Великі Кліщі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
human-geographic territorial entity[d]
Великі Кліщі


Координати 51°04′ пн. ш. 29°10′ сх. д. / 51.067° пн. ш. 29.167° сх. д. / 51.067; 29.167Координати: 51°04′ пн. ш. 29°10′ сх. д. / 51.067° пн. ш. 29.167° сх. д. / 51.067; 29.167

Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Часовий пояс UTC+2
OSM пошук у Nominatim
Великі Кліщі. Карта розташування: Україна
Великі Кліщі
Великі Кліщі
Великі Кліщі (Україна)

Великі Кліщі — колишнє село в Українському Поліссі. Знаходилося в Народицькому районі Житомирської області, за 23 км від райцентру.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Атлас «Землі Руські» Речі Посполитої періоду ХVІ-ХVІІ століть.
Військово-топографічна мапа західної частини Російської імперії (3 версти в дюймі, надр.1867 р.)
  • кінець ХVІІ століття — перша відома письмова згадка про це поселення.[1]
  • ХVІ-ХVІІ століття — це поселення позначене в атласі «Землі Руські» Речі Посполитої періоду ХVІ-ХVІІ століть, як невеличке поселення, хутір, фільварок з назвою — «W: Kleszcze» (польськ.).[2]
  • 1846—1863 роки — на північній околиці дєрєвни «Большие Клещи» стояв панський фільварок, а за 1,5-2 кілометри на північ від дєрєвни — поташна буда.[3]
  • 1859 рік — «Клещи» — дєрєвня поміщицька. Перебуває в межах Овручського повіту (уѣзда) Волинської губернії. Відноситься до 1 стану. Знаходиться при річці ………. , на відстані від повітового міста 40 верст, від стану — 15 верст.
                         Має 53 двори, де проживає: 
                         - чоловіків - 208, 
                         - жінок - 220, 
                         - всього жителів - 428.[4]
  • 1860 рік — «деревня Клещи» знаходиться при струмку «Вершница», крім того має сім колодців. Православна громада дєрєвни приписана до Приображенського Народичського приходу.
                         Число прихожан: 
                         - чоловічої статі - 168, 
                         - жіночої статі - 214, 
                         - всього - 382 прихожани. 
                         Всі прихожани племені древлян, належать до: 
                         - відомства поміщицького: чоловічої статі - 168, жіночої статі - 204; 
                         - відомства військового: чоловічої статі - 0, жіночої статі - 10.[5]
  • 1866 рік — «Клещи» — дєревня приватного володіння. Знаходиться на відстані від повітового міста — 40 верст, від стану — 15 верст.
                         Має 60 дворів, де проживає: 
                         - чоловіків - 264, 
                         - жінок - 265, 
                         - всього жителів - 529. 
                         Зокрема: 
                         - православних: чоловіків - 240, жінок - 242; 
                         - римо-католиків: чоловіків - 16, жінок - 11; 
                         - євреїв: чоловіків - 8, жінок - 12.[6]
  • 1885 рік — «Великіе Клещи» — дєрєвня колишня власницька Базарської волості Овручського повіту (уѣзда) Волинської губернії. В дєрєвне стоїть заїжджий двір.
                         Має 57 дворів, де проживає 580 жителів.[7] 
  • 1888 рік — дєрєвня «Клещи» відноситься до приходу православної церкви Покрова Пр. Богородиці містечка «Базаръ».[8]
  • В кінці ХІХ ст. у Великих Кліщах побудована дерев'яна церква Святого Миколи. Великі Кліщі отримали статус села. Село до революції 1917 року чітко відрізнялося від дєрєвні тим, що у селі обов'язково була церква — село таким чином було центром сільського приходу, об'єднуючого декілька довколишніх дєрєвєнь.
  • 1906 рік — село «Большіе-Клещи» перебуває в межах Базарської волості відноситься до 1 стану. Поштова адреса — «г. Овручъ».
                         Має 147 дворів, де проживають 1055 жителів чоловічої та жіночої статі.[9] 
  • на 1 грудня 1910 року село «Большіе-Клещи» в межах Овручського повіту (уѣзда) Базарської волості. Найближчі станції: залізнична — «Малинъ» — 38 верст; поштова — «Базаръ» — 8 верст; телеграфна — «Малинъ» — 35 верст.
                         Має 193 двори, де проживає 1232 жителі чоловічої та жіночої статі.[10]
  • січень 1918 рік — в с. Великі Кліщі встановлено Радянську владу.[1]
  • 1919 рік — заснована сільська партійна комуністична організація.[1]
  • 9 листопада 1921 рік — під час Листопадового рейду через Великі Кліщі проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.[11]
  • 1924 рік — в селі виник перший осередок комсомольської організації.[1]
  • березень 1930 рік — згідно рішення позачергового засідання президії Базарського райвиконкому про розкуркулення та виселення куркулів від 13 березня 1930 року по Великокліщівській сільраді розкуркулено та виселено за межі Базарського району: Аврамчука Кондрата Степановича, Воробей Хведора Васильовича, Воробей Якова Васильовича, Воробей Герасима Романовича, Аврамчука Романа Антоновича, Долюк Хведора Степановича.[12]
  • 1937 рік — був репресований священик церкви Святого Миколая села Великі Кліщі Сіомук Микола Іванович, (нар.1888), с. Торговище Мацеївської волості Ковельського повіту Волинської губернії. Українець, освіта середня, священик. Проживав у с. Великі Кліщі Базарського району Житомирської області. Заарештований 23 жовтня 1937 року. Обвинувачувався за ст.54-10 КК УРСР. За постановою трійки при УНКВС по Житомирській області від 11 листопада 1937 р. ув'язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований у 1989 р.[13]
  • 1941 рік — село Великі Кліщі перебуває в межах Базарського району.
                         Має 201 двір, де проживає 848 мешканців. 
                         З них:
                         - чоловічої статі - 359,
                         - жіночої статі - 489.[14]
  • 22 cерпня 1941 рік — село Великі Кліщі окуповане нацистами.[15]
  • 1941-1943 роки — під час окупації села Великі Кліщі:
                         - вигнано на каторжні роботи в Німеччину - 92 чоловіка,
                         - закатовано та розстріляно - 2 чоловіка,
                         - спалено та зруйновано - 3 будівлі колгоспу.[15]
  • Відселене село Великі Кліщі. Братська могила радянських воїнів
    Відселене село Великі Кліщі. Братська могила радянських воїнів
    15 листопада 1943 рік — Червоною армією вигнано нацистських окупантів із села Великі Кліщі.[15]
  • 1941-1945 роки — У бойових діях в роки Другої світової війни брали участь 164 чоловіка, з них 150 нагороджені орденами і медалями; А. Г. Антоненко — кавалер трьох орденів Слави (помер 1966 року).[1]
  • 1972 рік — с. Великі Кліщі перебуває в межах Народицького району. Великокліщівській сільській раді підпорядковане село Поліське. На території Великих Кліщів розташована центральна садиба колгоспу «Шлях Леніна», за яким закріплено 3102 га земельних угідь, з них 1604 га орної землі та 415 га лісу. За успіхи у колгоспному виробництві орденами й медалями нагороджено 56 чоловік, у тому числі голову колгоспу О. Д. Підручного — орденом Трудового Червоного Прапора. У селі є середня школа, де 17 вчителів навчають 168 учнів, клуб на 210 місць, сільська і шкільна бібліотеки, що налічують 15 тис. книжок, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку. Партійна організація налічує 28 комуністів, дві комсомольські (колгоспна і шкільна) об'єднують 68 комсомольців. В центрі Великих Кліщів споруджено пам'ятник загиблим односельцям і визволителям села від нацистських окупантів. с.Великі Кліщі
                         має 261 двір, де проживає 786 осіб. [1]
  • 1981 рік — Село Великі Кліщі було центром однойменної сільради, діяла школа, працювала бібліотека, клуб, фельдшерсько-акушерський пункт та відділення зв'язку. Населення Великих Кліщів
                         становило 850 осіб.
  • 1990 рік — село Великі Кліщі виселено через радіоактивне забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Зняте з обліку 28 грудня 1990 року Житомирською обласною радою.[16]
  • 2013 рік — померла остання жителька с. Великі Кліщі 84-річна Анастасія Петрівна Аврамчук, що мешкала самотньо у селі після того, як усіх відселили у 1986 році. У селі збереглася дерев'яна церква (наразі не діюча).

