Слобода (Народицький район)

Слобода - колишнє село в Україні. До 1946 року - Слобода Вислоцька.

Знаходилося в Народицькому районі Житомирської області.

Назва та статус поселення

В продовж всієї своєї історії існування сучасне село Слобода змінювало свою назву та статус. Це можливо прослідкувати по офіційних державних та історичних документах.

Вперше це поселення згадується в атласі "Землі Руські" Речі Посполитої періоду ХVІ-ХVІІ століть, де воно позначене, як невеличке поселення, хутір, фільварок з назвою - "Wyslockugo"(польск.).¹ Ця назва походить від прізвища власників цього поселення - шляхтичів Вислоцьких.

Пізніше, вже при Російській імперії, на "Спеціальній мапі західної частини Росії Г.Л. Шуберта" (10 верст в дюймі), що була складена в 21-39 роках ХІХ століття, це поселення позначене як дєрєвня, що мала від 5 до 20 дворів з назвою "Выслоцкаго"(рос.).²

Дєрєвня, до Жовтневого перевороту 1917 року, чітко відрізнялася від села тим, що у селі обов'язково була церква. Село таким чином було центром сільського приходу, що об'єднував декілька довколишніх дєрєвєнь. Тобто дєрєвня "Выслоцкаго" це було поселення, що не мало своєї церкви.

Більш точні дані про це поселення вказані у "Списку населених місцевостей І стану Овручського повіту (уѣзда) Волинської губернії", складеному у 1859 році. З цього документу відомо, що в ті часи на місті сучасного села Слобода існувало не одне, а два невеличкі поселення, що мали різні статуси та назви, це слобода "Вислоцкая"(рос.) та "Вислоцкое Будище"(рос.). Обидва поселення належали до панського відомства.³

З вище вказаної інформації можливо зробити висновок, що в першій половині ХІХ століття на місті сучасного села Слобода існувало два поселення з різними назвами і окремими адміністративними управліннями. Назви цих поселень дають деяку інформацію про їхніх мешканців. Так слобод (з давньослов'янського - свобода) це новозасноване поселення з власним самоврядуванням, мешканців якого власник (держава, церква, пан) звільняв на деякий час (звичайно 15 - 25 років) від виконання повинностей (оплати, чиншів тощо). Буда це назва підприємства, на якому з деревини виробляли поташ, дьоготь, деревне вугілля. Звідси й пішла назва другого поселення. В подальшому ці поселення, що були населені чиншовиками, так і продовжували носити статус слободи.

На "Військово-топографічній мапі західної частини Російської імперії" (мапа Ф.Ф.Шуберта - 3 версти в дюймі), що була складена в 46-63 роках ХІХ століття, можна побачити, що ці поселення знаходились поруч і не мали явного межування.⁴ Фактично це було одне поселення, а мешканці цих поселень ймовірно проживали на різних вулицях. Тому на "Спеціальній мапі західної частини Росії Г.Л. Шуберта" (10 верст в дюймі) ці два поселення позначені, як одне. А так, як ці поселення не мали своєї церкви, то їх позначили, як дєрєвня.

На початку 60-х років ХІХ століття в церковних статистичних документах спостерігаючий священник Калинівської Покровської церкви Іаков Дусиневич (Душневич) на місті цих поселень згадує вже тільки одне поселення, що відносилось до Калинівської Покровської церкви. Це поселення він називає слобода "Калиновская"(рос.), та додає, що в народі її називають слобода "Вислоцкаго"(рос.).⁵ Наявність одного поселення підтверджують також і державні статистичні документи, але з іншою офіційною назвою. Так в "Списку населених місцевостей І стану Овручського уєзду Волинської губернії"", складеному у 1866 році, на цьому місті зазначене поселення, що має статус слободи, та офіційну назву "Вислоцкаго"(рос.). В дужках додано, що в народі її ще називають слобода "Калиновская"(рос.).⁶

Скоріш за все на рубежі 50-х та 60-х років ХІХ століття (може підчас селянської реформи 1961 року), вище згадані поселення були адміністративно об’єднані в одне поселення з статусом слобода і з єдиною офіційною назвою - Вислоцького. А назва, слобода Калинівська, вживалася тільки серед священників та в церковних документах, оскільки мешканці слободи були приписані до Калинівської Покровської церкви.

На початку ХХ століття в статистичних документах царської Росії, ця слобода згадується, як слобода "Выслоцкая"(рос.)⁷, або слобода "Вислоцкая"(рос.).⁸

Після Жовтневого перевороту 1917 року, в офіційних документах Української СРР, це поселення не змінило свою назву і значилося, як слобода "Віслоцького".⁹

А на початку 30-х років ХХ століття, це поселення змінює свій статус та назву. В постанові бюро РПК (районного партійного комітету) від 4 листопада 1931 року "Про організацію жовтневого буксиру", це поселення згадується, вже, як село "Слобода Вислоцька".¹⁰

Останню свою назву це поселення отримало після Великої Вітчизняної війни. 7 березня 1946 року Указом Президії ВР УРСР "Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Житомирської області" село Слобода Вислоцька Базарського району було перейменоване на село "Слобода", Слободо-Вислоцька сільська рада на Слобідську.¹¹

___________________________________________________________

→ ¹ _{Атлас "Землі Руські" Речі Посполитої періоду ХVІ-ХVІІ століть. Виданий Краківською академією наук. 1899-1904рр. Арк.8.} → ² _{Спеціальна мапа західної частини Росії Г.Л. Шуберта" (10 верст в дюймі). Видана 1849р. Арк.ХL.} → ³ _{Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859 г. - 1859. - 808 л.. - (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4) . Место хранения оригинала: РГИА. Ф. 1290. Оп. 4. Д. 89. С.305.} → ⁴ _{Військово-топографічна мапа західної частини Російської імперії (мапа Ф.Ф.Шуберта - 3 версти в дюймі) видавництва 1867 року. Арк.21-7.} → ⁵ _{Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859 г. - 1859. - 808 л.. - (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4) . Место хранения оригинала: РГИА. Ф. 1290. Оп. 4. Д. 89. С.305. С.425.} → ⁶ _{Там само. С.345.} → ⁷ _{Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи. Житоміръ, 1906 г. С 162; Весь Юго-Западный край. Справочная и адресная книга по Киевской, Подольской и Волынской губерниямъ. Кіевъ. 1913г. С839-841.} → ⁸ _{Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи. Житоміръ, 1911 г. С.58-59.} → ⁹ _{Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Житомир. Видатн."Волинь". 2007р. С.140. С.151.} → ¹⁰ _{Книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Житомирська область. Житомир: "Полiсся". 2008. С.885-886.} → ¹¹ _{Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Житомир. Видатн."Волинь". 2007р. С.543.}

Адміністративно-територіальний устрій (історичний огляд)

• 1569 року, за Люблінською унією, територія поселення Вислоцького (сучасного села Слобода) увійшла до … волості Овруцького повіту Київського воєводства провінції Речі Посполитої - Мала Польща.¹
• 1793 року, після другого розподілу Польщі, поселення Вислоцького увійшло до складу … волості Овруцького повіту Заславського намісництва Російської імперії.²
• 1795 року було утворено Волинську губернію. Центром Волинської губернії було визначено місто Звягель, яке 5 липня 1795 року Указом Катерини ІІ було перейменоване в Новоград-Волинський. Поселення Вислоцького увійшло до складу Базарської волості Овруцького округу (повіту) Волинської губернії Російської імперії.³
• 1804 року губернський центр Волинської губернії перенесений в місто Житомир.⁴
• 07.03.1923 року Постановою ВУЦВК "Про адміністративно-територіальний поділ Волині" встановлено окружні (повітові) центри і округи (повіти) на території Волині. Цею постановою були скасовані повіти та волості й затверджений поділ Волинської губернії на округи та райони.⁵ По новому адміністративно-територіальному розподілу Слободо-Вислоцька сільська рада увійшла до складу Базарського району Коростенського округу Волинської губернії Української СРР.
• 1923 року у складі населених пунктів: села Калинівка, слободи Віслоцького, хутору Меленівці, с.Рудня Калинівська Базарської волості Овруцького повіту утворена Калинівська сільська рада.⁶
• 03.06.1925 року Постановою ВУЦВК і РНК УСРР "Про ліквідацію губерень й перехід на трьох ступеневу систему управління" адміністративно-територіальний поділ УСРР на губернії скасований з 01.08.25.⁷ Після переходу на трьох ступеневу систему управління (район - округа - центр) слобода Віслоцька у складі Калинівської сільської ради входить до Базарського району Коростенського округу Української СРР.
• 05.08.1925 року⁸ чи 21.10.1925 року⁹ в слободі Віслоцького Базарського р-ну утворена самостійна Віслоцька сільська рада.
• 13.07.1927 року Віслоцькій сільській раді підпорядковані с.Малінка Недашківської сільської ради¹⁰ та х.Меленівці¹¹ чи х.Маленівці Калинівської сільської ради.¹²
• 13.06.1930 року Постановою ВУЦВК і РНК УСРР "Про реорганізацію округ" розформовано Коростенську округу територію якої приєднано до Волинської округи.¹³ Після реорганізації Віслоцька сільська рада входить до Базарського району Волинського округу Української СРР.
• 02.09.1930 року Постановою ВУЦВК і РНК УСРР "Про ліквідацію округ та перехід на двоступеневу систему управління" скасовано адміністративно-територіальний поділ УСРР на округи. З 15.09.30р. встановлено 503 окремі адміністративні одиниці.¹⁴ Після переходу на двоступеневу систему управління (центр - район) Віслоцька сільська рада входить до Базарського району Української СРР.
• 09.02.1932 року Постановою ІV позачергової сесії ВУЦВК ХІ скликання "Про утворення обласних виконавчих комітетів на території УСРР" утворено 5 областей, в т.ч. Київську у складі 100 адміністративних одиниць, в т.ч. м.Житомир обласного підпорядкування та районів: … Базарського …¹⁵ Після переходу на трьох ступеневу систему управління (район - область - центр) Віслоцька сільська рада входить до Базарського району Київської області Української СРР.
• 22.09.1937 року Постановою ЦВК СРСР "Про поділ Харьківської області на Харківську і Полтавську, Київської - на Київську і Житомирську, …" до новоутвореної Житомирської обл. виділено з Київської обл.: … Базарський, Малинський, Народицький, Овручський та інші райони.¹⁶ Після поділу Київської області Віслоцька сільська рада входить до Базарського району Житомирської області Української РСР.
• 07.03.1946 року Указом Президії Верховної Ради УРСР "Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Житомирської області" перейменовано та уточнено назви 136-ти населених пунктів. Базарський р-н: … село Слобода Вислоцька перейменовано на село Слобода, Слободо-Вислоцьку сільську раду на Слобідську.¹⁷
• 11.08.1954 року Слобідська сільська рада (сільрада сел Слобода і Малінка) була об’єднана з Калинівською сільською радою з підпорядкуванням сел Слобода та Малінка Калинівській сільській раді.¹⁸
• 21.01.1959 року Указом Президії Верховної Ради УРСР "Про укрупнення деяких районів Житомирської області" Базарський район був ліквідований, а його території передані до Народицького і Малинського районів. Калинівську сільську раду зі складу ліквідованого району було передано до складу Народицького району.¹⁹ Село Слобода у складі Калинівської сільської ради увійшло до Народицького району.
• 30.12.1962 року Указом Президії Верховної Ради УРСР "Про укрупнення сільських районів до розмірів територій виробничих колгоспно-радгоспних управлінь" в Житомирській області було утворено 11 районів. Народицький район був ліквідований. Калинівську сільську раду було передано до складу Овручського району.²⁰ Село Слобода у складі Калинівської сільської ради увійшло до Овручського району.
• 07.01.1963 року Рішенням ЖОВК №2 "Про зміну адміністративної підпорядкованості окремих сільських рад і населених пунктів" Калинівську сільську раду було передано до складу Малинського району.²¹ Село Слобода у складі Калинівської сільської ради увійшло до Малинського району.
• 08.12.1966 року Указом Президії Верховної Ради УРСР "Про утворення нових районів Української РСР" в Житомирській області було утворено 6 нових районів. В тому числі і Народицький район до якого була віднесена Калинівська сільська рада.²² Село Слобода у складі Калинівської сільської ради увійшло до Народицького району.
• 21 червня 1991 року Житомирською обласною радою село Слобода було зняте з обліку. Виселено через радіоактивне забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС.²³

___________________________________________________________

→ ¹ _... → ² _... → ³ _... → ⁴ _... → ⁵ _{Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Житомир. Видатн."Волинь". 2007р. С.514-515.} → ⁶ _{Там само. С.151.} → ⁷ _{Там само. С.523.} → ⁸ _{Там само. С.151, С.176.} → ⁹ _{Там само. С.140.} → ¹⁰ _{Там само. С. 95, С.140.} → ¹¹ _{Там само. С.151.} → ¹² _{Там само. С.176.} → ¹³ _{Там само. С.532.} → ¹⁴ _{Там само. С.532-533.} → ¹⁵ _{Там само. С.533.} → ¹⁶ _{Там само. С.540.} → ¹⁷ _{Там само. С.140, С.543.} → ¹⁸ _{Там само. С.140, С.151.} → ¹⁹ _{Там само. С.560.} → ²⁰ _{Там само. С.576.} → ²¹ _{Там само. С.577.} → ²² _{Там само. С.584.} → ²³ _{"Відомості Верховної Ради України", № 30, від 1 серпня 1991 року. С.843.}

Історико-демографічний розвиток поселення

Період	Історичні дані
1821-1839 роки	дєрєвня Вислоцького мала від 5 до 20 дворів.1
1859 рік	поселення слобода Віслоцька і Віслоцке Будище мали 16 дворів в яких проживав 121 мешканець чоловічої і жіночої статі. А саме чоловіків - 65 і жінок - 56. Зокрема: слобода Віслоцька мала 4 двори в яких проживало 18 чоловіків і 17 жінок. Віслоцке Будище мало 12 дворів в яких проживало 47 чоловіків і 39 жінок. Обидва поселення відносились до панського відомства.2
поч. 60-х років ХІХ ст.	в слободі Віслоцького проживало 148 мешканців чоловічої і жіночої статі. А саме чоловіків - 72 і жінок - 76. З них: дворяни: чоловічої статі - 62, жіночої статі - 66. селяни казенного відомства: чоловічої статі - 10, жіночої статі - 10.3
1867 рік	слобода Віслоцького мала 23 двори в яких проживало 127 мешканців чоловічої і жіночої статі. А саме чоловіків - 98 і жінок - 29. З них: православних - 120 чоловік; євреїв - 7 чоловік.4
1906 рік	слобода Вислоцька мала 47 дворів в яких проживало 286 мешканців чоловічої і жіночої статі.5
1910 рік	слобода Віслоцька мала 52 двори в яких проживало 305 мешканців чоловічої і жіночої статі.6
на 1 жовтня 1941 року	село Слобода Вислоцька мало 92 двори в яких проживало 300 мешканців чоловічої і жіночої статі. А саме чоловіків - 128 і жінок - 172.7 Щодо кількості дворів, зазначених в цій інформації, виникають деякі сумніви. Скоріш за все ця кількість дворів вказана з урахуванням 38 дворів села Малінка, що входило, в ті часи, до Слободо-Вислоцької сільради. Тобто на 1941 рік село Слобода Вислоцька мало 54 двори.
1981 рік	в селі Слобода проживало 70 осіб.8

___________________________________________________________

→ ¹ _{"Спеціальна мапа західної частини Росії Г.Л. Шуберта" (10 верст в дюймі). Видана 1849р.} → ² _{Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859 г. - 1859. - 808 л.. - (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4) . Место хранения оригинала: РГИА. Ф. 1290. Оп. 4. Д. 89. С.305.} → ³ _{Сведения о населенных местах Волынской губернии. Часть II [Дело] : 1859 г. - 1859. - 808 л.. - (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4. С.425.} → ⁴ _{Сведения о населенных местах Волынской губернии. Часть II [Дело] : 1859 г. - 1859. - 808 л.. - (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4. С.345.} → ⁵ _{Список населенных мест Волынской губернии. Житомир. 1906 г. С 162.} → ⁶ _{Список населенных мест Волынской губернии. Житомир. 1911 г. С.58-59.} → ⁷ _{Базар, Базарський район, Малі Міньки в історії Другого Зимового походу армії УНР. м.Житомир. Майя Лутай, викладач ЖДУ ім..І.Франка.} → ⁸ _{"Відомості Верховної Ради України", № 30, від 1 серпня 1991 року. С.843.}

Заснування та заселення поселення Вислоцького

В історичних довідниках не має згадок про історію та дату заснування поселення Вислоцького. Вперше воно згадується в атласі "Землі Руські" Речі Посполитої періоду ХVІ-ХVІІ століть (виданий Краківською академією наук в 1899-1904 роках), як невеличке поселення, хутір, фільварок з назвою - "Wysłockugo". За кількістю мешканців це поселення позначене в атласі на рівні з такими навколишніми поселеннями як Lubarka (Любарка), M:Kleszcze (Малі Кліщі), W:Kleszcze (Великі Кліщі), Sucharzowka (Сухарівка), Mariacin (Мар’ятін), Niedalki (Недашки), Medynowо (Мединовка), та іншими.¹ За назвою цього поселення можна зробити висновок, що вже в ті часи воно належало сім’ї Вислоцьких.

Згідно розповідей старожилів села Слобода, що передавались з покоління у покоління відомо, що коли в ці місця приїхали пращури сучасних жителів Слободи, тут вже був хутір чи фільварок, що стояв серед вікових лісів і належав пану Вислоцькому. (Розповідали: Пількевич Андрій Андрійович, в селі дід Андронь; Гринцевич Йосиф …, в селі дід Юзеп). За іншими розповідями це поселення належало пані Вислоцькій. (Розповідали: Забродський Микола Васильович, в селі дід Миколай Базильовський; Столяр (Забродська) Ольга Іванівна, в селі Люся Івана Ясьовського).

Деякі з прибулих родів придбали у Вислоцького землю у власність, а інша, більша частина, взяла землю в оренду з правом передачі її у спадщину. (Розповідали: Пількевич Андрій Андрійович, в селі дід Андронь; Гринцевич Йосиф …, в селі дід Юзеп). Тобто на правах чиншового користування.

Чиншове право передбачало право вічного спадкового володіння землею з правом отримувати з чиншової землі всі вигоди, поступатися нею, передавати її в спадщину, на умовах сплати землевласникові за володіння землею встановлену на вічні часи грошову або натуральну плату - чиншу.²

Після розселення перших переселенців по придбаним землям, в поселенні нараховувалося десь з десяток димів (дворів) разом з усім господарством хутора пана Вислоцького. (Розповідали: Пількевич Андрій Андрійович, в селі дід Андронь; Гринцевич Йосиф …………………, в селі дід Юзеп; Дідківська Віра Іванівна, в селі Вера Мар’ї Тодорчиної). Тобто, враховуючи будинок пана Вислоцького та пару хат його селян, можна зробити висновок, що перших переселенців було небагато - декілька сімей.

Орних земель навколо хутора (фільварка) пана Вислоцького було мало, тому по суті люди купували та брали в оренду у Вислоцького не орну землю, а в основному ділянки з віковим лісом, який потім розчищало та корчувало ще не одне покоління слобожан. (Розповідали: Пількевич Андрій Андрійович, в селі дід Андронь; Гринцевич Йосиф …………………, в селі дід Юзеп).

На неочищених ще ділянках ліс вирубували та корчували пні. Після підсихання ділянки, на ній спалювали деревину, а отриманим попелом удобрювали землю. Очищену землю засівали: перший рік просом або льоном, наступні - житом чи вівсом. (Розповідали: Голуб Василь Григорович, в селі дід Голуб; Пількевич (Васьковська) Федора Варфоломіївна в селі баба Тодора).

