Себастьян Курц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Себастьян Курц
Sebastian Kurz
Себастьян Курц
Flag of Austria.svg 16-й Федеральний канцлер Австрії
7 січня 2020 — 11 жовтня 2021
Попередник Брігітте Бірляйн
Наступник Александер Шалленберг
Flag of Austria.svg 14-й Федеральний канцлер Австрії
19 жовтня 2017 — 28 травня 2019
Попередник Крістіан Керн
Наступник Брігітте Бірляйн
Лідер Австрійської народної партії
Нині на посаді
На посаді з 14 травня 2017
Попередник Райнгольд Міттерленер
Міністр закордонних справ Австрії
16 грудня 2013 — 18 грудня 2017
Попередник Міхаель Шпінделеггер
Наступник Карін Кнайсль
Член Національрату
Нині на посаді
На посаді з 14 жовтня 2021[1]
Попередник Ірен Нойман-Гаренбергер
23 жовтня 2019 — 7 січня 2020
Попередник Ірен Нойман-Гаренбергер
9 листопада 2017 — 22 січня 2018
Попередник Карл Марер
29 жовтня 2013 — 16 грудня 2013
Попередник Ервін Расінгер
Народився 27 серпня 1986(1986-08-27)[2][3][…] (35 років)
Відень, Австрія[2][5]
Відомий як політик
Місце роботи Австрійський уряд
Країна Австрія
Освіта GRG 12 Erlgassed (2004)[4] і Faculty of Law, University of Viennad (2011)
Політична партія Голова "нової" АНП
Професія юрист
Релігія Католицька церква
Нагороди
орден Республіки Сербія
Підпис Sebastian Kurz Signature.svg
sebastian-kurz.at

Себастьян Курц (нім. Sebastian Kurz; нар. 27 серпня 1986, Відень, Австрія) — австрійський державний та політичний діяч. Колишній Міністр закордонних справ та інтеграції Австрії з 16 грудня 2013[6] до 18 грудня 2017. Був наймолодшим міністром закордонних справ у світі. Голова ОБСЄ 2017 року.

Як лідер «нової» Австрійської народної партії (ÖVP) переміг на парламентських виборах 15 жовтня 2017 року, отримавши 61 із 183 місць у парламенті[7].

З 19 жовтня 2017 до 28 травня 2019, і знову з 7 січня 2020 до 11 жовтня 2021 року — Федеральний канцлер Австрії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 27 серпня 1986 у Відні, його мати — вчителька, а батько — інженер[8] і виріс у 12 районі міста Майдлінге, де він досі проживає.[9]

Освіта[ред. | ред. код]

Вступив до нім. Bundesgymnasium und Bundesrealgymnasium Erlgasse 1996 та після складання свого випускного іспиту 2004 року Курц пройшов обов'язкову військову службу в 2004—2005. Потім почав навчатися на юридичному факультеті Віденського університету[10]. Коли його призначили на посаду державного секретаря у справах інтеграції 2011 року, у нього був 13-й семестр навчання.[11]

Молодий політик[ред. | ред. код]

Членом молодіжного відділення АНП Курц став у 17 років, а в 23 роки очолив її віденський комітет.[12] 2009 обраний головою молодіжного відділення Австрійської народної партії. У 20102011 був членом міської ради Відня.

У квітні 2011 призначений на новостворену посаду державного секретаря в справах інтеграції (частина федерального міністерства внутрішніх справ Австрії). На загальних виборах в Австрії 2013 він був обраний членом Національрату.

Міністр закордонних справ Австрії[ред. | ред. код]

16 грудня 2013 став міністром закордонних справ Австрії в другому кабінеті Вернера Файманна, чий портфель був на його прохання розширений, включивши в себе функції соціальної інтеграції. На момент своєї присяги Себастьян Курц був наймолодшим міністром уряду Австрії з моменту заснування республіки, наймолодшим міністром закордонних справ в ЄС і в усьому світі.

Голова ОБСЄ[ред. | ред. код]

2017 року виконував обов'язки Голови Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Неодноразово відвідував з офіційними візитами Україну[13].

Голова «нової» Народної партії Австрії[ред. | ред. код]

1 липня 2017 року одноголосно обраний Головою «нової» Народної партії Австрії, з наданням йому необмежених повноважень, яких досі не мав жоден політичний діяч Австрії. Партія брала активну участь у новій виборчій кампанії республіки. С. Курц не приховував політичних канцлерських амбіцій і обіцяв кардинальні зміни в суспільному житті Австрії[14].

Перемога на виборах 15 жовтня 2017 р.[ред. | ред. код]

15 жовтня 2017 року Народна партія Австрії, очолювана С. Курцом отримала перемогу на позачергових виборах у парламент (понад 30 %). Таким чином, він отримав право стати канцлером Австрії.[15].

Федеральний канцлер Австрії[ред. | ред. код]

19 жовтня 2017 року офіційно обійняв посаду Федерального канцлера Австрії[16]. Посаду обіймав до 28 травня 2019. 7 січня 2020 знову зайняв пост канцлера[17]. 9 жовтня 2021 року подав у відставку[18] та запропонував федеральному президенту Александера Шалленберга як нового канцлера[19].

