
- Aero Ae 50
- Aero C-104
- Beneš-Mráz Beta-Minor
- Let L-200 Morava
- Orličan L-40 Meta Sokol (Avia M332)
- Praga E-210 / E-211
- Zlin 22
- Zlin Trener
- LWD Zuch (6-III на прототипі Zuch-1)
- OFW OK-15 (4-III)
.svg){kind=small}
- Икарус Аеро-2 (6-III)
- Икарус Курир (ДМБ ДМ-6Р)
- LIBIS KB-6 Matajur
.svg){kind=small}
Двигун в експозиціях музеїв[ред. | ред. код]
- Walter Minor 4-III Музей авіації в Кошицях (Словаччина), Музей польської авіації (Краків);
- Walter Minor 6-III Музей авіації у Сольноку, Угорщина[4][5]/
Див. також[ред. | ред. код]
Подібні двигуни
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Gunston 1989, p.174.
- ↑ Oldengine.org. Архів оригіналу за 4 серпня 2007. Процитовано 30 січня 2019.
- ↑ National Technical Museum, Prague. Архів оригіналу за 21 січня 2017. Процитовано 8 липня 2013.
- ↑ Engines in European Museums by Randy Huff. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019.
- ↑ Kde je možné vidět letecké motory. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 30 січня 2019.
- National Technical Museum, Prague. Архів оригіналу за 21 січня 2017. Процитовано 8 липня 2013.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Walter Minor |
Джерела[ред. | ред. код]
- V. Němeček, Československá letadla, Naše Vojsko, Praha 1968
- Werner von Langsdorff: Handbuch der Luftfahrt. Jahrgang 1939. 2., unveränderte Auflage. J. F. Lehmann, München 1937, S. 532/533 und 562.
- Heinz A. F. Schmidt: Flugtriebwerke sozialistischer Länder. In: Flieger-Jahrbuch 1971. Transpress, Berlin 1970, S. 104.
- Gunston, Bill. World Encyclopedia of Aero Engines. Cambridge, England. Patrick Stephens Limited, 1989. ISBN 1-85260-163-9
Посилання[ред. | ред. код]
- Дані двигунів Walter на Oldengine.org [Архівовано 4 серпня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
- Валтер / ИМР Минор Ј-W-6/III Музеј ваздухопловства Београд [Архівовано 23 січня 2019 у Wayback Machine.] (серб.)
- Engine Data Sheets Czechoslovakian Aero Engines [Архівовано 4 серпня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
- Prague NTM1 NÁRODNÍ TECHNICKÉ MUZEUM [Архівовано 23 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Youtube: Walter Minor inverted 4 cylinder engine rebuild and start up
- Youtube: Start of the Walter Minor 6 III aircraft engine [Архівовано 20 березня 2020 у Wayback Machine.]
- офіційний сайт компании LOM PRAHA [Архівовано 18 травня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- Інструкція з експлуатації двигунів M 337A, AK, M 332A, AK; M 137A, AZ, M 132A, AK [Архівовано 23 січня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
|
Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||