Чиншовики за корчування лісів на своїх ділянках звільнялися від сплати чиншу протягом певного часу - звичайно 15 - 25 років.³

Впорядкувавши своє господарство, вже слобожани, побудували біля слободи Вислоцького буду - підприємство, на якому з деревини виробляли поташ, дьоготь, деревне вугілля. Вона знаходилась в урочищі Буда, трохи південніше сучасних слобідських могилок. (Розповідав: Пількевич Андрій Андрійович, в селі дід Андронь).

Пан Вислоцький зі своєю сім’єю і далі жив в своїй садибі. Його будинок та господарчий двір стояли біля невеличкого озера, названого Ковальове, що було частиною Великого болота, на місці сучасної садиби Дідківської (Зіневич) Марії Онуфріївни (в селі Мар’ї Тодорчиної). За озерцем знаходилась панська кузня, що стояла на місці сучасної садиби Зіневич Євдокії Костянтинівни (в селі Доті). (Розповідала: Широких (Дідківська) Ганна Іванівна в селі Ганька Мар’ї Тодорчиної).

Згодом, вже у більш-менш обжитій слободі трапилась пригода. Якось зимнього вечора, коли син пана Вислоцького повертався на конях додому, під слободою в лісі на нього напала зграя вовків. В той час, на щастя панича, десь недалеко знаходились чоловіки роду Кулаківських, які почули крики та кинулися йому на допомогу і після тяжкої боротьби, ледве живого, відбили від вовків. В якості подяки за спасіння сина, пан Вислоцький подарував сім’ї Кулаківських землю, а може якісь землі і громаді слободи. (Розповідали: Дідківська (Недашківська) Марія Павлівна, в селі баба Марічка; Широких (Дідківська) Ганна Іванівна, в селі Ганька Мар’ї Тодорчиної).

До спогадів слобожан необхідно додати тільки те, що біля хутору (фільварку) Вислоцького, переселенці заселили не в одне, а два поселення, це слобода Вислоцька та Вислоцьке Будище.⁴ Яке з цих поселень було заселене перше на даний час не відомо.

За однією версією всі ці події відбувалися ще за поляків (Розповідали: Голуб (Лаговська) Марія Олександрівна в селі баба Маруся Олексієва), тобто до другого розподілу Польщі в 1793 році, коли землі Овруцького староства, до якого входила слобода Вислоцького, відійшли до складу Російської імперії. З переказів інших старожилів села Cлобода, що передавались з покоління у покоління відомо, що Малінка вже існувала, коли сюди приїхали пращури сучасних жителів Слободи. (Розповідали: Забродський Микола Васильович, в селі дід Миколай Базильовський; Столяр (Забродська) Ольга Іванівна, в селі Люся Івана Ясьовського).

Вивчаючи "Спеціальну мапу західної частини Росії Г.Л. Шуберта" (10 верст в дюймі), що була складена в 21-39 роках ХІХ століття, можливо побачити, що поселення "Выслоцкаго" (рос.) позначене на мапі, вже не як хутір чи фільварок, а як невелике поселення, що мало від 5 до 20 дворів.⁵ За кількістю мешканців воно позначене на рівні з такими навколишніми поселеннями як: Любарка, Малі Кліщі, Великі Кліщі, Малі Міньки, Великі Міньки, Сухарівка, Мар’ятін. При цьому на мапі такі сучасні поселення, як Малінка, Бродник, Рудня Калинівська відсутні, тобто на той історичний період їх просто ще не існувало.

Вперше поселення: слобода Малінка, слобода Бродник, Рудня Калинівська були позначені на "Військово-топографічній мапі західної частини Російської імперії" (мапа Ф.Ф.Шуберта - 3 версти в дюймі), що була складена в 46-63 роках ХІХ століття.⁶ Тобто ці поселення були засновані десь в період 1839-1855 рр. коли поселення біля хутору Вислоцького вже існували.

Враховуючи все вище згадане можливо зробити припущення, що не всі сім’ї переселенців приїхали одночасно, а заселяли слободу Вислоцьку та Вислоцьке Будище протягом деякого часу. Тобто частина родів могла осісти в цих поселеннях і до другого розподілу Польщі в 1793 році, і до заснування слободи Малінка у період 1839-1855 рр., а частина і після заснування. Тому деякі роди в час заселення застали господарем цього поселення пана Вислоцького, а деякі, пізніше, вже пані Вислоцьку (дружину, дочку, внучку, невістку і т.д.). І в цьому випадку розповіді старожилів Слободи не суперечать одна одній.

Щодо поселень слобода Вислоцька та Вислоцьке Будище то на "Військово-топографічній мапі західної частини Російської імперії" (мапа Ф.Ф. Шуберта - 3 версти в дюймі) можливо побачити, що ці поселення межували з хутором (фільварком) Вислоцького і знаходились з заходу та північного сходу від нього.⁷ Зважаючи на назви цих поселень можливо здогадатись, що основним заняттям мешканців слободи було сільське господарство, а мешканців будища виробництво поташу, дьогтю та деревного вугілля.

На даний час нам не відомо хто перший з переселенців і коли приїхав до пана Вислоцького. Але з переказів, старожилів Слободи, відомо тільки те, що до слободи Вислоцького, пізніше інших, перебралися місцеві вільні роди, уродженці Овруцького повіту (уѣзда), а саме: Васьковські, Вербицькі, Голуби, Дідківські, Недашківські. (Розповідала: Широких (Дідківська) Ганна Іванівна, в селі Ганька Мар’ї Тодорчиної).

Якби там не було, а за кількістю дворів, зазначених в "Спеціальній мапі західної частини Росії Г.Л. Шуберта" (10 верст в дюймі), що була складена в 21-39 роках ХІХ століття, можливо припустити, що в першій половині ХІХ століття в поселеннях Вислоцького вже жила більшість родів, що мали прізвища: Васьковські, Вербицькі, Голуби, Грінцевичі, Дідківські, Забродські, Зіневичі, Івашкевичі, Корбути, Кулаківські, Недашківські, Пількевичі, Ринкевичі, Чижевські, Янковські.

На початку 60-х років ХІХ століття в церковних статистичних документах спостерігаючий священник Калинівської Покровської церкви Іаков Дусиневич (Душневич) вказує, що в слободі Калинівській (Вислоцького) проживають дворяни - 128 чоловік та селяни казенного відомства - 20 чоловік.⁸ Щодо навколишніх поселень, то в церковних документах також згадуються дворяни, які проживали в селі Недашки - 914 чоловік та в дєрєвне Любарка - 3 чоловіки.⁹ Насправді, офіційно, російськими дворянами рахувались тільки кілька родів з Недашок, які пройшли легітимацію, тобто отримали рішення дворянських депутатських зібрань про визнання своєї дворянської гідності. Інша переважна більшість місцевої шляхти впродовж 1832-1833 років, владою Російської Імперії, була декласована, тобто юридично позбавлена шляхетського і дворянського статусів та записана до громадян, міщан і однодворців. А щодо записів приходських священиків, то вірогідніше за все, в документах православної церкви Московського патріархату, вони записували сім’ї шляхтичів Речі Посполитої на російський манер - дворяни.

З вищенаведеної інформації можна зробити висновок, що більшість мешканців, поселень Вислоцького були вільними людьми (шляхтичами), які брали у пана Вислоцького землю в основному на правах чиншового користування, тобто відносились до чиншової шляхти.

"Въ Литовськихъ і Польськихъ законахъ слово шляхта, шляхетство не имѣло опредѣлительного значенія. Принадлежащими къ нему считались и назывались: князь, паны, духовные и свѣтскіе, паны хоругвенные, земляне, рыцарская шляхта, и т.п. Всѣ эти званія, большею частью почетныя, входили в составъ шляхты. Она раздѣлялась вообще на осѣдлую и неосѣдлую; къ первой принадлежали всѣ владѣльцы имѣній вотчинныхъ и коронныхъ; къ послѣдней – всѣ прочіе: чиновники частные, должностные, чиншевники и т.п." ¹⁰

Походження пращурів сучасних мешканців села Слобода

Васьковські, Дідківські, Недашківські.

По походженню роди Васьковських, Дідківських, Недашківських належать до Овруцької (заушської) околичної шляхти, вони вийшли з своїх родових околиць (сел), Васьковські з Васковичів, Дідківські з Дідковичів, Недашківські з Недашок.

Заушшя біля Коростеня на Житомирщині - одна з найбільших шляхетських околиць в Україні. Тут обабіч річки Уж, яка колись звалася Ушою (звідси й назва), розташовано понад 40 сіл, заселених нащадками дрібної шляхти - Вигів, Недашки, Скурати, Мелені, Бехи, Каленське, Білошиця, Чоповичі, Васьковичі, Ходаки, Дідковичі тощо. ¹

Перші шляхетські села у центральній частині Українського Полісся виникають у давньоруський період (ХІ – ХІІІ ст.). Вже тоді тут існують Мелені (басейн Тетерева, р. Ірша), Білка, Дідковичі, Недашки (басейн Ужа), Сингаї, Бехи, Михайлівка, Васьковичі (басейн Прип'яті), Левковичі (Овруцький кряж, басейн р. Словечни і Норині). ²

Кандидат історичних наук, директор школи з міста Малина Житомирської області Тимошенко В. пише: " Вчені в цілому сходяться на думці, що овруцька околична шляхта - це боярство XIV ст. (цим терміном позначався увесь спектр соціальних рівнів), віддані слуги останніх київських князів, які на нижчих ієрархічних щаблях вельми нагадували дружину колишнього Київського князівства, а переживши монгольську навалу, володіли на момент переходу під руку великого князя литовського більшою чи меншою земельною ділянкою. Київський князь Володимир Ольгердович (1363-1394) розселив її в одному місці, виділивши землі, призначені під ординську службу. Зауські шляхтичі під час військових походів були зобов’язані ставити намети для київського воєводи." ³

Видатний український історик Володимир Боніфатійович Антонович вивчаючи історичні документи околичної шляхти писав: "Околицами или околичными селами называли свои поселенія сами, населявшіе ихъ, шляхтичи, какъ это видно из многихъ приведенныхъ историческихъ актовъ. Отличительныя черты околичной шляхты состоятъ в настоящемъ какъ и в прошедшемъ въ слѣдующемъ: они раздѣляются на роды, носящіе отдѣльныя фамиліи, при чемъ каждый родъ, иногда очень многочисленный, занимаетъ отдѣльное село, носящее названіе общее съ фамиліею, населяющаго это село, дворянскаго рода. Они собственники, землѣвладѣльцы, но крестьянъ на ихъ земляхъ нѣтъ и крѣпостными людьми они не владѣли; или если владѣли, то въ весьма рѣдких случаяхъ. По происхожденію эти дворянскіе роды принадлежатъ къ числу самыхъ древнихъ дворянскихъ родовъ юго-западнаго края, но рѣзко отличаются и отличались въ продолженіи нѣсколькихъ столѣтий отъ другихъ русскихъ дворянскихъ родовъ этого края тѣмъ, что ни когда не поддавались польско-католической пропагандѣ и въ минуту самаго сильнаго ея напора оставались вѣрны русской народности и православной вѣрѣ. Вотъ перечень тѣхъ родовъ околичной шляхты, о которыхъ свѣденія болѣе или менѣе подробныя находятся въ актовыхъ книгахъ: Барановскіе, Бехи, Болсуновскіе, Булгаки, Бѣлоцкіе, Бѣлошицкіе, Васьковскіе, Верповскіе, Волковскіе, Выговскіе, Геевскіе, Гошовскіе, Дидковскіе, Закусилы, Каленскіе, Кобылинскіе, Кончаковскіе, Коркушки, Костюшковскіе, Левковскіе, Макаревичи, Меленевскіе, Мошковскіе, Можаровскіе, Невмержицкіе, Недашковскіе, Пашинскіе, Сынгаевскіе, Толкачи, Ущаповскіе, Ходаковскіе, Чоповскіе, Швабы, Шкуратовскіе. Во время литовск/sup> Зважаючи на назви цих поселень можливо здогадатись, що основним заняттям мешканців слободи було сільське господарство, а мешканців будища виробництво поташу, дьогтю та деревного вугілля.

На даний час нам не відомо хто перший з переселенців і коли приїхав до пана Вислоцького. Але з переказів, старожилів Слободи, відомо тільки те, що до слободи Вислоцького, пізніше інших, перебралися місцеві вільні роди, уродженці Овруцького повіту (уѣзда), а саме: Васьковські, Вербицькі, Голуби, Дідківські, Недашківські. аго владычества всѣ роды эти принадлежали к сословію дружинному: т.е. къ боярамъ - всѣ дипломы, выданные околичнымъ шляхтичамъ великими князьями литовскими на право владѣній и на разныя преймущества, упоминаютъ о томъ, что они даются за военныя заслуги." ⁴

4 лютого 1570 року Каленські, Ходаковські, Багріновські, Бялошицкі та інші від імені заушськой шляхти отримали грамоту Сигизмунда Августа (короля Польщі) з підтвердженням шляхетських прав і звільненням від замкових повинностей і суду овручськsup>2ого старости: "… с братьею своею земянами киевскими з Заушья, бьючи нам челом о том: иж яко с давних часов, за славной и святой памяти предков наших, королей Польских и великих князей Литовских, всяких прав, свобод и вольностей шляхетских уживали и службу нашу земскую военную, за потребою припалою… заровно с иншими землянами… служили, и покладали перед нами листы наши, с канцелярии нашей великого княжества Литовского до Воеводы киевского и каштеляна киевского писанные, россказуючи, абы ни в чом не нарушаючи стародавних прав, вольностей и свобод шляхетских, ни до яких иных повинностей и послуг замковых им незвыклых, также и послушенству и присуду замковому не притягали… после Унии… присягу к Короне учинили и в реестр межи иными земянами и обывателями земли киевской… перед нас господаря принесены… - на чоломбитье их, яко верных подданнных наших, учинили, а их при всяких правах, свободах и вольностях шляхетских… зоставили и заховали, и их жоны, дети, потомки и щадки обоего поколения… служачи нам господару и речи Посполитой, службу нашу земскую, военную… водлуг потребы… албо рушенья посполитого, а иных повинностей и послуг замковых, полнити и чинити не повинни. Дан в Варшаве. Реляция вельможного Валентого Дебинского з Дебян." ⁵

5 грудня 1838 р. волинський генерал-губернатор О.Маслов після ревізійної поїздки по краю направив рапорт царю про шляхту, про існування якої в столиці Російської імперії майже нічого не знали: не про чиншову шляхту, яка сплачує податок землевласнику, а про околичну, яка живе зобробітку власного клаптика землі. Цар пише на полях: "Строго изучить", - і відразу ж, 19 січня 1839р., міністр внутрішніх справ О.Строганов вимагає пояснень від київського генерал-губернатора. У донесенні О.Маслова цареві говорилося: "На Волыни есть много бедных шляхтичей, которые в отличие от остальных, живут целыми сёлами, которые называются околицами. Грустно смотреть на этих людей, которые не отличаются от крестьян ни ментальностью, ни способом жизни, не платят налогов, не подлежат государственной службе, пользуясь дворянскими привилегиями. Эти люди говорят по малороссийски, однако, несмотря на бедность, живут достойно и чисто." ⁶

___________________________________________________________

→ ¹ _{Василь БАЛУШОК, кандидат історичних наук. Нащадки шляхтичів не піддавалися русифікації і трималися української мови. Журнал "Країна". 28.10. 2010р.} → ² _{Томашевський А.П. Населення Східної Волині (V- ХІІІ ст.н.е.) (система заселення, екологія, господарство. - К., 1993. С. 31.} → ³ _{Тимошенко В. У лещатах двоглавого орла (Овруцька околична шляхта XIX-на початку XX ст.)} → ⁴ _{Архив Юго-Западной России. Часть 4. Том 1. Акты о происхождении шляхетских родов в Юго-Зап. России. Киев, 1867 г. под редакцией В. Антоновича. С.1-4.} → ⁵ _{Российский государственный архив древних актов (РГАДА), «ЛИТОВСКАЯ МЕТРИКА» Ф. 389, Оп. 1, ч. 1. Книги записей. Волын. Коронные. кн. 305, лист 4—5 об.} → ⁶ _{Бовуа Д. Шляхтич, кріпак і ревізор. Польська шляхта між царизмом та українськими масами (1831–1863). - К., 1996.С …}

Гринцевичі, Забродські, Івашкевичі, Корбути, Кулаківські, Пількевичі, Ринкевичі, Чижевські, Янковські.

Достовірно не відомо з яких країв вийшли роди Гринцевичів, Забродських, Зіневичів, Івашкевичів, Корбутів, Кулаківських, Пількевичів, Ринкевичів, Чижевських, Янковських, які оселилися в поселенні Вислоцького. Точних даних про Батьківщину пращурів цих родів у старожилів села Слобода не збереглося. За свідченнями багатьох нащадків цих родів відомо, тільки те, що це були вільні люди (шляхтичі) і переселенці десь з півночі. При цьому вони були гонимі чи від когось втікали. Одні казали, що наші пращури приїхали з Литви, другі - з Білорусії, треті - з Великого князівства Литовського, а деякі, що десь з Польщі. Але, всі стверджували одне - ми не поляки. Як би там не було, ще й донині деякі вихідці із Слободи, за переказами старших поколінь, називають себе литвинами. Так називали у свій час мешканців чи переселенців з земель Великого князівства Литовського.

На даний час ми маємо тільки одну розповідь про Батьківщину наших пращурів, яка була розказана в слобідській хаті (діда Андроня чи діда Юзепа - двоюрідного брата діда Андроня), за столом, коли господар пригощав гостей з Житомира та Недашок. Розповідь ця була викликана наступними обставинами, - мешканці слободи дуже поважали оселедець, його возили з міст та містечок їх родичі, але в дуже малій кількості. Тому, після кількох чарок за столом, кимось з старожилів слободи була розказана історія, яку розповідав йому його дід, який почув її від свого діда: "В ті часи коли наші пращури жили ще на прабатьківщині, вони возили свою сільськогосподарську продукцію на великий базар, який знаходився в місті, десь недалеко від моря (великого озера). Возили тому, що продавати свою продукцію на цьому базарі було більш вигідно чим на місцевих базарах. Для безпеки збирались в валки (окремі групи підвід з вантажем, що перевозиться кудись) та добре озброювались тому, що базар знаходився за кілька днів шляху від їхніх поселень і ночувати часто приходилося в лісі чи в полі, а навкруги водилося багато дикого звіра, а ще більше було грабіжників. Продавши на базарі свою продукцію вони купували необхідні речі та продукти, в тому числі солену рибу (оселедець) в бочках". (Розповідали: Гринцевич Йосиф ………………… , в селі дід Юзеп; Пількевич Андрій Андрійович, в селі дід Андронь).

Наші пращури ніколи не були у кріпацтві, вони були вільними людьми, мали зброю і ходили на військову службу до гетьмана чи якогось князя, де брали участь у багатьох війнах. У деяких слобідських хатах, до революції, на стінах висіла старовинна зброя прадідів, що передавалася з давніх часів від батька до старшого сина. В основному це були шаблі, менше пістолі та кинджали. Під час тяжких потрясінь першої половини ХХ століття (роки революції, громадянської війни, розкуркулювання та репресій) вони були втрачені. (Розповідали: Гринцевич Йосиф ………………… , в селі дід Юзеп; Пількевич Андрій Андрійович, в селі дід Андронь; Вербицький Кирило Іванович, в селі дід Кирило Вербицький).

Остання прадідівська шабля в Слободі збереглася в сім’ї Пількевичів. По розповідям, родичів, вона висіла у хаті діда Андроня ще в кінці 50-х чи на початку 60-х років ХХ століття. (Розповідав: Дідківський Володимир Павлович, в селі Володя Люби Шимонової).

