Карін Кнайсль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карін Кнайсль
нім. Karin Kneissl
Karin Kneissl 2012.jpg
Народилася 18 січня 1965(1965-01-18)[1][2][3] (54 роки)
Відень, Австрія
Громадянство
(підданство)		 Flag of Austria.svg Австрія
Діяльність політик, журналістка
Alma mater Віденський університет, Єврейський університет, Джорджтаунський університет і University of Jordan[d]
Науковий ступінь доктор права[d][1]
Знання мов німецька, англійська[2], арабська[2], іспанська[2], іврит[2], італійська[2], угорська[2] і французька[2]
Заклад Saint Joseph University[d]
Посада Foreign Minister of Austria[d]
Партія незалежний політик
Сторінка в Інтернеті kkneissl.com

Карін Кнайсль (нім. Karin Kneissl; нар. 18 січня 1965, Відень, Австрія) — австрійський дипломат, журналіст і політик, міністр закордонних справ Австрії (з 2017).

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у Відні, але частину свого дитинства провела в Аммані (Йорданія), де її батько був особистим пілотом короля Хусейна (мати працювала стюардесою). У Віденському університеті вивчала право і близькосхідні мови, продовжила освіту в Єврейському університеті Єрусалиму і в університеті Йорданії, захистила докторську дисертацію на тему про співвідношення міжнародного права і концепції кордонів на Близькому Сході. З 1989 по 1999 рік працювала в Міністерстві закордонних справ Австрії, потім стала журналістом і дослідником, експертом в проблемах Близького Сходу, проявляючи критичне ставлення і до сіонізму, і до політичного ісламу. Будучи офіційно безпартійною, 18 грудня 2017 року посiла крісло міністра закордонних справ Австрії в уряді Курца за квотою Австрійської партії свободи.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #12413100X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г д е ж и personal web page
  3. ↑ Munzinger-Archiv — 1913.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Нормативний контроль
Австрія Австрії (Карін Кнайсль) • Албанія Албанії (Еді Рама) • Андорра Андорри (Марія Убах Фонт) • Бельгія Бельгії (Дідьє Рейндерс) • Білорусь Білорусі (Володимир Макей) • Болгарія Болгарії (Єкатерина Захарієва) • Боснія і Герцеговина Боснії і Герцеговини (Ігор Црнадак) • Ватикан Ватикану (П'єтро Паролін) • Велика Британія Великої Британії (Домінік Рааб) • Греція Греції (Нікос Дендіас) • Данія Данії (Андерс Самуельсен) • Естонія Естонії (Урмас Рейнсалу) • Ірландія Ірландії (Саймон Ковні) • Ісландія Ісландії (Гудлаугур Тор Тордарсон) • Іспанія Іспанії (Маргарита Роблес) • Італія Італії (Енцо Моаверо-Міланезі) • Латвія Латвії (Едгар Рінкевичс) • Литва Литви (Лінас Антанас Лінкявічюс) • Ліхтенштейн Ліхтенштейну (Аурелія Фрік) • Люксембург Люксембургу (Жан Ассельборн) • Північна Македонія Північної Македонії (Нікола Дімітров) • Мальта Мальти (Кармело Абела) • Молдова Молдови (Ауреліу Чокой) • Монако Монако (Жиль Тонеллі) • Нідерланди Нідерландів (Стеф Блок) • Німеччина Німеччини (Гайко Маас) • Норвегія Норвегії (Іне Марі Еріксен Сорейде) • Польща Польщі (Яцек Чапутовіч) • Португалія Португалії (Августо Сантуш Сілва) • Росія Росії (Сергій Лавров) • Румунія Румунії (Теодор Мелешкану) • Сан-Марино Сан-Марино (Нікола Ренці) • Сербія Сербії (Івиця Дачич) • Словаччина Словаччинии (Мирослав Лайчак) • Словенія Словенії (Миро Церар) • Угорщина Угорщини (Петер Сіярто) • Україна України (Вадим Пристайко) • Фінляндія Фінляндії (Тімо Сойні) • Франція Франції (Жан-Ів Ле Дріан) • Хорватія Хорватії (Гордан Грлич Радман) • Чехія Чехії (Томаш Петричек) • Чорногорія Чорногорії (Срджан Дармановіч) • Швейцарія Швейцарії (Ігнаціо Кассіс) • Швеція Швеції (Анн Лінде)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карін_Кнайсль&oldid=24856919