Бердичівська Мати Божа: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Nashastudiya (обговорення | внесок)
3196 редагувань
Немає опису редагування
Nashastudiya (обговорення | внесок)
3196 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 10: Рядок 10:
|автор = копії Божена Мусі-Совінська (1990)
|автор = копії Божена Мусі-Совінська (1990)
|іконографічний тип = [[Одигітрія]]
|іконографічний тип = [[Одигітрія]]
|місце знаходження = Костел Непорочного Зачаття Богородиці в Бердичеві
|місце знаходження = Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Бердичеві
|шановані списки =
|шановані списки =
|заступництво =
|заступництво =
Рядок 17: Рядок 17:
|Вікісховище = Category:Catholic icon
|Вікісховище = Category:Catholic icon
}}
}}
'''Ікона Матері Божої Бердичівської''' ( ІV століття)&nbsp;— чудотворна ікона Божої Матері, [[одигітрія]], головна католицька святиня [[Україна|України]], а також головна святиня [[Полісся]]. Коронована 28 січня 1753 року Папою Бенедиктом ХІV. Оригінал не зберігся. Копія написана краківською художницею – реставраторкою полотен Боженою Мусі-Совінською в 1990 році, коронована у липні 1998 року Папою [[Іван-Павло ІІ|Іваном-Павлом ІІ]] . Знаходиться в головному вівтарі костелу Непорочного Зачаття Богородиці в Бердичеві. Шанується однаково [[Католик|католиками]] і [[Православні|православними]]<ref name="RefrensA">[http://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/religious_ceremonies/43405/''У Бердичеві паломники вшанували ікону Матері Божої з гори Кармель''] (перегляд 13.10.2016)</ref>.
'''Ікона Матері Божої Бердичівської''' ( ІV століття)&nbsp;— чудотворна ікона Божої Матері, [[одигітрія]], головна католицька святиня [[Україна|України]], а також головна святиня [[Полісся]]. Коронована 28 січня 1753 року Папою Бенедиктом ХІV. Оригінал не зберігся. Копія написана краківською художницею – реставраторкою полотен Боженою Мусі-Совінською в 1990 році, коронована у липні 1998 року Папою [[Іван-Павло ІІ|Іваном-Павлом ІІ]] . Знаходиться в головному вівтарі костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Бердичеві. Шанується однаково [[Католик|католиками]] і [[Православні|православними]]<ref name="RefrensA">[http://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/religious_ceremonies/43405/''У Бердичеві паломники вшанували ікону Матері Божої з гори Кармель''] (перегляд 13.10.2016)</ref>.


== Походження і історія ==
== Походження і історія ==
Рядок 44: Рядок 44:
У [[1926]] році храм та монастир були конфісковані радянською владою, а ікона служила одним з експонатів музею революції та атеїзму. В [[1941]] році у [[санктуарій|санктуарії]] в результаті підпалу виникла пожежа, внаслідок якої ікона згоріла. Однак деякий час її пошуки тривали<ref name="RefrensA"/>.
У [[1926]] році храм та монастир були конфісковані радянською владою, а ікона служила одним з експонатів музею революції та атеїзму. В [[1941]] році у [[санктуарій|санктуарії]] в результаті підпалу виникла пожежа, внаслідок якої ікона згоріла. Однак деякий час її пошуки тривали<ref name="RefrensA"/>.
<gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
<gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
Berdychiv Monastery 2 RB.jpg|Костел Непорочного Зачаття Богородиці в Бердичеві
Berdychiv Monastery 2 RB.jpg|Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії монастиря Босих Кармелітів в Бердичеві
18-104-0036 Soborna 25 9.jpg|Головний вівтар костел Непорочного Зачаття Богородиці в Бердичеві
18-104-0036 Soborna 25 9.jpg|Головний вівтар костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії монастиря Босих Кармелітів в Бердичеві
Кармелітський монастир, мури.JPG|Монастир кармелітів в Бердичеві
Кармелітський монастир, мури.JPG|монастир Босих Кармелітів в Бердичеві
Janusz Tyszkiewicz.jpg|[[Януш Тишкевич (воєвода)|Януш Тишкевич]] - воєвода і генеральний староста київський, в 1628 році заснував монастир Босих Кармелітів
Janusz Tyszkiewicz.jpg|[[Януш Тишкевич (воєвода)|Януш Тишкевич]] - воєвода і генеральний староста київський, в 1628 році заснував монастир Босих Кармелітів в Бердичеві
</gallery>
</gallery>