Також збереглася ще одна розповідь, яка може бути пов’язана з прабатьківщиною деяких слобожан. В 1914 році, під час Першої світової війни, Пількевич Андрій Якович (в слободі Андронь), як і інші уродженці слободи Вислоцької приймав участь в Східно-Пруській операції. Десь в приграничних районах Східної Пруссії (провінції Германської імперії) та Плоцької і Ломжинської губерній (провінцій Російської імперії), вони зустрічали поселення де мешканці носили такі ж прізвища як і деякі слобожани. До російської армії та до росіян жителі цих поселень, як і інших в тих місцях, відносились м’яко кажучи не дружньо, а до слобожан, коли дізналися хто вони такі і з яких країв - привітно. В тих місцях і Пількевич Андронь зустрічав мешканців, які носили таке ж прізвище, як і він. Господарі (Пількевичі) запрошували його до хати та гостинно пригощали. (Розповідав: Пількевич Андрій Андрійович, в селі дід Андронь).

Тобто дід Андронь зустрічав мешканців, які носили таке ж прізвище, як і він на території сучасної Республіки Польщі у Вермінсько-Мазурському чи Підляському воєводствах.

В ті далекі часи, коли в поселення Вислоцького приїхали пращури сучасних жителів Слободи, на території Радомишльського повіту Київського воєводства Речі Посполитої (пізніше Радомишльського повіту (уѣзда) Волинської губернії Російської імперії) в поселеннях:

• Кичкировської волості: слобода Борщагівська,
• Потіївскої волості: село Заньки, слобода Коростелівка, сільце (рос.- деревня) Ляхова (суч.Осички), село Чайківка,
• Розважевської волості: слобода Жміївка, слобода Полідарівка,
• Малинської волості: сільце (рос.- деревня) Фортунатівка,

осіли і інші вільні роди переселенців близькі жителям слободи Вислоцької за походженням. (Розповідали: Пількевич (Васьковська) Федора Варфоломіївна в селі баба Тодора; Дідківська Віра Іванівна в селі Віра Мар’ї Тодорчиної).

Можливо деякі слобідські роди, спочатку, осіли в одному з цих поселень, а вже потім перебралися в поселення Вислоцького.

У цих поселеннях проживали роди, що носили прізвища Барановські, Братковські, Березовські, Василевські, Волотовські, Жебровські, Житкевичі, Забродзькі, Загоровські, Занєвичі, Зінєвичі (Зєнєвичі), Змітровичі, Грінцевичі, Гурневичі, Корбути, Корзуни, Кособуцькі, Круковські, Кулаковські, Лапіцькі, Левковичі, Маковецькі, Мохорти, Муровіцькі, Островські, Панькевичі, Пількевичі, Прилуцькі, Реути, Севруки, Смоличі, Старжинські (Старшинські), Таринські, Тичини, Тишкевичі, Черепанські, Чернишевичі, Чоповські, Шуляковські, Шуневичі, Якубовські, Ярмоліцькі та інші. Ці роди відносились до білоруської і литовської шляхти, яка в кінці ХVІІІ та в першій треті ХІХ століть вже проживала на території Радомишльського повіту Київської губернії. За походженням вона була родом з Вітебської, Віленської, Гродненської, Мінської і Могилевської губерній.¹

Території цих губерній, в свій час, входили до складу Великого князівства Литовського. Тому справедливо, що старожили слободи називають себе литвинами.

У збірнику СЬПІС ШЛЯХЕЦКІХ РОДАЎ (білорус.), що проживали у Білорусії (до 80-х років ХVІІІ століття - Велике князівство Литовське) згадуються шляхетські прізвища (білорус.мовою): Віслоцкі, Голуб, Грынцэвіч, Забродзкі (Заброцкі), Івашкевіч, Корбут, Кулакоўскі, Кулеўскі, Пількевіч, Рынкевіч, Чыжэўскі, Янкоўскі.²

___________________________________________________________

→ ¹ _{Історико-демографічний аналіз походження та розміщення шляхти на теренах Радомишльського повіту Київської губернії. Чернецький Є.А. 2009р.} → ² _{Згуртаваньне Беларускай Шляхты. СЬПІС ШЛЯХЕЦКІХ РОДАЎ. http://www.nobility.by/families/index.shtml}

Мешканці села Слобода Вислоцька в 30-х та в першій половині 40-х років ХХ століття

В 30-х роках та в першій половині 40-х років минулого століття в селі Слобода Вислоцька проживали сім’ї:

Вулиця на Любарку по лівій стороні:

• 1. Лавка (Крамниця).
• 3. .......... Хата розкуркуленого в 1931-1932 роках слобожанина. Під час окупації в хаті розміщалася Слободо-Вислоцька сільська управа.
• 5. Мельник (Зіневич) Устиня Іванівна, в селі Юстиня, 1898 року народження. Дочки: • Мельник Ганна Захарівна, в селі Ганька Юстинчина, 1926 року народження; • Мельник Віра Захарівна, в селі Вера Юстинчина, 1928 року народження.

Місток

• 11. Недашківська ( ……………….. ) Ярина Оксентівна, в селі Раїна ….. ,….. року народження. Сини: • Недашківський Василь Григорович, в селі …………………….. , 19…. року народження. Дружина Недашківська ( ……………………. ) ………………… ………………… , ….. року народження.

Діти: …………………………………………………………………………… • Недашківський Євген Григорович, в селі Євгень, 1911 року народження. Дружина Недашківська (……………………….) Марія Федорівна, в селі Євгеніха, ……. року народження. Діти: - Недашківська Валентина Євгенівна, в селі …………… , 1936 року народження. - Недашківський Анатолій Євгенович, в селі …………… , 1937 року народження. - Недашківський Іван Євгенович, в селі ………………… , …… року народження. • Недашківський Іван Григорович, в селі …………………….. , 1914 року народження. Дружина Недашківська ( ……………………. ) ………………… ………………… , ….. року народження. Діти: ……………………………………………………………………………

13. Вербицька (……………………) …………….. ………………... , в селі …………………, ……. року народження. Сини: • Вербицький Григорій Іванович, в селі Гришко Вербицький, ……. року народження. Дружина Вербицька (……………………) Ксенія Миронівна, в селі Оксеня Гришкова, ……. року народження.

               Після початку війни переїхали в Слободу.

• Вербицький Кирило Іванович, в селі Кирило Вербицький, ……. року народження. Дружина Вербицька (Забродська) Оксана Петрівна, в селі Оксеня Кирилова, ….…. року народження.

         Дочки: 

- Вербицька Галина Кирилівна, в селі …………………. , 1932 року народження. - Вербицька Марія Кирилівна, в селі …………………… , 1935 року народження.

Вулиця на Любарку по правій стороні:

Місток

2. Після ліквідації хуторів у 1937 році переїхали з хутору в Слободу та побудували на цьому місті хату: Забродський Антон Іванович, в селі Антось, 1898 року народження. Дружина Забродська (………………………) Ганна Михайлівна, в селі Антосіха, ……. року народження. Діти: • Збродська Лідія Антонівна, в селі Ліда Антосішина, 1924 року народження. • Забродський Григорій Антонович, Гриша Антосішин, 1935 року народження.

4. Пількевич Андрій Андрійович, в селі Андронь, 1894 року народження. Дружина Пількевич (Васьковська) Федора Варфоломіївна, в селі Тодора, 1900 року народження. Сини: • Пількевич Петро Андрійович, в селі Петя Андроньов, 1925 року народження. • Пількевич Михайло Андрійович, в селі Міша Андроньов, 1927 року народження. В 1931-1932 роках сім’я попала під розкуркулювання. В останній момент втекли з Слободи. Ток, комору для збіжжя, … розібрали та перенесли до колгоспу. Хату, конюшню, корівник, свинарник, використали під колгоспні свинарники. Після початку війни повернулися в Слободу з міста Києва. В хаті після свиней жити було не можливо тому поселилися у вістепці, яка залишилася від старих будівель. У вістепці прорізали вікно та поставили піч.

6. Недашківський Павло Васильович, в селі Павло Лірник, 1902 року народження. Дружина Недашківська (…………………………..) Олена Іванівна, в селі Лена Павлова (Лірникова), ……. року народження. Дочки: • Недашківська Галина Павлівна, в селі Галя Лірникова, …… року народження. • Недашківська Євгенія Павлівна, в селі ……… Лірникова, …… року народження.

8. Вербицький Микола Іванович, в селі Микола Вербицький, ……. року народження. Дружина Вербицька (Гринцевич) Ольга Олексіївна, в селі Олька Вербицька, ……. року народження. Дочка: • Вербицька Надія Іванівна, в селі ……………………… , 1932 року народження. В середині 30-х років Вербицький М.І. помер. Ольга Олексіївна вийшла заміж вдруге за жителя с.Недашки - Недашківського ………………………………………. Син: • Недашківський Анатолій ………………. , в селі …………….. , 1938 року народження.

Вулиця на Базар по лівій стороні:

1. Гринцевич Адам Олексійович, в селі Адам, 1900 року народження. Дружина Гринцевич (……………………….) Ярина ………….…… , в селі Раїна Адамишина, ……. року народження. Діти: • Гринцевич Микола Адамович, в селі Коля Адамов, 1935 року народження. • Гринцевич Олексій Адамович, в селі Лексій Адамов, 1937 року народження. • Гринцевич Ольга Адамівна, в селі Оля Адамова, 1939 року народження. Місток 3. Забродський Микола Васильович, в селі Миколай Базильовський, 18… року народження. Дружина Забродська (…………………….) Євдокія. ……….…..…… , в селі Євдоха Миколаєва, ……. року народження. Діти: • Забродська Ганна Миколаївна, в селі Ганя ………………… , …….. року народження. • Забродська Ольга Миколаївна, в селі ………………….. , …….. року народження. • Забродський Іван Миколайович, в селі …………………. , ….. року народження. • Забродський Григорій Миколайович, в селі Гришка Миколаєв, 1918 року народження. • Забродська Ніла Миколаївна, в селі Нілка Миколаєва, 1925 року народження.

5. Недашківський Василь Єгорович, в селі …………………..., ……. року народження. Дружина Недашківська (……………………….) Марія Іванівна, в селі Маня Васильова, ……. року народження. Діти: • Недашківський Олексій Васильович, в селі ……………… , ……… року народження. • Недашківська Людмила Василівна, в селі …………………….. , 1925 року народження. • Недашківський Аркадій Васильович, в селі …………………. , 1928 року народження. • Недашківський Михайло Васильович, в селі ………………… , 1936 року народження. • Недашківський Іван Васильович, в селі ……………………. , 1938 року народження. В 1938-1939 роках, під час фінської війни. Недашківський В.Є. загинув.

7. Гринцевич Йосип ……………………. , в селі Юзеп, 1895 року народження. Дружина Гринцевич (Зіневич) Тетяна Григорівна, в селі Тетянка, 19 … року народження.

9. Після ліквідації хуторів у 1937 році переїхали з хутору в Слободу та побудували на цьому місті хату: Ринкевич Іван Іванович, в селі Янчик, 1896 року народження. Дружина Ринкевич (Кулаківська) Марія Луківна, в селі Мар’яна Янчикова, ……… року народження. Дочка: • Ринкевич Ніна Іванівна, в селі Ніна Янчикова, 1936 року народження. В 1937 році Ринкевич І.І. був репресований - заарештований і в тому ж році розстріляний в м.Житомирі. В липні 1941 року повернулася в Слободу, раніше розкуркулена та вислана, сім’я сестри Ринкевич М.Л. та оселилася в її хаті. Це: Забродський Кирило Степанович, в селі Кирило Степановський, ………….. року народження. Дружина Забродська (Кулаківська) Євдокія Луківна, в селі Авдоця Кулаківська, ………. року народження. Дочка: • Забродська Юлія Кирилівна, в селі ……………… , 1927 року народження.

11. Після ліквідації хуторів у 1937 році переїхали з хутору в Слободу та побудували на цьому місті хату: Дідківський Данило Федорович, в селі Данило Тодорчин, 1896 року народження. Дружина Дідківська (……………………….) Марія …………………. , в селі Мар’яна Данилиха, ……. року народження. Діти: • Дідківський Йосип Данилович, в селі Юзік, 1924 року народження. • Дідківський Іван Данилович, в селі ………………… , 1927 року народження • Дідківський Григорій Данилович, в селі ………………………. , 1929 року народження. • Дідківська Ольга Данилівна, в селі …………………………. , 1936 року народження. • Дідківська Марія Данилівна, в селі ………………. , ……… року народження.

по правій стороні: Місток 2. Янківський Василь Григорович, в селі Янковський, 1900 року народження. Дружина Янківська (Жебровська) Устиня Федорівна, в селі Юстиня Янковська, 1901 року народження. Дочки: • Янківська Ольга Василівна, в селі Оля Янковська, 1926 року народженя. • Янківська Віра Василівна, в селі Віра Янковська, 1928 року народження. • Янківська Надія Василівна, в селі Надя Янковська, 1931 року народження. • Янківська Лідія Василівна, в селі Ліда Янковська, 1943 року народження.

4. Івашкевич Якуб Левонович, в селі Якуб, 18……. року народження. Дружина Івашкевич (…………………………...) Юлія ………………. , в селі Уліта, ……. року народження. Діти: • Івашкевич Павло Якубович, в селі Павло Якубов, ……… року народження. • Івашкевич Таїсія Якубівна, в селі …….… Якубова, ……… року народження. • Івашкевич Тилимон Якубович, в селі Муша, ……… року народження. Дружина Івашкевич ( ……………………. ) Ганна Панасівна, в селі Нюра, ……… року народження. Діти: - Івашкевич Анатолій Тилимонович, в селі Толік Мушин, 1930 року народження. - Івашкевич Лідія Тилимонівна, в селі Ліда Нюрина, 1935 року народження. • Івашкевич Ольга Якубівна, в селі Олька Якубова, ……… року народження.

6. Івашкевичі Сестри: • Євдокія Миколаївна, селі Авдоця, 1901 року народження.

          Дочка:

- ……….……. Ольга ………..…, в селі Олька Авдоціна, 1930 року народження. • Анастасія Миколаївна, в селі Настя Миколайчикова, 1919 року народження.

10. Забродський Петро Іванович, в селі Петро Ясьовський, 1901 року народження. Дружина Забродська (Івашкевич) Тетяна Миколаївна, в селі Тетяна Миколайовська, ……. року народження. Сини: • Забродський Михайло Петрович, в селі ………..…………. , 1929 року народження. • Забродський Анатолій Петрович, в селі …………………… , 1939 року народження.

Вулиця на Недашки (Малінку) по лівій стороні: 1. В кінці 20-х років приїхали в село і на цьому місті побудували хату: Ткач Арсеній …………… , в селі Коваль, ……. року народження. Дружина Ткач (……………………….) Оксана ………….…… , в селі Оксеня ………….. , ……. року народження. Син: • Ткач Юлій Арсенович, в селі Юлік, ……… року народження. Ткач А… працював ковалем у слобідській кузні.

3. Попруженко (……………………….) Оксана Іванівна, в селі Оксеня Попруженчиха, 1888 року народження. Син: • Попруженко Іван Сергієвич, в селі Попруженко, 1913 року народження. Дружина Попруженко (……………………………..) Євгенія …………………………. , в селі Женя Попруженчиха, 1914 року народження. Діти: - Попруженко Броніслав Іванович, в селі …………….. , 1934 року народження. - Попруженко Наталія Іванівна, в селі ………….. , 1935року народження (вмерла в 1943 року). - Попруженко Марія Іванівна, в селі ……………………. , 1937 року народження. - Попруженко Віктор Іванович, в селі ………………… , 1940 року народження (вмер 1943 року).

5. Зіневич Степан ……………………….. , в селі Мопсік, ………… року народження. Дружина Зіневич ( ………………………. ) Настасія …………………. в селі Мопсічка, ……. року народження. Сини: • Зіневич Ілля Степанович, в селі Ілько (Мопсіков), 1919 року народження. • Зіневич Павло Степанович, в селі Павло Мопсіков, …… року народження.

7. Логінська (……………………….) …………………. ………….…… , в селі ………….. , ……. року народження. Дочка: • Логінська Михаліна …………… , в селі Михаліна, ……… року народження.

9. Недашківський Антон Юхимович, в селі Антошка, 18……. року народження. Дружина Недашківська (……………………….) Ксенія ………….…… , в селі Каплярка, ……. року народження. Діти: • Недашківський Петро Антонович, в селі Петро Антошков, 1910 року народження. Дружина Недашківська (Івашкевич) Василина Антонівна, в селі Василина, 1914 року народження. • Недашківський Леонід Антонович, в селі Льоня Антошков, 1912 року народження. • Недашківський Михайло Антонович, в селі Михайло Антошков, 1920 року народження. • Недашківська Валентина Антонівна, в селі Валька Антошкова, 1923 року народження.

11. Недашківський Дмитро Юхимович, в селі Митро Юхимів, ……. року народження. Дружина Недашківська (……………………….) Марія ………….…… , в селі Метриха, ……. року народження. Діти: • Недашківський Арсеній Дмитрович, в селі Арсень, ……… року народження. • Недашківський Анатолій Дмитрович, в селі Толя Митров, … року народження. • Недашківська Ганна Дмитрівна, в селі Ганя Митрова, ……… року народження. • Недашківський Іван Дмитрович, в селі Іван Митров, 1925 року народження. • Недашківська Лідія Дмитрівна, в селі Ліда Митрова, 1928 року народження.

13. Івашкевич Анастасія …………….., в селі Настазія, ……. року народження. Син: • Івашкевич Іван Михайлович, в селі Іван Левоновський, 1902 року народження. Дружина Івашкевич (Дідківська) Ольга Павлівна, селі Олька Левановська, ……….. року народження. Діти: - Івашкевич Михайло Іванович, в селі …………………… , 1928 року народження. - Івашкевич Павло Іванович, в селі …………………. , 1930 року народження. - Івашкевич Любов Іванівна, в селі ……………………. , 1935 року народження. - Івашкевич Зоя Іванівна, в селі ………………….. , ……… року народження.

15. Недашківський Василь …………………….. , в селі …………………..., ……. року народження. Дружина Недашківська (Івашкевич) Марія ……………….…… , в селі Мар’я Домніна, ……. року народження. Дочка: • Недашківська Ольга Василівна, в селі ……………… , 1928 року народження.

17. Майстренко (Зіневич) Анастасія ……………….., в селі Майстренчиха, ……. року народження. Син: • Майстренко Володимир ……………… , в селі Майстренко, 1924 року народження. Дружина Майстренко (……………………….) Євгенія ……………….…… , в селі ………………….. , ……. року народження. Після війни виїхали на постійне місце проживання в село Жміївка. Місток 21. - Чижевський Василь ……………… , в селі …………………... , ……. року народження. Дружина Чижевська (……………………..) ………………….. ………………., в селі ……………….., ……. року народження. Діти: • ……………………………………………………………………... - Чижевський Михайло ……………… , в селі …………………... , ……. року народження. Дружина Чижевська (……………………..) ………………….. ………………., в селі ……………….., ……. року народження. Діти: • ……………………………………………………………………... В 1931-1932 роках були розкулачені і вислані з села. На початку війни повернувся в Слободу, без ноги на протезі, Чижевський Володимир …………………………, в селі ………………………. , ……. року народження і оселився в цій хаті. Працював кравцем. В період окупації женився на ………………………………………. Після війни переїхав жити до дружини в с.Гуска.

Після від’їзду Володимира в хаті Чижевських оселились:

- Пржегарлинський Микола Йосипович, в селі …………………..., ……. року народження. Дружина Пржегарлинська (Зіневич) Софія Демянівна, в селі Санька Демінюкова, ……. року народження. Діти: • Пржегарлинська Клавдія Миколаївна, в селі ………………… , 1935 року народження. • Пржегарлинський Володимир Миколайович, в селі …………. , 1936 року народження. • Пржегарлинський Михайло Миколайович, в селі Міша Санчин, 1938 року народження. В період окупації приїхали в Слободу. - Пржегарлинський Михайло ……………… , в селі …………………..., ……. року народження. Дружина Пшегарлинська (Івашкевич) Ольга Якубівна, в селі Олька Якубова, ……. року народження. Діти: • Пржегарлинський Григорій Михайлович, в селі ……………… , 1930 року народження. • Пржегарлинська Світлана Михайлівна, в селі ………………… , 1936 року народження. В період окупації приїхали в Слободу.