Люди[ред. | ред. код]

В селі народився Єсипчук Костянтин Юхимович (19352009) — український геолог, доктор геолого-мінералогічних наук (1988).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С.454.
  2. Атлас «Землі Руські» Речі Посполитої періоду ХVІ-ХVІІ століть з історичного атласу Речі Посполитої / Під ред. О. Яблонського. — Варшава-Відень: Краківська академія наук, 1899–1904. — С.8.
  3. Военно-топографическая карта западной части Российской империи / Под ред. Ф. Ф. Шуберта. — С.-Петербург: Военно-топографическое депо, 1867. — С.21-7.
  4. Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859г. — 1859. — 808 л.. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4). Место хранения оригинала: РГИА. Ф. 1290. Оп. 4. Д. 89. С. 236.
  5. Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859г. — 1859. — 808 л.. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4). Место хранения оригинала: РГИА. Ф. 1290. Оп. 4. Д. 89. С. 380.
  6. Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859г. — 1859. — 808 л.. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4). Место хранения оригинала: РГИА. Ф.1290. Оп.4. Д.89. С.283.
  7. Волости и важнѣйшія селенія Европ.Россіи. Вып.3. Губерніи малороссійскія и югозападнія. - Санктпетербургъ: 1885р. С.229.
  8. Н. И. Теодоровичъ. Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской Епархіи. — Почаевъ: 1888 г. Томъ 1. С.318.
  9. Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип., 1906. — С.161.
  10. Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип., 1911. — С.30-31.
  11. Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
  12. http://zt-rada.gov.ua/pages/p324
  13. Реабілітовані історією. Житомирська область. Кн.6 / Гол.редколегії П. Т. Тронько. — Житомир: Полісся, 2013. — С. 308.
  14. М. Лутай. Базар, Базарський район, Малі Міньки в історії Другого Зимового походу УНР // Шляхами творення української державності: за матеріалами регіон. наук.-практ. конф. «Боротьба українського народу за державну незалежність в 1917–1921 роках (до 85-річчя Другого Зимового походу)» / Житомирська обласна державна адміністрація. — Житомир: [б. в.], 2006. — С. 156–163.
  15. а б в ДАЖО — Фр.426 — оп.9 — спр.46а. — арк.27.
  16. Рішення Житомирської обласної ради 28.12.1990 // Відомості Верховної Ради України. — 12.02.1991. — № 7 — С.175.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Історія міст і сіл УРСР. Житомирська область. Київ, ГР УРЕ, 1973.
  • Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.

Посилання[ред. | ред. код]