Заболотці (Ярославський повіт)
| Село
|
Заболотці (пол. Zabłotce) — давнє українське село в Польщі, у гміні Радимно, Ярославського повіту, Підкарпатського воєводства. Населення — 402 особи (2011[1]).
Розташування[ред. | ред. код]
Село розташоване за 6 км на південний захід від Радимно, за 15 км на півнденний схід від Ярослава та 58 км на південний схід від Ряшева. Через село тече річка Рада — ліва притока Сяну.
Історія[ред. | ред. код]
У 1340—1772 рр. село входило до Перемишльської землі Руського воєводства.
У 1772—1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1880 році село належало до Ярославського повіту, нараховувало 63 будинки і 391 житель, 235 були греко-католиками, 144 — римо-католиками, а 12 — юдеями.[2] Місцева греко-католицька громада належала до парафії Дрогоїв Перемиського деканату Перемишльської єпархії.
У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ярославського повіту Львівського воєводства, гміна Радимно. На 1 січня 1939-го в селі з 480 жителів було 340 українців-грекокатоликів, 110 українців-римокатоликів, 20 поляків, 10 євреїв[3], місцева греко-католицька громада належала до парафії Дрогоїв Радимнянського деканату Перемишльської єпархії.
В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією. Радянські окупанти насильно мобілізували чоловіків у Червону армію. За Люблінською угодою від 9 вересня 1944 року село опинилося в Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР (340 осіб — 80 родин)[4]. Українське населення села, якому вдалося уникнути вивезення до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистка під час проведення Операції «Вісла» і було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 207 | 53 | 124 | 30 |
| Жінки | 195 | 50 | 99 | 46 |
| Разом | 402 | 103 | 223 | 76 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Zabłotce 1(1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 189. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 29.
- ↑ Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |