Іванов Володимир Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Федорович Іванов
Іванов Володимир Федорович.jpg
Народився 13 листопада 1937(1937-11-13)
Лиманський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Помер 2010(2010)
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Місце проживання Кам'янець-Подільський, Миколаїв
Діяльність музикознавець
Відомий завдяки історія музики
Alma mater Одеська консерваторія
Науковий ступінь доктор мистецтвознавства
Заклад Миколаївський університет
Відомий завдяки: дослідженням життя та творчості Миколи Леонтовича
Нагороди Заслужений працівник освіти України[1]
Звання професор

Володи́мир Фе́дорович Івано́в (* 13 листопада 1937, село Сербка Комінтернівського району Одеської області — липень 2010) — український музикознавець, композитор, педагог. Член Національної спілки композиторів України.

Біографія[ред. | ред. код]

1962 року закінчив музичне училище у Воронежі. 1967 року закінчив Одеську консерваторію.

Після закінчення консерваторії у 1967—1974 роках працював у Кам'янець-Подільському педагогічному інституті (нині Кам'янець-Подільський національний університет) асистентом, старшим викладачем, деканом музично-педагогічного факультету.

Від 1974 року живе та працює у Миколаєві.

Дружина Людмила Олександрівна Іванова — музикознавець.

Праці[ред. | ред. код]

  • Про невідомі твори М. Леонтовича // Музика. — 1970. — № 4.
  • Згадки про вірмен у фольклорі Поділля // Народна творчість та етнографія. — 1971. — № 1 (у співавторстві з Тамарою Сис).
  • М. Леонтович і музичний фольклор // Народна творчість та етнографія. — 1977. — № 6.
  • Дмитро Бортнянський. — К.: Музична Україна, 1980.
  • Микола Леонтович. Спогади, листи, матеріали. — К.: Музична Україна, 1982.
  • Історія української музики. Програми педінститутів. — К.: РУМК, 1986.
  • Музика в житті Ломоносова // Музика. — 1986. — № 4.
  • Нове про Глухівську школу // Музика. — 1988. — № 6.
  • Музика в життя Шевченка // Т. Г. Шевченко і загальнолюдські ідеали. Ч. III. — Одеса: ОДУ, 1989.
  • Історія української дожовтневої музики. Методичні рекомендації. — Миколаїв: МДПІ, 1990.
  • Перша музична академія // Музика. — 1991. — № 1.
  • Січова співацька школа // Музика. — 1992. — № 4.
  • Церковний композитор Кирило Стеценко // Православний вісник. — 1992. — № 4.
  • Духовний композитор Ведель // Православний вісник. — 1992. — № 6.
  • М. Леонтович. Духовні твори. — К.: Музична Україна, 1993.
  • Березовський, Бортнянський, Ведель // Історія України в особах. — Ч. 2. — Миколаїв: МО України, МДПІ, 1993.
  • Стихири в нотолинейных ирмологионах XVII—XVIII вв. // Одеський музыковед. — Одеса: СКУ, 1994.
  • Співаю богу моєму. До портрету композитора П. Турчанінова // Українська культура. — 1996. — № 3.
  • Співацька освіта в Україні у XVIII ст. — К.: Музична Україна, 1997.
  • Навчання церковного співу у ІХ—XVII ст. — К.: Музична Україна, 1997.
  • Учитель людства // Українська культура. — 1997. — № 8.
  • Маловідомі сторінки біографії М. Леонтовича // Український музичний архів. — Випуск З. — 1999.
  • Словник термінів і слів українського церковного співу. — Миколаїв: МО України, МДПІ, 1998.
  • Формирование графики в развитии интонационного языка человечества // Зниология XXI века. — Одеса: Знио. — 2004.
  • Етномузичні традиції українського народу у розвитку особисті школяра // Науковий вісник МДУ. Випуск 8. — Миколаїв: МОН України, МДУ, 2004.
  • Культурно-освітянські традиції «Спаса» та завдання етнопедагогіки // Науковий вісник МДУ. Випуск 10. — Миколаїв: МОН України, МДУ, 2005.
  • Тадеуш Ганицький. — Кам'янець на Поділлі — Миколаїв — Вінниця: ВМГО «Розвиток», 2007.
  • Леонтович — збирач народних пісень. — Миколаїв — Вінниця: ВМГО «Розвиток», 2007 (у співавторстві з Людмилою Івановою).

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 220—221.

Посилання[ред. | ред. код]