Ізмайлов Володимир Васильович

Ізмайлов Володимир Васильович
Народився	5 (16) травня 1773 або 1773 Москва, Російська імперія
Помер	4 (16) квітня 1830 або 1830 Москва, Російська імперія
Поховання	Міусський цвинтар
Країна	Російська імперія
Діяльність	письменник
Мова творів	російська
Рід	House of Izmaylovd
Нагороди

Володи́мир Васи́льович Ізма́йлов (5 (16 травня) 1773, м. Москва — 4 (16 квітня) 1830, там само) — російський письменник та мандрівник.

Біографія

Народився в м. Москва. Вчився в гімназії при Московському університеті, служив у гвардійському полку, пізніше цензором у Москві. Як письменник був палким прибічником літературного художнього напряму сентименталізму, наслідуючи в своїх творах Ж. Ж. Руссо та М.Карамзіна. Під впливом книги М.Карамзіна «Листи російського мандрівника» (1797—1801), котра, у свою чергу, наслідувала «Сентиментальну подорож» (1768) англійського письменника Л.Стерна (за назвою цього твору й літературний напрям було названо «сентименталізмом»), І. здійснює подорож до України, результатом якої була книга «Путешествие в полуденную Россию, в письмах» (Москва, 1800–02, 2-ге вид. 1805). У творі І. детально викладає свої враження, намагаючись передусім «розчулити читача, іноді впадаючи в манерність та зайву афектацію» (Ю.Веселовський). Проте оповідь про побут, зовнішній вигляд та ментальність українців початку 19 ст. передає цікаві подробиці, змальовуючи їх окремим, самобутнім, несхожим багато в чому на росіян, народом. Так, пишучи про подружнє життя українців, І. відзначає, що воно тут ґрунтується на любові, повазі й довірі одне до одного: «Взаємна любов створює в їх домашньому господарстві кращу гармонію і порядок, ніж влада і послух у нас (росіян)… Дівчата мають вільну поведінку, кожна з них є гарна, проворна і приваблива. Вони [селянські дівчата] стрункі і зграбні як на селянок…». Милується І. і українськими оселями: «Усі села і хутори їх розташовані в чудових місцевостях. Кожна хата чиста і біла, в оточенні квітучих садків». Нарешті І. занотовує і таку рису нашого народу: «Українці люблять свою батьківщину і її славу, бо… слава ця завжди була тісно зв'язана з обов'язком патріотизму».

Помер у м. Москва.

Джерела та література

• Голобуцький П. В. Ізмайлов Володимир Васильович [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.