Замок Радомисль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вид на замок

Історико-культурний комплекс «Замок Радомисль» — приватний музейний комплекс, створений в місті Радомишлі (Житомирська область) українським медиком і політиком Ольгою Богомолець.

Містить у собі єдиний в Європі Музей української домашньої ікони, в основі якого — особиста колекція ікон, котру Ольга Богомолець збирала з 1995 року.

В експозиціях і фондах комплексу представлені також колекції предметів сакрального мистецтва і церковного начиння, а також українських і європейських старожитностей.

Комплекс об'єднує в собі готель, музей, ландшафтний парк, приміщення для урочистих церемоній та концертний зал.

Історія створення[ред.ред. код]

У 1902 році у місті Радомишль де ріка Мика впадає у Папіронський став було споруджено великий млин, який працював до 1960-х років.

У 2007 році млин придбала Ольга Вадимівна Богомолець для влаштування музею «Замок Радомисль». Впродовж реконструкції 2007 - 2011 років було виявлено, що споруда була зведена на залишках фундаменту більш давньої будівлі. У результаті була висунута версія, що оскільки район міста, де знаходиться будівля млину, зветься Папірня, раніше на цьому місці знаходилася відома з хронік Радомишльська папірня, зведена між 1612 і 1615 рр. за наказом архімандрита Києво-Печерської лаври Єлисея Плетенецького (між 1550 і 1554–1624).

Замок Радомисль. Архангел Михаїл

Внаслідок досліджень, що проводилися під час реконструкції і реставраційних робіт, був встановлений також оборонний характер споруди, де розміщувалася папірня. Крім того, виявлено, що будівля зведена на підземній гранітній скелі, яка йде вглиб землі на кілька метрів.

Господиня Замку — доктор Ольга Богомолець. Історико-культурний комплекс «Замок Радомисль»

В процесі реставрації були відтворені інтер'єри XVII–XIX ст. В 2008–2009 році до основної будівлі була добудована башта 35 м заввишки, на якій був встановлений дзвін.

В 2009 році поблизу будівлі млину був встановлений на течії річки Мики пам'ятник засновникові Радомишльської папірні Єлисею Плетенецькому. Це перший в Україні пам'ятник цьому видатному церковному діячеві і перший пам'ятник людині на водній поверхні.

Офіційне відкриття історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» відбулося 30 вересня 2011 року.

В серпні 2012 року була вперше презентована нова Богородична зала.

В листопаді того ж року відкрита відновлена лінія виробництва паперу за технологією XVI–XVII ст.

В 2013 році в замковій башті була відкрита каплиця ікони Божої Матері «Знамення на веселці».

Нині до складу історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» входять:

З 2011 року історико-культурний комплекс «Замок Радомисль» є частиною загальноєвропейського культурного проекту Via Regia, започаткованого Радою Європи. Мета проекту — сприяти розвитку культурному обміну і туризму між європейськими країнами.

Складові частини комплексу[ред.ред. код]

Музей[ред.ред. код]

Основною цікавиною історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» є Музей української домашньої ікони. Його експозиція і фонди налічують понад 5 тисяч образів і скульптур (православних, унійних і католицьких), створених у XVI–XX ст. різних куточках України — від Закарпаття до Слобожанщини і від Сіверщини до Криму. Серед них — багатометрові домашні іконостаси і крихітні подорожні ікони, козацькі «ковчеги» і гуцульські складні, ікони писані на полотні, вилиті з металу і вирізані з дерева.

Музей української домашньої ікони. Фрагмент експозиції. Обрядовий зал.

Деякі ікони зберігають сліди часів радянського войовничого атеїзму — прострелені кулями, з виколотими очима, порубані шаблями. Серед експонатів музею — скриня, зроблена з обезголовлених ікон, віконниці з розпиляного навпіл образу Миколи Чудотворця.