Рядок 74: Рядок 74:
== Джерела ==
== Джерела ==
* [http://www.karmel.org.ua/ua/convents/berdychiv-friars Матір/''Божа Бердичівська. Офіційний сайт''] (перегляд 13.10.2016)
* [http://www.karmel.org.ua/ua/convents/berdychiv-friars Матір/''Божа Бердичівська. Офіційний сайт''] (перегляд 13.10.2016)
* [http://my.berdychiv.in.ua/images/religiya/k_3.htm Всеукраїнський Санктуарій Матері Божої Бердичівської, парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.] (перегляд 13.10.2016)


== Посилання ==
== Посилання ==

Версія за 21:45, 13 жовтня 2016

Чудотворна ікона Бердичівської Божої Матері
Вшанування:Коронована Папою Бенедиктом ХІV 28.01.1753
Копія ікони коронована 19 липня 1998,
Папою Іваном - Павлом  ІІ
Дата появи:XІV століття
Місце знаходження:Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Бердичеві
Автор:копії Божена Мусі-Совінська (1990)
Іконографічний тип:Одигітрія
Дата святкування:16 липня і 8 грудня за григоріанським календарем.
Зображення ікони у Вікісховищі

Ікона Матері Божої Бердичівської ( ІV століття) — чудотворна ікона Божої Матері, одигітрія, головна католицька святиня України, а також головна святиня Полісся. Коронована 28 січня 1753 року Папою Бенедиктом ХІV. Оригінал не зберігся. Копія написана краківською художницею – реставраторкою полотен Боженою Мусі-Совінською в 1990 році, коронована у липні 1998 року Папою Іваном-Павлом ІІ . Знаходиться в головному вівтарі костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Бердичеві. Шанується однаково католиками і православними[1].

Походження і історія

Ікона відноситься до типу «Одигітрія» і є копію відомої римської ікони Salus populi Romani, датованої VI ст. – себто часами панування Візантії над Римом (так звана "Римлянка").

Ікона-першообраз міститься в храмі Santa Maria Maggiore – першому в Римі храмі на честь Діви Марії, зведеному в 30-х роках V ст.

Інша назва Бердичівської ікони – «Богородиця Сніжна». Ця назва перейшла на неї з римського оригіналу. За переказом, храм Santa Maria Maggiore був зведений на місці базиліки, спорудженої ще в середині IV ст. за повелінням Божої Матері на місці, де випав сніг. Відомий візантист кінця ХІХ – початку ХХ ст. Нікодим Кондаков спростовує цей переказ, посилаючись на відсутність станом на початок ХХ ст. даних про зведенння у Римі храмових споруд на честь Діви Марії за часів правління Костянтина Великого (306-337).

В 1566 році з благословення папи римського Пія V єзуїти написали кілька копій ікони Salus populi romani. Деякі з них потрапили до Речі Посполитої, зокрема й України. Одна така копія опинилася у магнатській родині Тишкевичів. Ікона була написана олійними фарбами на полотні, що закріплювалося на кіпарисовій дошці. Тишкевичі зберігали її в своїй домовій церкві.

В 1630 році київський воєвода Януш Тишкевич на знак подяки Богородиці за звільнення з татарського полону заснував у Бердичеві кляштор босих кармелітів і 22 липня 1642 року передав до нього цю ікону. Іконі Богородиці Бердичівській приписував своє зцілення київський католицький єпископ Станіслав Заремба, котрий 23 травня 1647 року проголосив її чудотворною. З того часу зародилася традиція паломництва до бердичівського кармелітського кляштора.

