Вільча (Поліський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Вільча
Вулиця в смт Вільча
Вулиця в смт Вільча
Вільча
Розташування міста Вільча
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Поліський район
Рада до 1996 року — центр однойменної селищної ради
Код КОАТУУ:
Основні дані
Засноване бл. 1926
Площа  км²
Населення 3 особи
Поштовий індекс 07011
Телефонний код +380 4592
Географічні координати 51°21′35″ пн. ш. 29°25′53″ сх. д. / 51.35972° пн. ш. 29.43139° сх. д. / 51.35972; 29.43139Координати: 51°21′35″ пн. ш. 29°25′53″ сх. д. / 51.35972° пн. ш. 29.43139° сх. д. / 51.35972; 29.43139
Висота над рівнем моря 151 м
Водойма р. Бережесть
Відстань
Найближча залізнична станція: Вільча
До райцентру:
 - автошляхами: 15 км
До обл. центру:
 - фізична: 130 км
 - залізницею: 240 км
 - автошляхами: 157 км
Селищна влада
Карта
Вільча. Карта розташування: Україна
Вільча
Вільча
Вільча. Карта розташування: Київська область
Вільча
Вільча

Commons-logo.svg Вільча у Вікісховищі

Ві́льча  — селище міського типу, все населення якого було виселено внаслідок аварії на ЧАЕС. Розташоване в Поліському районі Київської області, неподалік від кордону з Білоруссю за 157 км від Києва та 35км від Чорнобильської АЕС.

Опис[ред.ред. код]

Наприкінці XIX століття виникло с. Олексіївка (пізніше існувало як частина Вільчі). У перші десятиліття 20 ст. виникло село Становище. Сучасна назва, ймовірно, з кінця 1920-х років. До 1920-х років територія сучасної Вільчі входила до складу Христинівської волості Овруцького повіту Волинської губернії[джерело?]. У 1970-80-і роки до селища увійшло згадуване село Становище (нині це окремо розташована частина селища на північний захід від основної території) [джерело?]. Тут проживало близько 3 тис. осіб (1981 р. — 2,2 тис. жителів).

Працювали середня та початкова школи, 2 клуби, 3 бібліотеки та лікарня. Промисловість була представлена асфальтобетонним, деревообробним, лісопильним заводами (останній працює дотепер).

Після аварії, протягом 1993-96 років більшість жителів села переселилися до Харківської області, де заснували населений пункт з такою ж назвою — Вільча, а саме селище у 1999 році офіційно знято з обліку. До 1996 року було центром однойменної селищної ради, з 1996 по 1999 роки підпорядковувалося Поліській селищній раді. Невелика частина мешканців продовжує проживати у селищі.

Зараз через село проходить автодорога на Мозир та діє міждержавний пункт пропуску Вільча — Олександрівка.

Промисловість[ред.ред. код]

У селі знаходиться нелегальний цех із виробництва дерев'яних палетів для опалення. Він належить дружині заступника керівника Нацполіції України Ігоря Купранця. Компанія «Енівей» не має дозволу на діяльність у Чорнобильській зоні, проте цех діє на території села з 2014 року[1][2].

Джерела[ред.ред. код]

  • Українська Радянська Енциклопедія. К.,Головна редакція УРЕ, 1979 — т.2.

Посилання[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]