Фердинанд Фош

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фердинанд Фош
фр. Ferdinand Foch
Фердинанд Фош
Ім'я при народженні фр. Ferdinand Jean Marie Foch
Народився 2 жовтня 1851(1851-10-02)
Тарб, департамент Верхні Піренеї, Франція
Помер 20 березня 1929(1929-03-20) (77 років)
Париж, Франція
·інфаркт міокарда
Поховання Cathédrale Saint-Louis-des-Invalidesd
Громадянство Франція Франція
Національність француз
Місце проживання avenue de Saxed
Діяльність військовий діяч
Alma mater Політехнічна школа
Знання мов французька[1]
Учасник Перша світова війна, французько-прусська війна і Іноземна військова інтервенція в Росії
Членство Французька академія (20 березня 1929)[2], Французька академія наук, Académie de Stanislasd і Американська академія мистецтв і наук
Роки активності з 1870
Посада віцепрезидент і Seat 18 of the Académie françaised[2]
Військове звання маршал Франції, Маршал Польщі і фельдмаршал
Автограф
Нагороди

Фердинанд Фош (фр. Ferdinand Foch) (2 жовтня 1851, Тарб, департамент Верхні Піренеї, Франція — 20 березня 1929, Париж, Франція) — французький військовик, маршал Франції1918). Учасник франко-прусської війни. Під час І Світової війни командир корпусу, начальник Генерального штабу (1917), голова Військового комітету союзників (1918), голова вищої Військової Ради, фельдмаршал армії (1919), маршал Польщі (1923).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї чиновника в місті Тарб, департамент Верхні Піренеї. Він відвідував школу в місті Тарб і навчався в єзуїтському коледжі міста Сент-Етьєн.

У 1870 призваний в піхотний полк. Після Франко-прусської війни вирішив продовжити військову кар'єру. У 1871 вступив у Вищу Політехнічну школу. Її він хоча і не закінчив, але через брак молодших офіцерів в армії в 1873 отримав звання лейтенанта в 24-му артилерійському полку.

У 1887 закінчив Академію Генштабу, потім викладав там спільну стратегію з 1890, а в 1895 став професором. У цей час Фош займався вивченням наполеонівської тактики і її застосуванням у сучасних умовах.

У 1903 отримав звання полковника і зайняв посаду командувача 35 артилерійським полком.

8 жовтня 1908 очолив Академію Генштабу. Займався дослідженнями в області військової історії та тактики.

У 1910 брав участь у військових маневрах російської армії. У 1911—1913 змінив декілька посад і звань, поки не став командиром 20 армійського корпусу, розквартированого в Нансі і був частиною другої армії.

Член Французької академії (1918).

Перша світова війна[ред. | ред. код]

На початку Першої світової війни в серпні XX армійський корпус під командуванням Фоша брав участь у Прикордонній битві і «Лотарінгській операції». З кінця серпня він командував армійською групою, що складалася з кількох корпусів і дивізій. 4 вересня ця група була перетворена в 9-ту армію, яка брала участь у битві на Марні.

У 1915 очолив групу армій «Північ».

У травні 1917 призначений начальником Генерального штабу, 3 квітня 1918 став верховним головнокомандуючим союзними військами. Відіграв значну роль у перемозі союзників над коаліцією центральних держав.

11 листопада 1918 у своєму залізничному вагоні Фош підписав Комп'єнське перемир'я, що завершило Першу світову війну.

Післявоєнний час[ред. | ред. код]

Андрей Шептицький мав з ним перемовини стосовно долі Галичини на початку 1920-х.[3]

У повоєнні роки брав участь в організації військової інтервенції в Радянську Росію. Автор військово-теоретичних праць і мемуарів.

Пам'ять[ред. | ред. код]

На честь маршала були названі два кораблі ВМС Франції — крейсер і авіаносець.

У Парижі Фошу встановлено пам'ятник.

На честь маршала названа важка протитанкова САУ на базі важкого танка AMX 50.

У 1930-х на честь маршала була перейменована Французька вулиця в Рівному.

На честь маршала названий технічний сорт винограду французької селекції Маршал Фош.

Військові звання[ред. | ред. код]

  • Маршал Франції (6 серпня 1918)
  • Британський Фельдмаршал (19 липня 1919)
  • Маршал Польщі (13 квітня 1923)

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Кавалер Великого хреста ордена Почесного легіону (8 жовтня 1915 року)
  • Великий офіцер ордена Почесного легіону (18 вересня 1914 року)
  • Командор ордена Почесного легіону (31 грудня 1913 року)
  • Офіцер ордена Почесного легіону (11 липня 1908 року)
  • Кавалер ордена Почесного легіону (9 липня 1892 року)
  • Військова медаль (21 грудня 1916 року)
  • Військовий хрест 1914—1918
  • Пам'ятна медаль Війни 1870—1871
  • Орден Святого Георгія IV ступеня (Російська імперія, 4 травня 1916 року) [1]
  • Орден Святого Георгія II ступеня (Російська імперія, грудень 1916 року)
  • Кавалер Великого хреста ордена Леопольда I (Бельгія)
  • Кавалер Великого хреста ордена Алауітського трону (Марокко)
  • Кавалер Великого хреста ордена Virtuti Militari (Польща, 15 квітня 1923 року)
  • Кавалер ордена Білого орла (Польща, 15 квітня 1923 року)
  • Кавалер Великого хреста ордена Бані (Велика Британія)
  • Почесний кавалер ордена Заслуг (Велика Британія) [2]
  • Медаль Армії США «За видатні заслуги»

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Твори[ред. | ред. код]

  • Les principes de la guerre (1903)
  • La conduite de la guerre (1904). У перекладі на російську: Про ведення війни / пер. з франц., 2 изд. — М., 1937;
  • Спогади (Війна 1914—1918 рр.), Пров. з франц. — М., 1939.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Gaquère С. F. Vie populaire du maréchal Foch. — Arras, 1955;
  • Grasset A. Foch ou la volonté de vaincre. — P., 1964.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Французька академія — 1635.
  3. Орися Хом'як, Оксана Гайова. Андрей Шептицький піввіку оберігав Церкву та її вірян / «Високий замок».— Львів, № 11 (5267) за 30-січня-1 лютого 2015.— С. 10.

Посилання[ред. | ред. код]