23. Івашкевич Степан Михайлович, в селі …………………..., ……. року народження. Дружина Івашкевич (Дідківська) Олександра Федорівна, в селі Лєксандра, ……. року народження. Діти: • Івашкевич Ніна Степанівна, в селі Ніна Лєксандрова, 1924 року народження. • Івашкевич Іван Степанович, в селі Іванеус, 19… року народження. В 1933 році Івашкевич С.М. помер.

25. Зіневич Іван Григорович, в селі Ян Грицьковський, 18……. року народження. Дружина Зіневич (Дідківська) Антоніна ……………………. в селі Антоніна Янова, ……. року народження. Діти: • Зіневич Василь Іванович, в селі Вася Янов, …… року народження. • Зіневич Марія Іванівна, в селі Маня Янова, 1918 року народження. • Зіневич Микола Іванович, в селі Коля Янов, 1924 року народження.

по правій стороні:

2. Непомнющі Брат і сестри: • Іван Іванович, в селі Іван Непомнющий, ……. року народження; • Варвара Іванівна, в селі Куца Варка, ……. року народження; • Марія Іванівна, в селі Мар’яна Непомнюща, 1900 року народження; Дочки: ­ …………………. Любов …………… , в селі ………….. , 1926 року народження. ­ ……………….… Галина …….…… , в селі ………… , 1932 року народження.

4. Зіневич Іван Онуфрійович, в селі Ян Онухреїв, ……. року народження. Дружина Зіневич (………………..) Надія …………. в селі ……………….., ……. року народження. Діти: • Зіневич Микола Іванович, в селі Коля Безмен, 1924 року народження. • Зіневич Ольга Іванівна, в селі Оля ………… , 1929 року народження. В 1931-1932 роках були розкуркулені, батьки вислані в Росію, а їхні діти жили по чужих хатах в Слободі. Садибу з хатою за пляшку горілки забрала сільська активістка Зіневич (Непомнюща) Варвара Іванівна, в селі Куца Варка. Вона жила в цій хаті разом з чоловіком Зіневичем Іваном Онуфрієвичем, в селі Іван Куцої Варки, 1898 року народження.

6. Голуб (…………………...) Параскева Мамантівна, в селі Голубиха, 18 ….. року народження. Діти: • Голуб Олексій Григорович в селі Лексій Голуб, 1912 року народження. Дружина Голуб (Лаговська) Марія Олександрівна в селі Маруся Олексієва, …… року народження.

  Діти: 

­ Голуб Михайло Олексійович, в селі Міша Голуб, 1937 року народження. ­ Голуб Анатолій Олексійович, в селі …………………. , 19… року народження. ­ Голуб Любов Олексіївна, в селі ……………………….. , 1943 року народження. • Сім’я Голуба Василя Григоровича, в селі Василь Голуб, 1908 року народження. Дружина Голуб (Кулевська) Меланія Семенівна в селі Маланя Голубова, 1907 року народження. Діти: ­ Голуб Марія Василівна, в селі Маруся Голубова, 1936 року народження. ­ Голуб Василь Васильович, в селі Вася Голубов, 1942 року народження. В 1940 році сім’я Голуба Василя переїхала на постійне місце проживання в село Біличі, що під Києвом. Після початку війни Василь був призваний в ряди Червоної Армії. Тому брат Василя Олексій та Ткач Арсеній перевезли його сім’ю назад в Слободу Вислоцьку. Для проживання сім’ї Голуба В.Г. до хати прибудували вістепку і поставили в ній піч.

8. Гринцевич Улян ……………….., в селі ……………….., ……….. року народження. Дружина Гринцевич (……………..) ……….. ………. в селі ……………….., ……. року народження. Діти: • Гринцевич Надія Улянівна, в селі …………………. , 19 … року народження. • Гринцевич Михайло Улянович, в селі Міша Улянков, 1922 року народження. Дружина Гринцевич (……………………….) Люба ………….…… , в селі Люба Улянкова, ……. року народження. Діти: ­ Гринцевич Микола Михайлович, в селі ………………. , 1941 року народження. ­ Гринцевич Володимир Михайлович, в селі Володя Улянков, 1943 року народження. • Гринцевич Іван Улянович, в селі …………………. , 1929 року народження.

10. Гринцевич Трохим ………………….., в селі ……………….., ……….. року народження. Гринцевич (Ринкевич) …………………………… , в селі баба Пружинька, …... року народження. Діти: • Гринцевич Михайло Трохимович, в селі Михал Трохимков, 1907 року народження. Дружина Гринцевич (…………………….) Уляна Іванівна, в селі ………... , ……. року народження. Діти: ­ Гринцевич Іван Михайлович, в селі …………………. , 1930 року народження. ­ Гринцевич Микола Михайлович, в селі ………………. , 1937 року народження. ­ Гринцевич Михайло Михайлович, в селі ………………. , …… року народження.

12. Дідківський Іван Федорович, в селі Іван Тодорчин, 1902 року народження. Дружина Дідківська (Зіневич) Марія Онуфріївна в селі Мар’я Тодорчина, 1900 року народження. Дочки: • Дідківська Ганна Іванівна, в селі Ганька Мар’ї Тодорчиної, 1930 року народження. • Дідківська Віра Іванівна, в селі Вера Мар’ї Тодорчиної, 1932 року народження. Місток 14. Зіневич Костянтин Олександрович, в селі Костючок, 1893 року народження. Дружина Зіневич ( ……………….. ) …………….. ……………, в селі ………….. , ……. року народження. Діти: • Зіневич Микола Костянтинович, в селі Коля Костючков, 1912 року народження. Дружина Зіневич ( ………………….. ) Олександра Костянтинівна, в селі …………….. , …………. року народження. • Зіневич Євдокія Костянтинівна, в селі Дотя, 1914 року народження. Дочка: ­ Зіневич Ольга Григорівна, в селі Оля Дотіна, 1937 року народження. • Зіневич Василь Костянтинович, в селі Вася Костючок, 1923 року народження. • Зіневич Ганна Костянтинівна, в селі Ганька Костючкова, ……… року народження.

16. Зіневич Дем’ян Данилович, в селі Демінік, ……. року народження. Дружина Зіневич (……………………….) Єлизавета ………….…… , в селі Демінічиха, ……. року народження. Діти: • Зіневич Софія Дем’янівна, в селі Соня Демінюкова, ……… року народження. • Зіневич Марія Дем’янівна, в селі Маша Демінюкова, ……… року народження. Чоловік Зіневич Георгій Мефедович, в селі Юра Машин, 1916 року народження. Діти: ­ Зіневич Анатолій Георгійович, в селі …………………. , ….. року народження. ­ Зіневич Аркадій Георгійович, в селі …………………. , ….. року народження. • Зіневич Віра Дем’янівна, в селі Вера Демінюкова, 1924 року народження. • Зіневич Любов Дем’янівна, в селі Люба Демінюкова, 1927 року народження. • Зіневич Михайло Дем’янович, в селі Міша Демінюков, 1929 року народження.

Вулиця на …………….…… по лівій стороні:

1. Забродський Северин …………… , в селі Северин ………………, ……. року народження. Дружина Забродська (……………….) …………………., в селі ……………., ……. року народження.

Діти: 

• Забродський Петро Северинович, в селі Петро Северинов, 1899 року народження. Дружина Забродська ( …………………… ) Ганна Степанівна, ……… року народження. - жив на хуторі в ур.Злодійське. • Забродський Олексій Северинович, в селі Лексій Северинов, ……….. року народження. • …………………………………………………………………………….. В 1931-1932 роках сім’я була розкуркулена і вислана в Росію. Сільрада віддала хату сім’ї: Гринцевич Михайло Трохимович, в селі Михал Трохимков, 1907 року народження. Дружина Гринцевич (…………………….) Уляна Іванівна, в селі ………... , ……. року народження. Сини: • Гринцевич Іван Михайлович, в селі …………………. , 1930 року народження. • Гринцевич Микола Михайлович, в селі …………………. , 1937 року народження. • Гринцевич Михайло Михайлович, в селі …………………. , …… року народження.

3. Забродський Василь Іванович, в селі ……………………….. , 1911 року народження. Дружина Забродська (……………………….) Онися Карпівна, в селі Онися, ……. року народження. Діти: • Забродський Михайло Васильович, в селі Міша Онисин, …… року народження. • Забродська Зоя Василівна, в селі Зоя Онисина, 1925 року народження. • Забродська Ольга Василівна, в селі Олька Онисина, 1926 року народження. В кінці 20-х років Забродський Василь Іванович виїхав в Америку.

5. Забродський …………………………… , в селі …………………..., ……. року народження. Дружина Забродська (……………………….) Одарка ….…..…… , в селі Даруся, …. року народження. Дочки: • Забродська Ганна ……………. , в селі ………………… , …… року народження. • Забродська Надія …………………….. , в селі Надя Дарусина, ….. року народження. • Забродський Антон …………….. , в селі …………………………. , ……… року народження.

7. Гринцевич Іван Іванович, в селі Іван Мельник, 1884 року народження. Дружина Гринцевич (……………………) Ганна ……….…..…… , в селі Мельничка, ……. року народження. Діти: • Гринцевич Надія Іванівна, в селі Надя Мельничина, 1912-13 року народження. • Гринцевич Степан Іванович, в селі Стьопа Мельничин, 1919 року народження. • Гринцевич Олександр Іванович, в селі Сашко Мельничин, 1925 року народження. В 1937 році Гринцевич І.І. був репресований - заарештований і в тому ж році розстріляний в м.Бердичіві. А в його новій хаті розташувалася слобідська сільрада. Сім’ю Гринцевича І.І. пересилили в стару хату, яка стояла поруч.

9. Забродський Давид Іванович, в селі Давид (Ясьовський), 1895 року народження. Дружина Забродська (Лаговська) Катерина Петрівна, в селі Давидиха, 1895 року народження. Діти: • Забродська Марія Давидівна, в селі Маруся Давидова, 1919 року народження. • Забродський Василь Давидович, в селі Вася Давидов, 1926 року народження.

11. Забродський Григорій Іванович, в селі Ригор Ясьовський, ……. року народження. Дружина Забродська (Зіневич) Ксенія Іванівна, в селі Григориха, ……. року народження. Діти: • Забродський Ростислав Григорович, в селі Ростя Григоришин, 1924 року народження. • Забродська Ольга Григорівна, в селі Олька Григоришина, 1930 року народження.

13. Забродський Ілля Іванович, в селі Галляш Іванишин, 1905 року народження. Дружина Забродська (Кулевська) Антоніна Семенівна в селі Галіха, 1902 року народження. Сини: • Забродський Василь Ілліч, в селі Вася Галляшин, 1937 року народження. • Забродський Микола Ілліч, в селі Коля Галляшин, 19… року народження. • Забродський Григорій Ілліч, в селі Гриша Галляшин, 1940 року народження.

15. Забродський Федір ………….. , в селі Тодор ……………….. , ……. року народження. Дружина Забродська (…………………) …………………………. в селі …………………, ……. року народження. Дочка: • Забродська Феня Федорівна, в селі Феня Тодорова, 1912-13 року народження. Син: ­ …………..... Василь ……………… , в селі …………… , 1940 року народження.

17. - Забродський Василь Іванович, в селі Марціновський, 1911 року народження. Дружина Забродська (……………………….) Зінаїда ……….…..…… , в селі Зіна Марціновська, ……. року народження. Діти: • Забродська Валентина Василівна, в селі Валя Марціновська, 1935 року народження. • Забродська Галина Василівна, в селі Галя Марціновська, …… року народження. - Забродська Ніна …………………., в селі Нінка Марціновська, 1914 року народження.

19. Гринцевич Василь Іванович, в селі Михелік, ……. року народження. Дружина Гринцевич (Кулаківська) Ніна Трохимівна, в селі Нінка Михелікова, ……. року народження. Діти: • Гринцевич Галина Василівна, в селі Галя Михелікова, 1935 року народження. В 1941 році, в період окупації, повернулися в Слободу Вислоцьку і на цьому місті побудували хату.

21. В період окупації повернулися в Слободу і на цьому місті побудували хату: Кулаківський Степан Лукич, в селі Стьопа Кулаковський, 1910 року народження. Дружина Кулаківська (Забродська) Ганна Іванівна, в селі Стьопиха, ……. року народження. Сини: • Кулаківський Михайло Степанович, в селі Міша Стьопін, 1935 року народження. • Кулаківський Василь Степанович, в селі ………………… , 1937 року народження. В період окупації повернулися в Слободу і на цьому місті побудували хату.

23. Кулаківський Степан Лукич, в селі Стьопа Кулаковський, 1910 року народження. Дружина Кулаківська (Забродська) Ганна Іванівна, в селі Стьопиха, ……. року народження.

В 1931-1932 роках були  розкуркулені і вислані з села. На території садиби розташувався слобідський колгосп "Заповіт Ілліча", а хату почали використовувати, як колгоспну молочну дільницю, в селі "Молочна".

по правій стороні:

2. Кулаківський Іван Лукич, в селі …………………... , ……. року народження. Дружина Кулаківська (……………………..) ………………….. ………………., в селі ……………….., ……. року народження. Діти: • ……………………………......................................................................................................... В 1931-1932 роках були розкуркулені і вислані з села. В 1932-1941 роках в цій хаті розташувався сільський клуб. В період окупації сім’я Кулаківського І.Л. повернулися в Слободу та оселилася в своїй старій хаті. Після війни сім’я Кулаківського І.В. переїхала на постійне місце проживання в рідне село дружини Голубієвичі. В хаті розташувалися слобідський клуб та лавка.

4. Корбут Олександра Констянтинівна, в селі Сашка Костючишина, ……. року народження. Дочка: • ………………. Валентина ……..………. , в селі ……………… , 1929 року народження.

6. Забродська (……………………….) Надія ……….…..…… , в селі Галляшиха, ……. року народження. Діти: • Забродський Михайло Ілліч, в селі Міша Галляшишин (Галенчик), 1918 року народження. Дружина Забродська (Зіневич) Віра Дем’янівна, в селі Вера Демінюкова, 1924 року народження. • Забродський Іван Ілліч, в селі Ваня Галляшишин (Галенчик), 1918 року народження. • Забродський Василь Ілліч, в селі Вася Галляшишин (Галенчик), 1921 року народження. • Забродська Лідія Іллінішна, в селі ……… Галляшишина, ……….року народження.

8. Кулаківський Трохим Лукич, в селі Трохим Кулаківський, ……. року народження. Дружина Кулаківська (Івашкевич) Мотря ………….…… , в селі Матреня Трохимова, ……. року народження. Діти: • Кулаківська Олександра Трохимівна, в селі …………. Трохимова, …… року народження. • Кулаківська Ніна Трохимівна, в селі Ніна Трохимова, ……… року народження. • Кулаківський Григорій Трохимович, в селі Гриша Трохимов, 1919 року народження. • Кулаківська Валентина Трохимівна, в селі Валя Трохимова, 1923 року народження. В 1931-1932 роках були розкуркулені і вислані з села. В цій хаті розташувалася колгоспна "тіпальня" для льону. В 1941 році, в період окупації, повернулися в Слободу і оселилися в своїй хаті.

Вулиця на Калинівку по лівій стороні:

1. Школа. В 1929 - 1937 роках в кімнатах для вчителя проживав вчитель Дідківський Лука Федорович, в селі ……………, 19…. року народження. З 1937 року і до війни вчитель Рибачук Андрій Васильович, в селі ……………, ……. року народження. Восени 1941 року в слободу з села Базар приїхала сім’я вчительки: Дідківської (Чорної) Єви Савівни, в селі Єва Савівна, 1919 року народження. Діти: • Дідківська Олена Леонідівна, в селі ……………….. , 1937 року народження. • Дідківська Ніна Леонідівна, в селі ……………………. , 1941 року народження. Батько - Чорний Сава Романович, в селі дід Савка, 1870 року народження. Мати - Чорна Марія Семенівна, в селі …………………, 1880 року народження. Сестра - Чорна Олександра Савівна, в селі Шура, 1922 року народження.

3. Гринцевич Григорій Олексійович, в селі Ригор Лексієв, 1899 року народження. Дружина Гринцевич (……………………….) …………………. ………….…… , в селі Харсоня, ……. року народження. Діти: • Гринцевич Надія Григорівна, в селі Надя Ригорова, ……… року народження. • Гринцевич Ганна Григорівна, в селі Ганька Ригорова, ……… року народження. • Гринцевич Віра Григорівна, Вера Ригорова, …… року народження. • Гринцевич Михайло Григорович, в селі Міша Ригоров, 1926 року народження.

5. Забродський Андрій Варфоломійович, в селі Андрій Бортаківський, 1902 року народження. Дружина Забродська (Корбут) Анастасія Яківна, в селі Настя Бортаківська, ……. року народження. Діти: • Забродська Валентина Андріївна, в селі …………………. , 1930 року народження. • Забродський Михайло Андрійович, в селі …………………. , 1936 року народження. • Забродська Ольга Андріївна, в селі ………………………. , …… року народження. • Забродська Лідія Андріївна, в селі ……………….. , ……… року народження.

7. - Гринцевич Василь Іванович, в селі Михелік, ……. року народження. Дружина Гринцевич (Кулаківська) Ніна Трохимівна, в селі Нінка Михелікова, ……. року народження. Діти: • Гринцевич Галина Васильовна, в селі Галя Михелікова, 1935 року народження. - Гринцевич Степан Іванович, в селі …………………… , ………….. року народження. Дружина ………………………………….……………………….., в селі ………………………… …………. року народження. Діти: • ……………………………………. , в селі ……………………., ……… року народження. В 1931-1932 роках попали під розкуркулення. Втекли з села.

9. Після ліквідації хуторів у 1937 році переїхали з хутору в Слободу та побудували на цьому місті хату: Зіневич Якуб Онуфрійович, в селі Якубцьо, ……. року народження. Дружина Зіневич (……………………….) Ліза Антонівна, в селі Ліза Якубцьова, ……. року народження. Діти: • Зіневич Марія Якубівна, в селі Маруся Якубцьова, 1927 року народження. • Зіневич Михайло Якубович, в селі Міша Якубцьов, 1929 року народження.

по правій стороні:

2. Забродський Павло Васильович, в селі Павло Базильовський, 1904 року народження. Дружина Забродська (……………………….) Ольга ………..…… , в селі Олька Базильовська, ……. року народження. Діти: • Забродська Марія Павлівна, в селі Маша Базильовська, 1928 року народження. • Забродська Ірина Павлівна, в селі …………………………. , 1930 року народження. • Забродський Андрій Павлович, в селі ……………………… , 1935 року народження. • Забродський Петро Павлович, в селі …………………….. , ……… року народження. В 1937 році Забродський П.В. був репресований – заарештований і в тому ж році розстріляний в м.Житомирі.

4. Забродський Андрій Васильович, в селі Андрій Базильовський, 1891 року народження. Дружина Забродська (Недашківська) Федора Григорівна, в селі Тодора Андрієва, 1899 року народження. Діти: • Забродська Софія Андріївна, в селі Соня Андрієва, 1925 року народження. • Забродський Михайло Андрійович, в селі Міша Андрієв, 1927 року народження. • Забродський Анатолій Андрійович, в селі Толя Андрієв, 1941 року народження.

6. Забродський Петро …………………… , в селі …………………, ……. року народження. Дружина Забродська (……………………….) Анастасія Федорівна, в селі Петриха, ……. року народження. Діти: • Забродська Ольга Петрівна, в селі Оля Петришина, 1919 року народження. • Забродський Василь Петрович, в селі Вася Петришин, 1920 року народження. • Забродський Валентина Петрівна, в селі Валя Петришина, 1923 року народження. • Забродський Михайло Петрович, в селі Міша Петришин, 1926 року народження.

