Бенедикт XIV

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бенедикт XIV
(Benedictus PP. XIV)
Папа Римський
17 серпня 1740 — 2 травня 1758
Попередник: Климент XII
Наступник: Климент XIII
Ім'я при народженні: італ. Prospero Lorenzo Lambertini
Дата народження: 31 березня 1675(1675-03-31)[1][2][…]
Місце народження: Болонья, Папська держава
Дата смерті: 3 травня 1758(1758-05-03)[1][2][…] (83 роки)
Місце смерті: Рим, Папська держава
Поховання:
Релігія: католицька церква[5]
Віросповідання: Римський університет ла Сапієнца
Рід: House of Lambertinid
Інтронізація: 25 серпня 1740
У миру: Prospero Lorenzo Lambertini
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Бенеди́кт XIV (лат. Benedictus PP. XIV, Просперо Лоренцо Ламбертіні, італ. Prospero Lorenzo Lambertini, 31 березня 1675, Болонья — 3 травня 1758, Рим) — 247-ий Папа Римський, понтифікат якого тривав з 17 серпня 1740 по 3 травня 1758 року.

Церковна кар'єра[ред. | ред. код]

Просперо Ламбертіні народився 31 березня 1675 року в Болоньї, в той час другому по величині місті Папської держави. Походить зі збіднілої аристократичної родини. Здобув юридичну й теологічну освіту. Поступив на службу в римську курію. Бенедикт XIII призначив його єпископом Анкони. У 1728 році Ламбертіні став кардиналом. Климент XII призначив Ламбертіні архієпископом Болоньї.

Понтифікат[ред. | ред. код]

17 серпня 1740 року конклав, який уже засідав 6 місяців, обирає Просперо Ламбертіні новим папою римським. Розпочав модернізацію курії, чернечих орденів та обряду таїнств. Був противник єзуїтів, які в той час набрали сили та впливу в Європі.
Бенедикт XIV показує себе як прихильник поклоніння Марії у своїй буллі від 27 вересня 1748 року Gloriosae Dominae. Сприяє різним маріїнським організаціям. Запланована булла Mulierem pulchram про непорочне зачаття залишилась неопублікована.
Бенедикт XIV укладає ряд конкордатів з Іспанією, Неаполітанським королівством та Савойським герцогством. У 1745 році публікує буллу «Vix pervenit» де засуджує лихварство. Заснував Римську археологічну академію, а в Римському університеті відкрив відділення хімії, фізики та математики. Підтримував письменників та артистів. В Болоньї створив спеціальний факультет для жінок та анатомічний музей. Листувався з відомими людьми Епохи Просвітництва. Реставрував римські пам'ятники й будував нові, за що був шанований не тільки в Римі, а й за його межами.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Бенедикт XIV. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.). 
  • Католицька енциклопедія [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite]

Література[ред. | ред. код]

  • Відкритість. Суспільство. Влада. Від Нантського едикту до падіння комунізму / Авт.-упоряд. Е. Ле Руа Ладюрі у співпраці з Г. Буржуа. — Пер. з фр. Є. Марічева. — К.: Ніка-Центр, 2008. — 264 с. — (Серія «Ідеї та Історії»; Вип. 2).