Найстарішою вважається унікальна кам'яна ікона святого Миколи Чудотворця, виконана з шиферного каменю. Точно її вік наразі не встановлений, однак, на думку різних спеціалістів, що оглядали її (Інститут історії НАНУ, Музей волинської ікони), вік ікони коливається від XV–XVI століття (можливо, копія з більш раннього оригіналу) до кінця XII ст.

Експозиція Музею розміщена в п'яти залах. Одна з них  — Обрядова зала  — водночас є місцем для урочистих подій, де проводяться державні реєстрації шлюбів.

Музей української домашньої ікони. Фрагмент експозиції. Домашні іконостаси

У музейних фондах «Замку Радомисль» знаходиться також багата колекція предметів старовинного українського побуту, серед них — сімейні скрині, домашнє начиння (праски, прядки, плетені непроникні посудини для води тощо), човни-довбанки.

Особливий інтерес становить колекція фотографій другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Серед них — фотопортрети з майстерні відомого українського фотографа польського походження Альфреда Федецького, автора першого німого фільму. відзнятого на території України.

Концертна (Камінна, Михайлівська) зала[ред.ред. код]

Концертна зала «Замку Радомисль». Виступ квартету камерної музики.

Концертна зала «Замку Радомисль» розрахована на 150 місць. В залі розташований великий камін зі скульптурою Архангела Михаїла — звідси й її дві інші назви. Висота склепінь сягає 6 метрів.

В залі проходять концерти класичної, вокальної, камерної, народної і джазової музики.

Концертна зала Замку Радомисль — єдиний у світі зал із живим джерелом. Вода потрапляє до зали через тріщини в скельній породі.

Трапезна[ред.ред. код]

Інтер'єр Трапезної поєднує в собі риси пізнього середньовіччя та раннього модерну. Велика замкова піч із потужною тягою може служити і для приготування їжі, і як камін.

Трапезна Замку Радомисль — виконує також роль музейної експозиції. На її стінах розвішані точні копії старовинних західноєвропейських карт XV–XVIII століть, на котрих представлені землі України, Європи та Азії.

Ландшафтний парк[ред.ред. код]

«Замок Радомисль». Вид на острів ландшафтного парку
Біля входу до Замку

Ландшафтний парк «Замку Радомисль» становить окремий природний комплекс, створений з урахуванням усіх сучасних екологічних вимог, з мінімальним втручанням людини в природне середовище. Його частиною є скелі і підземні гранітні породи, що виходять на поверхню. Їхній вік становить сотні тисяч років.

На території парку було відкрито кілька підземних джерел. Вода з них визнана придатною для пиття.

Переважна більшість дерев і квітів, що ростуть у парку, належать до рідкісних різновидів. Серед них — унікальні сорти півників, виведені українським селекціонером і лікарем Ігорем Хорошем; рожеві та білі водяні лілії, англійські паркові троянди, магнолії, а також занесений до Червоної книги України водяний горіх — Trapa rossica.

В замковому ландшафтному парку живуть різні тварини — бобри, річкові видри, норки, водяні щури, а також птахи — шпаки, лелеки, дятли.

Територія парку, як і будівля Замку, прикрашена оригінальними скульптурами XVII–XIX століть.

Пам'ятник Єлисею Плетенецькому[ред.ред. код]

Скульптура виконана на замовлення і за ідеєю Ольги Богомолець українським скульптором Владиславом Волосенком. Вона зображує монаха, який, схиливши голову, пливе у човні; перед ним лежить розкрита книга, а в руці він тримає свічку, що горить вдень і вночі. Ріка символізує плинність часу, човен — людське життя, книга — знання і життєвий досвід попередніх поколінь, свічка — просвіту і служіння людям.

Інше[ред.ред. код]

Дорогу до замку в жовтні 2013 будували в радянському стилі - практично цілодобово в три зміни. Будівництвом дороги опікувався депутат ПР Віталій Журавський за сприянням тодішнього голови ВР України Володимира Рибака [1]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]