Церковні хроніки повідомляють про 77 випадків оздоровлення перед іконою Богородиці Бердичівської протягом 1643—1648 рр. До 1756 року було визнано чудесними 263 випадки.

28 січня 1753 року папа Бенедикт XIV видав декрет про коронацію ікони. Таким чином Ватикан визнав її чудотворний статус. Для ікони були надіслані дві золоті корони зі смарагдами. Церемонію коронації проводив київський єпископ Каетан Солтик.

Однак у 1831 році корони були викрадені невідомими. Коштом місцевої шляхти були виготовлені дублікати, які, проте, спіткала така сама доля. Тоді кармеліти добилися повторної коронації ікони. В 1844 році папа Пій IX надіслав для Бердичівської Божої Матері корони з діамантами, а також золоту ризу.

Відомі православні версії цієї ікони, які зображають Бердичівську Божу Матір саме в цій ризі. Одна з них представлена в колекції Музею української домашньої ікони історико-культурного комплексу "Замок Радомисль"; причому над головами Божої Матері і маленького Христа зображені первинні корони, тобто зі смарагдами.

Третя коронація чудотворної ікони відбулась у 1856 році. Ікона Матері Божої Бердичівської була також оздоблена золотом та сріблом, а ще вишитими окладами на знак вдячності за отримані благодаті.

В 1866 році київський генерал-губернатор закрив бердичівський монастир босих кармелітів. Приводом стало вбивство настоятеля монастиря. Не виключено, що воно було інспіроване владою, невдовленою твердими позиціями католицтва в місті. Після закриття монастиря на його території було облаштоване поліцейське управліня, а попід монастирськими стінами влаштували ринок. Однак у 1904 році святиня була повернута вірянам.

У 1926 році храм та монастир були конфісковані радянською владою, а ікона служила одним з експонатів музею революції та атеїзму. В 1941 році у санктуарії в результаті підпалу виникла пожежа, внаслідок якої ікона згоріла. Однак деякий час її пошуки тривали[1].

  • Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії монастиря Босих Кармелітів в Бердичеві
    Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії монастиря Босих Кармелітів в Бердичеві
  • Головний вівтар костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії монастиря Босих Кармелітів в Бердичеві
    Головний вівтар костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії монастиря Босих Кармелітів в Бердичеві
  • монастир Босих Кармелітів в Бердичеві
    монастир Босих Кармелітів в Бердичеві
  • Януш Тишкевич - воєвода і генеральний староста київський, в 1628 році заснував монастир Босих Кармелітів в Бердичеві
    Януш Тишкевич - воєвода і генеральний староста київський, в 1628 році заснував монастир Босих Кармелітів в Бердичеві

Відновлення ікони

В 1990 році точну копію ікони Матері Божої Бердичівської написала краківська художниця-реставратор Божена Мусі-Совінська. 9 червня 1997 року папа Іоанн Павло ІІ благословив і освятив її в костелі святої Ядвіги у Кракові.

У відповідь на прохання та представлену документацію, виступаючи від імені папи Іоанна Павла ІІ, Конгрегація Божого культу та дисципліни Таїнств у Ватикані дозволила коронувати нову ікону для санктуарію Матері Божої у Бердичеві. На урочистості 16 липня 1997 року кармеліти показали новий образ усім вірянам та паломникам. 19 липня 1998 року ікона була коронована. Церемонію провів єпископ Києво-Житомирської дієцезії Ян Пурвінський[1].

В 2001 році відовлена ікона Богородиці Бердичівської прикрашала вівтар під час богослужіння папи Іоанна Павла II у Києві.

Один із народних списків ікони Богородиці Почаївської, що знаходиться в колекції Музею української домашньої ікони, датований кінцем XVII - початком XVIII ст. Тобто він був створений ще до першої коронації оригіналу, котрий не зберігся.

Дні вшанування ікони – 16 липня і 8 грудня.


Дивіться також

Примітки

  1. ↑ а б в У Бердичеві паломники вшанували ікону Матері Божої з гори Кармель (перегляд 13.10.2016)

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бердичівська Мати Божа


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бердичівська_Мати_Божа&oldid=18965528