Замок Радомисль
Історико-культурний комплекс «Замок Радомисль» | |
|---|---|
 | |
| Тип | музей |
| Країна |
 Україна |
| Адреса | Житомирська область, Радомишль |
| Відкрито | 30 вересня 2011 року |
Замок Радомисль у Вікісховищі? | |
Історико-культурний комплекс «Замок Радомисль» — приватний музейний комплекс, створений в місті Радомишлі (Житомирська область) українським медиком і політиком Ольгою Богомолець.
Містить у собі єдиний в Європі Музей української домашньої ікони, в основі якого — особиста колекція ікон, котру Ольга Богомолець збирала з 1995 року.
В експозиціях і фондах комплексу представлені також колекції предметів сакрального мистецтва і церковного начиння, а також українських і європейських старожитностей.
Комплекс об'єднує в собі готель, музей, ландшафтний парк, приміщення для урочистих церемоній та концертний зал.
Зміст
Історія створення[ред. | ред. код]
У 1902 році у місті Радомишль де річка Мика впадає у Папіронський став було споруджено великий млин, який працював до 1960-х років.
У 2007 році млин придбала Ольга Вадимівна Богомолець для влаштування музею «Замок Радомисль». Впродовж реконструкції 2007 - 2011 років було виявлено, що споруда була зведена на залишках фундаменту більш давньої будівлі. У результаті була висунута версія, що оскільки район міста, де знаходиться будівля млину, зветься Папірня, раніше на цьому місці знаходилася відома з хронік Радомишльська папірня, зведена між 1612 і 1615 рр. за наказом архімандрита Києво-Печерської лаври Єлисея Плетенецького (між 1550 і 1554–1624).
.jpg)
Внаслідок досліджень, що проводилися під час реконструкції і реставраційних робіт, був встановлений також оборонний характер споруди, де розміщувалася папірня. Крім того, виявлено, що будівля зведена на підземній гранітній скелі, яка йде вглиб землі на кілька метрів.
В процесі реставрації були відтворені інтер'єри XVII–XIX ст. В 2008–2009 році до основної будівлі була добудована башта 35 м заввишки, на якій був встановлений дзвін.
В 2009 році поблизу будівлі млину був встановлений на течії річки Мики пам'ятник засновникові Радомишльської папірні Єлисею Плетенецькому. Це перший в Україні пам'ятник цьому видатному церковному діячеві і перший пам'ятник людині на водній поверхні.
Офіційне відкриття історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» відбулося 30 вересня 2011 року.
В серпні 2012 року була вперше презентована нова Богородична зала.
В листопаді того ж року відкрита відновлена лінія виробництва паперу за технологією XVI–XVII ст.
В 2013 році в замковій башті була відкрита каплиця ікони Божої Матері «Знамення на веселці».
Нині до складу історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» входять:
- Музей української домашньої ікони
- Обрядова зала (котра також є частиною Музею)
- Концертна зала (Камінна або Михайлівська)
- Трапезна
- Ландшафтний парк із двома водоспадами, а також островами, рідкісними рослинами та старовинними скульптурами XVII–XIX ст.
- пам'ятник засновнику Радомишльської папірні, архімандриту Києво-Печерської лаври Єлисею Плетенецькому.
З 2011 року історико-культурний комплекс «Замок Радомисль» є частиною загальноєвропейського культурного проекту Via Regia, започаткованого Радою Європи. Мета проекту — сприяти розвитку культурному обміну і туризму між європейськими країнами.
Складові частини комплексу[ред. | ред. код]
Музей[ред. | ред. код]
Основною цікавиною історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» є Музей української домашньої ікони. Його експозиція і фонди налічують понад 5 тисяч образів і скульптур (православних, унійних і католицьких), створених у XVI–XX ст. різних куточках України — від Закарпаття до Слобожанщини і від Сіверщини до Криму. Серед них — багатометрові домашні іконостаси і крихітні подорожні ікони, козацькі «ковчеги» і гуцульські складні, ікони писані на полотні, вилиті з металу і вирізані з дерева.
Деякі ікони зберігають сліди часів радянського войовничого атеїзму — прострелені кулями, з виколотими очима, порубані шаблями. Серед експонатів музею — скриня, зроблена з обезголовлених ікон, віконниці з розпиляного навпіл образу Миколи Чудотворця.
Найстарішою вважається унікальна кам'яна ікона святого Миколи Чудотворця, виконана з шиферного каменю. Точно її вік наразі не встановлений, однак, на думку різних спеціалістів, що оглядали її (Інститут історії НАНУ, Музей волинської ікони), вік ікони коливається від XV–XVI століття (можливо, копія з більш раннього оригіналу) до кінця XII ст.
