Купувате

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Куповате
Пам'ятник полеглим у Другій Світовій Війні
Пам'ятник полеглим у Другій Світовій Війні
Пам'ятник полеглим у Другій Світовій Війні
Країна Україна Україна
Область Київська
Район/міськрада Іванківський
Основні дані
Засноване до 1864 року
Населення 9 самоселів
Існувало до 1999 рік
Географічні дані
Географічні координати 51°09′25″ пн. ш. 30°21′41″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
112 м
Відстань до залізничної станції 33 км
Карта
Куповате. Карта розташування: Земля
Куповате
Куповате
Куповате. Карта розташування: Київська область
Куповате
Куповате
Мапа
Мапа

CMNS: Купувате у Вікісховищі

Куповате або Купувате — офіційно нежитлове після аварії на Чорнобильській АЕС село в Іванківському районі Київської області. Розташоване за 16 км від колишнього райцентру та за 30 км від ЧАЕС. Нині у селі проживає 9 самоселів.

Історія[ред. | ред. код]

Час виникнення села не встановлений.

1864 року у селі проживало 220 мешканців, а 1887 — вже 330 мешканців.

1900 року у власницькому селі було 67 дворів та мешкало 412 мешканців, діяла школа грамоти. Працювали 3 вітряки. Село підпорядковувалося Чорнобильській волості.

За даними «Історії міст і сіл УРСР», «Купувате — село, центр сільської Ради, розташоване за 16 км від районного центру і за 33 км від залізничної станції Янів. Населення — 506 чоловік. Сільській Раді підпорядковані населені пункти Городище та Оташів. Колгосп ім. XX з'їзду КПРС має 659 га сільськогосподарських угідь, з них 408 га орної землі. За самовіддану працю 5 колгоспників нагороджено орденами й медалями СРСР. У селі є початкова школа, клуб, бібліотека. За мужність, виявлену в боях з ворогом у роки Великої Вітчизняної війни, 112 жителів відзначено урядовими нагородами. Біля села Оташева знайдено залишки поселень доби неоліту та бронзи.» (дані 1971 року).

Напередодні аварії на ЧАЕС у селі мешкало 324 мешканці.

Село було офіційно зняте з обліку 1999 року.

Впродовж 1986–2001 років у селі діяло експериментальне сільгосппідприємство, що розробляло та запроваджувало методи реабілітації заражених земель.

Населення[ред. | ред. код]

  • 1864 рік — 220 мешканців
  • 1887 рік — 330 мешканців
  • 1900 рік — 412 мешканців
  • 1971 рік — 506 мешканців
  • 1986 рік — 324 мешканців

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]