Ярослав (місто)

Ярослав; Jarosław
	Герб
Основні дані
Країна	Польща
Регіон	Підкарпатське воєводство
Засноване	1031
Населення	40 272 (2008)
Площа міста	34,61 км²
Густота населення	1164 осіб/км²
Поштові індекси	37-500
Телефонний код	48 16
Географічні координати	50°01′ пн. ш. 22°40′ сх. д. / 50.016667° пн. ш. 22.666667° сх. д. (G)Координати: 50°01′ пн. ш. 22°40′ сх. д. / 50.016667° пн. ш. 22.666667° сх. д. (G)
Міста-побратими	Яворів, Ужгород,; Оранж, Вишков,; Гуменне, Міхаловце,; Шьонебек, Дінгельштедт
Міська влада
Веб-сторінка	http://www.jaroslaw.pl
Мер міста	Анджей Вичавский

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Ярослав.

Яро́слав (пол. Jarosław, нім. Jaroslau) — місто на лівому березі річки Сян.

Адміністративний центр Ярославського повіту Підкарпатського воєводства.

Для здійснення місцевого самоврядування в межах міста існує однойменна міська ґміна. Окрім цього, в місті знаходиться керівництво сільської ґміни Ярослав, до якої саме місто не входить.

Детальніше: Ярослав (ґміна)

У 1930-их pp. було у Я. 14% українців, 52% поляків, 34% євреїв (у пов.-відповідно: 37%, 45,3% і 8,8%).

[ред.] Історія

Княжий город, заснований 1031 князем київським Ярославом Володимировичем, у літописах згадується 1152, 1231 (Іпатіївський літопис). Під Ярославом відбулася 1245 Ярославська битва. З 14 ст. у складі Польщі, з 1772 Австрії. Міські права Я. дістав 1323, а маґдебурзьке право 1375. З 1592 року перебував у власності князя Олександра Острозького. в 1593 році Острозький розбиває татар під Ярославом. у 1625 пожежа спричинила великі спустошення м. В 16 — 17 вв. у Я. відбувалися міжнар. ярмарки. Походи козаків (1649), шведів і угорців (1656 — 57) не сприяли розвиткові м. При кін. 16 ст. у Я. діяло при церкві св. Успіння братство св. Онуфрія, яке утримувало школу (проіснувало до 19 ст.); гол. між двома світовими війнами, в Я. була низка укр. культ.-осв. і кооп. установ та товариств: товариство для міщан і ремісників «Родина» (з 1905), філія «Просвіти» (1910), Бурса ім. св. Онуфрія (з 1904, 1940 — 44 також дівочий інтернат), ряд кооператив: «Нар. Дім» (1924 — 32), кредитова кооператива «Укр. Нар. Дім» (1931-;-40), Пов. Союз Кооператив (1929) та ін.

Визначні діячі Я. — довголітній бурмістр і меценат І. Вапинський († 1777), сусп.-літ. діячі поч. 20 ст. о. К. Хотинецький, о. О. Погорецький. У Я. нар. С. Людкевич. В єзуїтській колегії в Я. ймовірно навчався Б. Хмельницький.

Я. багатий на архітектурні пам'ятки і старовинні церкви й костьоли. До 20 ст. зберігалися городища там, де тепер монастир Домініканів. 16 — 17 вв. датуються ренесансові будинки (кам'яниця Орсеттіх, 1580), 1714 побудовано церкву Преображення Господнього, яку після 40-річної перерви 1987 повернено укр. віруючим. В Я. від 1965 існує душпастирський осередок Гр.-Кат. Церкви, з 1985 гурток УСКТ і пункт навчання дітей української мови. На поч. 1945 українців з Ярослава і пов. примусово виселено до СССР, гол. до Івано-Франківської області, а на поч. 1947 рештки селян вивезли на Ольштинщину у півн.-сх. Польщі.

На еміграції вихідці з Ярославщини 1965 створили Об'єднання «Ярославщина та окраїни Засяння» в діяспорі, з осідком у Чикаго (США).