Івашутич Олександр Григорович

Івашутич Олександр Григорович
у виставі «Цирк засвічує вогні»
у виставі «Цирк засвічує вогні»
Народився	2 (15) жовтня 1900 Київ, Російська імперія
Помер	18 січня 1970(1970-01-18) (69 років) Харків, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Діяльність	актор театру, театральний режисер
Заклад	Березіль, Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька і Харківський академічний театр музичної комедії
Партія	КПРС
Нагороди та премії

Олександр Григорович Івашу́тич (нар. 15 жовтня 1900, Київ — пом. 18 січня 1970, Харків) — український радянський театральний актор і режисер.

Біографія

Народився 2 [15] жовтня 1900(19001015) року у місті Києві (нині Україна). Сценічку діяльність розпочав у 1919 році у Києві у Другому районному драматичному театрі; упродовж 1922—1926 років грав у театрі «Березіль»; у 1927—1929 роках — в Одеському українському музично-драматичному театрі.

З 1929 року — актор, у 1941—1944 роках — художнвій керівник, у 1944—1948 роках — актор і режисер, у 1949—1953 роках — головний режисер, у 1953—1955 роках — режисер Харківського театру музної комедії. Був членом ВКП(б) з 1952 року. Помер у Харкові 18 січня 1970 року.

Творчість

зіграв ролі

• Каленик, Нечипір, Сотник («Майська ніч», «Весілля в Малинівці», «Червона калина» Олексія Рябова);
• Зупан («Циганський барон» Йоганна Штрауса);
• Воляпюк, Пелікан («Сільва», «Принцеса цирку» Імре Кальмана).

поставив вистави

• «Жанна плаче, Жан сміється» Жака Оффенбаха;
• «Останній бал», «Сорочинський ярмарок» Олексія Рябова;
• «Жирофле-Жирофля» Шарля Лекока;
• «Аршин мал алан» («Торговець з аршином») Узеїра Гаджибекова;
• «Морський вузол» Євгена Жарковського;
• «Циганський барон» Йоганна Штрауса;
• «Баядерка», «Принцеса цирку» Імре Кальмана;
• «Весела вдова» Франца Легара;
• «Бокаччо» Франца фон Зуппе;
• «Вій» Марка Кропивницького;
• «Права рука» Бориса Александрова;
• «Холопка» Миколи Стрельникова;
• «Найзаповітніше» Василя Соловйова-Сєдого.

Відзнаки

• Народний артист Узбецької РСР з 1943 року;
• Орден «Знак Пошани».

Література

• Ивашутич Александр Григорьевич // Театральная энциклопедия. Том 6. Главный редактор П. А. Марков — Москва: Советская энциклопедия, 1967 (рос.);
• Івашутич Олександр Григорович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Івашутич Олександр Григорович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 275 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• І. М. Коваль. Івашутич Олександр Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — ISBN 978-966-02-6092-4.