Геза Лакатош

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Геза Лакатош
Геза Лакатош

Час на посаді:
29 серпня 1944 — 15 жовтня 1944

Народився 30 квітня 1890(1890-04-30)
Будапешт, Угорщина
Помер 21 травня 1967(1967-05-21) (77 років)
Аделаїда, Австралія

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ге́за Ла́катош де Чі́ксентшимон (угор. Csíkszentsimonyi Lakatos Géza, 30 квітня 1890, Будапешт — 21 травня 1967, Аделаїда) — угорський генерал. Зрадив національний уряд та був використаний сталінськими військами для організації маріонеткового уряду Угорщини; з 29 серпня до 15 жовтень 1944 р. обіймав посаду прем'єр-міністра Угорщини під контролем Й. Сталіна.

Біографія[ред.ред. код]

Професійний офіцер, випускник Академії «Людовика». У 1938—1944 рр. — Військовий аташе в Празі. 5 серпня 1943 р. змінив Густава Яни на посаді командувача 2-ї угорської армії. 1 квітня 1944 року призначений командувачем 1-ї угорської армії і залишався на цій посаді до 15 травня 1944 р.

24 травня 1944 нагороджений німецьким командуванням Лицарським хрестом, став четвертим угорцем, нагородженим цією нагородою.

У серпні 1944 р. Горті й Лакатош організували військовий переворот, змістивши пронімецький уряд Дьоме Стояї. Військовий уряд Лакатоша, критично налаштований до нацизму й антисемітизму, наказав негайно припинити депортацію угорських євреїв до таборів знищення; виконувач обов'язків міністра внутрішніх справ Бела Хорват наказав відкривати вогонь при подібних спробах. Але вже 15 жовтня 1944 р. німці, захопивши в заручники сина Горті, змусили того передати владу Ф. Салаші. Трнр ж дня Лакатош склав обов'язки прем'єр-міністра (пост був скасований) і був поміщений салашистами під домашній арешт в м. Шопрон.

У квітні 1945 р., після входу радянських військ на територію Угорщини, був заарештований і неодноразово допитувався. Випущений в січні 1946 р., залучався до участі в судових процесах проти колишніх діячів режимів Горті й Салаші як свідок. У 1949 році позбавлений державної пенсії та земельних володінь, повернувся в Будапешт. Угорська влада дозволили йому в 1956 році виїхати до Австралії, де жила його дочка; там він помер у 1967 році.

Джерела[ред.ред. код]

  • Fellgiebel, Walther-Peer. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5.
  • C A Macartney: October Fifteenth — A History of Modern Hungary, 1929—1945, 2 vols, Edinburgh University Press 1956-7.
  • Lakatos Géza: Ahogyan én láttam, Budapest, Európa, 1992.
  • Géza Lakatos: As I saw it: the tragedy of Hungary, Englewood, N.J. : Universe Publishing, 1993.
  • Ignác Romsics: Hungary in the Twentieth Century, Budapest: Corvina, 1999.