Бета Цефея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Альфірк, β Цефея
[[Файл:Шаблон:Location mark|230px|]]
Розташування у сузір'ї Цефея


Дані дослідження
Епоха J2000
Сузір'я Цефей
Пряме піднесення 21h 28m 39.5971s[1]
Схилення +70° 33′ 38.578″[1]
Видима величина (V) 3.1438[2]
Характеристики
Спектральний клас B0.5IIIs[1]
показник кольору U−B –0.95[3]
показник кольору B−V –0.22[3]
Тип змінності типу β Цефея.
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) –8.2[1] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: +12.54[2] мас/рік

за схиленням: +8.39[2] мас/рік

Паралакс (π) 4.76 ± 0.30 мас
Відстань ≈685 світлових років
≈210 парсек
Абсолютна величина (MV) –3.468[2]
Подробиці
Маса 12[4] M
Радіус 9.0[5] R
Світність 36 900[note 1] L
Ефективна температура 26 700[4]  K
Гравітація 3.80[6] м/сек2
Металічність [Fe/H] –0.23[7]
Обертання 28[8]
Інші позначення
Alfirk, 8 Cep, AAVSO 2127+70, AG+70° 738, BD+69 1173, CCDM J21287+7034A, FK5 809, GSC 04465-02643, HD 205021, HIP 106032, HR 8238, SAO 10057, WDS J21287+7034 Aa,Ab.[1]
Посилання
SIMBAD дані для Beta+Cephei

Координати: Карта зоряного неба 21г 28м 39.60с, +70° 33′ 39.0″

Альфірк (β Цефея, β Cep, β Cephei) — третя за видимою зоряною величиною зоря в сузір'ї Цефея. Назва походить від араб. الفرقة‎ (al-firqah), що означає «отара». В Улугбека разом із зорями Альдерамін (α Cep) та Алькідр (η Cep), Альфірк називали Al Kawākib al Firḳ (الكوكب الفرق), тобто «Зорі Отари»[9][10]. Є прототипом змінних типу β Цефея.

Видимість[ред.ред. код]

Альфірк видимий переважно в північній півкулі, враховуючи його високе північне схилення (70° 34′). Втім, зорю можна спостерігати аж до 19° південної широти, наприклад, у таких містах Південної півкулі як Хараре у Зімбабве чи Санта-Крус-де-ла-Сьєрра у Болівії. Для більшої частини Європи, північної Азії та Північної Америки зоря ніколи не заходить за горизонт (для всіх місць, північна широта яких більша за 20°). Оскільки Бета Цефея є зорею третьої зоряної величини, її легко побачити в сільській місцевості, однак досить важко — при світловому забрудненні міст.

Характеристики[ред.ред. код]

Бета Цефея — потрійна зоряна система, яка складається зі спектроскопічно-подвійної змінної та оптичного супутника 8-ї видимої зоряної величини[11]. Видима зоряна величина системи змінюється між +3,15 та +3,21 зоряних величин з періодом 0,1904844 днів.

Компаньйон β Цефея A є блакитним гігантом спектрального класу B2IIIev[1]. Суфікс «ev» за Йєркською класифікацією позначає спектральну змінність. Радіус цієї зорі-гіганта оцінюється як 9 R, а маса — 12 M. Як і більшість масивних зір спектрального класу B, β Цефея є порівняно молодою зорею, її вік оцінюють у 50 мільйонів років. Як більшість гігантів, Бета Цефея A повільно обертається (швидкість обертання — 7 градусів на день, тобто, один оберт триває приблизно 51 день).

За початковою оцінкою місії Гіппаркос відстань до зорі становила 595 світлових років. 2007 року Флоор ван Лейвен (нід. Floor van Leeuwen) з командою уточнили її паралакс на рівні 4,76 ± 0,30 кутових мілісекунд, що дає відстань від Землі приблизно 210 парсек або близько 685 світлових років[2]. З урахуванням температури поверхні 26 700 К, теоретичний розрахунок дає її яскравість на рівні 36 900 L[note 1].

Цікаво[ред.ред. код]

Внаслідок прецесії Землі приблизно з 5100 р.н.е. β Цефея опиниться над північним полюсом, тобто стане поляриссимою, і буде там приблизно до 6500 р.н.е.[12]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Формула для болометричної світності Бети Цефея:
    де… A = Альфірк, L = яскравість, R = радіус та T = температура.
    Отже:

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в г д е V* bet Cep -- Variable Star of beta Cep type. SIMBAD Astronomical Object Database (Centre de Données astronomiques de Strasbourg). Процитовано 2010-12-26. 
  2. а б в г д van Leeuwen, F. (November 2007). Hipparcos, the New Reduction. Astronomy and Astrophysics (Centre de Données astronomiques de Strasbourg) 474 (2): 653–664. Bibcode:2007A&A...474..653V. arXiv:0708.1752. doi:10.1051/0004-6361:20078357. Процитовано 2010-12-26. 
  3. а б Mermilliod, J.-C. (1986). Compilation of Eggen's UBV data, transformed to UBV (unpublished). Catalogue of Eggen's UBV data (SIMBAD). Bibcode:1986EgUBV........0M. 
  4. а б Kaler, James B. ALFIRK (Beta Cephei). Stars (University of Illinois). Процитовано 2010-12-26. 
  5. Stebbins, J.; Kron, G. E. (September 1954). Six-color photometry of stars. VIII. The pulsating star Beta Cephei. The Astrophysical Journal (PDF) (GCPD) 120: 189. Bibcode:1954ApJ...120..189S. doi:10.1086/145902. 
  6. Lefever, K. та ін. (June 2010). Spectroscopic determination of the fundamental parameters of 66 B-type stars in the field-of-view of the CoRoT satellite. Astronomy and Astrophysics 515: A74. Bibcode:2010A&A...515A..74L. arXiv:0910.2851. doi:10.1051/0004-6361/200911956. 
  7. Cenarro, A. J. та ін. (2007). Medium-resolution Isaac Newton Telescope library of empirical spectra - II. The stellar atmospheric parameters. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (PDF) 374 (2): 664–690. Bibcode:2007MNRAS.374..664C. arXiv:astro-ph/0611618. doi:10.1111/j.1365-2966.2006.11196.x. 
  8. Hoffleit (1991). Bright Star Catalogue. VizieR (вид. 5th revised) (Centre de Données astronomiques de Strasbourg). Процитовано 2010-12-26. 
  9. Allen, R. H. (1963). Star Names: Their Lore and Meaning (вид. Reprint). New York: Dover Publications Inc. с. 157. ISBN 0-486-21079-0. Процитовано 2010-12-12. 
  10. Davis Jr., G. A., "The Pronunciations, Derivations, and Meanings of a Selected List of Star Names, "Popular Astronomy, Vol.
  11. Norton, Arthur P. (1973). Norton's Star Atlas. с. 118. ISBN 0-85248-900-5. «Fixed. A is a spectroscopic binary.» 
  12. В. Г. Сурдин, А. А. Белинский. Созвездие Цефей (Cep) (ru). Астронет. 

Посилання[ред.ред. код]