8. ………………………… (……………………….) Агата ………..…… , в селі …………………... , ……. року народження. Син: • …………………. Олександр ………………… , в селі Сашко …………………. , ……… року народження. Дружина ……………….. (Забродська) Ольга ………………………., в селі …………………, ……… року народження. Син: ­ …………. Олександр Олександрович, в селі ………. , …….. року народження.

10. Забродський Іван ……………….., в селі Ясь, ……. року народження. Дружина Забродська (……………………….) ………………. ………..…… , в селі …………………... , ……. року народження. Син: • Забродський Василь Іванович, в селі Васильок Ясьовський, 1904 року народження. Дружина Забродська (Гринцевич) Ольга Олексіївна, в селі Олька Текліна, ……. року народження. Діти: ­ Забродський Ростислав Васильович, в селі Ростя Васильков, 1929 року народження. ­ Забродський Михайло Васильович, в селі Міша Васильков, 1937 року народження. ­ Забродський Григорій Васильович, в селі Гриша Васильков, 1939 року народження.

12. Мурга …………………… ………………………, в селі …………………, ……. року народження (родом з села Гуска Базарського району). Дружина Мурга (Ринкевич) Ярина Іванівна, в селі Раїна, 18… року народження. Діти: • чотири сина - ……………….. В 1933 році сім’я виїхала на батьківщину Мурги … . Мурга …………… і його чотири сини під час голоду померли. Ярина Іванівна повернулася в Слободу Вислоцьку.

14. Ринкевич Василь Захарович, в селі Василь Захаровський, ……. року народження. Дружина Ринкевич (……………………….) Ганна ………..…… , в селі Ганна Захаровська, ……. року народження. Діти: • Недашківська (Ринкевич) Федора Василівна, в селі Феня Захаровська, 1912-13 року народження. Чоловік Недашківський Василь ………………………. , в селі ………….. , ……… року народження. В 1943 році Недашківського Василя вбили біля урочища Слобідські могилки. • Ринкевич Михайло Васильович, в селі Міша Захаровський, ……… року народження.

16. Івашкевич Іван Миколайович, в селі Іван Миколайчиков, ……. року народження. Дружина Івашкевич (……………………….) Антоніна ………..…… , в селі …………………... , ……. року народження. Дочки: • Івашкевич Віра Іванівна, в селі …………………. , 1928 року народження. • Івашкевич Наталія Іванівна, в селі …………………. , 1937 року народження. Небога (рідної сестри дочка) Івашкевича І.М. - Гринцевич Надія Захарівна, в селі Надя Захарцьова, 1919 року народження.

18. Ринкевич Паларій Іванович, в селі Ладь, 1901 року народження. Дружина Ринкевич (Івашкевич) Таїсія Яківна, в селі Таїсія Лад’єва, ……. року народження. Діти: • Ринкевич Анатолій Паларійович, в селі Толя Лад’єв, 1925 року народження. • Ринкевич Марія Паларієвна, в селі Марія Лад’єва, 1930 року народження.

20. Недашківська (Дідківська) Марія ……………………… в селі Мар’ячка, ……. року народження. Син: • ……………..…. Василь ….….……….. , в селі ………………. , 1930 року народження.

22. Забродський Іван Іванович, в селі Іван …………… , ……. року народження. Дружина Забродська (……………………….) Уляна Лук’янівна, в селі Іваниха, ……. року народження. Діти: • Забродський Ілля Іванович в селі Галляш Іванишин, 1904-5 року народження. • Забродський Лука Іванович, в селі Лукаш Іванишин, 1916 року народження. • Забродська Катерина Іванівна, в селі Катя Іванишина, 1919 року народження. • Забродський Іван Іванович, в селі Іван Іванишин (Іванко), 1922 року народження. • Забродська Ольга Іванівна, в селі Олька Іванишина, 1924 року народження.

_{(Списки складені згідно інформації, що була надана: ……………. (Столяр) Любою Миколаївною в селі Любою Столяровою; Широких (Дідківською) Ганною Іванівною, в селі Ганькою Мар’ї Тодорчиної; Пількевич (Голуб) Марією Василівною, в селі Марусею Голубовою).}

Мешканці слобідських хуторів в 20-х та 30-х роках ХХ століття

Згідно розповідей старожилів села Слобода, що передавались з покоління у покоління відомо, що ліси Медвіденець, Кондратова, Родин та урочище Злодійське в старі часи належали пану Вислоцькому, а пізніше - громаді слободи Вислоцької. (Розповідали: Пількевич Андрій Андрійович, в селі дід Андронь; Гринцевич Йосиф ……………..……… в селі дід Юзеп, Дідківська Віра Іванівна, в селі Вера Мар’ї Тодорчиної). Тому, на цих землях могли знаходитись тільки ті хутори, господарі яких належали до громади слободи Вислоцької. Беручи до уваги вищевказане та враховуючи спогади слобожан, щодо мешканців хуторів, можливо визначити, що в кінці 20-х та на початку 30-х років ХХ століття навколо слободи Вислоцької (з початку 30-х років - села Слобода Вислоцька) стояли наступні хутори слобожан:

Дорога на Любарку

• 1. Хутір … . Знаходився з лівої сторони від дороги на Любарку, за 100 метрів від села Слобода Вислоцька.
• 2. Хутір Гринцевича Тимофія Івановича (в селі Томаша), 1896 року народження. Дружина Гринцевич (Васьковська) Варвара Варфоломіївна (в селі Варка Томашова), 1898 року народження. Діти: • Гринцевич Павло Тимофійович (в селі Павло Томашов), 1923 року народження. • Гринцевич Іван Тимофійович (в селі Іван Томашов), 1925 року народження. Знаходився біля лісу "Кондратова", з правої сторони від дороги на Любарку, приблизно за 1,5 кілометрів від Слободи Вислоцької. Це місце назване жителями села "Томашова поляна". В 1931 році сім’я потрапила під розкуркулювання і втекла з хутору.
• 3. Хутір … . Знаходився з лівої сторони від дороги на Любарку, в лісі Кондратова.
• 4. Хутір Зіневича Семена Онуфрієвича (в селі Шимона (Онухреївого), 1895 року народження. Дружина Зіневич (Пількевич) Мотря Андріївна (в селі Мотреня Шимонова), 1898 року народження. Діти: • Зіневич Любов Семенівна (в селі Люба Шимонова), 1924 року народження. • Зіневич Людмила Семенівна (в селі Люда Шимонова), 1926 року народження. Знаходився біля болота, на території лісу Медвіденець, приблизно за 2,3 кілометри від Слободи Вислоцької. Це болото назване жителями слободи - "Шимонове болото". У 1937 році Зіневича С.О. вбили в лісі під Чоповичами. Після ліквідації хуторів у 1937 році сім’я переїхала, з хутору в село Недашки, на постійне місце проживання.
• 5. Хутір Забродського Антона Івановича (в селі Антося), 1898 року народження. Дружина Забродська (………………………) Ганна Михайлівна (в селі Антосіха), ……. року народження. Діти: • Забродська Лідія Антонівна (в селі Ліда Антосішина), 1924 року народження. • Забродський Григорій Антонович (в селі Гриша Антосішин), 1935 року народження. Знаходився в лісі Медвіденець, недалеко від хутора Шимона. Після ліквідації хуторів у 1937 році сім’я переїхала з хутору в Слободу Вислоцьку.

Дорога на Великі Кліщі

• 6. Хутір Забродського Івана Івановича (в селі Івана Ясьовського), 1897 року народження. Дружина Забродська (Пржегарлінська) Любов Йосипівна (в селі Люба Ясьовська), 1898 року народження. Діти: • Забродська Ольга Іванівна (в селі Люся Івана Ясьовського) 1930 року народження. • Забродська Наталія Іванівна (в селі Наталя Івана Ясьовського), 1936 року народження. Знаходився з лівої сторони від дороги на Великі Кліщі, перед містком, за 400 метрів від Слободи Вислоцької. Позначений на мапі 1931р. В 1937 році Забродський І.І. був репресований - заарештований і в тому ж році розстріляний у м.Житомирі.¹ В 60-х роках сім’я переїхала з хутору в Слободу.
• 7. Хутір Дідківського Данила Федоровича (в селі Данила Тодорчина), 18……. року народження. Дружина Дідківська (……………………….) Марія …………………. (в селі Мар’яна Данилиха), ……. року народження. Діти: • Дідківський Йосип Данилович (в селі Юзік), 1924 року народження. • Дідківський Іван Данилович (в селі ………………… ), 1927 року народження. • Дідківський Григорій Данилович (в селі ……………………….), 1929 року народження. Знаходився з правої сторони від дороги на Великі Кліщі за урочищем Родин, приблизно за 900 метрів від Слободи. Ця місцевість названа мешканцями Слободи "Данилова поляна". Після ліквідації хуторів у 1937 році сім’я переїхала з хутору в Слободу Вислоцьку.
• 8. Хутір Гринцевича Захара ………………… (в селі Захарцьо), ……. року народження. Дружина Гринцевич (Івашкевич) Марія Миколаївна (в селі Марія Миколайчикова), ……. року народження. Діти: • Гринцевич Надія Захарівна (в селі Надя Захарцьова), 1919 року народження. • Гринцевич Володимир Захарович (в селі Гемба (Захарцьов), 1924 року народження. Знаходився в східній частині урочища Родин, приблизно за 800 метрів від Слободи Вислоцької. Цей хутір мешканці Слободи називали "Родин". Подальша доля цієї сім’ї невідома.
• 9. Хутір Ринкевича Івана Івановича (в селі Янчика), 1896 року народження. Дружина Ринкевич (Кулаківська) Марія Луківна (в селі Мар’яна Янчикова), ……… року народження. Дочка: • Ринкевич Ніна Іванівна (в селі Ніна Янчикова), 1936 року народження. Знаходився з сходу від урочища Родин та з півночі від Родинського болота, приблизно за 950 метрів від Слободи Вислоцької. Цей хутір мешканці Слободи називали "Шпиль". Після ліквідації хуторів у 1937 році сім’я переїхала з хутору в Слободу Вислоцьку.
• 10. Хутір Зіневича Якуба Онуфрієвича (в селі Якубцьо), ……. року народження. Дружина Зіневич (……………………….) Ліза Антонівна (в селі Ліза Якубцьова), ……. року народження. Діти: • Зіневич Марія Якубівна (в селі Маруся Якубцьова), 1927 року народження. • Зіневич Михайло Якубович (в селі Міша Якубцьов), 1929 року народження. Знаходився під лісом Вільшняк та біля Торф’яного болота, приблизно за 1,1 кілометр від Слободи Вислоцької. Після ліквідації хуторів у 1937 році сім’я переїхала з хутору в Слободу Вислоцьку.

Дорога на Ксаверів

• 11. Хутір Забродського Кирила Степановича (в селі Кирила Степановського), ………….. року народження. Дружина Забродська (Кулаківська) Євдокія Луківна (в селі Авдоця Кулаківська), ………. року народження. Дочка: • Забродська Юлія Кирилівна (в селі ……………… ), 1927 року народження. Знаходився в урочищі "Злодійське", поруч з дорогою на Ксаверів, приблизно за 1,8 кілометри від Слободи Вислоцької. В 1931-1932 роках сім’я була розкуркулена і вислана з хутору і Слободи Вислоцької.
• 12. Хутір Забродського Павла Степановича (в селі Павла Степановського), ………….. року народження. Дружина Забродська (…………………) Ганна Лукянівна (в селі …………………………) …………. року народження. Діти: • Забродський Михайло Павлович (в селі ……………………….), 1922 року народження. Знаходився в урочищі "Злодійське", поруч з дорогою на Ксаверів, приблизно за 2 кілометри від Слободи Вислоцької. В 1931-1932 роках сім’я була розкуркулена і вислана з хутору і Слободи Вислоцької.
• 13. Хутір … . Знаходився в урочищі "Злодійське".
• 14. Хутір … . Знаходився в урочищі "Злодійське".
• 15. Хутір … . Знаходився в урочищі "Злодійське".
• 16. Хутір … . Знаходився з південного-заходу від урочища Вигон.

_{(Списки складені згідно розповідей: Широких (Дідківської) Ганни Іванівни, в селі Ганька Мар’ї Тодорчиної; Столяр (Забродської) Ольги Іванівни в селі Люсі Івана Ясьовського).}

На даний час вже не відомо хто з слобожан жив на хуторах позначених на мапі під номерами 1, 3, 13, 14, 15 та 16. Тому, можливо зробити тільки припущення, що на цих хуторах проживали сім’ї слобожан, місце мешкання яких, на той період, невідомий. А саме:

• Забродський Арсеній Павлович (в селі Арсень), 1894 року народження. Дружина Забродська (………………) …………………….. (в селі ………………) ……. року народження. Діти: • ……………………………………………… Заарештований навесні 1932р. за ст.54-10 КК УРСР. Київським облвідділом ДПУ УРСР 11 червня 1932р. справа припинена.² Подальша доля цієї сім’ї невідома.
• Забродський Петро Северинович (в селі ……………… ), 1899 року народження. Дружина Забродська ( …………………… ) Ганна Степанівна (в селі ……………… ), ……… року народження. Діти: • ………………………………… В 1931 році сім’я була розкуркулена і вислана в Росію. (Розповідала: Широких (Дідківська) Ганна Іванівна в селі Ганька Мар’ї Тодорчиної). Перед війною сім’я проживала у місті Дзержинськ Горьковської області.
• Забродський Степан …………. (в селі ………………………), ………….. року народження. Забродська (………………) …………………….. (в селі ………………), ……. року народження. Діти: • ……………………………… В 1931 році сім’я була розкуркулена. (Розповідала: Столяр (Забродська) Ольга Іванівна, в селі Люся Івана Ясьовського).

• Івашкевич Василь Іванович (в селі Офіцер), 19… року народження. Дружина Івашкевич (Шмиголь) Катерина Гнатівна (в селі Офіцериха), 1906 року народження. В 60-х роках ця сім’я проживала в Слободі Вислоцькій.
• два брати на прізвище Корбут по батьку Якубовичі. В кінці 20-х років брати виїхали на постійне місце проживання в Америку. (Розповідала: Столяр (Забродська) Ольга Іванівна, в селі Люся Івана Ясьовського). Подальша їх доля невідома.
• Ринкевич Лука Іванович (в селі Лукаш …………… ), 1896 року народження. Дружина Ринкевич (……………) …………………….. (в селі …………………… ), ... року народження. Діти: • ………………………… Ринкевич Л.І. заарештований 20 лютого 1930р. Обвинувачувався за ст. 54-6, 80 КК УРСР. За постановою ОН при Колегії ДПУ УРСР від 22 березня 1930р. висланий у Північний край на 3 роки.³ Подальша доля цієї сім’ї невідома.

___________________________________________________________

→ ¹ _{Реабілітовані історією. Житомирська обл. Кн.3. Житомир. "Полісся". 2010р. С.206.} → ² _{Там само. С.205.} → ³ _{Реабілітовані історією. Житомирська обл. Кн.5. Житомир. "Полісся". 2011р. С.692}

Розкуркулені слобідські родини

Згідно рішення президії Базарського райвиконкому на початку 30-х років були розкуркулені найбільш багаті та роботящі родини села Слобода Вислоцька, а саме:

1. Гринцевич Василь Іванович (в селі Михелік), ……. року народження. Дружина Гринцевич (Кулаківська) Ніна Трохимівна (в селі Ніна Михелікова), ……. року народження. Діти: • ……………………………………. , в селі ……………………., ……… року народження.
2. Гринцевич Степан Іванович (в селі ………………………… ), ………….. року народження. Дружина Гринцевич (……………..) ………………….. (в селі ……………), …. року народження. Діти: • ……………………………………. (в селі ……………………), ……… року народження.
3. Гринцевич Тимофій Іванович (в селі Томаш), 1896 року народження. Дружина Гринцевич (Васьковська) Варвара Варфоломіївна (в селі Варка Томашова), 1898 року народження. Діти: • Гринцевич Павло Тимофійович (в селі Павло Томашов), 1923 року народження. • Гринцевич Іван Тимофійович (в селі Іван Томашов), 1925 року народження.
4. Забродський Степан ……………. (в селі …………………… ), ….. року народження. Дружина Забродська (…………….) ……………….. (в селі ……………), ……. року народження. Діти: • ……………………………………. (в селі …………………….), ……… року народження.
5. Забродський Кирило Степанович (в селі Кирило Степановський), ………….. року народження. Дружина Забродська (Кулаківська) Євдокія Луківна (в селі Авдоця Кулаківська), ……. року народження. Дочка: • Забродська Юлія Степанівна (в селі …………………….), 1927 року народження.
6. Забродський Павло Степанович (в селі Павло Степановський), ………….. року народження, Дружина Забродська (………………) Ганна Лукянівна (в селі ……………), ……. року народження. Діти: • Забродський Михайло Павлович (в селі ……………………….), 1922 року народження.
7. Забродський Северин …………… (в селі ……………………), ……. року народження. Дружина Забродська (…………….) ……………… (в селі ……………), ……. року народження. Син: • Олексій Северинович (в селі ……………… ), ……….. року народження.
8. Забродський Петро Северинович (старший син Забродського Северина) (в селі ……………… ), 1899 року народження. Дружина Забродська ( …………………… ) Ганна Степанівна (в селі .......), ……… року народження. Діти: • ……………………………………. (в селі …………………….), ……… року народження.
9. Зіневич Іван Онуфрійович (в селі Ян Онухреїв), ……. року народження. Дружина Зіневич (………………..) Надія …………. (в селі ………………..), ……. року народження. Діти: • Зіневич Микола Іванович (в селі Коля Безмен), 1924 року народження. • Зіневич Ольга Іванівна, (в селі Оля …………… ), 1929 року народження.
10. Кулаківський Трохим Лукич (в селі ………………………… ), ………….. року народження. Дружина Кулаківська (Івашкевич) Мотря Іванівна (в селі Мотреня), року народження. Діти: • Кулаківська Олександра Трохимівна (в селі …… Трохимова), …….. року народження. • Кулаківська Ніна Трохимівна (в селі Ніна Трохимова), ………… року народження. • Кулаківський Григорій Трохимович (в селі Гриша Трохимов), 1919 року народження. • Кулаківська Валентина Трохимівна (в селі Валя Трохимова), 1923 року народження.
11. Кулаківський Степан Лукич (в селі Стьопа Кулаківський), 1910 року народження. Дружина Кулаківська (Забродська) Ганна Іванівна (в селі Стьопиха), …………. року народження.
12. Кулаківський Іван Лукич (в селі ………………………… ), ………….. року народження. Дружина Кулаківська (………………) …………..….. (в селі ……………), ….. року народження. Діти: • ……………………………………. (в селі …………………….), ……… року народження.
13. Кулаківський Василь Лукич (в селі ………………………… ), ………….. року народження. Дружина Кулаківська (………………) …………..….. (в селі ……………), ….. року народження. Діти: • ……………………………………. (в селі …………………….), ……… року народження.
14. Пількевич Андрій Андрійович (в селі Андронь), 1894 року народження. Дружина Пількевич (Васьковська) Федора Варфоломіївна (в селі Тодора), 1900 року народження. Діти: • Пількевич Петро Андрійович (селі Петя Андроньов), 1925 року народження. • Пількевич Михайло Андрійович (в селі Міша Андроньов), 1928 року народження.
15. Чижевський Василь ……………….. (в селі ………….……… ), …….. року народження. Дружина Чижевська (…….……….) ……...………….. (в селі ……………), ….. року народження. Діти: • ……………………………………. (в селі …………………….), ……… року народження.
16. Чижевський Михайло ………………. (в селі ……………..……… ) .…... року народження. Дружина Чижевська (…….……….) ……...………….. (в селі ……………), ….. року народження. Діти: • ……………………………………. (в селі …………………….), ……… року народження.

