Єрмольєва Зінаїда Віссаріонівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єрмольєва Зінаїда Віссаріонівна
Народилася 15 (27) жовтня 1898
Фролово, Сталінградська область
Померла 2 грудня 1974(1974-12-02) (76 років)
Москва, Російська РФСР, СРСР
Поховання Кузьмінське кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність лікар, вірусологиня
Галузь мікробіологія
Alma mater Ростовський державний університет[d]
Заклад Q4146901? і Russian Medical Postgraduate Academy[d]
Учасник Німецько-радянська війна
Членство Академія медичних наук СРСР
Magnum opus penicillin G[d]
У шлюбі з Q4191864?
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія Заслужений діяч науки РРФСР

Зінаїда Віссаріонівна Єрмольєва (рос. Зинаида Виссарионовна Евмольева; 15 [27] жовтня або 12 [24] жовтня 1898 - 2 грудня 1974) - радянський мікробіолог і епідеміолог, дійсний член Академії медичних наук СРСР, творець антибіотиків в СРСР. Лауреат Сталінської премії першого ступеня.

Біографія[ред. | ред. код]

Відповідно до виписки з метричної книги, народилася 2 (14) жовтня 1897 года. За сучасними джерелами дата її народження 12 (24) або 15 (27) [джерело не вказано 15 днів] жовтня 1898 року. Місце народження - хутір Фролово (нині місто Фролово, Волгоградської області). Батьком Зінаїди був заможний військовий козачий старшина, підосавул Віссаріон Васильович Ермольев. Його дружина Олександра Гаврилівна, згодом жила з дочкою до своєї смерті у віці 92 років. Мати привезла їх з сестрою Оленою (старше Зінаїди на три роки) в Новочеркаськ навчатися у гімназії.

У 1915 році Зінаїда закінчила із золотою медаллю Маріїнську жіночу гімназію в Новочеркаську і поступила на медичний факультет Донського університету. З другого курсу займалася мікробіологією, слухала лекції професорів В. А. Барикіна і П. Ф. Здродовского. Під керівництвом Барикіна, багато займався вивченням холерних і холероподібних вібріонів, почала дослідження біохімії мікробів, він же в більш пізні роки наполіг на її переїзд до Москви. Закінчила університет в 1921 році.

Займалася вивченням холери. Відкрила світиться холероподібний вібріон, що носить її ім'я.

З 1925 року очолювала відділ біохімії мікробів в біохімічних інституті Наркомату охорони здоров'я РРФСР в Москві. У 1934 році відділ увійшов до складу ВІЕМ. У 1942 році вперше в СРСР отримала пеніцилін (крустозін ВІЕМ), згодом брала активну участь в організації його промислового виробництва в СРСР. Це врятувало тисячі життів радянських солдатів під час Другої світової війни.

У 1942 році, коли Сталінград став прифронтовим пунктом для евакуйованих, була спрямована в місто для запобігання захворювання населення на холеру, де було налагоджено виробництво холерного бактеріофага, який щодня отримували 50 000 чоловік. Півроку провела З. В. Єрмольєва в обложеному Сталінграді.

У 1945-1947 роках - директор Інституту біологічної профілактики інфекцій. У 1947 році на базі цього інституту був створений Всесоюзний науково-дослідний інститут пеніциліну (пізніше - Всесоюзний науково-дослідний інститут антибіотиків), в якому вона завідувала відділом експериментальної терапії. Одночасно з 1952 року і до кінця життя очолювала кафедру мікробіології і лабораторію нових антибіотиків ЦІУВ (нині Російська медична академія післядипломної освіти).

Автор понад 500 наукових робіт і 6 монографій. Під її керівництвом підготовлено і захищено близько 180 дисертацій, в тому числі 34 докторські.

Померла 2 грудня 1974 року. Похована в Москві на Кузьмінському кладовищі (ділянка № 29).

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Перший чоловік - відомий вірусолог Лев Зільбер. У 1937 році він був заарештований за безпідставним звинуваченням. Хоча до цього часу вони були вже розлучені, Зінаїда Єрмольєва доклала багато зусиль до його звільнення.[1]
  • Другий чоловік - мікробіолог Олексій Олександрович Захаров. Заарештовано 20 лютого 1938 року розстріляний і похований на «Комунарка» (Моск. Обл.) 3. жовтня 1938. Близьким повідомили, що він помер у тюремній лікарні в 1940 році.[1]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Меморіальна дошка на вулиці Єрмольєвої у м. Фролово
  • Зінаїда Єрмольєва - прототип головної героїні роману Веніаміна Каверіна «Відкрита книга» Тетяни Власенкової.
  • Зінаїда Єрмольєва - прототип головної героїні п'єси Олександра Липовського «На порозі таємниці».
  • Образ Єрмольєвої/«Власенкової» відображений в телевізійних фільмах «Відкрита книга» (1973, у головній ролі - Людмила Чурсіна), «Відкрита книга» (1977, у головній ролі - Ія Саввіна, Наталя Дикарьова), а також в телесеріалі «Чорні кішки»(2013, в ролі Зінаїди - Анна Дьяченко).
  • Ім'я Єрмольєвої носить вулиця в місті Фролово Волгоградської області.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кветной И. 30 величайших открытий в истории медицины, которые навсегда изменили нашу жизнь. Жизни ради жизни. Рассказы ученого клоунеля. — АСТ, 2015. — С. 135. — ISBN 9785457492899.
  • Чаурина Р. А. Зинаида Виссарионовна Ермольева (1898—1974) // газета «Биология»
  • Виленский Юрий Спасённый любовью // газета «Зеркало недели», № 39 (464) 11—17 октября 2003
  • Ермольева Зинаида Виссарионовна // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
  • Наталья Смирнова. «Свет и обаяние личности» (Зинаида Ермольева) // Ростовский еженедельник «Академия» : газета. — 2004. — 12 марта (№ 9 (204)).
  • Воскресенская Н. П. Ермольева // БРЭ онлайн : энциклопедия. — 2017.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Волкова, Ольга. Ольга Волкова «Смерть обходит задворки науки» (статья). Андрей Панов - официальный сайт (ru). Процитовано 2019-01-14.