Малинка (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Малинка
Країна Україна Україна
Область Житомирська
Район/міськрада Народицький
Рада Переїздівська сільська рада
Основні дані
Існувало до 1991
Географічні дані
Місцева влада

Малинка — колишнє село в Українському Поліссі. Знаходилося в Народицькому районі Житомирської області.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Військово-топографічна мапа західної частини Російської імперії (3 версти в дюймі, надр.1867 р.)
  • 1846-63 роки - вперше "Слоб.Малинка" позначена на "Військово-топографічній мапі західної частини Російської імперії" (мапа Ф.Ф.Шуберта - 3 версти в дюймі), що була складена в 1846-63 роках, а надрукована в 1867 році.[1]
  • у слободі Малинка Овруцького повіту проживали росіяни, вихідці з європейської півночі Росії, з так званого Помор’я, по віросповіданню належали до старообрядців-безпопівців, або, як вони кажуть, до Древлеправославної поморської церкви. За соціальним станом відносились до міщан, були приписані до Овруцької, Народицької, Житомирської та Радомишльської міщанських громад.[2]
  • 1859 рік - "Малинка" - слобода поєзуїтська. Перебуває в межах Овручського повіту (уѣзда) Волинської губернії. Відноситься до 1 стану. Знаходиться в урочищі Толоконь, на відстані від повітового міста - 52 версти, від стану - 28 верст.
                        Має 12 дворів де проживає: 
                        - чоловіків - 32, 
                        - жінок - 33, 
                        - всього жителів - 65.[3]
  • 1866 рік - "Малинка" - слобода приватного володіння. Знаходиться на відстані від повітового міста - 60 верст, від стану - 35 верст.
                        Має 12 дворів де проживає: 
                        - чоловіків - 54, 
                        - жінок - 56, 
                        - всього жителів - 110. 
                        По віросповіданню - старообрядці.[4]
  • 1893 рік - в Малинці нараховується:
                         - 24 родини і 97 осіб чоловічої статі.[5] 
  • 1906 рік - слобода "Малинка" перебуває в межах Ново-Вробївської волості. Відноситься до 1 стану. Поштова адреса – "ст.Малинъ".
                        Має 51 двір, де проживають 268 жителів чоловічої та жіночої статі. [6]
  • на 1 грудня 1910 року слобода "Малинка" перебуває в межах Овручського повіту (уѣзда) Ново-Вороб’ївської волості. Найближчі станції: залізнична - "Малинъ" - 33 верст; поштова - "Ксаверовъ" - 5 верст; телеграфна - "Малинъ" - 33 верст.
                        Має 51 двір, де проживає 235 жителів чоловічої та жіночої статі.[7] 
  • 1913 рік - в "сл.Малинка" найбільші землевласники володіли землями[8]:
                        - "Андрияшинъ Влдм."  мав 147 д. землі;
                        - "Андрияшинъ Серг." - 147 д. 
  • 1923 рік - село Малинка підпорядковане Недашківській сільській раді.[9]
  • 13.07.1927 рік - Віслоцькій сільській раді підпорядковані с.Малинка Недашківської сільської ради[10] та х. Меленівці[11] чи х. Маленівці Калинівської сільської ради.[12]
  • 1933 рік - в селі Малінка, що входило до складу Вислоцької сільради, за даними сільради, помер від голоду 41 чоловік

(в Книзі пам'яті зазначено 44 померлих, але троє з них виявились мешканцями Слободи Вислоцької).[13]

  • 1941 рік - село Малинка перебуває в межах Базарського району.
                        Має 38 дворів в яких проживає 
                        - 181 мешканець, 
                        з них 
                        - чоловічої статі - 64 
                        - жіночої статі - 87.[14]
  • 22 cерпня 1941 рік - село Малинка окуповане фашистськими окупантами.[15]
  • 1942-1943 роки - під час окупації села Малинка: - вигнано на каторжні роботи в Німеччину - 8 чоловік.[15]
  • 12 листопада 1943 року - село Малинка визволене Червоною Армією.[15]
  • 11.08.1954 рік - Слобідська сільська рада (сільрада сел Слобода і Малинка) була об'єднана з Калинівською сільською радою з підпорядкуванням сел Слобода та Малінка Калинівській сільській раді.[16]
  • 1981 рік - населення Малинки становило 30 осіб. Підпорядковувалось Калинівській сільській раді.
  • 1990 рік - село Малинка виселено через радіоактивне забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Зняте з обліку 21 червня 1991 року Житомирською обласною радою.[17]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Военно-топографическая карта западной части Российской империи / Под ред. Ф. Ф. Шуберта. — С.-Петербург: Военно-топографическое депо, 1867. — С. ХХІ-7.
  2. Таранець С.В. Розселення та соціально-економічне становище старообрядців Волині в XIX- на початку XXст. [Текст] / С.В.Таранець // Україн. історич. журнал : Науковий журнал. - 2008/1. - N 3. - С.75. С.78.
  3. Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859г. — 1859. — 808 л.. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4). Место хранения оригинала: РГИА. Ф.1290. Оп.4. Д.89. С.238.
  4. Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859г. — 1859. — 808 л.. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4). Место хранения оригинала: РГИА. Ф.1290. Оп.4. Д.89. С.283.
  5. Таранець С.В. Розселення та соціально-економічне становище старообрядців Волині в XIX- на початку XXст. [Текст] / С.В.Таранець // Україн. історич. журнал : Науковий журнал. - 2008/1. - N 3. - С.82.
  6. Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип., 1906. — С.168.
  7. Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип., 1911. — С.236-237.
  8. Юго-Западный край // Справочная и адресная книга по Киевской, Подольской и Волынской губерниям. Составлена Юго-Западным отделением Российской Экспертной Палаты под общим наблюдением профессора М.В. Довнарь-Запольскаго, издание 1-е Т-ва Л.М. Фиш и П.Е. Волосов, 1913 г. - С.839.
  9. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795–2006 роки / Гол.редколегії І. О. Рафальський. — Житомир: Волинь, 2007. — С.354.
  10. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795–2006 роки / Гол.редколегії І. О. Рафальський. — Житомир: Волинь, 2007. — С. 95. С. 140.
  11. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795–2006 роки / Гол.редколегії І. О. Рафальський. — Житомир: Волинь, 2007. — С. 151.
  12. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795–2006 роки / Гол.редколегії І. О. Рафальський. — Житомир: Волинь, 2007. — С. 176.
  13. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Житомирська область / Гол.редколегії М. А. Черненко. — Житомир: Полiсся, 2008. — С. 539-540.
  14. М. Лутай. Базар, Базарський район, Малі Міньки в історії Другого Зимового походу УНР // Шляхами творення української державності: за матеріалами регіон. наук.-практ. конф. «Боротьба українського народу за державну незалежність в 1917–1921 роках (до 85-річчя Другого Зимового походу)» / Житомирська обласна державна адміністрація. — Житомир: [б. в.], 2006. — С. 156–163.
  15. а б в ДАЖО - Фр.426 - оп.9 - спр.46а. - арк.29.
  16. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795–2006 роки / Гол.редколегії І. О. Рафальський. — Житомир: Волинь, 2007. — С. 140. С. 151.
  17. Рішення Житомирської обласної ради 21.06.1991 // Відомості Верховної Ради України. — 01.08.1991. — № 30 — С.843.

Посилання[ред. | ред. код]