_{(Списки складені згідно розповідей: Столяр (Забродської) Ольги Іванівни в селі Люсі Івана Ясьовського; Широких (Дідківської) Ганни Іванівни, в селі Ганьки Мар’ї Тодорчиної).}

Слобожани, які були репресовані сталінським режимом

Репресії сталінського режиму не обминули і село Слобода Вислоцька, у 30-х та 40-х роках були репресовані:

1. Ринкевич Лука Іванович (в селі Лукаш), 1896 р.н., сл.Вислоцька Базарської вол. Овруцького пов. Волинської губ. Українець, малописьменний, без певного місця роботи. Проживав у сл.Вислоцька Базарського р-ну Коростеньського окр. Заарештований 20 лютого 1930р.Обвинувачувався за ст. 54-6, 80 КК УРСР.За постановою ОН при Колегії ДПУ УРСР від 22 березня 1930р. висланий у Північний край на 3 роки. Реабілітований у 1989р.¹
2. Забродський Арсеній Павлович (в селі Арсень), 1894 р.н., сл.Вислоцька Базарської вол. Овруцького пов. Волинської губ. Українець, письменний, одноосібник. Проживав у сл.Вислоцька Базарського р-ну Житомирської обл. Заарештований навесні 1932р. за ст.54-10 КК УРСР. Київським облвідділом ДПУ УРСР 11 червня 1932р. справа припинена. Реабілітований у 2000р.²
3. Гринцевич Іван Іванович (в селі Іван Мельник), 1884 р.н., сл.Вислоцька Базарської вол. Овруцького пов. Волинської губ. Поляк, малописьменний, колгоспник. Проживав у сл.Вислоцька Базарського р-ну Житомирської обл. Заарештований 22 жовтня 1937р. Обвинувачувався за ст.54-10 КК УРСР. За постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 5 листопада 1937р. розстріляний 12 листопада 1937р. у м.Бердичів. Реабілітований у 1989р.³
4. Забродський Павло Васильович (в селі Павло Базильовський), 1904р.н., сл.Вислоцька Базарської вол. Овруцького пов. Волинської губ. Українець, малописьменний, конюх колгоспу. Проживав у сл.Вислоцька Базарського р-ну Житомирської обл. Заарештований 24 жовтня 1937р.Обвинувачувався в а.-р. агітації.За постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 27 листопада 1937р. - розстріляний 3 грудня 1937р. у м.Житомир. Реабілітований у 1963р.⁴
5. Ринкевич Іван Іванович (в селі Янчик), 1896р.н., сл.Вислоцька Базарської вол. Овруцького пов. Волинської губ. Поляк, малописьменний, колгоспник. Проживав у сл.Вислоцька Базарського р-ну Житомирської обл. Заарештований 25 жовтня 1937р.Обвинувачувався в а.-р. агітації.За постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 27 листопада 1937р. - розстріляний у м.Житомир. Реабілітований у 1962р.⁵
6. Забродський Іван Іванович (в селі Іван Ясьовський), 1897р.н., сл.Вислоцька Базарської вол. Овруцького пов. Волинської губ. Українець, малописьменний, колгоспник. Проживав у сл.Вислоцька Базарського р-ну Житомирської обл. Заарештований 29 жовтня 1937р. Обвинувачувався за ст.54-10 КК УРСР. За постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 9 листопада 1937р. розстріляний 15 листопада 1937р. у м.Житомир. Реабілітований у 1989р.⁶ До арешту працював бригадиром вслобідському колгоспі"Заповіт Ілліча". (Розповідала: Столяр (Забродська) Ольга Іванівна в селі Люся Івана Ясьовського).
7. Забродський Олексій Васильович (в селі Лексій Базильовський), 1889 р.н., сл.Вислоцька Базарської вол. Овруцького пов. Волинської губ. Українець, освіта середня, інструктор-методист райвно. Проживав у с.Базар Базарського р-ну Житомирської обл. Зарештований 19 грудня 1937р. Обвинувачувався за ст.54-10 КК УРСР. За постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 11 січня 1938р. розстріляний 20 січня 1938р. у м.Житомир. Реабілітований у 1989р.⁷ До арешту працював учителем в школі с.Базар. (Розповідала: Столяр (Забродська) Ольга Іванівна в селі Люся Івана Ясьовського).
8. Голова слобідського колгоспу "Заповіт Ілліча" Бугай ... . Репресований у 1938 році. (Розповідала: Широких (Дідківська) Ганна Іванівна в селі Ганька Мар’ї Тодорчиної). Імовірно це Бугай Олександр Микитович, 1888 р.н., м.Барановичі Мінської губернії. Білорус, член КП(б)У, освіта початкова, машиніст. Проживав - ст.Коростень Житомирської області. Заарештований 28 квітня 1938 р. Обвинувачувався в причетності до ПОВ. За постановою трійки при УНКВС по Житомирській області від 26 вересня 1938 р. розстріляний 1 жовтня 1938 р. Реабілітований у 1957 р.⁸
9. Секретар сільради Слободи Вислоцької Лінкевич ... . Репресований у 1938 році. (Розповідала: Широких (Дідківська) Ганна Іванівна в селі Ганька Мар’ї Тодорчиної).
10. Попруженко Іван Сергійович (в селі Попруженко), 1913 р.н., сл.Вислоцька Базарської вол. Овруцького пов. Волинської губ. Українець, освіта середня, вчитель. Проживав у с.Буда-Вороб’ївська Малинського р-ну Житомирської обл. Заарештований 12 жовтня 1938р. за ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. УНКВС по Житомирській обл. 22 грудня 1938р. справа припинена.⁹
11. Кулаківська (Івашкевич) Мотря………….…… (в селі Матреня Трохимова). Народилася у сл.Вислоцькій Базарської вол. Овруцького пов. Волинської губ.18 …. року. Ввечері 194… року Кулаківську Мотрю …………, якій на той час було десь років 60, впіймав об’їждчик слобідського колгоспу коли вона збирала колоски, що залишилися на колгоспному полі після збирання врожаю. Базарським судом, що проходив в с.Слобода, вона була засуджена на 5 років виправних робіт за Постановою ЦВК и РНК СРСР від 7 серпня 1932 року "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності", більш відомий як закон "про п’ять колосків". Кулаківська Мотря … відсиділа всі п’ять років у виправно-трудовому таборі в … і повернулася до Слободи.

_{(Списки складені згідно розповідей: Столяр (Забродської) Ольги Іванівни в селі Люсі Івана Ясьовського; Широких (Дідківської) Ганни Іванівни, в селі Ганьки Мар’ї Тодорчиної; Пількевич (Голуб) Марії Василівни, в селі Марусі Голубової).}

Також були репресовані священики, до церков яких ходили слобожани, а саме:

† Священик церкви Святого Миколая села Великі Кліщі Сіомук Микола Іванович, 1888 р.н., с. Торговище Мацеївської волості Ковельського повіту Волинської губернії. Українець, освіта середня, священик. Проживав у с. Великі Кліщі Базарського району Житомирської області. Заарештований 23 жовтня 1937 року. Обвинувачувався за ст.54-10 КК УРСР. За постановою трійки при УНКВС по Житомирській області від 11 листопада 1937 р. ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований у 1989 р.¹⁰

† Священик церкви Покрова Пресвятої Богородиці села Калинівка Скуратівський Григорій Якович, 1896 р.н., с.Скурати Малинської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Українець, освіта середня, священик. Проживав у с.Калинівка Базарського р-ну Київської обл. Заарештований 24 липня 1937 р. Обвинувачувався за ст.54-10 КК УРСР. За постановою трійки при УНКВС по Київській області від 27 серпня 1937 р. – розстріляний 7 вересня 1937 р. у м. Житомир. Реабілітований у 1987 р.¹¹

___________________________________________________________

→ ¹ _{Реабілітовані історією. Житомирська обл. Кн.5. Житомир. "Полісся". 2011р. С.692.} → ² _{Реабілітовані історією. Житомирська обл. Кн.3. Житомир. "Полісся". 2010р. С.205.} → ³ _{Реабілітовані історією. Житомирська обл. Кн.2. Житомир. "Полісся". 2008р. С.460.} → ⁴ _{Реабілітовані історією. Житомирська обл. Кн.3. Житомир. "Полісся". 2010р. С.208.} → ⁵ _{Реабілітовані історією. Житомирська обл. Кн.5. Житомир. "Полісся". 2011р. С.692.} → ⁶ _{Реабілітовані історією. Житомирська обл. Кн.3. Житомир. "Полісся". 2010р. С.206.} → ⁷ _{Там само С.208.} → ⁸ _{Реабілітовані історією. Житомирська обл. Кн.1. Житомир. "Полісся". 2006р. С.532.} → ⁹ _{Реабілітовані історією. Житомирська обл. Кн.5. Житомир. "Полісся". 2011р. С.544.} → ¹⁰ _{Реабілітовані історією. Житомирська обл. Кн.6. Житомир. "Полісся". 2013р. С.308.} → ¹¹ _{Там само С.334.}

Слобожани - учасники Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років

У роки Великої Вітчизняної війни мешканці села Слобода Вислоцька стали бійцями Робочо-Селянської Червоної Армії (РСЧА), це:

1. Вербицький Кирило Іванович (в селі Кирило Вербицький), 19 ….. року народження.
2. Голуб Василь Григорович (в селі Василь Голуб), 1908 року народження. До війни з сім’єю проживав в с.Біличі під Києвом. До Червоної Армії був призваний з першого дня оголошення загальної мобілізації. (Розповідала: Пількевич (Голуб) Марія Василівна, в селі Маруся Голубова). Призваний в РСЧА Київським РВК в 1941р. Воював у складі 535 армійського інженерного батальйону, 61 Армії, Брянського фронту (на травнь 1942р.). Військове звання - червоноармієць. Посада - сапер. Партійність - б/п. Нагороди - не має. Поранення і контузії - не має. Наказом від 23.05.1942р. нагороджений медаллю "ЗА БОЕВЫЕ ЗАСЛУГИ" за те, що 30.03.1942р. при проході в атаку наших танків під час наступу на д.Гринскі Двори (Калужська область), шлях танкам був перекритий ворожим мінним полем. Червоноармієць Голуб В.Г. помітив це, проявив ініциативу і не шкодуючи свого життя під сильним мінометним вогнем противника швидко розмінував мінне поле, видаливши 12 мін. Ціми діями відкрив шлях танкам і піхоті наступаючих наших частин. (Джерело: ЦАМО. № фонду 33, № опису 682524, № справи 696). На війні Голуба В.Г. доля звела з акторами Ефимом Березиним (Штепсель) і Юрієм Тимошенко (Тарапунька). Він поторишував з Юрієм Тимошенко і потім листувався з ним. Під час бойових дій Голуб В.Г. був поранений осколком в праву руку. Після госпіталю повернувся до своєї частини. З 1943 року член ВКПБ. Отримав військове звання - сержант. В кінці 1943 року під час тяжких боїв в Білорусії при форсуванні річки та захопленні плацдарму на ворожому березі Голуб В.Г. отримав осколкове поранення в ногу. В результаті поранення залишився без ноги. Нагороджений медаллю "ЗА ОТВАГУ". Демобілізований по інвалідності в 1944 році. (Розповідала: Пількевич (Голуб) Марія Василівна, в селі Маруся Голубова).
3. Голуб Олексій Григорович (в селі Лексій Голуб), 1912 року народження.
4. Гринцевич Адам Олексійович (в селі Адам), 1900 року народження.
5. Гринцевич Василь Іванович (в селі Михелік), 19 ….. року народження.
6. Гринцевич Іван Тимофійович (в селі Іван Томашов), 1924 року народження. Призваний в РСЧА Поставським РВК Вілейської області. У Вітчизняній війні - з лютого 1945р. Воював у складі 3 роти 28-го гірського інженерно-саперного батальйону 4 ГИСКОК бригади.(4 Гірська інженеоно-саперна Карпатська ордена Кутузова ІІ ступеню бригада РГК) 4 Українського фронту. Військове звання - червоноармієць. Посада - сапер. Партійність - ВЛКСМ 1945р. Нагороди - не має. Поранення і контузії - не має. Наказом від 28.03.1945р. нагороджений медаллю "ЗА ОТВАГУ" за те, що 24 березня 1945 року під час будівництва моста через р.Руда на підступах до міста Зорау в нейтральній полосі під ураганним кулеметно-автоматним вогнем супротивника виконував бойове завдання по будівництву моста і не дивлячись на майже безпреривный обстріл місця роботи в укриття не йшов чим сприяв якнайшвидшому завершенню будівництва мосту. (Джерело: Архив ЦАМО, № фонду 33, № опису 686196, одиниця зберігання 29).
7. Гринцевич Михайло Григорович (в селі Міша Ригоров), 1926 року народження. Призваний в РСЧА Базарським РВК Житомирської області в 1943р. Воював у складі 4-ї Стрілкової роти 482 Стрілкового Нарвського полку 131 Стрілкової Ропшинської Червонопрапорної дивізії Ленінградського фронту. Військове звання - червоноармієць. Посада - кулементник. Партійність - б/п. Нагород не має. Наказом від 03.06.1945р. нагороджений медаллю "ЗА ОТВАГУ" за те, що при форсуванні проток і висадки десанту на острів Езель будучи автоматником 593 Стрілкового Нарвського полку, висадився на острів і сміливо рушив вперед, при зустрічі з противником з особистої зброї знищив двох німецьких солдат. (Джерело: ЦАМО. № фонду 33, № опису 687572, № справи 1777).
8. Гринцевич Михайло Трохимович (в селі Михал Трохимков), 1907 року народження. Призваний в РСЧА Базарським РВК Житомирської області. Воював у складі 447 стрілкового полку 397 стрілкової дивізії. Військове звання - червоноармієць. Посада - стрілок. Партійність - б/п. Вбитий 29.12.1943р. Похований - в братській могилі №573 на цивільному кладовищі села Чигири, Коростеньського району, Житомирської області. Згідно архівних документів разом з Гринцевичем М.Т. 29.12.1943р. загинули його земляки: • Дідківський Іван Іванович, 1904р.н., з с.Недашки; • Мистецький Йосиф Іванович, 1912р.н., з с.Межеліска. (Джерело: ЦАМО. № фонду 58. № опису 18002. № справи 73).
9. Гринцевич Степан Іванович (в селі Стьопа Мельник), 26.11.1919 року народження.

Народився він 26.11.1919р. у с.Слобода нині Народичского р-ну Житомирської обл. у родині селянина. Українець. Член КПРС із 1954р. Учився в Малинському лісотехникумі. У Червоній Армії з 1939р. На фронті у Велику Вітчизняну війну із червня 1941р. Командир відділення окремого розвідувального ескадрону 5-ї гвардійської кавалерійської дивізії (3-й гвардійський кавалерійський корпус, 4-а ударна армія, 3-й Білоруський фронт) гвардії сержант Гринцевич. 24.11.1943р. у с.Зезуля (13 км. західніше м.Городок, Вітебської обл.) разом з бійцями вийшов у тил супротивника, що допомогло ескадрону виконати бойове завдання. При цьому був узятий "язик". 28.11.1943р. нагороджений орденом Слави 3 ступеня. 28.06.1944р. у районі с.Смоляни (Оршанський р-н Вітебська обл.) Гринцевич із кінним роз'їздом захопив автомобіль із 6 гітлерівцями. 30.06.1944р. під м.Гродно полонив двох чоловік, які повідомили цінні відомості. 08.09.1944р. нагороджений орденом Слави 2 ступеня. 02.05.1945р. гвардії старший сержант Гринцевич з кінним роз'їздом у районі м.Перлеберг (Німеччина) умілим маневром відрізав шлях відходу ворогові. Було захоплено кілька одиниць бойової техніки, знищене й полонене значне число гітлерівців, отримані коштовні розвідданні. 29.06.1945р. нагороджений орденом Слави 1 ступеня.

Демобілізований в 1946р. Працював головою сільради. В 1949р. закінчив Малинський лісотехнікум. Працював у ліспромгоспах Великолукської, Київської, Нижегородської обл., потім техніком-лісоводом Левковського лісництва Житомирської області. Жив у с.Левков. Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями. Помер 15.4.1984р. (Джерело: Дубров Б.И. Солдатська слава. 3-є вид. Київ, 1987. с.108-113; Звезды солдатской славы. Киев, 1980. с.45-49).

Гринцевич Степан Іванович крокував на Параді Перемоги у Москвi. (Джерело: Збірка оповідань "Солдатська слава" Дубров Б.I. Київ, 1970).

