Ярослав (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ярослав
Jarosław
Герб
Герб
Міська ратуша
Міська ратуша
Розташування міста Ярослав
Основні дані
Країна Польща Польща
Регіон Підкарпатське воєводство
Засноване 1031
Населення 40 272 (2008[1])
Площа міста 34,61 км²
Густота населення 1164 осіб/км²
Поштові індекси 37-500
Телефонний код 48 16
Географічні координати 50°01′ пн. ш. 22°40′ сх. д. / 50.017° пн. ш. 22.667° сх. д. / 50.017; 22.667Координати: 50°01′ пн. ш. 22°40′ сх. д. / 50.017° пн. ш. 22.667° сх. д. / 50.017; 22.667
Міста-побратими УкраїнаЯворів, УкраїнаУжгород,
ФранціяОранж, ЧехіяВишков,
СловаччинаГуменне, СловаччинаМіхаловце,
НімеччинаШьонебек, НімеччинаДінгельштедт
Міська влада
Веб-сторінка http://www.jaroslaw.pl
Мер міста Анджей Вичавский

Яро́слав (пол. Jarosław, нім. Jaroslau) — місто на лівому березі річки Сян.

Адміністративний центр Ярославського повіту Підкарпатського воєводства.

Для здійснення місцевого самоврядування в межах міста існує однойменна міська ґміна. Окрім цього, в місті знаходиться керівництво сільської ґміни Ярослав, до якої саме місто не входить.

Докладніше: Ярослав (ґміна)

У 1930-их pp. у Ярославі було 14% українців, 52% поляків, 34% євреїв (у повіті — відповідно: 37%, 45,3% і 8,8%).

Історія[ред.ред. код]

Княжий город, заснований 1031 р. князем київським Ярославом Володимировичем, у літописах згадується 1152, 1231 років (Іпатіївський літопис). Міські права Ярослав дістав 1323 р., маґдебурзьке право 1375 року.

Під Ярославом відбулася 1245 р. Ярославська битва. З 14 ст. у складі Польщі, з 1772 Австрії. У 1493 р. були 2 напади турків та волохів, які знищили місто (також сусідній Переворськ).[2]

Після одруження із Зоф'єю з Одровонжів Ян Костка отримав місто як посаг дружини. З 1592 року перебував у спільній власності князя Олександра Острозького та його дружини Анни з Костків. В 1593 році Острозький розбив татарів під Ярославом. У 1600 році була пожежа в місті.[3] У 1625 р. пожежа спричинила великі спустошення міста. Але через опіку містом з боку власниці Анни Острозької їх наслідки вдалось швидко подолати, місто було одним з найзаможніших в Речі Посполитій. В 16-17 ст. у Ярославі відбувалися міжнародні ярмарки; за часів Анни Острозької ярмарки славилися торгівлею волами та кіньми.

Походи козаків (1649), шведів і угорців (1656—1657) не сприяли розвиткові міста.

Наприкінці 16 ст. у Ярославі діяло при церкві св. Успіння братство св. Онуфрія, яке утримувало школу (проіснувало до 19 ст.). Магнат Потоцький Станіслав надав гроші для коронації чудотворної ікони Матері Божої (латинський обряд), яка знаходилась в костелі єзуїтів на Пяску (1756 рік).

Між двома світовими війнами, в Ярославі була низка українських культурно-освітніх і кооперативних установ та товариств: товариство для міщан і ремісників «Родина» (з 1905 р.), філія «Просвіти» (1910 р.), Бурса імені св. Онуфрія (з 1904, 1940—1944 також дівочий інтернат), ряд кооперативів: «Народний Дім» (1924—1932), кредитовий кооператив «Український Народний Дім» (1931-1940), Повітовий Союз Кооперативів (1929 р.) та ін.

Період ЗУНР[ред.ред. код]

Наприкінці жовтня 1918 року після проголошення створення Української держави на території колишніх австрійських володінь в Галичині, Володимерії, Буковині український синьо-жовтий штандарт був піднятий над українізованою військовою частиною в місті. Польська влада при допомозі підрозділів польських легіоністів змогла захопити цю частину.[4]

В складі ПНР[ред.ред. код]

На початку 1945 р. українців з Ярослава і повіту було примусово виселено до СРСР, головним чином до Станіславської області, а на початку 1947 р. рештки селян вивезли на Ольштинщину у північно-східній Польщі.

В Ярославі від 1965 р. існує душпастирський осередок Греко-Католицької Церкви, з 1985 р. — гурток УСКТ і пункт навчання дітей української мови.

На еміграції вихідці з Ярославщини 1965 р. створили Об'єднання «Ярославщина та окраїни Засяння» в діяспорі, з осідком у Чикаго (США).

Пам'ятки[ред.ред. код]

Ярослав багатий на архітектурні пам'ятки, старовинні церкви й костьоли. До 20 ст. зберігалися городища там, де тепер монастир Домініканів. 16 — 17 ст. датуються ренесансові будинки (кам'яниця Орсеттіх, 1580), 1714 побудовано церкву Преображення Господнього, яку після 40-річної перерви 1987 повернено українським віруючим.

Персоналії[ред.ред. код]

Народились[ред.ред. код]

Визначні діячі [ред.ред. код]

  • довголітній бурмістр і меценат І. Вапинський († 1777)
  • суспільно-літературні діячі початку 20 ст. о. К. Хотинецький, о. О. Погорецький
  • єзуїтській колегії, ймовірно, навчався Б. Хмельницький
  • навчався Юліян Головінський — сотник УГАрмії, командант VI (Равської) бригади УГА, II бригади ЧУГА, співорганізатор Української Військової Організації.
  • Роман Мицик — у 1939–1941 роках створив Український банк в Ярославі

Фото[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. W.Dworzaczek. Jarosławski Spytek (Spytek z Jarosławia) h. Leliwa (ok. 1436 - 1519) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom ХI/…, zeszyt ….— 638 s.—   S. 5. (пол.)
  3. Halina Kowalska. Ostrogska z Kostków Anna (1575-1635) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1979.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXIV/3, zeszyt 102.— s. 193 — 384. (пол.) S. 478
  4. М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.- 368 с., іл. ISBN 5-7707-7867-9 с. 39

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]