Перейти до вмісту

Ігнац Зайпель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ігнац Зайпель
нім. Ignaz Seipel
Ігнац Зайпель
Ігнац Зайпель
Ignaz Seipel
Федеральний канцлер Австрії
1922 — 1924
ПопередникІоганн Шобер
НаступникРудольф Рамек
Федеральний канцлер Австрії
1926 — 1929
ПопередникРудольф Рамек
НаступникЕрнст Штреєрувіц
Народився19 липня 1876(1876-07-19)[1][2][…]
Відень, Австро-Угорщина[4]
Помер2 серпня 1932(1932-08-02)[1][2][…] (56 років)
Перніц, Вінер-Нойштадт-Ланд, Нижня Австрія, Австрія
ПохованийВіденський центральний цвинтар
Відомий якдипломат, есперантист, політик, католицький священник, викладач університету
Місце роботиВіденський університет і Зальцбурзький університет
КраїнаАвстрія
Alma materВіденський університет
Політична партіяХристиянська соціалістична партія Австрії
Релігіякатолицька церква
Підпис
 Медіафайли у Вікісховищі
Ігнац Зайпель (перший ряд, другий ліворуч)

Ігнац Зайпель (нім. Ignaz Seipel; 19 липня 1876, Відень — 2 серпня 1932, Перніц) — австрійський політик, Федеральний канцлер Австрії у 1922-24 та 1926-29 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ігнац Зайпель був священиком у католицькій церкві. Згодом він здобув докторський ступінь з теології у 1903 році у Віденському університеті. Він був членом Християнської соціалістичної партії. під час Першої світової війни, написав багато відомих праць, в тому числі «Нація і Держава» (нім. Nation und Staat 1916), що допомогла посилити його роль у подальшому партійному житті. У своїх працях, на відміну від більшості його сучасників, таких як Вудро Вільсон та його риторика, він вбачав первинною функцією держави — захист суверенітету, а потім нації.[5]

Вперше Ігнац Зайпель вступив на пост Федерального канцлера у 1922 році та зберігав повноваження до 1924 року. Вдруге він займав цю посаду з 1926 до 1929 року. Його головною політикою було підтримання співробітництва між багатими промисловцями й воєнізованими підрозділами Хеймверу. Це призвело до посилення насильства на вулицях, що вилилось у масові заворушення, названі «Різнею 15 липня 1927 року».

Його політика також призвела до зростання невдоволення серед профспілок, й у червні 1924 року було здійснено замах на його життя[6].

У галузі зовнішніх відносин він підписав Протокол про реорганізацію Австрії в рамках Ліги Націй (4 жовтня 1922), а також уклав угоду з урядом Італії щодо координації зовнішньої політики між двома країнами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11861293X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ John W. Boyer, Culture and Political Crisis in Vienna: Christian Socialism in Power, 1897—1918, стор. 411.
  6. ↑ The World: Past as Prologue; The Politics of Assassination. The New York Times. 19 травня 2002. Архів оригіналу за 16 серпня 2022. Процитовано 27 січня 2023. (англ.)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередник:
Йоганн Шобер 		Федеральний канцлер Австрії
1922—1924 		Наступник:
Рудольф Рамек
Попередник:
Рудольф Рамек 		Федеральний канцлер Австрії
1926—1929 		Наступник:
Ернст Штреєрувіц
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ігнац_Зайпель