Курц і Путін[ред. | ред. код]

Курц неодноразово був в Росії і зустрічався з Путіним. Тільки 2018 року вони зустрічалися 5 разів.[20]

У квітні 2021 року пропонував Путіну зустрітися із Байденом у Відні.[21][22] Путін зі свого боку у червні 2018 року прохав Курца посприяти у зустрічі із Трампом, коли був із візитом в Австрії.[23] У серпні 2018 року Путін був на весіллі тодішньої міністра закордонних справ Австрії Карін Кнайсль. Карін Кнайсль номінувала на посаду міністра закордонних справ проросійська Австрійська партія свободи, яка входить до коаліції із Курцом.[24]

У серпні 2021 року Курц відкривав разом із Путіним завод у Башкирії.[25]

Різне[ред. | ред. код]

На момент свого призначення міністром був студентом і не мав закінченої вищої освіти.[26]

Деякі австрійські газети жартували про те, чи зможе новий глава МЗС якісно поєднувати роботу з навчанням, не завдаючи шкоди ні тому, ні іншому.[27]

У березні 2021 року австрійські, німецькі та українські медіа повідомили, що Курц був помічений у використанні приватного літаку, який, ймовірно, належить українському олігарху Дмитру Фірташу, щоб повернутися до Відня із зустрічі в Тель-Авіві. І натякнули на можливий зв'язок політика із олігархом[28][29][30].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ексканцлер Австрії Себастіан Курц став депутатом парламенту. Deutsche Welle (українською). 14 жовтня 2021. Процитовано 15 жовтня 2021. 
  2. а б Sebastian KurzÖsterreichisches Parlament, 2014.
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. а б Wer ist Wer
  5. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1084129361 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  6. Austria swears in EU's youngest foreign minister Sebastian Kurz. BBC News. 16 December 2013. 
  7. Курц оголосив про перемогу своєї партії на парламентських виборах в Австрії
  8. Sebastian Kurz: Prinz Gutgelaunt profil.at vom 13. Dezember 2013,
  9. Oliver Pink und Thomas Prior (2011-04-23). Sebastian Kurz: „Goldene Löffel hatte ich nie im Mund“. «Ich bin ein Meidlinger, kein Hietzinger. Ich bin im Zwölften aufgewachsen und in öffentliche Schulen gegangen.»  Проігноровано невідомий параметр |werk= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |zugriff= (довідка)
  10. Lebenslauf Sebastian Kurz. Архів оригіналу за 2011-08-14. Процитовано 2014-02-21.  Проігноровано невідомий параметр |zugriff= (довідка)
  11. heute.at Sebastian Kurz: «Ich kenne Strache. Er hetzt.» vom 21. April 2011
  12. Министром иностранных дел Австрии назначен 27-летний студент юрфака
  13. Голова ОБСЕ Себастіан Курц здійснює візит в Україну, /DW/
  14. Курц очолив «нову» Народну партію Австрії /Укрінформ, 1.07.2017/
  15. Курц оголосив себе переможцем на виборах в Австрії, /DW, 15.10.2017/
  16. Президент Австрії доручив Курцу сформувати уряд /УНН, 20.10.2017/
  17. Себастьян Курц вдруге став канцлером Австрії. Лівий берег (українською). 7 січня 2020. Процитовано 9 жовтня 2021. 
  18. Канцлер Австрії подав у відставку на тлі корупційних розслідувань. Укрінформ. 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021. 
  19. Канцлер Австрії Курц пішов у відставку на тлі корупційного скандалу. Українська правда (українською). 9 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021. 
  20. Зачем Себастьян Курц пожалует в Санкт-Петербург, Новая газета, 2.10.2018
  21. Канцлер Австрії пропонує провести зустріч Байдена з Путіним у Відні, УП, 17 квітня 2021
  22. Зустріч Байдена й Путіна може відбутися у Відні, це буде честю для Австрії, — Курц, Фокус, 30 квітня 2021
  23. Путін попросив канцлера Австрії організувати йому зустріч з Трампом - ЗМІ, Економічна правда, 8 червня 2018
  24. Путін станцював на весіллі глави МЗС Австрії, Радіо Свобода, 18 серпня 2018
  25. Владимир Путин и Себастьян Курц приняли участие в запуске цементного завода «Цемикс» в Башкирии, Федерал Пресс, 6 августа 2021
  26. Главой МИД Австрии стал 27-летний студент Себастиан Курц
  27. МИД Австрии возглавил студент
  28. SPIEGEL, DER. Dmitrij Firtasch: Österreichs Kanzler Kurz reiste mit Oligarchen-Jet. www.spiegel.de (de). Процитовано 2021-03-23. 
  29. Weiser, Ben. Kurz und der Oligarchen-Jet. zackzack.at (de-DE). Процитовано 2021-03-23. 
  30. «Фірташ добре знає, у кого влада в Австрії» – журналіст-розслідувач. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2021-03-23. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]