Яушев Іларіон Максимович
| Яушев Іларіон Максимович | |
|---|---|
.JPG) | |
| Народився |
16 січня 1902 Лобаскі, Лукоянівський повітd, Нижньогородська губернія, Російська імперія |
| Помер |
31 травня 1961 (59 років) Саранськ, РРФСР, СРСР |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Діяльність | оперний співак |
| Alma mater | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Нагороди |
 |
Іларіон Аушев (нар. 29 січня 1902 – 31 травня 1961) – радянський і перший професійний співак Мордовії, Заслужений артист Мордовської АРСР (1936), Народний артист Мордовської АРСР (1945).
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народився в селі Лобаскі Лукоянівського повіту (зараз Ічалківського району) Мордовії.
Разом із матір'ю співав ерзянські голосіння, потім майстерність вокального виконання освоював у церковному хорі. Завдяки природній неординарності та своїй працьовитості бідняцький син закінчив музичне училище в Нижньому Новгороді.
1935 року – випускник Московської державної консерваторії імені П. І. Чайковського.
1936 року – закінчив оперну студію Большого театру. Навчався у проф. М. Сперанського, В. Петрової-Званцевої, С. Друзякіної. Перший мордовський співак, який отримав професійну музичну освіту.
1937 – 1948 рр. - соліст Мордовського державного театру опери й балету.
1941 – 1945 рр. - учасник фронтових бригад.
1948 – 1958 рр. – соліст Московської філармонії.
1958 – 1961 рр. - соліст Мордовської державної філармонії.
Творча діяльність[ред. | ред. код]
Іларіон Максимович володів сильним голосом красивого тембру (баритональний бас) великого діапазону. Виконання відрізнялось оригінальністю трактовок, психологічною глибиною у створенні образу. Виступав як концертний співак.
Репертуар – близько 25 оперних партій із творів світової опереточної класики: Франц Легар, Імре Кальман, Йоганн Штраус (син), К. Міллекер, оперети радянських композиторів – Бориса Олександрова, Василя Соловйова-Сєдого, Костянтина Листова, Вано Мураделі, Андрія Ешпая.
Виконував оперні партії, романси, народні пісні мордовською, ерзянською, мокшанською, українською, російською, татарською, башкирською, чуваською, марійською мовами.
Театральні напрацювання[ред. | ред. код]
- Князь Галицький («Князь Ігор (опера)» О. Бородіна)
- Іван Сусанін («Іван Сусанін» М. Глінки)
- Пімен, Варлаам («Борис Годунов (опера)» М. Мусоргського)
- Мельник («Русалка» О. Даргомижського)
- Мефістофель («Фауст (опера)» Ш. Гуно)
- Пумраз («Несмеян і Ламзурь» Л. Кирюкова)
- Алеко («Алеко» опера С. Рахманінова)
- Дон Базиліо («Севільський цирульник» Дж. Россіні)
- Гремін, Зарицкий («Євгеній Онєгін (опера)» П. Чайковського)
- Андрій Дубровський («Дубровський» Е. Направник)
Нагородження[ред. | ред. код]
- Дипломант Всесоюзного конкурсу на краще виконання творів М. Мусоргського (1956)
- Заслужений артист Росії (1960)
Вшанування[ред. | ред. код]
Бюст Яушева Іларіона Максимовича, встановлений у сквері Слави м. Саранськ.
Державному музичному театру Республіки Мордовія присвоєно ім'я видатного соліста (Саранськ, 1994).
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Історія опери: Навч. посіб. / Іванова І. Л., Куколь Г. В., Черкашина М. Р. — К.: Музична Україна, 1998. — 247 с.
- Гозенпуд A., Музыкальный театр в России. От истоков до Глинки, Л., 1959;
- Ферман В. Э., Оперный театр, М., 1961;