Єрмаков Сергій Сидорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Єрмаков Сергій Сидорович
Народився 8 березня 1950(1950-03-08) (67 років)
село Охоче, Нововодолазький район, Харківська область, УРСР
Місце проживання Харків, Україна
Громадянство Україна Україна
Alma mater Харківський автомобільно-дорожній інститут
Галузь наукових інтересів фізичне виховання, спорт, педагогіка
Заклад Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор педагогічних наук

Єрмаков Сергій Сидорович (нар. 8 березня 1950, с. Охоче, Харківська область, УРСР) — український вчений в галузі фізичного виховання та спорту, майстер спорту з волейболу, доктор педагогічних наук, професор, академік Української академії наук.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в селі Охоче Нововодолазького району Харківської області. Закінчив Токмацький механічний технікум (1969).

У 1971–1977 роках навчався у Харківському автомобільно-дорожньому інституті за спеціальністю «Автомобільний транспорт», здобув кваліфікацію інженера-механіка. Згодом закінчив Харківський державний педагогічний інститут за спеціальністю «Фізичне виховання», кваліфікація вчитель фізичної культури (1981).

У 1987–1990 роках навчався в аспірантурі Державного центрального інституту фізичної культури (м. Москва). Захистив кандидатську дисертацію «Структура основних технічних прийомів гри в волейбол як система ударних рухів». Кандидат педагогічних наук (1991).

Захистив докторську дисертацію «Навчання техніці ударних рухів у спортивних іграх на основі їх комп’ютерних моделей та нових тренажерних пристроїв» у спеціалізованій вченій раді Українського державного університету фізичного виховання і спорту. Доктор педагогічних наук (1997).

В 2004 році обрано академіком Української академії наук.[1]

Спортивна кар’єра[ред.ред. код]

У дитинстві грав за команду сільської школи. Продовжував грати у волейбол у технікумі. Після призову в армію потрапив у спортивний клуб «Одеса», де почав займатися професійним волейболом (1969). Першим тренером був Григорій Верх.

У Харкові грав за команду ДСК-1, яку тренував Володимир Пономаренко. Увійшов до першого складу волейбольного клубу «Локомотив» (1973).

Майстер спорту СРСР з волейболу (1975).

Бронзовий призер першості СРСР 1978 року в складі «Локомотив», багаторазовий чемпіон і призер першості України, володар Кубка України, фіналіст Кубка СРСР (1973–1980 роки).

Завершив спортивну кар’єру в 30 років та почав займатися наукою.[2]

Учасник національних і міжнародних змагань з волейболу серед ветеранів. Капітан збірної команди ветеранів волейболу України (1992–2002). Багаторазовий чемпіон і призер Кубка України, чемпіон Світу 2000 і 2004 років серед ветеранів, чемпіон всесвітніх ігор ветеранів у Сіднеї (2009).

Професійна діяльність[ред.ред. код]

У 1980–1984 роках працював учителем фізичної культури середньої школи № 3 м. Харків.

У 1984–1994 роках працював старшим викладачем кафедри фізичного виховання Інституту інженерного залізничного транспорту

З 1994 року працює у Харківському художньо-промисловому інституті. Завідував кафедрою фізичного виховання (з 1994). Обіймав посаду проректора з наукової роботи та міжнародних зв’язків (з 2001). Викладає на кафедрі фізичного виховання.[3]

У 1998–2009 роках працював у Харківській державній академії фізичної культури професором кафедри спортивних ігор, спортивних єдиноборств.

Зараз працює в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди. Очолює центр комерціалізації науки і трансферу технологій.[4] Є професором кафедри теорії та методики фізичного виховання, оздоровчої та лікувальної фізичної культури.

Відмінник освіти України (2001), переможець обласного конкурсу серед вищих навчальних закладів «Освіта Харківщини — кращі імена» 2001 року в номінації «Кращий завідувач кафедри фізичного виховання».

Нагороджений знаком Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення» (2006) та грамотою МОН України (2007).

Громадська робота[ред.ред. код]

Голова експертної ради ВАК України (2006–2010), член Президії Олімпійської академії України (2002–2007), член науково-координаційної ради Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, член науково-методичної комісії Національної федерації волейболу України, академік Української академії наук.

Наукова робота[ред.ред. код]

Основні напрямки наукових досліджень — біомеханіка рухів, впровадження нових тренажерних пристроїв, комп’ютерних технологій у спортивних іграх.

Автор понад 300 наукових праць, серед яких: навчальні посібники «Волейбол: игры мастеров Украины» (1998), «Техника ударов лучших волейболистов России» (2000), «Тренажеры в волейболе» (1999), «Техника игры лучших волейболистов мира» (2001), «Волейбол Харькова: 1925—2000 гг.» (2004), «Тренажери в футболі (2005), монографії «Інформатизація вищої фізкультурної освіти: стан та перспективи» (2012), «Врачебно-педагогические наблюдения за футболистами во время учебно-тренировочных занятий» (2013), «Система современных технологий интегрального развития и укрепления здоровья людей разного возраста» (2017).

Має три авторські свідоцтва на винаходи[5] та 12 патентів на промислові зразки[6].

Член спеціалізованих вчених рад із захисту докторських дисертацій Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди[7] та Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченко[8].

Головний редактор наукових видань «Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту»[9] та «Фізичне виховання студентів»[10]. Член редакційних колегій наукових видань «Актуальні проблеми фізичної культури і спорту»[11], «Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Серія: Фізичне виховання та спорт»,[12] «Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні»,[13] «Слобожанський науково-спортивний вісник»,[14] «Теорія та методика фізичного виховання».[15]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Єрмаков Сергій Сидорович | Українська академія наук. www.uan.ua (uk). Процитовано 2017-09-10. 
  2. Ермаков Сергей Сидорович - Биографии земляков - Биографии земляков - Каталог статей - St@roverovk@=СтароверовкА. staroverovka.ucoz.ua. Процитовано 2017-09-10. 
  3. Kharkiv State Academy of Design and Fine Arts. www.ksada.org (en). Процитовано 2017-09-10. 
  4. Центр комерціалізації науки і трансферу технологій | ХНПУ имени Г. С. Сковороды. hnpu.edu.ua. Процитовано 2017-09-10. 
  5. Патенты автора ЕРМАКОВ СЕРГЕЙ СИДОРОВИЧ. www.findpatent.ru (ru). Процитовано 2017-09-10. 
  6. Інтерактивна БД "Промислові зразки, зареєстровані в Україні". base.uipv.org. Процитовано 2017-09-10. 
  7. Д 64.053.04 | Наукова частина Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. nauka.hnpu.edu.ua (uk). Процитовано 2017-09-10. 
  8. Спеціалізована вчена рада Д 79.053.02 — chnpu.edu.ua. chnpu.edu.ua (uk-ua). Процитовано 2017-09-10. 
  9. Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. www.sportpedagogy.org.ua. Процитовано 2017-09-10. 
  10. Журнал "Физическое воспитание студентов". www.sportedu.org.ua. Процитовано 2017-09-10. 
  11. Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. www.irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 2017-09-10. 
  12. Редакційна колегія | Вісник Чернігівського національного педагогічного університету ім.Т.Г.Шевченка. visnyk.chnpu.edu.ua (ru-RU). Процитовано 2017-09-10. 
  13. Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні. www.irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 2017-09-10. 
  14. Редакційний штат. Слобожанський науково-спортивний вісник. Процитовано 2017-09-10. 
  15. Editorial Team — Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ. tmfv.com.ua (en-US). Процитовано 2017-09-10. 

Джерела[ред.ред. код]