Івано-Франківська теологічна академія греко-католицької церкви

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Івано-Франківська академія Івана Золотоустого Української греко-католицької церкви — вищий богословський навчальний заклад УГКЦ.

Івано-Франківський Теологічно-Катехитичний Духовний Інститут реорганізований у 2000 р. в Івано-Франківську Теологічну Академію. 30 липня 2014 року Теологічну Академію було перейменовано на Івано-Франківський Богословський Університет імени святого Івана Золотоустого. 21 травня 2018 року університет був реорганізований у Приватний заклад вищої освіти «Івано-Франківська академія Івана Золотоустого»[1].

Метою академії є розвиток богословських і філософських наук та пов'язаних із ними дисциплін.

Історія[ред. | ред. код]

Після виходу з підпілля УГКЦ у 1989 р. та проголошення акту незалежности України в 1991 р. розпочалась активна робота з відновлення навчального процесу в Івано-Франківської духовної семінарії УГКЦ імені святого мученика Йосафата, яка була першою на теренах тодішнього СРСР. В ній відбувалося навчання стаціонарно й заочно для кліриків, що вже служили, і майбутніх кліриків. Для лекцій орендувалися авдиторії в різних установах міста, але основним приміщенням був актовий зал монастиря Василіян на Майзлях (м. Івано-Франківськ). Такий вибір був спричинений тим, що перше приміщення семінарії на вулиці Сірика № 3 не змогло вмістити всіх слухачів. Викладачами були професори, виховані до Другої світової війни, частина викладачів була з місцевих вишів, також запрошені були викладачі з української еміграції. Спочатку на перший курс вступило понад 400 семінаристів, а на наступний рік кількість семінаристів разом із заочною формою навчання нараховувала близько 900 осіб. До виникнення й організації навчального закладу доклав зусилля ординарій Івано-Франківський єпископ Софрон Дмитерко. Саме він почав добиватися повернення споруди на вулиці Сестер Василіянок для влаштування в ній духовного навчального закладу. Також він ініціював проведення ремонту в ній задля придатности для навчання. Третім ректором Семінарії був призначений у 1990 р. Іриней Білик.

На базі Духовної семінарії 25 липня 1991 р. Радою з питань релігії при Кабінеті Міністрів УРСР (Держ. Ком. релігій) був зареєстрований «Івано-Франківський теологічно-катехитичний духовний інститут», а семінарія продовжила свою діяльність окремо як «Івано-Франківська Вища духовна семінарія». З отриманням нової реєстрації та залученням більшого професорського складу на базі цієї Семінарії в 1996 році почався випуск Теологічного Інституту. Він згодом і став нинішньою Теологічною академією. На катехитично-педагогічному факультеті почали навчатись монахині й кандидатки в чернецтво. З-за кордону після захисту наукових ступенів в вишах повернулися священники й доповнили професорський склад викладачів із еміграції.

До виникнення Теологічної Академії доклав зусилля єпископ Івано-Франківської єпархії Софрон Мудрий[2], який був професором ще в період її існування як «Івано-Франківського Теологічно-Катехитичного Духовного Інституту». Він же був призначений у 1994 р. четвертим ректором Івано-Франківської семінарії. Серед перших студентів були не лише вихідці з України, але і з Республіки Білоруси, Мармарощини (Румунія), Російської Федерації тощо.

Структура[ред. | ред. код]

Катедри[ред. | ред. код]

  • богослов'я
  • соціально-гуманітарних дисциплін

Навчально-наукові інститути

  • Інститут постійної священничої формації

Науково-дослідні інститути

  • Інститут канонічного права
  • Інститут історії Церкви
  • Інститут родини і капеланства

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Нова академія в Івано-Франківську. Свобода (uk-UA). Процитовано 2020-02-11. 
  2. Р. А. Горбань, Р. І. Делятинський, «Івано-Франківська Теологічна Академія УГКЦ», Енциклопедія Сучасної України

Джерела[ред. | ред. код]

  • Головатий М. І. 200 вулиць Івано-Франківська. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. — С. 52—53.
  • Горбань Р., Делятинський Р. Івано-Франківська Теологічна Академія УГКЦ: традиції та становлення: (до 125-річчя Івано-Франків. єпархії УГКЦ, 20-річчя виходу з підпілля Духовної Семінарії та 10-річчя заснування Теолог. Акад.). — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2010.
  • Нарис історії Івано-Франківської (Станіславівської) духовної семінарії імені святого священномученика Йосафата. Івано-Франківськ, 2007.

Посилання[ред. | ред. код]