1. Гринцевич Йосип ... (в селі Юзеп), 1895 року народження. Призваний в РСЧА Базарським РВК Житомирської області у 1943р. Вював у інженерному підрозділі, будував бліндажі, переправи, … . Військове звання - рядовий. Посада – невідомо. Партійність - б/п. Служив в одному підрозділі разом з Пількевичем Андрієм Андрійовичем (в селі Андроньом). Закінчив війну в Австрії у м.Відні. Нагороджений медаллю "ЗА ПОБЕДУ НАД ГЕРМАНИЕЙ". (Розповідав: Пількевич Андрій Андрійович, в селі дід Андронь).
2. Забродський Андрій Варфоломійович (в селі Андрій Бортаківський), 1902 року народження. Призваний в РСЧА Базарським РВК Житомирської області. Воював у складі 292 стрілкового Волжского полку 181 стрілкової Сталінградської ордена Леніна Червонопрапорної дивізії. Військове звання - червоноармієць. Посада - стрілок. Партійність - б/п. Польова пошта - 45422. Вбитий 24.02.1944р. Похований - могила №1 півд./схід. Кладовища с.Рудня Рожищенського району Волинської області, з ліва на право 2. (Джерело: ЦАМО. № фонду 58: № опису 18002. № справи 369; № опису 977525. № справи 331). ЗАЛИШИВСЯ ЖИВИЙ, - воював у складі 197 ОШР (окремій штрафній роті) 5 Гвардійської армії. Військове звання - рядовий. Посада - стрілок. Партійність - б/п. Польова пошта - 93747. Вбитий 15.03.1945р. Похований - х.Циндем 8км. півн./зах. м.Гродкау, Германія. Братська могила. (Джерело: ЦАМО. № фонду 2130. № опису 104201. № справи 1, 2).
3. Забродський Антон Іванович (в селі Антось), 1898 року народження. Призваний в РСЧА Базарським РВК Житомирської області 12.12.1943р. Військове звання - рядовий. Посада – невідомо. Партійність - б/п. Загинув 28.12.1943р. (Джерело: ЦАМО. № фонду 58. № опису 977520. № справи 408).
4. Забродський Василь Іванович (в селі Марціновський), 1911 року народження. Призваний в РСЧА Базарським РВК Житомирської області. Воював у складі МСВ (медсанвзводу) 20 Мото-стрілкової Новоград-Волинської Червонопрапорної ордена Суворова бригади. Військове звання - червоноармієць. Посада - шофер медсанвзводу. Партійність - б/п. Участь в Вітчизняній війні з березня 1941 року. Має одне поранення - 21.07.1943р. Нагороджень - не має. В травні 1945 року нагороджений медаллю "ЗА ОТВАГУ" за те, що чер-ць Забродський в МСВ з січня 1945 року, будучи водієм машини виявив велике старання і любов до своєї справи. У минулих операціях, незважаючи на тривалі марші, частенько в умовах бездоріжжя чер-ць Забродський з честю виводив свою машину. Чер-ць Забродський дисциплінований боєць, чим ще більше сприяв виконанню бойових завдань свого підрозділу. Він перевіз на своїй машині декілька сотень поранених бійців і офіцерів. Тов. Забродський вірний син Батьківщини. (Джерело: ЦАМО. № фонду 33, № опису 686196, № справи 6698).
5. Забродський Василь Ілліч (в селі Вася Галенчик), 1921 року народження. Війну почав з бойової тривоги 22 червня 1941 року. (Розповідала: Столяр (Забродська) Ольга Іванівна в селі Люся Івана Ясьовського). Призваний в РСЧА Базарським РВК Житомирської області в 1941р. Участь у Вітчизняній війні - з жовтня 1941 року. Воював у складі ОРЕ (окремого розвід ескадрону) 5-ї Гвардійської, червонопрапорної і ордена Леніна кавалерійської дивізії 3 Гвардійського Кавалерійського Гродненського корпусу. Військове звання - гвардії сержант, посада - командир відділення. Партійність - член ВКПБ з червня 1944р. Поранення і контузії - не має. Раніше нагороджений - орденом "СЛАВА ІІІ степени", пр.22/Н від 28.11.43р. і медаллю "ЗА ОБОРОНУ СТАЛІНГРАДА". В серпні 1944р. нагороджений орденом "ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЫ ІІ степени" за те, що 28.06.1944 року діючи в роз’їзді в районі "дер.Самоседовно" Вілейської області першим увірвався в село, вбив німецького шофера і викрав автомашину. 18.07.1944 року в районі "г.Литск", Белостоцької області діючи в роз’їзді попереду частин дивізії увірвався першим на окраїну міста і з автомата вбив 4-х німців, а одного унтер-офіцера узяв у полон, який надав цінні відомості про супротивника. (Джерело: ЦАМО. № фонду 33, № опису 690155, № справи 5602). Воював разом з Гринцевичем Степаном Івановичем (в селі Стьопою Мельником). (Розповідала: Дідківська Ганна Іванівна, в селі Ганька Мар’ї Тодорчиної).
6. Забродський Василь Давидович (в селі Вася Давидов), 1926 року народження. Призваний у Червону Армію в листопаді 1943 року, польовим РВК, після звільнення Слободи Вислоцької.
7. Забродський Василь Петрович (в селі Вася Петришин), 1920 року народження. Війну почав з бойової тривоги 22 червня 1941 року воєнним льотчиком. (Розповідала: Столяр (Забродська) Ольга Іванівна в селі Люся Івана Ясьовського).
8. Забродський Григорій Миколайович (в селі Гришка Миколаєв), 1918 року народження. Призваний в РСЧА Базарським РВК Житомирської області в 1939р. Партійність - член ВЛКСМ. Воював у складі 440 армійського гарматного артилерійського полку. Наказом від 9 серпня 1943р. нагороджений медаллю "ЗА БОЕВЫЕ ЗАСЛУГИ": Тракторист 1 дивізіону червоноармієць Забродський Григорій Миколайович за те, що він утримує свій трактор в зразковому стані, і не мав ні єдиної аварії. При переході полку з р-ну Холма в р-н Стара Русса т.Забродський на своєму тракторі з гарматою покрив відстань в 200 км і до місця прибув своєчасно, завдяки чому його батарея точно виконала поставлене перед нею завдання. (Джерело: ЦАМО. № фонду 33. № опису 682526. № справи 1382).
9. Забродський Іван Іванович (в селі Іван Іванишин (Іванко), 1922 року народження. Війну почав з бойової тривоги 22 червня 1941 року, воєнний льотчик. (Розповідала: Столяр (Забродська) Ольга Іванівна в селі Люся Івана Ясьовського). Призваний в РСЧА Базарським РВК Житомирської області. Поступив до 2576 ЭГ (евакуаційного госпіталю). Військове звання - не відомо, частину не знає. 11.03.1944 року вмер від ран, а 13.03.1944 року був похований. (Джерело: ЦАМО. № фонду 58. № опису А-83627. № справи 4598).
10. Забродський Іван Ілліч (в селі Ваня Галляшишин (Галенчик), 1918 року народження. Призваний в РСЧА Базарським РВК Житомирської області 10.12.1943р. Воював у складі 342 Гвардійського стрілкового полку 121 Стрілкової Гомельської Червонопрапорної дивізії. Військове звання - Гвардії червоноармієць, посада - стрілок. Вбитий 27.05.1944р. Похований - Львівська об. Бродівський р-он, с.Суховоля. (Джерело: ЦАМО. № фонду 58. № опису 18002. № справи 404).

1. Забродський Ілля Іванович (в селі Галляш Іванишин), 1905 року народження.
2. Забродський Лука Іванович (в селі Лукаш Іванишин), 1916 року народження.
3. Забродська Марія Давидівна (в селі Маруся Давидова), 1919 року народження. Призвана в РСЧА Трояновським РВК Житомирської області 22 червня 1941р. Військове звання - не відомо. Посада в Радянській Армії - фельдшер. (Джерело: ЦАМО. № фонду 58. № опису 977534. № справи 28). Пропала без вісті в липні 1941 року. ПОКАЗАННЯ СВІДКА - Я, громадянка Костюченко (дівоче прізвище Грищенко) Василина Максимівна 1920 року народження, проживаю в с.Головки Малинського р-на Житомирської обл., працюю в Головчанській медамбулаторії на посаді акушерки, знаю громадянку Забродську Марію Давидівну по спільній роботі в Троянівській райлікарні Житомирської обл. з липня 1938 року по 22 червня 1941 року де я працювала операційною сестрою, а Забродська М.Д. фельдшером. 22 червня 1941 року Трояновським РВК Житомирської обл. я і Забродська були призвані в ряди Радянської Армії і направлені в м.Житомир в Польовий пересувний госпіталь, котрий там формувався, номер зараз не пам’ятаю (22 чи 222). При евакуації Житомира в липні 1941р. наш госпіталь був переведений в Київ, де був розвернутий в танковому училищі на Дегтярівській вул. та працював до залишення міста нашими військами. Після залишення Києва госпіталь був евакуйований в Бориспіль, де розвернувся для роботи. При бомбардуванні Борисполя госпіталь був зруйнований і особистий склад госпіталю, який залишився в живих разом з частинами Радянської Армії направлявся в сторону с.Борщів Київської обл. Між с.Борщів і с.Семенівкою ми потрапили в оточення. При артилерійському обстрілі Забродська М.Д. була тяжко поранена в ліве стегно і отримала наскрізне осколочне поранення плеча. Я сама зробила їй перев’язку. Від втрати крові вона знепритомніла. В такому стані вона була залишена в оточенні. Подальша доля Забродської М.Д. не відома. (Джерело: ЦАМО. № фонду 58. № опису 977534. № справи 28).
4. Забродський Михайло Андрійович (в селі Міша Андріїв), 1927 року народження.
5. Забродський Михайло Ілліч (в селі Міша Галляшишин (Галенчик), 1918 року народження. Призваний в РСЧА Базарським РВК Житомирської області в 1943р. Воював у складі 25 ГСП (гвардійського стрілкового полку) 6 ГСД (гвардійської стрілкової дивізії) 13-ї Армії. Військове звання – сержант, посада - командир відділення. Поранений надійшов до ХПГ 5204 (хірургічного пересувного госпіталю) 05.04.1944р. Вмер від ран 10.04.1944р. Похований - м.Дубно, в парку в/містр. 500 метров зах. корп.24 и 300м. східн.корп.№2. могила № 11 з східн.кр.3-й. (Джерело: ЦАМО. № фонду 58. № опису 18003. № справи 149). (Джерело: ЦАМО. № фонду 58. № опису 977525. № справи 207).
6. Забродський Михайло Павлович (в селі ...) , 1922 року народження. Призваний в РСЧА Калінінським РВК м.Дзержинськ. Зник без вісти в грудні 1942р. (Джерело: ЦАМО. № фонду 58. № опису 18004. № справи 1581). Згідно іменного списку: Забродський Михайло. Військове звання – червоноармієць. 03.12.1942р. вмер в концентраційному таборі "Славута" в германському полоні. Похований - м.Славута. Всього по іменним спискам в концентраційних таборах "Славута" загинуло 8000 військовослужбовців Червоної Армії. (Джерело: ЦАМО. № фонду 58. № опису 18003. № справи 589).
7. Забродський Михайло (в іменному списку Максим) Петрович (в селі Міша Петришин), 1926 року народження. Призваний в РККА Базарським РВК Житомирської області 18.06.1944р. Воював у складі 385 Стрілкової Кричевської Червонопрапорної ордена Суворова дивізії. Військове звання – рядовий. Посада - стрілок 1266ст. Партійність - б/п. Вбитий 19.04.1945р. Похований в центрі с.Ниппервидзе району Грайфенхаген, Германія. (Джерело: ЦАМО. № фонду 58. № опису 18003. № справи 747).
8. Забродський Олексій Северинович (в селі Альоша ... ), ... року народження. Загинув на фронті. (Розповідала: Столяр (Забродська) Ольга Іванівна в селі Люся Івана Ясьовського).
9. Забродський Петро Северинович (в селі ... ), 1899 року народження. Призваний в РККА Держинським РСЧА Горьковської обл. 17 січня 1942 року. Воював у складі 817 полку 239 дивізії. Військове звання – рядовий. Пропав без вісті в березні 1942 року. (Джерело: ЦАМО. № фонду 58. № опису 180. № справи 2180).
10. Зіневич Василь Іванович (в селі Вася Янов), ... року народження. Воював у партизанському загоні в Білоруських лісах. (Розповідала: Дідківська Ганна Іванівна, в селі Ганька Мар’ї Тодорчиної).
11. Зіневич Василь Костянтинович (в селі Вася Костючок), 1923 року народження.
12. Зіневич Георгій Мефедович (в селі Юра Машин), 1916 року народження. Призваний в РСЧА Базарським РВК Житомирської області. Військове звання - невідомо. Посада і спеціальність - невідомо. Партійність - член ВЛКСМ. Зник без вісті в березні 1944р. Згідно архівних документів разом з Зіневичем Георгієм Мефедовичем в березні 1944 року пропали без вісті його земляки: • Присяжнюк Федір Степанович, 1919р.н. з с.М.Кліщі; • Дмитренко Роман Харитонович, 1921р.н. з с.Дуброво; • Смоленко Андрій Данилович, 1922р.н. з м.Базар; • Мельник Іван Никипорович, 1920р.н. з с.Ксаверів; • Захарченко Василь Олексійович, 1920 р.н. з с.Пятидубка. (Джерело: ЦАМО. № фонду 58. № опису 18004. № справи 322).
13. Зіневич Іван Онуфрійович (Онопрійович) (в селі Іван Куцої Варки), 1898 року народження. Призваний в РСЧА Базарським РВК Житомирської області. Воював у складі 121 сд (стрілкової дивізії) 13 Армії. Військове звання - рядовий, посада - стрілок. Партійність - б/п. Вбитий 28.03.1944р. Похований - Рівеньська область, Червоно-армійський район, дер.Батьково. Згідно Іменного списку разом з Зіневичем Іваном Онуфрієвичем під селом Батьково Червоно-армійського району Рівеньської області загинули його земляки з Базарського району: • Довгоборець Данило Іванович, 1898 року народження, з с.Калинівка; • Горай Володимир Данилович, 1917р.н., з с.Гуска; • Єсенчук Федір Леонтійович, 1903р.н., з с.Великі Кліщі; • Недашківський Степан Іванович, 1917р.н., з с.Недашки; • Тимошенко Олексій Петрович, 1923р.н., з с.Великі Міньки. (Джерело: ЦАМО. № фонду 58. № опису 18002. № справи 254).
14. Зіневич Микола Іванович (в селі Коля Безмен), 1924 року народження. Призваний в РСЧА Базарським РВК Житомирської області. З січня 1944р. - на І українському фронті. Воював у складі 823 стрілкового Дембицького полку 302 стрілкової Тарнопольської Червонопрапорної дивізії. Військове звання - молодший сержант, посада - стрілок. Партійність - б/п. Нагороджений - нагород не має. Поранення і контузії - не має. Наказом від 25.02.1945р. був нагороджений медаллю "ЗА БОЕВЫЕ ЗАСЛУГИ" за те, що працюючи зв’язковим при управлінні 302 стрілкової Тарнопольської Червонопрапорної дивізії, від 823 стрілкового полку, з листопада 1944 року, показав себе сміливим, рішучим бійцем по виконанню завдань командування і штабу дивізії. Тов. Зіневич, у будь-якій обстановці, не рахуючись ні з часом, ні з вогнем супротивника швидко доставляв і точно передавав накази і розпорядження командування і штабу дивізії командиру полку чи його начальнику штабу, чим забезпечував і сприяв бойовим успіхам полку. (Джерело: ЦАМО. № фонду 33. № опису 690155. № справи 7211). Після війни Коля повернувся в Слободу. На фронті він був поранений і дуже мучився від отриманих на війні ран, тяжко хворів, потім зовсім зліг, кричав від болю і вдень і в ночі. Помер від ран в 1946 році - в 22 роки. (Розповідала: Широких (Дідківська) Ганна Іванівна в селі Ганька Мар’ї Тодорчиної).
15. Зіневич Микола Костянтинович (в селі Коля Костючков), 1912 року народження. Призваний в РСЧА Базарським РВК Житомирської області. Воював у складі 337 г.с.п. (гвардійського стрілкового полку). Військове звання - рядовий, посада - мінометник. Поранений 06.08.1944р. Діагноз - сліпе осколочне поранення лівого стегна з пошкодженням кістки, шок ІІІ, втрата крові. Вмер у 602 ВГ (військовому госпіталі) від шоку 06.08.1944р. Похований - могила № 1, село Воля Барановська, Сандомирського р-ну, Краківської обл. на цивільному кладовищі. (Джерело: ЦАМО. № фонду 58. № опису А-83627. № справи 1669).
16. Кулаківський Григорій Трохимович (в селі Гриша Трохимов), 1919 року народження. Пройшов війну з першого до останнього дня. (Розповідала: Столяр (Забродська) Ольга Іванівна в селі Люся Івана Ясьовського).
17. Кулаківський Степан Лукич (в селі Стьопа Кулаковський), 1910 року народження.
18. Недашківський Євген Григорович (в селі Євгень), 1911 року народження. Призваний в РСЧА Базарським РВК Житомирської області. Воював у складі 524 сп (стрілкового полку) 112 стрілкової Рильсько-Коростеньської Червонопрапорної Ордену Суворова дивізії. Військове звання - рядовий, посада - стрілок. Партійність - б/п. Вбитий 15.04.45р. Похований 19.04.45р. в с.Козель, Верхня Силезія, Германія. (Джерело: ЦАМО. № фонду 58. № опису 18003. № справи 755). (Джерело: ЦАМО. № фонду 58. № опису …. № справи …).
19. Недашківський Іван Григорович (в селі ... ), 1914 року народження. Призваний в РСЧА Базарським РВК Житомирської області в травні 1941р. на перепідготовку. Воював у складі 573 полку 195 стрілкової дивізії. Військове звання - червоноармієць. Партійність - б/п. Зник без вісті 10.07.1941р. в с.Чижовка, Ємель.р. (Ємільчинского району Житомирської області). Згідно Іменного списку разом з Недашківським Іваном Григоровичем 10 липня 1941 року під селом Чижовка зникли безвісті його земляки з Базарського району: • с.Васьковці - 1 чол.; • с.Вишев - 1 чол.; • с.Голубієвичі - 6 чол.; • с.Гуто Мар'ятин - 8 чол.; • с.Гуска - 1 чол.; • Гутовський - 1 чол.; • с.Дуброва - 15 чол.; • с.Звіздаль - 3 чол.; • с.Калинівка - 7 чол.; • с.В.Кліщі - 6 чол.; • с.М.Кліщі - 2 чол.; • с.Кліщі - 6 чол.; • с.Ксаверів - 5 чол.; • с.Колона - 1 чол.; • с.Любарка - 3 чол.; • с.М.Міньки - 4 чол.; • с.Міньки - 1 чол.; • с.Недашки - 6 чол.; • с.Рутвянка - 4 чол.; • с.Рубежівка - 6 чол.; • с.Рудня - 1 чол.; • с.Савлуки - 5 чол.; • с.Хрипля - 1 чол. Всього по 195 стрілковій дивізії - 405 чоловік. (Джерело: ЦАМО. № фонду 58. № опису 818884. № справи 25). (Джерело: ЦАМО. № фонду 58. № опису 18004. № справи 453).
20. Недашківський Іван Дмитрович (в селі Іван Митров), 1925 року народження. В 1942-1943 роках був примусово вивезений з Слободи Вислоцької на роботу до Німеччини. Скоріш за все, після звільнення Червоною Армією, на початку 1945 року, був зачислений до військової частини Червоної Армії.
21. Недашківський Леонід Антонович (в селі Льоня Антошков), 1912 року народження. В Червоній Армії з 1941 року. Воював у складі 2 стрілкового батальйону 625 стрілкового полку 221 стрілкової дивізії. Військове звання - старший лейтенант, посада - заступник по політичній частині командира 2 стрілкового батальйону. В серпні 1943 року зник без вісті. (Джерело: ЦАМО. № фонду 33. № опису 737308. № справи 1).
22. Недашківський Лука Дмитрович (в селі Лукаш ... ), … року народження. Загинув на фронті. (Розповідала: Столяр (Забродська) Ольга Іванівна в селі Люся Івана Ясьовського).
23. Недашківський Михайло Антонович (в селі Михайло Антошков), 25 квітня 1920 року народження. Війну почав з бойової тривоги 22 червня 1941 року. (Розповідала: Столяр (Забродська) Ольга Іванівна в селі Люся Івана Ясьовського). Воював у складі 7 кав.полку. Військове звання - лейтенант. 01.06.1942р. потрапив у полон в районі міста Дорогобуш. З 09.09.1943р. був увязнений у таборі для військополонених - Калварія (5,9.34 V. Offl. Kalvaria zum Stalag XIA verse zt). Мав номер військовополоненого в германському таборі – 5075. (Джерело: ЦАМО. Картотека военнопленных офицеров).
24. Недашківський Петро Антонович (в селі Петро Антошков), 1910 року народження.
25. Недашківський Павло Васильович (в селі Павло Лірник), 1902 року народження. Призваний в РСЧА Базарським РВК Житомирської області. Воював у складі 112 СД (стрілкової дивізії) 13 Армії. Військове звання - рядовий, посада - стрілок. Партійність - б/п. 28.12.1943р. зник без вісті. Згідно архівних документів разом з Недашківським Іваном Григоровичем 28 грудня 1943 року зникли без вісті і його земляки з Базарського району: • Степанчук Василь Миколайович, 1907р.н. з с.М.Кліщі, • Вознюк Василь Данилович, 1903р.н. з с.Мар’ятин. (Джерело: ЦАМО. № фонду 58. № опису 18002. № справи 93). СПРОСТУВАННЯ ЗНИКНЕННЯ БЕЗ ВІСТІ - За період з 10.01.44р. по 20.01.44р. рядовий Недошковський Павло Васильович, який значився зниклим без вісті, в дійсності повернувся в частину і був евакуйований по хворобі в ППГ-506 (польвий пересувний госпіталь). (Джерело: ЦАМО. № фонду 58. № опису 18002. № справи 1498). На початку 1945 року воював у складі 128 Армійського Мінометного Перемишельського Червонопрапорного Ордена Богдана Хмельницького полку. Військове звання - червоноармієць, посада - хімінструктор 4-ї батареї. Наказом від 29.03.1945р. був нагороджений медаллю "ЗА ОТВАГУ" за те, що він в районі Раудтен 09.02.1945р. при відбиванні контратак супротивника замінив пораненого навідника і мінометним вогнем розсіяв і частково знищив до 30 солдатів і офіцерів супротивника. (Джерело: ЦАМО. № фонду 33. № опису 687572. № справи 2113).
26. Пількевич Андрій Андрійович (в селі Андронь), 1894 року народження. До війни, з сім’єю, проживав у м.Києві на Куренівці. Після початку війни він був задіяний на роботах по будівництву оборонних укріплень на підступах до Києва. A з початком оборонних боїв, під Києвом, Пількевич А.А. був зачислений в загін народного ополчення. Скоріше всього в батальйон Петрівського (Печерського) району. З початку серпня його батальйон брав участь у запеклих та кровопролитних боях на ділянці південного сектору оборони Жуляни-Совки-Деміївка-Голосієво. Військову форму їхньому підрозділу не видавали і зброї на всіх не вистачало - одна гвинтівка іноземного зразка на 3-4 ополченця. Тому на перших порах Пількевич А.А., ходив в атаку з палкою в руках. З годом в рукопашному бою він здобув собі німецьку гвинтівку. Згадував, що дуже багато ополченців (цивільних людей) загинуло там за дарма. Як не тяжко було, а свої рубежі ополченці відстояли. Вночі з 18 на 19 вересня військові частини 37-ої армії, переправилися на лівий берег Дніпра і підірвали мости. А батальйони народного ополчення, в цей час, ще знаходились на лінії оборони. Вдень 19 вересня німецькі війська увійшли до Києва. Щоб не потрапити у полон Пількевич А.А. вночі з кількома товаришами пробрався до Дніпра, де в районі села Корчувате вони якось переплили на лівий берег (скоріш всього тримаючись за якусь колоду). Наступного ранку з’ясувалося, що лівий берег вже зайнятий німцями. Згодом Пількевич А.А. пробрався до окупованого Києва, забрав свою сім’ю і повернувся на Батьківщину в село Слобода Вислоцька. (Розповідали: Гринцевич Іван Тимофійович, в селі Іван Томашов; Пількевич Андрій Андрійович, в селі дід Андронь). Другий раз в РСЧА був призваний в листопаді 1943 року Базарським РВК, після звільнення Слободи Вислоцької Червоною армією. В армію Пількевича А.А забрали разом з парою його коней, тому служив їздовим на своїх конях в інженерному підрозділі, будував бліндажі, переправи, … . Мав військове звання - червоноармієць. Партійність - б/п. (Розповідав: Дідківський Володимир Павлович, в селі Володя Люби Шимонової). Воював разом з Гринцевичем Йосипом … (в селі дідом Юзепом). Закінчив війну в Австрії у м.Відні. Нагороджений медаллю "ЗА ПОБЕДУ НАД ГЕРМАНИЕЙ". (Розповідав: Пількевич Андрій Андрійович, в селі дід Андронь).
27. Пількевич Петро Андрійович (в селі Петя Андроньов), 1925 року народження. В червні 1942 року був примусово вивезений з Слободи Вислоцької на роботу до Німеччини. В Німеччині працював різноробочим на електродній фабриці Kjellberg Elektroden & Maschinen GmbH в місті Фінстервальде району Ельба-Ельстер землі Бранденбург. На фабриці остарбайтерів утримували в таборі під охороною. (Джерело: ДАЖО. Фр-5013. сп.1. стр.Ф.К. арк.1). 22 квітня 1945 року Червона армія зайняла місто Фінстервальде. Пількевич П.А. був призваний в ряди Червоної Армії. Першого травня прийняв присягу і був зарахований на посаду орудійного номера полкової артилерійської батареї до 338-го гвардійського стрілецького полку , 117-ї гвардійської Бердичівської стрілецької дивізії, 24-го стрілецького корпусу, 13-ї армії, 1-го Українського фронту. (Джерело: Книжка червоноармійця Пількевича П.П.) В Берлінській операції 338 стрілецький полк зазнав значних людських втрат. Від полкової батареї, до якої Пількевич П.А. був зачислений, після тяжких боїв залишилося з десяток солдатів та офіцерів. (Розповідав: Пількевич Петро Андрійович, в селі Петя Андроньов). Поповнений новобранцями полк, у складі 117-а дивізії, був направлений для участі в Пражській операції, в якій ця дивізія виконувала завдання по звільненню чешських міст Пласи і Пльзень. Для 117-ї дивізії 11 травня 1945 року стало останнім днем війни. (Джерело: Музей бойової слави 117 СД. http://my.berdychiv.in.ua/images/muzey/muz_08.htm). Звістку про капітуляцію Германії Пількевич П.А. зустрів 8 травня під час маршу полку, а наступного дня прийшла звістка про звільнення Праги. (Розповідав: Пількевич Петро Андрійович, в селі Петя Андроньов).
28. Ринкевич Анатолій Паларійович (в селі Толя Таїсин), 1925 року народження.
29. Ринкевич Михайло Васильович (в селі Міша ... ), ... року народження. Війну почав з бойової тривоги 22 червня 1941 року, воєнним льотчиком. (Розповідала: Столяр (Забродська) Ольга Іванівна в селі Люся Івана Ясьовського).
30. Ринкевич Паларій Іванович (в селі Ладь), 1901 року народження. Призваний в РСЧА Базарським РВК Житомирської області. Воював у складі 3 сб. 292 Волжського сп (стрілкового полку) 181 Сталінградської ордена Леніна Червонопрапорної СД (стрілкової дивізії). Військове звання - сержант, посада - командир відділення. Вбитий 28.01.1944р. Похований - північна окраїна с.Малий Стиден, Костопельського району, Рівеньської області. (Джерело: ЦАМО. № фонду 58. № опису 18002. № справи 144).
31. Столяр Микола Пилипович (в селі Столяр), 1927 року народження. Воював у складі 731 ЗАП (зенітно-артилерійського полку). (Розповідала: Столяр (Забродська) Ольга Іванівна в селі Люся Івана Ясьовського).