Експозиція Музею розміщена в п'яти залах. Одна з них — Обрядова зала — водночас є місцем для урочистих подій, де проводяться державні реєстрації шлюбів.
У музейних фондах «Замку Радомисль» знаходиться також багата колекція предметів старовинного українського побуту, серед них — сімейні скрині, домашнє начиння (праски, прядки, плетені непроникні посудини для води тощо), човни-довбанки.
Особливий інтерес становить колекція фотографій другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Серед них — фотопортрети з майстерні відомого українського фотографа польського походження Альфреда Федецького, автора першого німого фільму. відзнятого на території України.
Концертна (Камінна, Михайлівська) зала[ред. | ред. код]
Концертна зала «Замку Радомисль» розрахована на 150 місць. В залі розташований великий камін зі скульптурою Архангела Михаїла — звідси й її дві інші назви. Висота склепінь сягає 6 метрів.
В залі проходять концерти класичної, вокальної, камерної, народної і джазової музики.
Концертна зала Замку Радомисль — єдиний у світі зал із живим джерелом. Вода потрапляє до зали через тріщини в скельній породі.
Трапезна[ред. | ред. код]
Інтер'єр Трапезної поєднує в собі риси пізнього середньовіччя та раннього модерну. Велика замкова піч із потужною тягою може служити і для приготування їжі, і як камін.
Трапезна Замку Радомисль — виконує також роль музейної експозиції. На її стінах розвішані точні копії старовинних західноєвропейських карт XV–XVIII століть, на котрих представлені землі України, Європи та Азії.
Ландшафтний парк[ред. | ред. код]
Ландшафтний парк «Замку Радомисль» становить окремий природний комплекс, створений з урахуванням усіх сучасних екологічних вимог, з мінімальним втручанням людини в природне середовище. Його частиною є скелі і підземні гранітні породи, що виходять на поверхню. Їхній вік становить сотні тисяч років.
На території парку було відкрито кілька підземних джерел. Вода з них визнана придатною для пиття.
Переважна більшість дерев і квітів, що ростуть у парку, належать до рідкісних різновидів. Серед них — унікальні сорти півників, виведені українським селекціонером і лікарем Ігорем Хорошем; рожеві та білі водяні лілії, англійські паркові троянди, магнолії, а також занесений до Червоної книги України водяний горіх — Trapa rossica.
В замковому ландшафтному парку живуть різні тварини — бобри, річкові видри, норки, водяні щури, а також птахи — шпаки, лелеки, дятли.
Територія парку, як і будівля Замку, прикрашена оригінальними скульптурами XVII–XIX століть.
Пам'ятник Єлисею Плетенецькому[ред. | ред. код]
Скульптура виконана на замовлення і за ідеєю Ольги Богомолець українським скульптором Владиславом Волосенком. Вона зображує монаха, який, схиливши голову, пливе у човні; перед ним лежить розкрита книга, а в руці він тримає свічку, що горить вдень і вночі. Річка символізує плинність часу, човен — людське життя, книга — знання і життєвий досвід попередніх поколінь, свічка — просвіту і служіння людям.
Інше[ред. | ред. код]
Дорогу до замку в жовтні 2013 будували в радянському стилі - практично цілодобово в три зміни. Будівництвом дороги опікувався депутат ПР Віталій Журавський за сприянням тодішнього голови ВР України Володимира Рибака [1]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Budka W. Papiernictwo w Nowym Stawie і Radomyślu // Pzegląd Biblioteczny. — Rocz. 3. — Kraków, 1929.
- Богомолець О. «Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia». — Київ, 2013
- Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954–1989.
- Гладиш Л. А. Радомишль: ключі від міста. Нариси про історію міста. — Житомир, «Полісся», 2007
- Запаско Я., Мацюк О. Стасенко В. Початки українського друкарства — Львів, 2000.
- Мацюк О. Історія українського паперу. — Київ, 1994.
- Тимошенко Л. «Радомисль в історії Української церкви»// Людина і світ. — 1997. — № 2. — С. 6-11.
- Радомисль" відзначає п'ятиріччя з дня початку реконструкції.
- Реконструйований «Замок Радомисль» на Житомирщині може стати візиткою регіону
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Історико-культурного комплексу «Замок Радомисль»
- фоторепортаж «Радомишль. Замок-папірня», Блог Олени Павлової на Gazeta.ua
| ||||||||||||||||
