Бета Цефея
[[Файл:  Розташування в сузір'ї Цефея
| |
| Дані дослідження Епоха J2000 | |
|---|---|
| Сузір'я | Цефей |
| Пряме піднесення | 21г 28х 39.5971с[1] |
| Схилення | +70° 33′ 38.578″[1] |
| Видима величина (V) | 3.1438[2] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | B0.5IIIs[1] |
| показник кольору U−B | –0.95[3] |
| показник кольору B−V | –0.22[3] |
| Тип змінності | типу β Цефея. |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | –8.2[1] км/сек |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: +12.54[2] мас/рік |
| Паралакс (π) | 4.76 ± 0.30 мас |
| Відстань | ≈685 світлових років ≈210 парсек |
| Абсолютна величина (MV) | –3.468[2] |
| Подробиці | |
| Маса | 12[4] M☉ |
| Радіус | 9.0[5] R☉ |
| Світність | 36 900[note 1] L☉ |
| Ефективна температура | 26 700[4] K |
| Гравітація | 3.80[6] м/сек2 |
| Металічність [Fe/H] | –0.23[7] |
| Обертання | 28[8] |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для Beta+Cephei |
Координати: 
21г 28м 39.60с, +70° 33′ 39.0″
Альфірк (β Цефея, β Cep, β Cephei) — третя за видимою зоряною величиною зоря в сузір'ї Цефея.
Назва походить від араб. الفرقة (al-firqah), що означає «отара». В Улугбека разом із зорями Альдерамін (α Cep) та Алькідр (η Cep), Альфірк називали Al Kawākib al Firḳ (الكوكب الفرق), тобто «Зорі Отари»[9][10].
Є прототипом змінних типу β Цефея.
Альфірк видимий переважно в північній півкулі, враховуючи його високе північне схилення (70° 34′). Для тих місць, північна широта яких більша за 20° (більша частини Європи, північної Азії та Північної Америки), зоря ніколи не заходить за горизонт. Час від часу зорю можна побачити до 19° південної широти, наприклад, у таких містах Південної півкулі як Хараре у Зімбабве чи Санта-Крус-де-ла-Сьєрра у Болівії. Оскільки β Цефея має третю величину, її легко побачити в сільській місцевості, однак досить важко — при світловому забрудненні міст.
β Цефея — потрійна зоряна система, яка складається зі спектроскопічно-подвійної змінної (A) та оптичного супутника 8-ї видимої зоряної величини (B)[11]. Видима зоряна величина системи змінюється між +3,15 та +3,21 зоряних величин з періодом 0,1904844 днів.
Головна зоря системи — β Цефея A — блакитний гігант спектрального класу B2IIIev[1]. Суфікс «ev» за Йєркською класифікацією позначає спектральну змінність. Радіус цієї зорі-гіганта оцінюється як 9 R☉, а маса — 12 M☉. Як і більшість масивних зір спектрального класу B, β Цефея A є порівняно молодою зорею, її вік оцінюють у 50 мільйонів років. Як більшість гігантів, вона повільно обертається (швидкість обертання — 7 градусів на день, тобто, один оберт триває приблизно 51 день).
За початковою оцінкою місії Гіппаркос відстань до зорі становила близько 595 світлових років. 2007 року її паралакс уточнили — 4,76 ± 0,30 кутових мілісекунд, що дає відстань від Землі приблизно 210 парсек або близько 685 світлових років[2]. З урахуванням температури поверхні 26 700 К, теоретичний розрахунок дає її світність на рівні 36 900 L☉[note 1].
Внаслідок прецесії земної осі приблизно з 5100 р.н.е. β Цефея опиниться над північним полюсом, тобто стане поляриссимою, і буде там приблизно до 6500 р.н.е.[12]
- ↑ а б Формула для болометричної світності β Цефея:
- де… A = Альфірк, L = яскравість, R = радіус та T = температура.
- ↑ а б в г д е V* bet Cep -- Variable Star of beta Cep type, SIMBAD Astronomical Object Database, Centre de Données astronomiques de Strasbourg, архів оригіналу за 31 жовтня 2018, процитовано 26 грудня 2010
- ↑ а б в г д van Leeuwen, F. (November 2007), Hipparcos, the New Reduction, Astronomy and Astrophysics, Centre de Données astronomiques de Strasbourg, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357, архів оригіналу за 4 березня 2016, процитовано 26 грудня 2010
- ↑ а б Mermilliod, J.-C. (1986), Compilation of Eggen's UBV data, transformed to UBV (unpublished), Catalogue of Eggen's UBV data, SIMBAD, Bibcode:1986EgUBV........0M
- ↑ а б Kaler, James B., ALFIRK (Beta Cephei), Stars, University of Illinois, архів оригіналу за 4 жовтня 2018, процитовано 26 грудня 2010
- ↑ Stebbins, J.; Kron, G. E. (September 1954), Six-color photometry of stars. VIII. The pulsating star Beta Cephei, The Astrophysical Journal (PDF), GCPD, 120: 189, Bibcode:1954ApJ...120..189S, doi:10.1086/145902
- ↑ Lefever, K. та ін. (June 2010), Spectroscopic determination of the fundamental parameters of 66 B-type stars in the field-of-view of the CoRoT satellite, Astronomy and Astrophysics, 515: A74, arXiv:0910.2851, Bibcode:2010A&A...515A..74L, doi:10.1051/0004-6361/200911956
- ↑ Cenarro, A. J. та ін. (2007), Medium-resolution Isaac Newton Telescope library of empirical spectra - II. The stellar atmospheric parameters, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (PDF), 374 (2): 664—690, arXiv:astro-ph/0611618, Bibcode:2007MNRAS.374..664C, doi:10.1111/j.1365-2966.2006.11196.x
{{citation}}: Явне використання «та ін.» у:|last6=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Hoffleit (1991), Bright Star Catalogue, VizieR (вид. 5th revised), Centre de Données astronomiques de Strasbourg, архів оригіналу за 4 березня 2016, процитовано 26 грудня 2010
- ↑ Allen, R. H. (1963). Star Names: Their Lore and Meaning (вид. Reprint). New York: Dover Publications Inc. с. 157. ISBN 0-486-21079-0. Процитовано 12 грудня 2010.
- ↑ Davis Jr., G. A., "The Pronunciations, Derivations, and Meanings of a Selected List of Star Names, " [Архівовано 27 грудня 2015 у Wayback Machine.]Popular Astronomy, Vol.
- ↑ Norton, Arthur P. (1973). Norton's Star Atlas. с. 118. ISBN 0-85248-900-5.
Fixed. A is a spectroscopic binary.
- ↑ В. Г. Сурдин, А. А. Белинский. Созвездие Цефей (Cep) (рос.). Астронет. Архів оригіналу за 20 лютого 2014.
- Jim Kaler's Stars, University of Illinois: ALFIRK (Beta Cephei) [Архівовано 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- AAVSO Variable Star of the Month, Winter 2005: The Beta Cephei Stars and Their Relatives [Архівовано 5 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- An Atlas of the Universe: Multiple Star Orbits [Архівовано 23 грудня 2019 у Wayback Machine.]