Інженерія знань
Інженерія знань (англ. knowledge engineering) — область штучного інтелекту, пов'язана із розробкою експертних систем і баз знань. Вивчає методи і засоби для отримання, представлення, структурування і використання знань.
Поняття «інженерія знань» було запропоноване Едвардом Фейгенбаумом та Памелою Мак-Кордак[en] у 1983 році як[1]:
«розділ (дисципліна) інженерії, направлений на впровадження знань в комп'ютерні системи для вирішення комплексів завдань, що зазвичай вимагають участі людського досвіду.»
В поточний час, це теж передбачає побудову і обслуговування подібних систем (Кендел, 2007). ІЗ також тісно дотикається із програмною інженерією, і використовується в багатьох інформаційних досліджених, наприклад таких, як дослідження штучного інтелекту включно із базами даних, збір даних, експертні системи, системи підтримки прийняття рішень і географічні інформаційні системи.
Типова послідовність опрацювання знань в ІЗ:
- Розгляд задачі.
- Запит до баз даних по даній задачі.
- Внесення і структурування отриманої інформації (ІРК модель).
- Створення бази даних із отриманої структурованої інформації.
- Тестування отриманої інформації.
- Внесення поправок та розвиток системи.
Підрозділом ІЗ є метаінженерія знань, яка придатна для розробки штучного інтелекту. Є відомості, що методи ІЗ використовувались для розробки системи складання кредитного рейтингу FICO[2].
З середини 1980х, в ІЗ з'явилось декілька принципів, методів і інструментів, які полегшили процес отримання і роботи із знаннями. Ось декілька ключових із них: Існують різні типи знань і для роботи з ними необхідно використовувати конкретні методи і техніку.
Існують різні способи подання, використання, розуміння знань і робота із ними може допомогти переосмислити і використати старі знання по новому. В ІЗ використовуються методи структурування знань для пришвидшення процесу отримання і роботи із знаннями
- Трансляційний — він же традиційний, який передбачає пряме перенесення людських знань в машину.
- Модельний — це альтернативний погляд. Він передбачає моделювання задачі і способів її вирішення самою системою ІЗ.
Деякі теорії використовують ІЗ з однієї і з іншої сторони.
Універсальна мова інженерії знань (англ. Unified Modeling Language) — Мова для побудови інтелектуальних систем, що застосовуються в різних предметних галузях та для різних типів систем.
Скелетна мова інженерії знань (англ. Skeletal knowledge language) — Мова для побудови інтелектуальних систем, що застосовуються для створення систем баз знань про предметну галузь.
Мова подання знань (англ. Knowledge representation language) — Мова, призначена для задання моделей знань, а також методів, способів та форм структурування, відображення та формалізації знань.
Фреймова мова (англ. Frame knowledge representation language) — Мова, призначена для подання знань та маніпулювання ними, що ґрунтується на використанні фреймів.
Логична мова (англ. Logical knowledge representation language) — Мова, призначена для подання знань та маніпулювання ними, що ґрунтується на використанні логічних числень.
Продукційна мова (англ. Rule-oriented language, production language) — Мова, призначена для подання знань та маніпулювання ними, що ґрунтується на використанні продукцій.
Мова специфікацій (англ. Specification language) — Декларативна мова, призначена для опису постановки задачі.
Мова меню (англ. Menu language) — Мова спілкування користувача з системою, що ґрунтується на використанні меню.
- ↑ Feigenbaum, Edward; McCorduk, Pamela (1983). The Fifth Generation (вид. 1st). Reading, MA: Addison-Wesley. ISBN 978-0-201-11519-2. OCLC 9324691.
- ↑ Retail Bank Scoring Solutions. FICO - Business rules management system. Архів оригіналу за 25 березня 2015. Процитовано 25 жовтня 2016.
- ↑ ДСТУ 2481-94, 1994, с. 34.
- Інститут кібернетики ім. В. Глушкова. ДСТУ 2481-94 Системи оброблення інформації. Інтелектуальні інформаційні технології. Терміни та визначення. — ДСТУ (Державний Стандарт України) Київ, 1994. — 72 с.
- Методи та засоби інженерії даних та знань: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. В. Литвин ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України. — Л. : Магнолія 2006, 2012. — 248 с. : іл. — (Комп'ютинг). — Бібліогр.: с. 242—248 (7 назв). — ISBN 978-617-574-044-6