_{(Списки складені згідно інформації, що була надана: Столяр (Забродською) Ольгою Іванівою в селі Люсею Івана Ясьовського; Широких (Дідківською) Ганною Іванівною, в селі Ганькою Мар’ї Тодорчиної; Пількевич (Голуб) Марією Василівною, в селі Марусею Голубовою.)}

Слобожани, які були примусово вивезені на роботи до Німеччини

На весні 1942 року німецька окупаційна влада почала вивозити молодих людей з Слободи Вислоцької на роботу до Німеччини. Згідно архівних документів окупантами було вигнано на каторжні роботи 34 слобожанина.¹ На даний час відомі прізвища тільки 26 з них, це:

1. Гринцевич Марія Олексіївна (в селі Маня Текліна), 19... року народження. Працювала ...
2. Гринцевич Ніна Олексіївна (в селі Ніна Текліна), 19... року народження. Працювала ...
3. Гринцевич Надія Захарівна (в селі Надя Захарцьова), 1919 року народження. Працювала ...
4. Гринцевич Олександр Іванович (в селі Сашко Мельничин), 1925 року народження. Працював ... Помер в неволі.
5. Дідківський Йосип Данилович (в селі Юзік), 1924 року народження. Працював на фабриці ...
6. Забродський Давид Іванович (в селі Давид (Ясьовський), 1995 року народження. В Німеччину його забрали замість сина Василя, який втік ... по дорозі до залізничної станції Вільча. Працював у хазяїна ...
7. Забродська Зоя Василівна (в селі Зоя Онисина), 1925 року народження. Працювала ...
8. Забродська Катерина Іванівна (в селі Катя Іванишина), 1919 року народження. Працювала ...
9. Забродська Ольга Іванівна (в селі Олька Іванишина), 1924 року народження. Працювала на фабриці ...
10. Забродська Лідія Антонівна (в селі Ліда Антосішина), 1924 року народження. Працювала у хазяїна ...
11. Забродський Петро Іванович (в селі Петро Ясьовський), 1901 року народження. Працював ...
12. Забродський Ростислав Григорович (в селі Ростя Григоришин), 1924 року народження. З червня 1942 року по квітень 1945 року працював різноробочим на електродній фабриці Kjellberg Elektroden & Maschinen GmbH в місті Фінстервальде району Ельба-Ельстер землі Бранденбург. На фабриці остарбайтерів утримували в таборі під охороною. 22 квітня 1945 року Червона армія зайняла місто Фінстервальде. Забродський Р.Г. був призваний в ряди Червоної армії. В перших числах травня прийняв присягу і був зарахований для проходження служби до військової частини.
13. Забродська Софія Андріївна (в селі Соня Андрієва), 1925 року народження. Працювала у хазяїна ...
14. Зіневич Василь Костянтинович (в селі Вася Костючок), 1923року народження. З червня 1942 року працював різноробочим на електродній фабриці Kjellberg Elektroden & Maschinen GmbH в місті Фінстервальде району Ельба-Ельстер землі Бранденбург. На фабриці остарбайтерів утримували в таборі під охороною. (Розповідала: Дідківська Ганна Іванівна в селі Ганька Мар’ї Тодорчиної).
15. Зіневич Ілля Степанович (в селі Ілько (Мопсіков), 1919 року народження. З червня 1942 року працював різноробочим на електродній фабриці Kjellberg Elektroden & Maschinen GmbH в місті Фінстервальде (Finsterwalde) району Ельба-Ельстер землі Бранденбург. На фабриці остарбайтерів утримували в таборі під охороною. Вмер на фабриці від туберкульозу. (Розповідала: Широких (Дідківська) Ганна Іванівна в селі Ганька Мар’ї Тодорчиної).
16. Зіневич ( …………………) Ліза Антонівна (в селі Ліза Якубцьова), 19 ... року народження. Поїхала замість своєї доньки Марусі. Працювала у хазяїна ...
17. Зіневич Микола Іванович (в селі Коля Безмен), 1924 року народження. З червня 1942 року працював різноробочим на електродній фабриці Kjellberg Elektroden & Maschinen GmbH в місті Фінстервальде (Finsterwalde) району Ельба-Ельстер землі Бранденбург. На фабриці остарбайтерів утримували в таборі під охороною. Весною 1943 року він втік з фабрики і влітку вже був в Слободі Вислоцькій. (Розповідала: Широких (Дідківська) Ганна Іванівна в селі Ганька Мар’ї Тодорчиної).
18. Івашкевич Анастасія Миколаївна (в селі Настя Миколайовська), 1919 року народження. Працювала на фабриці ...
19. Івашкевич Ніна Степанівна (в селі Ніна Лександрова), 1924 року народження. Працювала на фабриці ...
20. Майстренко Володимир ... (в селі Майстренко), 1924 року народження. Працював ...
21. Мельник Ганна Захарівна (в селі Ганька Юстинчина), 1926 року народження. Працювала на фабриці ...
22. Недашківська Валентина Антонівна (в селі Валька Антошкова), 1923 року народження. Працювала у хазяїна ...
23. Недашківський Іван Дмитрович (в селі Іван Митров), 1925 року народження. Працював на фабриці ...
24. Непомнюща Марія Іванівна (в селі Мар’яна Непомнюща), 1900 року народження. Поїхала замість своєї доньки Люби. Працювала у хазяїна ...
25. Пількевич Петро Андрійович (в селі Петя Андроньов), 1925 року народження. З червня 1942 року по квітень 1945 року працював різноробочим на електродній фабриці Kjellberg Elektroden & Maschinen GmbH в місті Фінстервальде (Finsterwalde) району Ельба-Ельстер землі Бранденбург.² На фабриці остарбайтерів утримували в таборі під охороною. 22 квітня 1945 року Червона армія зайняла місто Фінстервальде. Пількевич П.А. був призваний в ряди Червоної армії. Першого травня прийняв присягу і був зарахований на посаду орудійного номера полкової артилерійської батареї до 338-го гвардійського стрілецького полку, 117-ї гвардійської Бердичівської стрілецької дивізії, 24-го стрілецького корпусу, 13-ї армії, 1-го Українського фронту.
26. Чорна Олександра Савівна (в селі Шура), 1922 року народження. Працювала ...

_{(Списки складені згідно розповідей: Столяр (Забродської) Ольги Іванівни в селі Люсі Івана Ясьовського; Широких (Дідківської) Ганни Іванівни, в селі Ганьки Мар’ї Тодорчиної; Пількевич (Голуб) Марії Василівни, в селі Марусі Голубової).}

___________________________________________________________

→ ¹ _{ДАЖО. Фр. 426, оп. 9, спр. 46а, арк.33.} → ² _{ДАЖО. Фр. 2643, оп. 1, спр. 24, арк.17зв.}

Вчителі - вихідці з Слободи Вислоцької

1. Вербицька Галина Кирилівна (в селі ... ), 1932 року народження. Закінчила ... , працювала ...
2. Вербицька Марія Кирилівна (в селі ... ), 1935 року народження. Закінчила ... , працювала ...
3. Гринцевич Галина Василівна (в селі Галя Михелікова), 1935 року народження. Закінчила ... , до ... працювала в школі села Недашки вчителем німецької мови. ... в Чернігівську область.
4. Гринцевич (Забродська) Ольга Григорівна (в селі Олька Григоришина), 1930 року народження. Закінчила ... , працювала ...
5. Гринцевич Степан ... (в селі ... ), ... року народження. Закінчив ... , працював ...
6. Гуменюк (Пржегарлинська) Клавдія Миколаївна (в селі ... ), 1935 року народження. Закінчила ... , працювала ...
7. Дерманська (Пржегарлинська) Світлана Михайлівна (в селі ... ), 1936 року народження. В ... році закінчила факультет математики Житомирського педінституту. ... 40 років працювала вчителем математики. Останнє місце роботи Недашківська середня школа.
8. Дідківська Ніна Леонідівна (в селі ... ), 1941 року народження. Закінчила ... , працювала ...
9. Забродська Валентина Василівна (в селі Валя Марціновська), 1935 року народження. Закінчила ... , працювала ...
10. Забродський Григорій Іванович (в селі Ригор Ясьовський), ... року народження. Закінчив ... . До війни працював учителем в селі Малінка, де під школу була пристосована одна хата. В малінській школі навчання велося російською мовою. Після війни працював учителем ... . в семирічній школі села Калинівка. В ... році був переведений в школу села Слобода, де працював до 1952 року. В жовтні 1952 року він пішов на уроки, але в школі погано себе відчув. Завідуюча слобідської школи - Єва Савівна відправила його додому, він дійшов до хати, ліг на ліжко і помер. Лікарі поставили діагноз - інфаркт. (Розповідала: Столяр (Забродська) Ольга Іванівна в селі Люся Івана Ясьовського).
11. Забродська Лідія Іванівна (в селі ... ), ... року народження. Закінчила ... , працювала ...
12. Забродська Марія Павлівна (в селі Маша Базильовська), 1928 року народження. Закінчила ... , працювала ...
13. Забродський Михайло Васильвич (в селі Міша Васильков), 1937 року народження. Закінчив ... , працював ...
14. Забродський Олексій Васильович (в селі Лексій Базильовський), 1889 року народження. Освіта середня. Працював учителем у школі села Базар, інструктором-методистом райвно (районного відділу народної освіти) Базарського району.(Розповідала: Столяр (Забродська) Ольга Іванівна в селі Люся Івана Ясьовського). Проживав у с.Базар. 19 грудня 1937 року був заарештований та обвинувачений за ст.54-10 (антирадянська пропаганда і агітація) КК УРСР. За постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 11 січня 1938р. розстріляний 20 січня 1938р. у м.Житомир. Реабілітований у 1989р.¹
15. Забродська Ольга Василівна (в селі Олька Онисина), 1926 року народження. Закінчила ... , працювала ...
16. Забродський Павло Степанович (в селі ... ), ... року народження. Закінчив ... , працював ..
17. Забродський Ростислав Григорович (в селі Ростя Григоришин), 1924 року народження. Педагогічну діяльність почав в 194 ... році учителем ... в школі села Ксаверів, маючи диплом Київського інституту народного господарства. З 1950 року Ростислав Григорович працював заступником завідуючого районного відділу народної освіти (Райвно) Базарського району. В 1954 році закінчив ... факультет Бердичівського педагогічного інституту. А згодом був призначений директором калинівської школи, де викладав ще предмет географії. В 1960 році Ростислав Григорович поступив на заочну форму навчання в Київський державний університет імені Тараса Шевченка на географічний факультет і в 1965 році закінчив його. Загинув у 1966 році. (Розповідав: Забродський Анатолій Ростиславович, в селі Толя Мадеричин).
18. Зіневич Віра Дем’янівна (в селі Вера Демінюкова), 1924 року народження. Закінчила ... , працювала ...
19. Зіневич Марія Дем’янівна (в селі Маша Демінюкова), ... року народження. Закінчила ... , працювала ...
20. Зіневич Людмила Семенівна (в селі Люда Шимонова), 1924 року народження. В 196…році закінчила факультет ... Житомирського педагогічного інституту імені І.Я.Франка. Працювала учителем української мови та літератури в школах села Рутвянка Малинського району, села Скоморохи Житомирського району та в школі № ... міста Житомир (район Крошна). (Розповідав: Дідківський Володимир Павлович, в селі Володя Люби Шимонової).
21. Зіневич Любов Семенівна (в селі Люба Шимонова), 1924 року народження. Вчилася заочно, спочатку на природничому факультеті Ніжинського державного педагогічного інституту ім.М.Гоголя, а потім на природничо-географічному факультеті Уманського державного педагогічного інституту, який закінчила в 196... році (на початку 60-х років). Працювала в середній школі села Недашки учителем біології, природознавства, трудового навчання до 19 ... року. (Розповідав: Дідківський Володимир Павлович, в селі Володя Люби Шимонової).
22. Івашкевич Анастасія Миколаївна (в селі Анастасія Миколаївна (Настя Миколайчикова), 1919 року народження. Закінчила ... працювала вчителькою ... в школі села Великі Кліщі. В 1959 році була переведена в школу села Слобода. А в 1970 році школу села Слобода закривають в зв’язку з тим, що село стало не перспективним - молодь виїжджала з села, жителів меншало, діти не народжувалися. Останню учительку слобідської школи Івашкевич Анастасію Миколаївну переводять в школу села Калинівка, де вона пропрацювала до 19 ... року. (Розповідала: Столяр (Забродська) Ольга Іванівна в селі Люся Івана Ясьовського).
23. Кулаківська Валентина Трохимівна (в селі Валя Трохимова), 1923 року народження. Закінчила ... , працювала ...
24. Недашківська Валентина Антонівна (в селі Валька Антошкова), 1923 року народження.Закінчила .. , працювала ..
25. Недашківський Іван Дмитрович (в селі Іван Митров), 1925 року народження. Закінчив ... , працював ...
26. Недашківська Лідія Дмитрівна (в селі Ліда Митрова), 1928 року народження. Закінчила ... , працювала ...
27. Попруженко Іван Сергійович (в селі Попруженко), 1913 року народження. Освіта середня. В другій половині 30-х років працював учителем у школі села с.Буда-Вороб’ївська.²
28. Ринкевич Ніна Іванівна (в селі Ніна Янчикова), 1936 року народження. Закінчила ... , працювала ...
29. Столяр (Забродська) Ольга Іванівна (в селі Ольга Іванівна (Люся Івана Ясьовського), 1930 року народження. Закінчила ... З 1952 року працювала учителем в школі села Слобода. В 1965 році в зв’язку з скороченням кількості учнів в слобідській школі учительку Ольгу Іванівну, яка пропрацювала в слобідській школі 13 років, переводять в Калинівську восьмирічну школу, де вона пропрацювала до 1992 року, - до виселення жителів села в зв’язку з Чорнобильською трагедією. (Розповідала: Столяр (Забродська) Ольга Іванівна в селі Люся Івана Ясьовського).
30. Янківська Віра Василівна (в селі Віра Янковська), 1928. року народження. Закінчила ... , працювала ...
31. Янківська Надія Василівна (в селі Надя Янковська), 1931 року народження. Закінчила ... , працювала ...

_{(Списки надані: Столяр (Забродською) Ольгою Іванівною в селі Люсею Івана Ясьовськогої).}

___________________________________________________________

→ ¹ _{Реабілітовані історією. Житомирська обл. Кн.3. Житомир. "Полісся". 2010р. С.208} → ² _{Реабілітовані історією. Житомирська обл. Кн.5. Житомир. "Полісся". 2011р. С.544.}

Цікава інформація, щодо вихідців з Слободи Вислоцької

9 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Слободу Пелчинську проходила кінна сотня Подільської групи (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

Посилання

• Слобода-нежил
• Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.